Рішення

від 20.05.2024 по справі 460/449/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2024 року м. Рівне№460/449/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000291/2 від 05.07.2023р. Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було. У подальшому митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій на спростування тверджень відповідача, наводить аналогічні за змістом позову доводи та аргументи.

Позивач 08.05.2024 подав заяву про розмір витрат, понесених з розглядом справи, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 3028грн та витрати на оплату послуг із перекладу на суму 3723грн, які просить стягнути з відповідача.

Відповідач 09.05.2024 подав клопотання в якому вважає, що розмір витрат по оплаті послуг перекладача є неспівмірним із виконаною роботою, тому підлягає до зменшення та/або відмові у відшкодуванні.

Позивач 10.05.2024 подав додаткові пояснення щодо розміру понесених витрат на оплату послуг перекладача.

Позовна заява надійшла до суду 12.01.2024.

Ухвалою суду від 16.01.2024 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позов повернутий позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 ухвалу суду від 29.01.2024 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 02.04.2024 позов залишений без руху.

Ухвалою від 11.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 24.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» є юридичною особою, зареєстрованою належним чином згідно діючого законодавства 17.02.2017.

Основним видом діяльності позивача є, зокрема, оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, КВЕД 45.31.

01.03.2021 між Позивачем (Покупець) та компанією «AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S.», зареєстрованою в Турецькій Республіці (Продавець) укладено контракт № APZ01032021 від 01.03.2021.

Відповідно до пункту 1.1 контракту предметом цього договору є продаж та поставка автомобільних запасних частин (надалі - товар) продавцем, а також придбання та приймання цього товару покупцем.

На виконання умов контракту продавець «AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S.» поставив ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" партію товару за інвойсом № IHR2023000000177 від 19.06.2023 на загальну суму 17560,21 Євро на умовах FCA Стамбул.

Перевізник, ПІ «Соловій-Транс», на виконання умов договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-004729 від 16.06.2023, здійснив перевезення придбаного позивачем товару на митну територію України за автотранспортною накладною CMR Б/Н від 20.06.2023.

03 липня 2023 року з метою митного оформлення імпортованого уповноважений представник позивача подав до Волинської митниці митну декларацію № 23UA205050045766UO (референтний номер 69967).

Відповідно до графи 31 митної декларації заявленим товаром є запасні частини для легкових автомобілів в асортименті, що загалом становлять 74 товарні позиції.

У поданій митній декларації заявлена митна вартість товару в сумі 707211,61грн, що складається з вартості товару 17560,21 Євро та витрат на транспортування товару у розмірі 10155,58грн відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України, що підтверджується відомостями граф 12, 45 митної декларації.

При поданні митної декларації № 23UA205050045766U0 від 03.07.2023 декларантом було надано відповідачу наступні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів:

- інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023;

- зовнішньоекономічний договір - контракт № APZ01032021 від 01.03.2021;

- додаткова угода № 1 від 23.05.2022 до контракту № APZ01032021 від 01.03.2021;

- сертифікат про походження товару № Z 0162495 від 19.06.2023;

- автотранспортна накладна (CMR) Б/Н від 20.06.2023;

- рахунок на оплату послуг перевезення № 323-004729 від 29.06.2023;

- довідка ПП «Соловій-Транс» про транспортні витрати Б/Н від 29.06.2023;

- договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-004729 від 16.06.2023;

- договір доручення на декларування та митне оформлення товарів № 557 від 25.04.2018.

04 липня 2023 року відповідачем було надіслано позивачу вимогу, де зазначалось, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: п. 3.2 Контракту від 01.03.2021 № APZ01032021 передбачено, що товар має бути доставлений продавцем, що суперечить умовам поставки, вказаним в інвойсі від 19.06.2023 № ІHR2023000000177 - FCA Istanbul.

Інвойсом передбачена передоплата за товари. Банківських платіжних документів не надано.

Номер інвойса, вказаний в графі 5 CMR, не відповідає номеру інвойса, поданому до митного оформлення.

Пунктом 4.1 Контракту визначено, що оплата вартості товарів здійснюється покупцем відповідно до заявки на кожну партію. Прохання надати заяву на дату партію товарів.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також мстять розбіжності, декларанту необхідно згідно ст. 53 та ст.54 МКУ в 10 денний термін надати: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, шо підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з Контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів.

