Рішення

від 20.05.2024 по справі 380/4419/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 рокусправа № 380/4419/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області (88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4; код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22.01.2024 року №913070191270 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за №5/8-3/4-8 від 16.01.2024 року та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №5/8-2/4-8 від 16.01.2024 року, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 16.01.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як отримувач пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV). 16.04.2024 позивач звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про перерахунок пенсії за віком за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII). Вказані документи були направлені на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22.01.2024 року №913070191270 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії в зв`язку із тим, що призначення (перерахунки) пенсії за віком за нормами Закону №889-VIII не передбачені а відсутності у позивача підстав для призначення та переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивач не погоджується із таким рішенням та вказує, що вимоги для призначення пенсії за віком відповідно до чинного Закону №889-VIII дотримані (зокрема, позивач досягла необхідного 60-річного віку, має достатній загальний стаж, в тому числі набутий на державній службі). Проте, відповідач відмовив у переведенні пенсії за віком за нормами Закону №889-VIII у зв`язку із тим, що позивач отримувала пенсію за віком за нормами Закону України Про державну службу №3723-ХІІ, а відтак перехід на пенсію по Закону України Про державну службу№889-VIII не передбачено.

Позивач вказує, що виходячи із пріоритетності законів та підзаконних нормативно-правових актів при визначенні права на пенсію за віком державному службовцю, застосуванню підлягають норми Закону №889-VIII відповідно до пунктів 10 і 12 розділу ХІ даного Закону, який набрав чинності 01.05.2016, а тому вона має право на пенсію державного службовця.

Оскільки на момент звернення за призначенням пенсії як державному службовцю позивач не перебувала на державній службі, тому має право на призначення пенсії в розмірі визначеному у даному законі сумі заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі. З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 19.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.04.2024 за вх.№7051ел від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що з огляду на те, що пенсію заявниці відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII вже було призначено з 12.09.2011, тобто до дати набрання чинної Законом №889-VIII, правові підстави для призначення та перерахунку пенсії відповідно до Закону №889-VIII з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 16.01.2024 №5/8-3/4-8 та від 16.01.2024 №5/8-2/4-8, виданих Львівською обласною держадміністрацією відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 08.04.2024 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , в тому числі заяви про призначення пенсії, про переведення, протоколів про призначення пенсії, переведення на інший вид пенсії, матеріали пенсійної справи позивача.

12.04.2024 за вх.№7686ел від позивачки надійшла заява, в якій просила долучити до матеріалів справи постанову Верховного Суду від 23.05.2023 у справі №580/3805/22, яка прийнята в аналогічних правовідносинах.

16.04.2024 за вх.№7813ел від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

26.04.2024 за вх.№32602 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що особи, яким призначено пенсію згідно Закону України «Про державну службу» та в яких в подальшому переведено на пенсію на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у будь який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу», із встановленням розміру пенсії отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місцем, у якому надійшла така заява. Оскільки пенсія позивачці вже призначена, то станом на момент звернення до суду позивачка порушує питання перерахунку вже призначеної пенсії. Проте, відповідно до Закону України «Про державну службу» законодавством на сьогодні не передбачено перерахунків державним службовцям. Оскільки, згідно пунктів 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02.03.2015 передбачено, що з 01.06.2015 скасовано норми пенсійного забезпечення, які набули права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». У зв`язку з викладеним з 01.06.2015 пенсії, призначені в порядку та на умовах визначених Законом України «Про державну службу» не перераховуються. З урахуванням викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.07.2008 отримувала пенсію по інвалідності.

З 12.09.2011 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII.

В подальшому, на підставі заяви позивачки від 07.07.2012 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно Закону №1058-IV.

На підставі заяви позивачки від 19.09.2017, 01.10.2017 призначено пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату встановленого зразка з відповідним окладом держслужбовця.

В подальшому, з 13.09.2021 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058- IV.

16.01.2024 позивачка звернулася до територіального підрозділу ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії пенсію за віком по Закону №889-VIII, з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Львівською обласною державною адміністрацією №5/8-3/4-8 від 16.01.2024 та №5/8-2/4-8 від 16.01.2024.

22.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області прийняло рішення №913070191270 про відмову у перерахунку пенсії.

Рішення мотивоване тим, що за матеріалами пенсійної справи позивач з 01.10.2017 призначалась пенсія відповідно до Закону України Про державну службу з відповідним окладом держслужбовця, а з 13.09.2021 згідно заяви переведено на пенсію за віком, тому підстави для призначення пенсії по Закону №889 відсутні.

Також вказано за яких умов призначаються пенсії по статті 37 №3723-ХІІ, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу ХІ Закону № 889. Згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ Закону № 889, який набрав чинності 01.05.2016, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ мають особи, які на день набрання чинності Закону № 889 мали відповідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначеною статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України.

Вказано, що нормами Закону №889 перерахунок пенсії не передбачено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.

Частина перша статті 37-1 Закону №3723-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Проте, 01.01.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VIII (далі Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду.

Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 Про деякі питання вдосконалення визначення розмірі заробітку для обчислення пенсії (далі Постанова №865), зокрема у пунктах 4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі Постанова №1013), якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 Постанови № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. Таким чином, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова №1013 не містить.

Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, у зв`язку з чим положення Закону №3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1.

Натомість, у статті 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

З урахуванням наведеного, підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі №508/808/16-а, від 28.10.2020 у справі №826/16182/18, від 22.04.2021 у справі №712/10182/17, від 03.11.2021 у справі №373/2149/16-а.

Відсутність механізму перерахунку пенсії державним службовцям призначених за статтею 37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ була також предметом розгляду Конституційного Суду України.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України „Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII зі змінами.

Зокрема, в абзаці 4 пункту 5.6 мотивувальної частини даного рішення Конституційний Суд України також констатував, що розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначив, що сучасний стан законодавчого врегулювання з перерахунку розмірів пенсій суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України. Для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, 24, 46 Основного Закону України перерахунок розмірів пенсій обов`язково має бути внормований у законі, ухваленому Верховною Радою (п.5.7 даного рішення).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскільки чинним законодавством України не передбачено перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Львівською обласною державною адміністрацією №5/8-3/4-8 від 16.01.2024 та №5/8-2-4-8 від 16.01.2024 з одночасним переведенням її з пенсії за віком за Законом №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII.

Суд відхиляє покликання позивача на пункти 10, 12 розділу ХІ Закону №889-VIII як на правову підставу заявлених позовних вимог, з огляду на таке.

За приписами пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

На думку суду, приписи пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону №889-VIII на спірні у цій справі правовідносини не поширюються, позаяк позивачу уже була призначена пенсія з 12.09.2011 відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 13.09.2019 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, тоді як пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону №889-VIII регулюються виключно питання призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ для осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мають необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а не питання переведення з одного виду пенсії на інший чи перерахунку пенсій колишніх державних службовців.

Тобто, позивач уже реалізувала своє право на призначення пенсії державного службовця задовго до набрання чинності Законом №889-VIII, а тому не належить до кола осіб, визначених пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону №3723-ХІІ за певних умов після 01.05.2016.

Частинами 2, 3 статті 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Тобто, за змістом даних норм пенсія призначається один раз, а у разі набуття права особою на інший вид пенсії приймається відповідне рішення про переведення на інший вид пенсії.

У даному випадку пенсія позивачу за нормами статті 37 Закону України Про державну службу вже призначена, і повторного її призначення за тією ж нормою в межах пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII не потребує, та і позивач не входить до кола осіб, яким така пенсія може бути призначена.

Фактично пункти 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII регламентують право на призначення пенсії державного службовця за однією нормою в залежності від проміжку часу в який особі вона призначається.

І як вже суд зазначав вище з посиланням на рішення Конституційного суду України - прогалина в перерахунку розмірів пенсій державних службовців в залежності від дати призначення пенсії, обов`язково має бути внормована в законі, ухваленому Верховною Радою, а не за рахунок рішення суду у справі, оскільки законодавчо визначених підстав для цього немає.

Крім того, відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому суд зауважує, що порядок та умови перерахунку пенсій регулюється статтями 41-45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, однак перерахунок у зв`язку з наданням довідок про заробітну плату працюючого державного службовця відсутній.

Тобто, за бажанням позивача їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Суд також звертає увагу, що довідки Львівською обласною державною адміністрацією №5/8-3/4-8 від 16.01.2024 та №5/8-2-4-8 від 16.01.2024 були видані за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048 (далі Постанова № 1-3).

Проте, вказані довідки не створюють правових підстав для перерахунку пенсії позивача із одночасним переведення на пенсію за Законом №889-VIII, оскільки довідки за зазначеною формою, згідно із пунктом 1 Постанови № 1-3, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у той час як позивачу уже була з 12.09.2011 призначена пенсія відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, а з 13.09.2021 року по цей час позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Враховуючи вищезазначене в цій частині оскаржуване рішення відповідача-2 є правомірним та таким, що відповідає вимогам закону.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідачів не було фактичних та правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Львівською обласною державною адміністрацією №5/8-3/4-8 від 16.01.2024 та №5/8-2-4-8 від 16.01.2024 із одночасним переведенням з пенсії за віком за Законом №1058-IV на пенсію за віком за Законом № 889-VIII, оскаржуване у цій справі рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 22.01.2024 №913070191270 про відмову у перерахунку пенсії є правомірними та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення та похідної позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.

Суд зауважує, що в даному випадку бажання позивача про переведення її на пенсію по Закону №889-VIII пов`язане із можливістю проведення її перерахунку пенсії по нових довідках №5/8-3/4-8 від 16.01.2024 та №5/8-2-4-8 від 16.01.2024, яким суд дав правову оцінку.

Так, дійсно особа має право за її заявою на переведення її на раніше призначену пенсію, що чітко закріплено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Встановлені даним Законом норми дають право позивачу на переведення її на пенсію раніше призначену, а саме по статті 37 Закону №3723-XI.

Однак, враховуючи зміст заяви позивача, у якій вона не просила про переведення її на пенсію по 37 Закону № 3723-XII, що розмір пенсії яку позивач на даний час отримує по Закону № 1058-IV є більшим ніж по нормах Закону №3723-XII суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині переведення її на інший вид пенсії слід відмовити повністю.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна