Рішення

від 17.05.2024 по справі 380/2718/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2718/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2024 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/2718/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форте Ріелті» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Форте Ріелті» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить:

- Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2024 року №1815/13-01-07-07 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 9 483 438 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2023 року;

- Зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Форте Ріелті», у розмірі 9 483 438 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 вересня та 13 вересня 2023 року Товариством було придбано нерухоме майно, яке знаходиться у м. Стрий та у м. Червоноград на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за якими було сплачено 66 375 500 грн, з яких 9 497 250 грн ПДВ. Відповідно, 20.10.2023 року ТОВ «Форте Ріелті» подало податкову декларацію за вересень 2023 року та заявило ПДВ до відшкодування.

В грудні 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Форте Ріелті» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами податкової перевірки Товариству було складено Акт перевірки від 18.12.2023 року № 35471/13-01-07-07/45275483, яким було становлено нібито відсутність підстав для бюджетного відшкодування у зв`язку із неналежно завіреними платіжними документами, що були подані до перевірки. Не погоджуючись із висновками, що викладені в такому Акті перевірки, Товариство подало заперечення-пояснення від 29.12.2023 року, однак за результатами розгляду таких 09.01.2024 року Відповідач прийняв рішення про залишення без змін висновків Акту. В подальшому, 16 січня 2024 року було винесене оскаржуване повідомлення-рішення №1815/13-01-07-07 про відмову у бюджетному відшкодуванні за формою ВЗ, що було отримане Товариством 24.01.2024 року поштою, що підтверджується витягом з системи трекінгу АТ «Укрпошти» за номером вказаним на конверті. Позивач не погоджується із таким податковим повідомленням-рішенням №1815/13- 01-07-07 від 16.01.2024 (надалі - ППР), як і з висновками Акту перевірки від 18.12.2023 року № 35471/13-01-07-07/45275483, на основі якого складено оскаржуване ППР, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Представник Головного управління ДПС у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування на 9483438грн. в порушення п.200.1, п.200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу.

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Форте Ріелті» в Декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року у рядку 20.2.1 (на рахунок платника у банку) рядка 20.2 (Підлягає бюджетному відшкодуванню) рядка 20 (Cума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Податкового кодексу на момент подання податкової декларації) відображено показник 9483438 гривень. Перевіркою встановлено, що в графі 2 Таблиці 1 Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» підприємством відображено ПДВ, фактично сплачений постачальникам за вересень 2023 року - у сумі 9483438 гривень. Директору ТОВ «Форте Ріелті» Бузі Олександру Руслановичу вручено лист від 05.12.2023 № 34174/6/13-01-07-07-12 «Про надання документів та інформації» щодо надання у встановлені терміни письмових пояснень, оригіналів бухгалтерських та первинних документів за період виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за вересень 2023 року.

Під час проведення виїзної перевірки, ТОВ «Форте Ріелті» на вказаний лист надано документи, зокрема, договори, рахунки, акти приймання-передачі, копії банківських виписок, платіжних доручень. Однак, надані платником податків копії банківських виписок, платіжних доручень, не можуть вважатися належними доказами оплати, оскільки були засвідчені підписом керівника та печаткою ТОВ «Форте Ріелті», а не печаткою обслуговуючого банку, а тому не є оригіналами. Оскільки надані документи проведення оплат не містять обов`язкових реквізитів - перевіркою не можливо підтвердити фактично сплачені ТОВ «Форте Ріелті» суми ПДВ постачальникам або до державного бюджету.

Під час проведення перевірки позивачем долучено до матеріалів справи ряд платіжних інструкцій, на яких відсутня позначка електронного цифрового підпису.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказані обставини, на думку відповідача, є підставами для повної відмови в задоволенні позовних вимог.

27.03.2024 представником позивача подано відповідь на відзив. Щодо твердження відповідача про долучення до матеріалів справи ряду платіжних інструкцій, на яких відсутня позначка електронного цифрового підпису, повідомляє наступне.

Відповідно до листа Мінфіну від 14.12.2021 № 41010-06-5/38675 «Про розгляд окремих питань оформлення первинних документів»: «Ураховуючи зазначене, законодавством з бухгалтерського обліку визначено вимоги щодо переліку обов`язкових реквізитів первинних документів для цілей бухгалтерського обліку, які не містять особливостей щодо застосування кваліфікованого, удосконаленого чи іншого формату електронного підпису на первинних документах, складених в електронній формі. Первинний документ, складений в електронній формі, використовується для цілей бухгалтерського обліку, якщо він містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом, а присутній на ньому підпис дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та відповідає вимогам законодавства про електронні документи та електронний документообіг.»

Відтак, чинним законодавством України не передбачено, що в електронному документі має міститись «позначка електронного цифрового підпису».

Також, згідно з положеннями ст. 1,7 Розділу 2 Правил банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - юридичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» в редакції від 03.08.2023 (Додатку 3 до Розпорядження Правління №182/8РП від 28.12.2016 р., затверджено Правлінням АТ «Райффайзен Банк Аваль» « 28» грудня 2016 р.):

Ст. 1 Р.2 Виписка - звіт про стан Рахунку та рух коштів за певний період, який надається Банком Клієнту в порядку та на умовах, визначених цими Правилами. У Виписці, зокрема, зазначається наступна інформація: дата і час отримання Банком платіжної інструкції; дата і час прийняття Банком до виконання платіжної інструкції; відомості, які дають змогу ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформація про платника/отримувача (за наявності технічної можливості); сума платіжної операції у валюті Рахунку та у валюті платіжної операції; сума всіх утриманих за виконання платіжної операції комісійних винагород та зборів; дата і час прийняття до виконання платіжної інструкції/зарахування коштів на Рахунок, дата валютування.

Підпункт Б п. 7.1. ст. 7 Р.2 Виписки про рух коштів за Поточними рахунками формуються Банком:

- (б) в електронній формі - кожного Робочого дня. Сформовані в електронній формі Виписки надаються Клієнту шляхом:

- передачі за допомогою Системи «Клієнт-Банк» (якщо Клієнт підключений до Системи «Клієнт-Банк»);

- направлення на адресу електронної пошти Клієнта (на підставі відповідної заяви Клієнта);

- направлення на адресу електронної пошти Клієнта, зазначену у Системі «Райффайзен Бізнес Онлайн», при замовленні Клієнтом Виписки через цю Систему (направлення Виписки здійснюється з електронної адреси Банку raif.business@raiffeisen.ua).

Виписки в електронній формі можуть підписуватися та/або посвідчуватися факсимільним відтворенням штампу Банку та/або факсимільним відтворенням власноручного підпису уповноваженої (уповноважених) особи (осіб) Банку та печатки Банку.

7.2. Клієнт зобов`язаний отримувати від Банку Виписки про рух коштів за Рахунками не пізніше наступного Робочого дня після формування Банком відповідної Виписки. Інформація про залишок коштів на Рахунку та здійснені за ним операції, зазначена у Виписці, є єдиним та достатнім документом, що застосовується при визначенні прав та обов`язків Сторін за Договором (незалежно від прострочення Клієнта при виконанні обов`язку щодо отримання Виписки про рух коштів за Рахунком).

В наданих копіях банківських виписок містяться факсимільні відтворення власноручного підпису Директора департаменту операційного сервісу АТ «Райффайзен Банк» та печатки банку.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 09 лютого 2024 року у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

12.09.2023 Товариство уклало договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованої на ній будівлі з ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД», посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулик І.І., зареєстрований в реєстрі за номером 719, згідно якого ТОВ «Форте ріелті» придбало у ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД» земельну дiлянку, яка розташована за адресою: Львiвська область, Стрийський район, м. Стрий, вул. Болехiвська, 34, кадастровий номер 4611200000:07:001:0005 для будівництва i обслуговування будiвель торгiвлi та будівлі і споруди, якi розташованi за адресою: Львiвська область, Стрийський район, м. Стрий, вул. Болехiвська, 34

13.09.2023 року Товариство уклало договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованої на ній будівлі з ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД», посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулик І.І., зареєстрований в реєстрі за номером 722, згідно якого ТОВ «Форте ріелті» придбало у ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД» земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Червоноградський район, м. Червоноград, вул. Львiвська, №57, кадастровий номер 4611800000:06:002:0004 для іншої комерційної діяльності та нежитлову будівлю склад, позначену на планi цифрою 2, яка розташована за адресою: Львiвська область, Червоноградський район, м. Червоноград, вул. Львiвська, будинок № 57.

На підтвердження умов виконання Договорів з 13.09.2023 року по 21.09.2023 року було проведено оплату загальної вартості договору, а саме 66 375 500 грн, з яких 9 497 250 грн - ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями (безготівковий переказ в національній валюті) №9 від 13.09.2023, №10 від 13.09.2023, №11 від 13.09.2023, № 13 від 14.09.2023, №14 від 14.09.2023, №15 від 14.09.2023, №16 від 14.09.2023, №17 від 15.09.2023, №18 від 18.09.2023, №19 від 18.09.2023, №20 від 21.09.2023., №21 від 21.09.2023, №22 від 22.09.2023, №23 від 22.09.2023.

ТОВ «Форте ріелті» (45275483), будучи платником ПДВ (ІПН 452754813508 від 17.08.2023 року) сплативши контрагенту вартість набутого майна, в складі якого було сплачене нараховане ПДВ, сформувало податковий кредит на суму такого сплаченого ПДВ у розмірі 9 497 250 грн.

20.10.2023 Товариство подало декларацію з податку на додану вартість з від`ємним значенням з ПДВ (Додаток №5) та заявило до бюджетного відшкодування суму сплаченого ПДВ (Додаток №7).

Сума податкових зобов`язань згідно з рядком 9 Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року (надалі - Декларація), дорівнювала 13 812 грн, а сума податкового кредиту становила 9 497 250 грн (рядок 17 Декларації), тому від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) дорівнює 9 483 438 грн (рядок 19 Декларації). У рядку 20.2. Декларації платником податку було зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 9 483 438 грн, яка, відповідно, повністю сформована за результатами від`ємного значення різниці оплат за операції купівлі-продажу нерухомого майна, за договорами від 12.09.2023 року та 13.09.2023 року, а також суми податкового зобов`язання.

У зв`язку з поданням декларації з ПДВ до відшкодування у грудні 2023 року ГУ ДПС у Львівській області провело позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавств при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. За результатами вказаної перевірки, зокрема, було встановлено наступне:

- За результатами проведеної під час перевірки інвентаризації активів з метою підтвердження факту їх придбання було встановлено, що станом на 07.12.2023 року надлишків чи недостач не виявлено (п.2.12);

- Акти про ненадання документів, відмову в наданні документів чи пояснень за результатами перевірки не складалися (п.2.13);

- Основним чинником виникнення у Товариства від`ємного значення ПДВ є придбання будівель і споруд, що розташовані у м. Стрий та м. Червоноград.

- Охопленому перевіркою звітному періоді товариство оформляло взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД» інформація про взаємовідносини з яким мала б бути наведена в додатку до акту, однак такий додаток додано до акту.

- Перевіркою визначення суми податкових зобов`язань та врахуванні при розрахунках рядка 19 Декларації (сума податкових зобов`язань) не встановлено порушення.

- Перевіркою достовірності та правильності визначення та врахування при розрахунку рядка 19 Декларації (сума податкового кредиту) не встановлено порушень податкового законодавства.

- Перевіркою достовірності та правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства (п.3.3.1).

- Перевіркою достовірності та правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2. Декларації) встановлено завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування на 9 483 438 грн в порушення п. 200.1., п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу ( п. 3.3.2).

Так в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Форте ріелті» в Декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року у рядку 20.2.1 ( на рахунок платника у банку) рядка 20.2 (Підлягає бюджетному відшкодуванню) рядка 20 (Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1. З статті 200.1 розділу V Податкового кодексу на момент подання податкової декларації) відображено показник 9483438 гривень.

Перевіркою встановлено, що в графі 2 таблиці 1 Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» підприємством відображено ПДВ, фактично сплачений постачальником за вересень 2023 року- у сумі 9483438 гривень.

Директору ТОВ «Форте ріелті» Бузі Олександру Руслановичу вручено лист від 05.12.2023 №34174/6/13-01-07-07-12 «Про надання документів та інформації» (Додаток №26) про надання у встановлені терміни письмових пояснень, оригіналів бухгалтерських та первинних документів за період виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за вересень 2023 року.

Під час проведення виїзної перевірки Товариство на вказаний лист надано документи, зокрема, договори, рахунки, акти приймання-передачі, копії банківських виписок, платіжних доручень. Однак, надані платником податків копії банківських виписок, платіжних доручень, не можуть вважатися належними доказами оплати, оскільки були засвідчені підписом керівника та печаткою ТОВ «Форте ріелті» і не є оригіналами. Оскільки надані документи проведення оплат не містять обов`язкових реквізитів - перевіркою не можливо підтвердити фактично сплачені ТОВ «Форте ріелті» суми ПДВ постачальникам або до державного бюджету.

У зв`язку з недостовірністю відображення сум податку, фактично сплаченого у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальником товарів/послуг (за рахунок ненадання оригіналів платіжних доручень (банківських виписок) щодо оплати постачальникам сум ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг) не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2023 року за рахунок чого Товариству відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування.

Не погоджуючись із висновками перевірки, що вказані в Акті перевірки, Товариство вказало про це в Акті перевірки та у встановлений в Податковому кодексі України (п. 86.7 ст. 86) строк, а саме 29.12.2024 р., подало Письмові пояснення-заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно повідомлення Головного управління ДПС у Львівській області від 09.01.2024 року, за результатами розгляду заперечень Товариства на Акт перевірки було прийнято рішення про те, що наведені в запереченнях аргументи та додані документи не спростовують фактів порушень, що відображені в Акті, відповідно висновки викладені в Акті залишено без змін.

За результатами проведеної перевірки, та на підставі Акту перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №1815/13-01-07-07 від 16.01.2024 року за формою В3 про відмову в бюджетному відшкодування ПДВ.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне податкове повідомлення рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного податкового повідомлення рішення з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п.75.1ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок № 727) акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (п.22.1 ст. 22 ПК України).

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За змістом п.п. «а» п.185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Приписами п.187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266 пункту 14.1 статті 14цьогоКодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Водночас згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений уст. 200 ПК України.

Згідно вимог п.200.2. ст. 200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.п. «б» п.200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно п. п.200.7та 200.10 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. «ґ» п.200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно абзаців 6, 8 п.200.12 ст. 200 ПК України інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно абз. 1 та 2 п.200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Судом встановлено, що 12.09.2023 Товариство уклало договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованої на ній будівлі з ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД», згідно якого ТОВ «Форте ріелті» придбало у ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД» земельну дiлянку, яка розташована за адресою: Львiвська область, Стрийський район, м. Стрий, вул. Болехiвська, 34, кадастровий номер 4611200000:07:001:0005 для будівництва i обслуговування будiвель торгiвлi та будівлі і споруди, якi розташованi за адресою: Львiвська область, Стрийський район, м. Стрий, вул. Болехiвська, 34 (Додаток №17). 13.09.2023 року Товариство уклало договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованої на ній будівлі з ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД», згідно якого ТОВ «Форте ріелті» придбало у ТОВ «Турбiон Iнвест ЛТД» земельну ділянку, яка розташована за адресою: Львівська область, Червоноградський район, м. Червоноград, вул. Львiвська, №57, кадастровий номер 4611800000:06:002:0004 для іншої комерційної діяльності та нежитлову будівлю склад, позначену на планi цифрою 2, яка розташована за адресою: Львiвська область, Червоноградський район, м. Червоноград, вул. Львiвська, будинок № 57. (Додаток №19).

На підтвердження умов виконання Договорів з 13.09.2023 року по 21.09.2023 року було проведено оплату загальної вартості договору, а саме 66 375 500 грн, з яких 9 497 250 грн - ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями (безготівковий переказ в національній валюті) №9 від 13.09.2023, №10 від 13.09.2023, №11 від 13.09.2023, № 13 від 14.09.2023, №14 від 14.09.2023, №15 від 14.09.2023, №16 від 14.09.2023, №17 від 15.09.2023, №18 від 18.09.2023, №19 від 18.09.2023, №20 від 21.09.2023., №21 від 21.09.2023, №22 від 22.09.2023, №23 від 22.09.2023. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Згідно матеріалів справи ТОВ «Форте ріелті» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 9 483 438 грн з підстав, що надані платником податків копії банківських виписок, платіжних доручень, не можуть вважатися належними доказами оплати, оскільки були засвідчені підписом керівника та печаткою ТОВ «Форте ріелті» і не є оригіналами. Оскільки надані документи проведення оплат не містять обов`язкових реквізитів - перевіркою не можливо підтвердити фактично сплачені Товариством суми ПДВ постачальникам або до державного бюджету. У зв`язку з недостовірністю відображення сум податку, фактично сплаченого у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальником товарів/послуг (за рахунок ненадання оригіналів платіжних доручень (банківських виписок) щодо оплати постачальникам сум ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг) не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2023 року за рахунок чого Товариству відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування.

В Акті перевірки податковий орган не ставить під сумнів реальність операції, її зв`язок з господарською діяльністю чи факт розрахунків. Додатково до матеріалів перевірки надано і договори, і акти приймання передачі і витяги про реєстрацію права власності на набуте нерухоме майно за Товариством. Контрагентом також було належно зареєстровано, а податковим органом - прийнято - податкові накладні за такими операціями.

Щодо посилання податкового органу, що платіжні доручення, які були надані до перевірки не завірені банком, в якому обслуговується суб`єкт господарювання, не мають підписів та печаток, суд зазначає наступне.

Відносини учасників платіжних систем «клієнт-банк», «клієнт-Internet-банк» регулюються, крім договору між банком та клієнтом, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон №2346-ІІІ), Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976) (далі - Інструкція № 22).

Відповідно до пункту 1.14 статті 1 Закону № 2346-ІІІ електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

Згідно зі статтею 18 Закону № 2346-ІІІ електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ.

Порядок застосування електронного підпису для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи (пункти 18.2, 18.3 цієї статті).

Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу (пункт 18.4 цієї статті).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 22 електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Згідно з пунктом 10.1 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування.

Під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити» (пункт 10.5 Інструкції № 22).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон №851-IV) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Згідно статті 8 Закону № 851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що електронний платіжний документ при наявності всіх реквізитів, встановлених правовими нормами, підтверджує здійснення платежу. Підтвердження відповідності електронної форми платіжного доручення його оригіналу, який прийнятий в платіжні системи «клієнт-банк» та «клієнт-Internet-банк»,не вимагає додаткового засвідчення банком (вчинення підтверджуючого напису, підпису, скріплених відтиском печатки).

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 380/8259/20 та від 28.07.2022 року у справі № 380/5389/20.

Таким чином, наявні в матеріалах справи платіжні доручення містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства.

В подальшому, при подачі заперечень на акт перевірки, позивачем 29.12.2024 було подано поясненнями-заперечення на Акт, до яких було додано всі належним чином завірені документи щодо трансакції, і в тому числі:

- Належним чином завірена виписка з рахунку ТОВ «Форте ріелті» за період з 01.09.2023 по 30.09.2023, що підтверджує оплату коштів в т.ч. ПДВ (за договором купівлі-продажу 12.09.2023 року, що зареєстрований в реєстрі за номером 719) на рахунок Продавця та відповідні платіжні доручення;

- Належним чином завірена виписка з рахунку ТОВ «Форте ріелті» за період з 01.09.2023 по 30.09.2023, що підтверджує оплату коштів в т.ч. ПДВ (за договором купівлі-продажу 13.09.2023 року, що зареєстрований в реєстрі за номером 722), на рахунок Продавця та відповідні платіжні доручення.

Суд звертає увагу, що позивачем додано до позовної заяви копії вищезазначених платіжних доручень та належним чином завірених виписок з рахунку про здійснення ним у вересні 2023 року оплати контрагентам за поставлені товари/роботи/послуги, які свідчать про помилковість висновку контролюючого органу щодо неможливості підтвердити факти даних оплат.

Таким чином, висновки викладені в акті перевірки не підтверджуються матеріалами справи, тому прийняте податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2024 року №1815/13-01-07-07 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 9 483 438 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2023 року є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Форте ріелті», у розмірі 9 483 438 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з п.200.13 ст.200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав позивача в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі №826/17220/17.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Суд зазначає, що відповідно до ст.2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги ст. 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України, № 40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), № 21987/93, пункт 95).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Задоволення вказаної позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Форте ріелті» у розмірі 9 483 438 грн, на переконання суду, гарантує дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечує його виконання та унеможливлює необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права є ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Такий висновок викладений також Верховним Судом у постанові від 21.12.2022 у справі №380/14264/21.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, позовна вимога про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування підлягає задоволенню.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Форте Ріелті» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Чмолі І., буд. 2) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області 16 січня 2024 року №1815/13-01-07-07 про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 9 483 438 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2023 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Форте ріелті» (ЄДРПОУ 45275483) у розмірі 9 483 438 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь ТОВ «Форте ріелті» (ЄДРПОУ 45275483) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 24224,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 17.05.2024 року.

Суддя Гавдик З.В.