На виконання вимоги митного органу позивачем додатково було надано наступні документи:

- митна декларація країни відправлення № 23341300EX00493707 від 19.06.2023;

- прайс-лист від 10.06.2023;

- лист від 04.07.2023 щодо помилки в CMR;

- видаткова накладна №1247770 від 08.06.2023;

- видаткова накладна № 832455 від 20.04.2023;

- видаткова накладна № 935226 від 03.05.2023;

- лист-пояснення ТОВ «ДАГ» на повідомлення від митниці вих. № 480 від 04.07.2023.

05 липня 2023 року декларантом було надано заяву № 1/1 до митного органу про прийняття рішення щодо визнання митної вартості по МД № 23UA205050045766U0 від 03.07.2023 на підставі поданих документів.

05 липня 2023 року відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів за № UA205050/2023/000291/2 та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032859.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Щодо коригування митної вартості товару згідно із рішенням про коригування митної вартості товарів UA205050/2023/000291/2 від 05.07.2023.

Як вбачається із вказаного рішення у графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено таке.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, товарів, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. А саме: п.3.2 Контракту від 01.03.2021 № APZ01032021 передбачено, що товар має бути доставлений продавцем, що суперечить умовам поставки, вказаним у інвойсі від 19.06.2023 № IHR202300000177 FCA Istanbul. Інвойсом передбачена передоплата за товари. Банківських платіжних документів не надано. Номер інвойса, вказаний у графі 5 CMR, не відповідає номеру інвойса, поданому до митного оформлення.

П. 4.1 Контракту визначено, що оплата вартості товарів здійснюється покупцем відповідно до заявки на кожну партію. Заявку не надано.

Згідно п. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ в 10-ти денний термін надати:

1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з Контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товарів;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів.

Декларантом було надано: прайс-лист від продавця товарів без дати та без номеру, видаткові накладні, копію митної декларації країни відправлення від 19.06.2023 № 23341300EX00493707, прайс-лист від 30.05.2023 року б/н, лист від отримувача товарів від 04.07.2023 № 480, лист від 04.07.2023 б/н.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 05.07.2023 № 1/1.

Декларантом надано прайс-лист від продавця, а не від виробника товарів. Окрім того, даний прайс-лист не містить дати, терміну дії та умов поставки, на яких продаються товари за вказаними цінами, що безпосередньо впливає на числове значення вартості.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Рівень митної вартості товару № 60 становить 18,236 євро за кг (МД від 07.04.2023 року № UA205050/2023/026619).

Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.

Розглянувши вказані відповідачем підстави для коригування митної вартості вказаного товару, в сукупності із наявними доказами в матеріалах справи, суд уважає, що доводи відповідача, викладені в рішенні про коригування митної вартості товару, є безпідставними, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 1.1 контракту № APZ01032021 від 01.03.2021, укладеного між позивачем (Покупець) та компанією AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S. (Продавець) предметом цього договору є продаж і поставка автомобільних запасних частин (надалі товар) продавцем покупцю, а також придбання і приймання даного товару покупцем.

Згідно п. 1.2 контракту проданий і придбаний товар поставляється партіями (надалі також «поставка») протягом строку дії цього договору.

Асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, строки відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку по даному договору.

Всі ціни на товар включають також вартість пакування та маркування (п. 2.3 контракту).

В рамках цього договору, у випадку якщо інше не обумовлене відповідним інвойсом, всі питання, що стосуються валют, регулюються і розраховуються в Євро. Особливо це стосується цін на товар, його замовлення і поставки (п. 2.2 контракту).

Валютою оплати являється Євро (п. 4.3 контракту).

По кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідному інвойсі у відповідності правил «Інкотермс 2020». Умови поставки FCA Chelm, якщо інше не вказано в інвойсі (п. 3.1 контракту).

Згідно із п. 4.1 контракту оплата вартості товару, замовлених заявкою на кожну партію, буде здійснюватися Покупцем одним з нижчевказаних способів: 1) 100 % передоплати на протязі 30 днів з дати виставлення проформи-інвойса; 2) передоплати в розмірі 30 % від суми проформи-інвойса і 70 % суми через 60 днів з дати інвойса; 3) відстрочки платежу в 60 днів з дня виставлення інвойса після обопільного погодження. Спосіб оплати вказується в інвойсі.

