Ухвала

від 17.05.2024 по справі 991/3736/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/3736/24

провадження №11-сс/991/365/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

особи, яка подала апеляційну скаргу - представника політичної партії «НАРОДОВЛАДДЯ» ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу представника політичної партії «НАРОДОВЛАДДЯ» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2024 року про повернення скарги,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

01 травня 2024 року голова політичної партії «НАРОДОВЛАДДЯ» ОСОБА_5 (далі - представник) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання його заяви від 19 березня 2024 року про вчинення кримінальне правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2024 року скаргу повернуто особі, яка її подала, як таку, що подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК, при цьому слідчим суддею не знайдено підстав для його поновлення.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 02 травня 2024 року, матеріали за скаргою політичної партії «НАРОДОВЛАДДЯ» на бездіяльність НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, направити до Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст.306, 307 КПК.

В обґрунтування апеляційної скарги представник наполягав на поважності причини пропуску десятиденного строку звернення зі скаргою до слідчого судді, посилаючись на наступні доводи.

Будь-яких процесуальних можливостей перевіряти факт внесення слідчим чи прокурором відомостей до ЄРДР заявник/потерпілий діючими нормами КПК не наділений, а тому у скаржника не було можливості дізнатись про факт невнесення до ЄРДР відомостей за його заявою №КН-2630.4407 від 19 березня 2024 року, ця інформація стала йому відома лише 22 квітня 2024 року після отримання листа НАБУ за №524-002/9488 від 03 квітня 2024 року.

Таким чином, звернувшись 01 травня 2024 року до Вищого антикорупційного суду, скаржник дотримався десятиденного строку з моменту, як йому стало відомо про бездіяльність НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим, відсутність у особи інформації про порушення її прав та інтересів є поважною причиною для поновлення строку на їх захист, у звёязку з чим представник вважав, що слідчий суддя неправомірно не поновив йому строк на оскарження бездіяльності НАБУ та повернув скаргу.

Позиції учасників судового провадження.

Представник політичної партії «НАРОДОВЛАДДЯ» ОСОБА_5 в судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги проведено за відсутності прокурора.

Мотиви суду.

Як визначено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 24 КПК законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, при цьому за вимогами ст.304 КПК передбачено, що слідчому судді серед іншого належить встановити чи подана скарга у передбачений положеннями КПК строк.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч.1 ст.304 КПК).

Положеннями п.3 ч.2 ст.304 КПК передбачено, що скарга на рішення слідчого, дізнавача, прокурора, передбачена ч.1 ст.303 цього Кодексу повертається особі, яка її подала, якщо вона подана після закінчення строку на оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, висновки слідчого судді щодо повернення скарги мотивовані тим, що з урахуванням положень ч.1 ст.214 КПК відомості за заявою голови політичної партії «Народовладдя» ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення за №КН-2630.4407 від 19 березня 2024 року мали б бути внесені до ЄРДР не пізніше 20 березня 2024 року, а скарга, в свою чергу, на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, мала б бути подана не пізніше 30 березня 2024 року. Натомість ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі скаргою 02 травня 2024 року, тобто, скарга подана з пропуском встановленого ч.1 ст.304 КПК десятиденного строку на оскарження відповідної бездіяльності. При цьому клопотання про поновлення процесуального строку не містить посилання на жодну об`єктивну обставину, яка б могла свідчити про наявність поважних причин для звернення зі скаргою на бездіяльність детектива поза межами визначеного КПК строку.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Загальні положення щодо перебігу процесуальних строків передбачені в ст.115 КПК.

Відповідно до ч.2, 3, 5 ст.115 КПК при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.1 ст.214 КПК).

Тобто, якщо до слідчого, прокурора надійшла заява про вчинене кримінальне правопорушення, то він зобов`язаний не пізніше 24 годин після її надходження внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Слід зазначити, що КПК пов`язує строк оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, саме з моментом початку такої бездіяльності, а не з повідомленням особи про результати розгляду заяви.

Виходячи з вимог ч.1 ст.304 КПК, скарга на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може бути подана протягом 10 днів з моменту її вчинення. Таким чином, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для внесення відомостей.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що матеріали провадження не містять відомостей про спосіб направлення представником (поштовим зв`язком або електронною поштою) заяви від 19 березня 2024 року на адресу НАБУ, так само відсутні відомості про дату її отримання.

Разом з цим, в матеріалах провадження наявна відповідь НАБУ на вказану заяву представника, датована 03 квітня 2024 року, з якої можна зробити висновок про надходження заяви на адресу НАБУ не пізніше вказаної дати, а тому не пізніше наступного дня розпочалась бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яку особа вже з 04 квітня 2024 року мала процесуальну можливість оскаржити слідчому судді щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, адже оскаржувалася саме бездіяльність, наявність якої представник мав усвідомлювати станом на 04 квітня 2024 року, а не дії, про які він дізнався з отриманого, як він зазначає 22 квітня 2024 року, листа НАБУ.

Посилання в апеляційній скарзі про початок десятиденного строку з дня прийняття рішення про відмову в реєстрації його заяви в ЄРДР з моменту отримання відповіді з НАБУ не ґрунтуються на вищезазначених вимогах процесуального законодавства, оскільки строк початку оскаржуваного виду бездіяльності слід відраховувати з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для внесення слідчим, дізнавачем чи прокурором відомостей до ЄРДР. Враховуючи, що заява представника від 19 березня 2024 року про вчинене кримінальне правопорушення отримана не пізніше 03 квітня 2024 року уповноваженими та зобов`язаними, відповідно до ст.214 КПК, особами НАБУ на внесення відповідних відомостей до ЄРДР, відповідно і бездіяльність щодо невнесення таких відомостей розпочалась не пізніше 04 квітня 2024 року незалежно від подальших дій (надання відповідей) уповноваженого органу або посадових осіб.

З огляду на встановлені вище обставини колегія суддів вважає, що передбачений ч.1 ст.304 КПК строк слід відраховувати не пізніше 04 квітня 2024 року, тобто після отримання уповноваженими особами НАБУ заяви представника про вчинення кримінального правопорушення, а останнім днем на оскарження вказаної бездіяльності є 13 квітня 2024 року включно.

Таким чином, скарга особи на бездіяльність НАБУ, подана слідчому судді 01 травня 2024 року є такою, що подана після закінчення передбаченого ч.1 ст.304 КПК строку.

Відповідно до ст.116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч.1 ст.117 КПК).

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Хоча ст.117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на звернення зі скаргою до слідчого судді, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

При вирішенні питання про поновлення строку на оскарження зазначеної бездіяльності слідчому судді суд виходить із того, що визначений процесуальним законом десятиденний строк для подання скарги слідчому судді є достатнім для реалізації права на оскарження відповідної бездіяльності. При цьому особа, яка бажає подати скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право.

Як зазначалося вище, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку, оскільки він пропущений скаржником не з поважних причин.

З даним твердженням про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку на звернення зі скаргою погоджується і колегія суддів.

На правильність такого висновку не можуть вплинути і доводи апеляційної скарги представника про те, що отримавши відповідь з НАБУ про відмову в реєстрації у ЄРДР він одразу звернувся зі скаргою до слідчого судді, в якій порушив питання про поновлення процесуального строку, оскільки строк цього звернень значно перевищує граничний строк за ч.1 ст.304 КПК для оскарження означеної бездіяльності.

Водночас, зі змісту доводів щодо поновлення строку на оскарження вбачається, що особою не наведено будь-яких обставин у розумінні ст.117 КПК, які б не залежали від його волевиявлення та були б пов`язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися зі скаргою.

У даному випадку, оскільки представник, звертаючись до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в порядку ст.303 КПК зі скаргою від 01 травня 2024 року на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, хоча і порушив питання про поновлення строку на оскарження, проте не вказав жодних поважних причин подання скарги поза межами встановленого законом десятиденного строку, у зв`язку з чим слідчий суддя обґрунтовано не знайшов підстав для його поновлення як пропущеного особою з поважних причин і повернув скаргу у відповідності до приписів ч.2 ст.304 КПК.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею при розгляді скарги дотримані відповідні вимоги законодавства та прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Також в апеляційній скарзі містяться інші аргументи представника, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування рішення слідчого судді, в тому числі за викладеними в апеляційній скарзі вимогами та обставинами колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Разом з тим, повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі наведеного, керуючись ст.303, 306, 309, 407, 422 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2024 року про повернення скарги залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3