Ухвала

від 20.05.2024 по справі 340/10204/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

20 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10204/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвітзбут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Чорноморівська, 7, код ЄДРПОУ 41270188)

відповідач-1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвітзбут" у червні 2023 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року у справі №340/3811/23 позовну заяву ТОВ "Агросвітзбут" повернуто на підставі пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі №340/3811/23 за апеляційною скаргою ТОВ "Агросвітзбут" ухвалу судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного від 11.12.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №340/3811/23 за цим позовом та виділено у самостійні провадження позовні вимоги ТОВ "Агросвітзбут", які поєднані підставами виникнення та поданими доказами.

У самостійне провадження виділені такі позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7756036/41270188 від 01.12.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ним податкову накладну №15 від 14.10.2022 року датою її фактичного подання - 14.10.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7756037/41270188 від 01.12.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ним податкову накладну №16 від 14.10.2022 року датою її фактичного подання - 14.10.2022 року.

Ухвалою судді від 15.12.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №340/10204/23 за цими позовними вимогами та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а також вирішити питання дотримання строку звернення до суду з позовом за наслідками судового розгляду справи.

Відповідачі подали відзиви на позовну заяву із запереченнями проти позову.

У ході судового розгляду справи суд установив, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з цими позовними вимогами.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 3 статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:

1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Предметом спору в даній справі є законність рішень №7756036/41270188 від 01.12.2022 року, №7756037/41270188 від 01.12.2022 року, прийнятих комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області, якими відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складених позивачем податкових накладних №15 від 14.10.2022 року та №16 від 14.10.2022 року про поставку товарів ТОВ "Альфа-Біт".

Позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та оскаржував спірні рішення в адміністративному порядку.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №73633/41270188/2 від 14.12.2022 року та №73632/41270188/2 від 14.12.2022 року скарги ТОВ "Агросвітзбут" залишені без задоволення, а оскаржувані рішення №7756036/41270188 від 01.12.2022 року, №7756037/41270188 від 01.12.2022 року - без змін.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

У статті 56 Податкового кодексу України наведені такі норми щодо оскарження рішень контролюючих органів:

56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

56.23. Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

2. Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

3. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

4. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

6. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

7. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

9. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

10. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

11. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

12. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

13. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затверджено зокрема Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

1. Цей Порядок визначає механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга).

Розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

3. Скарга подається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

4. Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, оскаржені платником податку в судовому порядку.

5. Скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном (додаток 1).

12. За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

14. За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3).

15. Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

У статті 42 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наведені такі правила листування платників податків та контролюючих органів:

42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

Згідно з пунктом 42-1.2 статті 42 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

- реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- перегляду інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

- забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів;

- забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених цим Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Пунктом 42-1.6 статті 42-1 ПК України передбачено, що електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2023 року у справі №480/5116/22 у подібних правовідносинах вказав, що для вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом ключовим є встановлення дати отримання ним рішення контролюючого органу в електронному кабінеті.

Суд установив, що ТОВ "Агросвітзбуд" є користувачем електронного кабінету та веде листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі, зокрема з питань, пов`язаних із реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У спірних правовідносинах обмін електронними документами між позивачем та відповідачами здійснювався саме через електронний кабінет.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних №15 від 14.10.2022 року та №16 від 14.10.2022 року позивач у листопаді 2022 року засобами електронного зв`язку направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо цих податкових накладних. За наслідками розгляду поданих документів комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Кіровоградській області - прийняла спірні рішення №7756036/41270188 від 01.12.2022 року, №7756037/41270188 від 01.12.2022 року про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивач подав скарги на ці рішення до комісії центрального рівня, направивши їх 06.12.2022 року в електронній формі засобами електронного зв`язку.

За правилами пункту 56.23 статті 56 ПК України рішення за цими скаргами комісія центрального рівня повинна була прийняти та надіслати позивачу не пізніше 16.12.2022 року.

Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України вчасно прийняла №73633/41270188/2 та №73632/41270188/2 про залишення скарг ТОВ "Агросвітзбут" без задоволення, а саме 14.12.2022 року, та тоді ж надіслала ці рішення позивачу засобами електронного зв`язку в електронній формі в його електронний кабінет, про що свідчать квитанції від 14.12.2022 року з часом направлення 18:56:50 та 18:56:49.

З цього моменту документи стали доступними для позивача в його електронному кабінеті. Оскільки доставка документів відбулася після 18 години, то датою вручення документів платнику податків вважається наступний робочий день 15.12.2022 року. Тож саме тоді позивач як сумлінний платник податків повинен і міг дізнатися про ці рішення, які прийняті за результатами розгляду поданих ним скарг, та усвідомлювати їхні правові наслідки.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах установлений частиною 4 статті 122 КАС України тримісячний строк для оскарження до суду спірних рішень комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області про відмову у реєстрації податкових накладних, попередньо оскаржених позивачем в адміністративному порядку, розпочався 16.12.2022 року, а закінчився 16.03.2023 року. Протягом цього строку позивач повинен був визначитися, чи звертатиметься він до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів, а вважаючи їх порушеними, мав би вчинити дії щодо підготовки позовної заяви та подати її до суду.

Однак, з цим позовом позивач звернувся до суду лише 06.06.2023 року, тобто з пропуском установленого законом строку.

Статтею 123 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду:

1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач подав у цій справі заяви від 03.07.2023 року та від 17.05.2024 року про поновлення пропущеного строку звернення до суду, які обґрунтовані тим, що протягом установленого законом 10-денного строку розгляду скарг в його електронний кабінет не надходили рішення за результатами розгляду скарг. Рішення комісії ДПС №73633/41270188/2 від 14.12.2022 року та №73632/41270188/2 від 14.12.2022 року виявлені ним в електронному кабінеті 13.03.2023 року. Лише тоді позивач зміг ознайомитися зі змістом цих рішень. Контролюючий орган не надіслав позивачу на його електронну адресу інформацію про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Оскільки рішення за результатами розгляду скарг у строки, встановлені ПК України, не були прийняті, то позивач мав право на оскарження рішень комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області до суду у шестимісячний строк з дня подання скарг 06.12.2022 року. Період прийняття рішення контролюючим органом припав на період систематичної відсутності світла на всій території України, зумовленої воєнним станом, що також могло спричинити значні затримки у надходженні електронної кореспонденції. Посилаючись на ці обставини, позивач просив поновити строк звернення до адміністративного суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду не навів поважних причин, які унеможливлювали звернення до суду з позовом у встановлений строк (до 16.03.2023 року) та у зв`язку з якими він зволікав зі зверненням до суду з цим позовом аж до 06.06.2023 року.

Доводи позивача про невручення йому рішень за результатами розгляду скарг у строки, встановлені ПК України, спростовуються наданими відповідачем квитанціями від 14.12.2022 року про доставку електронних документів в електронний кабінет позивача.

Наведені у заяві аргументи про несвоєчасне виявлення ним в електронному кабінеті рішень, прийнятих за наслідками розгляду його скарг, є суб`єктивними обставинами та не доводять існування об`єктивно непереборних та нездоланних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.

Суд витребував у позивача докази того, що рішення комісії ДПС №73633/41270188/2 від 14.12.2022 року та №73632/41270188/2 від 14.12.2022 року виявлені ним в електронному кабінеті саме 13.03.2023 року, а також пояснення щодо того, які об`єктивні обставини заважали/перешкоджали виявити ці рішення в електронному кабінеті у період з 14.12.2022 року по 12.03.2023 року.

Втім, таких доказів та пояснень позивач не надав. Так само він не надав доказів на підтвердження відсутності на його електронній пошті інформації контролюючого органу про надіслання йому в електронний кабінет рішень №73633/41270188/2 від 14.12.2022 року та №73632/41270188/2 від 14.12.2022 року або відсутності у нього доступу до цих рішень в його електронному кабінеті від моменту їх доставки 14.12.2022 року, зокрема через технічні та/або методологічні помилки чи технічні збої у роботі електронного кабінету.

Щодо перешкод, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану в Україні (як-то періодична відсутність електропостачання), то ці обставини не можуть бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на своєчасність звернення позивача до суду з цим позовом, з поданням якого він зволікав до червня 2023 року.

Посилання позивача на імовірне неотримання рішень через проблеми з електропостачанням не підтверджене жодними доказами.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.

Оцінка послідовності дій позивача перед зверненням до суду свідчить про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності.

У ході судового розгляду суд не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області №7756036/41270188 від 01.12.2022 року, №7756037/41270188 від 01.12.2022 року про відмову у реєстрації податкових накладних, тож позов у цій частині слід залишити без розгляду. Також слід залишити без розгляду похідні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №15 від 14.10.2022 року та №16 від 14.10.2022 року в ЄРПН датою їх подання.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Для повернення судового збору в сумі 5368 грн. (2684 грн. х 2), сплаченого за подання цих позовних вимог, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвітзбут" про визнання протиправними та скасування рішень №7756036/41270188 від 01.12.2022 року, №7756037/41270188 від 01.12.2022 року, про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №15 від 14.10.2022 року та №16 від 14.10.2022 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