Рішення

від 20.05.2024 по справі 320/41642/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року № 320/41642/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» (далі - позивач/ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0538290707 від 16.08.2023 Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011), яке оскаржувалося у Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ: 43005393), що винесене підставі Акту фактичної перевірки №001653 від 27.07.2022 проведеної 44106679) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо господарської одиниці товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» (код ЄДРПОУ: 39013808), що розташоване за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 11Б (Волинське відділення № 424);

- визнати протиправним та скасувати рішення про результат розгляду скарги № 32128/6/99-00-06-03-02-06 від 26.10.2023, винесене Державною податковою службою України (код ЄДРПОУ: 43005393) за результатами розгляду скарги №412 від 29.08.2023 на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011) №0538290707 від 16.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками фактичної перевірки ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» посадовими особами контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2023 № 0538290707, яким ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 7 статті 4 Закону № 265/95-ВР в сумі 1 622 029,00 грн. Стверджує, що на момент проведення фактичної перевірки, позивач не підпадав під дію Закону України «Про платіжні послуги», оскільки він не був надавачем платіжних послуг, а отже не є суб`єктом, на якого розповсюджується норма пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Окрім того, позивач вважає, що відповідачем-1 було порушено строки винесення і направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У вказаному податковому повідомленні-рішенні були вказані інші реквізити акта перевірки, на підставі висновків якого встановлено порушення податкового законодавства.

За посиланням позивача, фактична перевірка, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, була проведена під час карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, що свідчить про незаконність такої перевірки.

Позивач, серед іншого, наголосив на тому, що посадові особи контролюючого органу повинні були врахувати форс-мажорні обставини, у зв`язку з військовою агресією росії проти України, а також факт того, що Одеська область постійно підпадає під ракетні атаки з боку росії, і, як наслідок, суб`єкт підприємницької діяльності підпадає під дію форс-мажорних обставин.

На думку позивача, оскільки рішенням ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вказав, що рішення ДПС України про результати скарги від 26.10.2023 №32128/6/99-00-06-03-02-06 не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак воно безпосередньо не порушує його права та інтереси.

Відповідач-1 у поданому до суду відзиві на позовну заяву із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що за результатами фактичної перевірки позивача складено акт фактичної перевірки від 18.07.2022 №2798/03-20-07-05/39013808, яким встановлено порушення вимог пункту 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків (надання послуг з обміну валютних цінностей), сумі коштів, зазначеної у фіскальному звіті реєстратора розрахункових операцій. Сума перевищення складає 324 405,85 грн. Окрім того, відповідач-1 зауважив, що положення статті 4 Закону №265, на які посилається позивач, та які набули чинності після внесення змін Законом №1591-IX, не діяли на момент здійснення фактичної перевірки, оскільки вони набули чинності 01.08.2022, тобто через 4 дні після завершення фактичної перевірки.

За посиланням відповідача-1, контролюючим органам не було заборонено здійснювати заходи податкового контролю у вигляді податкових перевірок та фактичних перевірок, в тому числі перевірки позивача, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX була зупинена дія пункту 522 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

У відповіді на відзив позов зазначив, що оскаржуване рішення ДПС у даній справі є таким, що порушує його права, оскільки у разі відмови у задоволенні відповідної скарги на податкове повідомлення-рішення, у платника податку виникають правові наслідки, зокрема, у сплаті відповідних штрафних санкцій.

Також позив зауважив, що відповідачами під час розгляду справи не було спростовано доводів, викладених у позовній заяві.

У поданих до суду письмових поясненнях відповідач-1 вказав, що законодавцем не вносились жодні зміни до законодавства, якими б контролюючі органи були звільнені від обов`язку виявляти та задокументовувати вчинені платниками податків правопорушення, оскільки відповідних змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів у цій частині внесено не було.

Протокольною ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 10.04.2024 судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків у зв`язку пропуском процесуального строку на його подання та у зв`язку з його необгрунтованістю.

У судовому засіданні 10.04.2024, заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» зареєстроване як юридична особа 09.12.2013 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі Генеральної ліцензії Національного банку України від 26.03.2021 №26 ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» здійснює свою діяльність з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 18.07.2022 №1020-к та на підставі направлень на перевірку від 18.07.2022 №1781/03-20-07-05, №1782/03-20-07-05 та від 27.07.2022 №2024/03-20-07-05 в період з 18.07.2022 по 27.07.2022 проведено фактичну перевірку відділення №242, за адресою: м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 11Б, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп».

За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 27.07.2022 №2798/03-20-07-05/39013808, яким встановлено порушення вимог пункту 7 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків (надання послуг з обміну валютних цінностей, сумі коштів зазначеної у фіскальному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі висновків Акта перевірки від 27.07.2022 №2798/03-20-07-05/39013808 Головним управління Державної податкової служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2023 № 0538290707, яким до ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 622 029,25 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 16.08.2023 № 0538290707 позивачем подано скаргу від 29.08.2023 №412.

Рішенням Державної податкової служби України від 26.10.2023 № 32128/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення рішення від 16.08.2023 № 0538290707, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи оскаржувані податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за наслідками розгляду скарги, протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) (далі - ПК України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг врегульовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на день виникнення спірних відносин, далі - Закон № 265/95-ВР).

Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до положень пунктів 1-5 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 7 статті 4 Закону № 265/95-ВР банки та небанківські фінансові установи, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, небанківські фінансові установи, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з банками, зобов`язані забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі даним фіскального звіту.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків (надання послуг з обміну) валютних цінностей, сумі коштів, зазначеної у фіскальному звіті реєстратора розрахункових операцій. Сума перевищення складає 324405,85 грн.

На підставі викладеного, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «ФК «Альфа-Інвест Груп» пункту 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З аналізу приписів вказаної статті вбачається, що дана стаття визначає обов`язки уповноважених банків, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єктів господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач є небанківською фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Національним банком України від 26.03.2021 №26.

Згідно приписів статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» небанківська фінансова установа це фінансова установа, крім банку.

Враховуючи викладене, оскільки позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також не є суб`єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі ліцензії на здійснення валютних операцій, підстави для притягнення його до відповідальності за порушення пункту 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відсутні.

Крім того, згідно пункту 4 статті 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п`ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті.

Отже, відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначені фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, тоді як позивач є небанківською фінансовою установою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом протиправно застосовано до ТОВ «ФК «Альфа-Інвест Груп» штрафні санкції, передбачені статтею 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.06.2018 у справі №826/11931/17, від 26.12.2018 у справі №826/12347/17, від 05.03.2019 у справі №826/10489/17, від 09.04.2019 у справі №826/7234/17, від 23.04.2020 у справі №826/13412/17 та від 16.07.2020 у справі №826/9164/17.

Разом з тим, у постанові Одеського апеляційного суду від 24.10.2022 у справі №501/2171/22 суд вказав про те, що ТОВ «ФК «АЛЬФА-ІНВЕСТ ГРУП» є небанківською фінансовою установою та здійснює валютні операції на підставі відповідної ліцензії Національного банку України, воно не є учасником платіжного ринку України, оскільки не є надавачем платіжних послуг в розумінні ст.5 ЗУ Про платіжні послуги і його діяльність регулюється виключно ЗУ "Про валюту і валютні операції" та не підпадає під дію ЗУ "Про платіжні послуги" тобто не є суб`єктом, на якого розповсюджуються вимоги п.7 ч.1 ст.4 ЗУ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає протиправними оскаржуване податкове-повідомлення рішення про застосування до позивача сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), що є підставою для його скасування.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про результат розгляду скарги №32128/6/99-00-06-03-02-06 від 26.10.2023, винесене Державною податковою службою України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.2, 56.10 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. В разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого в межах здійснення ним владної компетенції у відносинах з певним платником податків, до вищого органу чи посадової особи є одним з елементів у системі захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з суб`єктами владних повноважень, що є альтернативним судовому захисту, який спрямований на виявлення порушення закону з боку підпорядкованих органів та посадових осіб при прийнятті ними адміністративних актів.

Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження за своєю суттю є досудовим порядком вирішення спору, що виник між позивачем та суб`єктом владних повноважень з приводу відмови в задоволенні скарги. Досудове врегулювання спірних правовідносин має на меті відновлення прав та інтересів юридичної чи фізичної особи, що були порушені оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку, порушення прав та інтересів позивача відбулось внаслідок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Cаме вказаним рішенням було порушено права та інтереси, за захистом яких слід звертатись до суду з позовом про визнання протиправними та скасування саме вказаного акта індивідуальної дії.

У той же час, рішення вищого органу чи посадової особи, прийняте за результатами розгляду в адміністративному порядку скарги фізичної чи юридичної особи, містить оцінку законності рішення (дії чи бездіяльності) підпорядкованого суб`єкта владних повноважень, є похідним від такого рішення (дії чи бездіяльності), але не має самостійного значення, адже є опосередкованим, безпосередньо не визначає обсягу прав та обов`язків фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, рішення Державної податкової служби України про результат розгляду скарги № 32128/6/99-00-06-03-02-06 від 26.10.2023 не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов`язків, отже жодним чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Відтак, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій від 08.11.2023 №26422 та від 01.12.2023 №27386, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 24 330, 44 грн (2 684,00 грн + 21 646,44 грн).

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 21 646,44 грн. (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 16.08.2023 №0538290707.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альфа-Інвест Груп» (адреса: 01054, місто Київ, вулиця Володимирська, 40/2, офіс 24, код ЄДРПОУ 39013808) сплачений судовий збір у розмірі 21 646,44 грн (двадцять одна тисяча шістсот сорок шість гривень сорок чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.