Згідно із п. 10.1 контракту всі додаткові витрати, пов`язані з виконанням цього договору і окремо не обумовлені в даному договорі, на території продавця несе продавець, на території покупця - покупець.

Відповідно до інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023 Продавцем та Покупцем були узгоджені асортимент, найменування, артикул, торгівельна марка, ціна, кількість кожної одиниці товару (запасні частини для легкових автомобілів) та умови оплати товару: повна оплата до відвантаження або фіксований термін 30 днів після відвантаження. Загальна вартість товару за умовами поставки FCA Стамбул, Туреччина - 17560,21 Євро.

За договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-004729 від 16.06.2023 між ТОВ «ДАГ» (Замовник) та ПП «Соловій-Транс» (Перевізник) сторонами було узгоджено перевезення збірного вантажу (від кількох постачальників, у т.ч. AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S.) загальною вагою 22т, загальна вартість перевезення 160000грн з м. Стамбул, Туреччина на митну територію України (до м. Луцьк, Карбишева, 1) транспортним засобом VOLVO FH EURO 6 BC9918MP / BC1238XM.

Перевезення товарів AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S. за інвойсом № IHR2023000000177 від 19.06.2023 з м. Стамбул, Туреччина на митну територію України здійснено за автотранспортною накладною CMR Б/Н від 20.06.2023 транспортним засобом ВС9918МР / НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями СМR.

Відповідно до довідки ПП «Соловій-Транс» про транспортні витрати Б/Н від 29.05.2023 транспортні витрати автомобілем VOLVO PH BURO 6 держномер НОМЕР_2 причіп держномер НОМЕР_1 , за маршрутом від м. Стамбул (Туреччина) по вантажу AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S. до кордону м/п Порубне складають 10155,58грн.

Згідно зазначеної довідки про транспортні витрати завантаження здійснено за рахунок продавця. Страхування вантажу не проводилося.

У поданій митній декларації позивачем заявлена (визначена) митна вартість товару в сумі 707211,61грн, що складається з вартості товару 17560,21 Євро та витрат на транспортування товару у розмірі 10155,58грн.

Надані до митного оформлення інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023, контракт № APZ01032021 від 01.03.2021, договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-004729 від 16.06.2023, рахунок на оплату № З23-004729 від 29.06.2023 про вартість послуг перевезення, довідка ПП «Соловій-Транс» про транспортні витрати Б/Н від 29.06.2023, автотранспортна накладна (CMR) Б/Н від 20.06.2023 у розумінні статей 52, 53 МК України містять повні та достовірні відомості про митну вартість товарів та числові значення її складових, що дає можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Отже, за поданою митною декларацією № 23UA205050045766U0 від 03.07.2023 позивачем було заявлено точні та повні відомості про митну вартість товарів та її складові, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Будь-яких вмотивованих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору (вартість операції) митним органом в оскаржуваному рішенні не наведено.

Як наведено вище по тексту, відповідно до п. 1.1 контракту № APZ01032021 від 01.03.2021 року предметом цього Договору є продаж і поставка автомобільних запасних частин (надалі товар) продавцем покупцю, а також придбання і приймання даного товару покупцем.

Проданий і придбаний товар поставляється протягом строку дії цього договору (п. 1.2 контракту).

По кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідному інвойсі у відповідності до правил «Інкотермс 2020». Умови поставки FCA Chelm, якщо інше не вказано в інвойсі (п. 3.1 контракту).

Відповідно до інвойсу № ІHR2023000000177 від 19.06.2023 умови поставки FCA Стамбул.

Згідно п. 3.2 контракту товар повинен бути доставлений Продавцем та прийнятий Покупцем.

Відповідно до правил Інкотермс 2020 умови поставки РСА (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне оформлення, призначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Умови поставок FCA (англ. Free вільний перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, якого найняв покупець. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

Згідно п. 1.3 інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023 товар продається зі складу за адресою доставки APZ (Auto Part Zone Otomotiv A.S.).

Таким чином відповідно до умов контракту та інвойсу продавець доставив товар до названого місця та відвантажив його в транспортний засіб перевізника позивача, чим виконав своє зобов`язання з поставки товарів на умовах FCA Стамбул.

3 огляду за вищезазначене пункт 3.2 контракту не суперечить умовам поставки FCA.

