Ухвала

від 20.05.2024 по справі 440/5686/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 травня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/5686/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Карлівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконавчого комітету Карлівської міської ради, у якій просять:

- визнати протиправними дії Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Карлівської міської ради щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Карлівської міської ради здійснити дії щодо скасування відомостей про зняття із зареєстрованого місця проживання з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі органу влади чи органу місцевого самоврядування, не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

У позовні заяві зазначено, що ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали у гуртожитку загального типу ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод". 11.12.2023 на підставі заяви власника житла ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод" про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) позивачів знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про що видано відповідні витяги з реєстру територіальної громади.

Позивачі вважають такі дії незаконними, посилаючись на те, що постійно проживають у вказаній квартирі та іншого місця проживання не мають. Вказують, що в результаті оскаржуваних дій відповідача їх обмежено в праві на житло та в інших правах.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

За приписами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Таким чином, позивачі, вважаючи порушеним своє право на користування житлом, звернулися до адміністративного суду з позовом у цій справі та цей позов поданий саме з метою поновлення прав позивачів у сфері житлових правовідносин, які позивачі вважають порушеними відповідачем внаслідок зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішенню спірного питання про правомірність чи неправомірність зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 передуватиме вирішення питання про право позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користування нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, зважаючи на те, що спірні правовідносини пов`язані із захистом прав позивачів на користування житлом, яке позивачі вважають порушеним відповідачем та ПрАТ "Карлівський машинобудівний завод", суд дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у цьому випадку особи звертаються до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, натомість, правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до виконавчого комітету Карлівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачам право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяС.С. Сич