Постанова

від 04.12.2007 по справі 31-1-9/314-05-8701

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31-1-9/314-05-8701

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" грудня 2007 р. Справа № 31-1-9/314-05-8701

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

За участю представників сторін від 04.12.2007р.:

від Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” - Альперсон С.Я., Гордєєва О.В.

від Управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради –представник не допущений до участі в судовому засіданні, оскільки відсутні належні документи, які підтверджують його повноваження на участь у судовому засіданні.

розглянувши апеляційну скаргу

Управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області

від 25.10.2007р.

по справі № 31-1-9/314-05-8701

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”

до Управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради

про стягнення 119070 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2007р., яка надіслана учасникам процесу 16.11.2007р., розгляд апеляційної скарги призначено на 04.12.2007р. Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 04.12.2007р. за погодженням представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

27.09.2005р. ТОВ “Восход” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради про стягнення (з урахуванням уточнення позовних вимог) 119070 грн. боргу за виконані роботи за договором  №47-РС від 16.07.2003 р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати коштів за виконану роботу по будівництву бювету питної води у м. Южному, передбачену договором підряду №47-РС від 16.07.2003р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Восход” та  Управлінням житлово-комунального господарства Южненської міської ради

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2007 р. (суддя  Лесогоров В.М.) позовні вимоги ТОВ “Восход” задоволено, стягнуто з Управління житлово –комунального господарства Южненської міської ради на користь ТОВ „Восход” –119 070 грн. боргу, 1190 грн. 70 коп.  витрат  та по держмиту, 118 грн. - ІТЗ судового процесу.

Судове рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати виконаних робіт. При цьому за висновком місцевого господарського суду позов про стягнення вказаного боргу позивачем заявлено в межах строку позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2007р. Управління житлово –комунального господарства Южненської міської ради звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та відмовити ТОВ у задоволенні позову, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

ТОВ “Восход” подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судове рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 16.07.2003р. між ТОВ “Восход” та Управлінням житлово –комунального господарства Южненської міської ради укладено договір № 47-РС на виконання підрядних робіт. Згідно п.2.1. договору замовник доручає, а підрядник приймає до виконання роботи по будівництву бювету питної води в м. Южному.  Пунктом  .2.2. договору передбачено, що будівництво бювету розділяється на 3 етапи: 1-загальнобудівна частина, 2- закупівля та монтаж обладнання, 3- пусконалагоджувальні роботи.  Відповідно до п.2.5 договору приблизна вартість робіт складає 492560 грн., вартість 1-го етапу —226664грн., 2- уточнюється по договірній ціні, 3- уточнюється по договірній ціні.  

Проте, відповідачем при судовому розгляді справи в першій інстанції було надано договір № 47-РС від 16.07.2003р., в якому  ТОВ “Восход” та Управління житлово –комунального господарства Южненської міської ради домовились про той же предмет договору, але в п.2.2 вказано, що будівництво бювету ділиться на 3 етапи: 1- загальнобудівна частина, 2-й та 3-й етапи не зазначені, а п.2.5. договору визначена вартість робіт першого етапу, яка складає 220000 грн.

Товариством виконано свої зобов'язання перед Управлінням житлово –комунального господарства Южненської міської ради, що підтверджується наявними   актами, № 1 за липень 2003 року на суму 112 882, 80 грн.., № 2 за серпень 2003 року на суму 80 092, 80 грн., які прийняті та оплачені відповідачем, що підтверджується виписками по рахунку позивача які завірені банком, та спірним актом №3 вартість робіт за яким з урахуванням висновку експерта №14037 складає 119070 грн., який відповідачем до цього часу не оплачений.

10.06.2005р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №2 за вих. № 10/06-02 про прийняття та оплату виконаних робіт зазначених в акті № 3, з проханням погасити утворену заборгованість у сумі 133332 грн.

24.09.2007р. за вих. № 24/09-1 ТОВ “Восход” на адресу Управління направлено вимогу про виплату боргу в скоригованій відповідно до висновку експертизи № 14037 сумі 119070 грн.  

Управлінням житлово – комунального господарства Южненської міської ради  вказані вимоги  не задоволені сума боргу в добровільному порядку не виплачена.

Проаналізувавши надані сторонами документи, колегія суддів вважає, що сторонами фактично виконувався договір наданий позивачем, оскільки ТОВ здійснювало будівництво бювету, а Управління здійснило оплату за виконані два етапи роботи згідно акту №1 та акту №2.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія зазначає наступне, так, згідно із п.1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс набирає чинності з 01січня 2004 р. Пунктом 4 цих положень встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, враховуючи те, що зобов'язання щодо оплати виконаних робіт відповідачем не виконано, судова колегія вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення діючого ЦК України, оскільки цивільні відносини у даному випадку продовжують існувати після набрання чинності ЦК України.

Відповідно до  вимог ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог  ст. 882 ЦК України - передання робіт підрядником і прийняття їх  замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Акт, підписаний однією  стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої  сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, в розумінні ст. 882 ЦК України акт № 3 є належним і не підлягає відхиленню в зв'язку з його не підписанням відповідачем, оскільки ґрунтується на вказаному вище висновку експерта щодо якого відповідач ніяких заперечень не висував.

Що стосується посилань скаржника на неправомірність стягнення суми заборгованості за договором № 47-РС через сплив строку позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ч.1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, з огляду на наведене, судом першої інстанції, цілком обґрунтовано прийнято до уваги наявність претензії №2 за вих. № 10/06-02 від 10.06.2005р. про сплату заборгованості за договором та відповідно встановлено факт відсутності пропуску строку позовної давності, а відтак виконані приписи цивільного законодавства, щодо належного виконання зобов'язань.

Посилання відповідача на суму 220000 грн., як на суму, що передбачена місцевим бюджетом на оплату першого етапу робіт, не є доказом того, що акт №3 на суму 119070 грн. ( сума скореговану відповідно до висновку експертизи №14037) не підлягає прийняттю та оплаті, оскільки згідно умов договору сторонами узгоджено загальну вартість робіт, яка складає 492560 грн., крім того договір між сторонами укладався на будівництво цілого комплексу —бювету, який складається з трьох етапів, а врегулювання ціни щодо першого етапу не являє собою остаточну домовленість щодо ціни всього об'єкту.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного, а тому й не можуть бути підставою для її задоволення.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для його  зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА

Рішення господарського суду Одеської області від 25 жовтня 2007р. зі справи №31-1-9/314-05-8701 –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський

Повний текст  постанови підписано 07 грудня 2007р.