Натомість, відповідач не наводить жодних обґрунтувань в чому полягає наведена, на його думку суперечність, який вплив вона має на визначення митної вартості товарів.

Наведене вказує на формальний підхід митного органу при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, який є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно із п. 4.1 контракту оплата вартості товару, замовлених заявкою на кожну партію, буде здійснюватися Покупцем одним з нижче вказаних способів: 1) 100 % передоплати на протязі 30 днів з дати виставлення проформи-інвойса; 2) передоплати в розмірі 30 % від суми проформи-інвойса і 70 % суми через 60 днів з дати інвойса; 3) відстрочки платежу в 60 днів з дня виставлення інвойса після обопільного погодження. Спосіб оплати вказується в інвойсі.

3 аналізу умов п. 4.1 контракту слідує, що остаточно строк оплати за товар визначається в інвойсі.

Інвойсом № IHR2023000000177 від 19.06.2023 встановлено альтернативні умови оплати, що застосовуються за погодженням сторін.

Так пунктом 3 інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023 «Термін оплати» встановлено: повна оплата до відвантаження або фіксований термін 30 днів після відвантаження.

Разом з тим, товар за цим інвойсом був відвантажений (поставлений) продавцем за автотранспортною накладною CMR Б/Н від 20.06.2023 без попередньої оплати, що, відповідно. передбачає здійснення оплати протягом 30 днів після відвантаження.

Судом встановлено, що на момент подачі митної декларації № 23UA205050045766U0 від 03.07.2023, строк оплати ще не закінчився, і, відповідно, оплата позивачем за товари ще не була здійснена, а тому і не надано банківських платіжних документів.

При цьому, обставини щодо умов оплати жодним чином не впливають на митну вартість товарів, а митний орган не навів жодних обґрунтувань, яким чином умови оплати за товар впливають на ціну товару.

Так, Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 зазначив, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

У Постанові від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі № 803/3649/15.

Щодо номеру інвойса, який вказаний в графі 5 CMR та не відповідає номеру інвойса, поданому до митного оформлення.

Судом з`ясовано, що поставка товарів, заявлених до митного оформлення здійснювалась за інвойсом № ІHR2023000000177 від 19.06.2023, а у графі 5 CMR Б/Н від 20.06.2023 зазначено номер інвойсу IHR202300000017 від 19.06.2023.

Невідповідність полягає у допущенні механічної помилки при заповненні CMR, а саме: пропущена остання цифра «7» номеру інвойсу, що підтверджується листом Auto Part Zone Otomotiv A.S. від 04.07.2023, відповідно до якого правильним слід вважати номер IHR2023000000177 від 19.06.2023.

Разом з тим відомості про вантаж у CMR Б/Н від 20.06.2023, а саме вага брутто - 1058,22 кг, що наведені в графі 11 CMR відповідають вазі брутто товару, поставленого за інвойсом № THR2023000000177 від 19.06.2023, що підтверджується даними, вказаними і в інвойсі про вагу товару.

Наявність технічної помилки у документі, за умови що зміст помилкової інформації митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом не впливає на його доказову силу. При тому, що позивачем було спростовано зазначену розбіжність та надано підтверджуючі документи.

Щодо ненадання заяви на кожну партію товару.

Відповідно до умов п. 1.2, 4. 1 Контракту, оплата здійснюється на підставі інвойсу/проформи-інвойсу, виставленого продавцем на кожну поставку (партію) товару.

Окрім цього, в переліку документів, якими підтверджується митна вартість товарів, що міститься в ст. 53 МК України, такий документ як заявка відсутній, а частиною 5 цієї ж статті забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

А тому посилання митного органу на необхідність підтвердження митної вартості товарів заявкою покупця на партію товарів, як підстава для оплати за товари, є безпідставними.

Щодо надання прайс-листа від продавця, а не від виробника товарів та того, що даний прайс-лист не містить дати, терміну дії та умов поставки, на яких продаються товари за вказаними цінами, що безпосередньо впливає на числове значення вартості.

Суд уважає, що відповідна підстава у оскаржуваному рішенні митного органу є безпідставною, оскільки позивач виступає стороною договору купівлі-продажу з Auto Part Zone Otomotiv A.S., а не з виробниками товару.

Предметом контракту № APZ01032021 від 01.03.2021, є продаж і поставка автомобільних запасних частин (надалі товар) продавцем покупцю, а також придбання і приймання даного товару покупцем.

