УХВАЛА
20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 202/3778/16-ц
провадження № 61-2293св23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу та визнання права власності.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення грошового зобов`язання житлову квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2016 року скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та визнання права власності відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2 500 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2024 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та визнання права власності закрито.
09 квітня 2024 року ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
23 квітня 2024 року ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_1 , повторно через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2024 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Грушицького А. І.
13 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в справі № 816/731/16 (адміністративне провадження № К/9901/9639/19) зроблено висновок, що «пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі. Указане підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що унеможливлює задоволення клопотання скаржника про повернення судового збору. Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження №11-42апп19)».
У постанові від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16.
Отже, наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору лише у разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття касаційного провадження, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтею 260 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та визнання права власності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 21.05.2024 |
Номер документу | 119134440 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні