Ухвала

від 17.05.2024 по справі 400/4556/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 травня 2024 р. № 400/4556/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з позовною заявою

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КОНТІКА", вул. Декабристів, 41, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 54020,

доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053,

провизнання протиправним та скасування рішення №9401404/44576979 від 24.08.2023 та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНТІКА" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення №9401404/44576979 від 24.08.2023 та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №9401404/44576979 від 24.08.2023 року.

Так, особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частинами 1, 2 та 3 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У ч. 2 цієї ж статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, ч. 4 ст. 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Системний аналіз норм доводить, що для звернення до суду законодавцем встановлено шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Разом з тим, у випадку якщо законодавством передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 25.10.2019 року (справа №640/20569/18, адміністративне провадження №К/9901/12872/19) дійшов до таких правових висновків:

«Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18статті56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення».

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18.

Судом установлено, що позивач скористався правом оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішенням №66339/44576979/2 від 04.09.2023 року.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В той же час, позовна заява надійшла до суду за допомогою системи "Електронний суд" лише 15.05.2024 року, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до адміністративного суду.

Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, позивач клопотав про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду послався на військовий напад на Україну 24 лютого 2022 року. Вказав, що Миколаївська область і м. Миколаїв знаходяться в зоні ураження авіаційними бомбами та снарядами, що є реальною загрозою життю працівників, що зумовило неможливість здійснення нормальної господарської діяльності позивача. Також строк звернення пропущено внаслідок обмеженості доступу до бухгалтерських документів та відсутність керівника, що пов`язана з необхідністю відновлення роботи підприємства, укладення нових контрактів.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на введення в Україні воєнного стану.

Суд зауважує, що незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року, Миколаївський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак необхідно перевірити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Миколаївської області, могло об`єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, яке вже зазначалося вище, саме позивач зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

Втім, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22.

У даному випадку суд враховує, що позивач, стверджуючи про неможливість повноцінної діяльності підприємства в умовах воєнного стану, відключення електроенергії і постійні обстріли м. Миколаєва, своєчасно оскаржив рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку в передбачений законодавством строк, не дивлячись на введення воєнного стану.

Окрім того, суд враховує, що позов подано за допомогою системи "Електронний суд", як зазначає сам позивач підприємство працювало переважно з документами в електронному вигляді, відтак, позивач мав можливість подати позов за допомогою системи "Електронний суд" у тримісячний строк, встановлений КАС України.

Що стосується посилань позивача на те, що співробітники підприємства були вимушені не виходити на роботу, як на підставу поважності причин пропуску строку на подання позовної заяви, то наведені обставини є суто суб`єктивними, адже пов`язані з внутрішньою організацією роботи підприємства, а отже останні не можуть бути визнані поважними підставами пропуску строку.

Щодо перебування директора товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІКА» у відрядженні, то вказану причину пропуску строку суд оцінює критично, оскільки у даному випадку, перебування директора підприємства у відрядженні, не є тією поважною причиною, яка є об`єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує рішення, та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного оскарження рішення.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 року у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Натомість позивач таких конкретних причин не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Отже, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачці наданий термін для усунення недоліків.

У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачці.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТІКА" про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

2. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТІКА" залишити без руху.

3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

4. У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачці.

5. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Величко