Відповідний контракт не передбачає прямо чи опосередковано купівлю товару позивачем чи за його дорученням у виробників такого товару.Тому декларантом було надано митному органу прайс-лист Auto Part Zone Otomotiv A.S. від 10.06.2023, який містить пропоновані ціни на товари, що ним реалізуються.

При цьому, наданий позивачем до митного органу прайс-лист містить чіткі відомості щодо пропонованого продавцем товару та його ціни, зокрема, артикул товару, опис, ціна одиниці товару.

Основним змістом прайс-листа, що розглядається як додатковий документ для підтвердження митної вартості товарів, є відомості про ціну товару, водночас митний орган не вказує на наявність будь-яких розбіжностей в цінах на товари, зазначених в інвойсі № IHR2023000000177 від 19.06.2023 та відповідному прайс-листі продавця товарів.

Відповідно вказівка митного органу на те, що прайс-лист не містить дати, терміну дії та умов поставки є формальною, оскільки продавцем товарів за пропонованими цінами, що наведені у прайс-листі від 10.06.2023 року було поставлено позивачу товари на умовах FCA Стамбул згідно інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023.

Таким чином на дату поставки товарів наведені у прайс-листі ціни були актуальними на умовах FCA Стамбул.

Разом з тим, варто зауважити, що прайс-лист носить виключно інформаційний характер та не відноситься до основних документів, які підтверджують митну вартість товару.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару - на що вказує Верховий Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17.

Із вищенаведеного слідує, що зазначені відповідачем розбіжності у поданих декларантом документах жодним чином не впливають на правильність визначення заявленої митної вартості та її складових.

Позивачем були спростовані можливі сумніви митного органу щодо зазначених розбіжностей, проте відповідач безпідставно та необґрунтовано не взяв це до уваги та не зазначив, яким чином зазначені розбіжності мають вплив на заявлену митну вартість і її складові.

Також суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).

За наведеного спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Щодо коригування митної вартості товару № 60 на підставі митної декларації від МД від 07.04.2023 року № UA205050/2023/026619 - 18,236 євро за кг, то суд констатує, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, справа № 2040/6019/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За наведеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000291/2 від 05.07.2023.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції від 04.01.2024 № 111127577 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача у справі.

Також, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем долучено договір про надання послуг перекладу № 10 від 02.10.2023, рахунок на оплату № СФ-0000013 від 25.01.2024, акт виконаних робіт № РА-0000013 від 25.01.2024, платіжну інструкцію № 32131 від 26.01.2024 року на суму 3732грн, отримувач: ТОВ «ЛА-ВІТА».

Згідно вказаних документів, предметом перекладу були копія інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023, копія сертифікату про походження товару № Z 0162495 від 19.06.2023, копія митної декларації країни відправлення № 23341300ЕХ00493707 від 19.06.2023, копія прайс-листа від 10.06.2023.

Разом з тим, із наведених документів судом встановлено, що в акті виконаних робіт № РА-0000013 від 25 січня 2024 року в графі «Найменування виконаних робіт» зазначено наступні роботи/послуги:

- Перекладацькі послуги «Сертифікат пох. № Z 0162495 від 19.06.2023» на суму без ПДВ 450,00грн;

- Перекладацькі послуги «Прайс-лист від 10.06.2023» - на суму без ПДВ 550,00грн;

- Перекладацькі послуги «Інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023» на суму без

ПДВ 1060,00грн;

- Перекладацькі послуги «Інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023» на суму без

ПДВ 1050,00грн.

Водночас, матеріалами справи стверджується, що позивачем було подано до суду офіційний переклад на українську мову наступних документів, що викладені іноземною мовою:

- сертифікат про походження товару № Z 0162495 від 19.06.2023;

- прайс-лист від 10.06.2023;

- інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023;

- митна декларація країни відправлення №23341300EX00493707 від 19.06.2023 (витяг 1,9,11 с.).

Відповідно до бухгалтерської довідки до акту виконаних робіт № РА-0000013 від 25.01.2024, ТОВ «ЛА-ВІТА» було надано позивачу наступні послуги:

Переклад з англійської на українську мову:

1. Сертифікат походження № Z 0162495 від 19.06.2023;

2. Прайс-лист від 10.06.2023;

3. Інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023

Переклад з турецької на українську мову:

4. Митна декларація 23341300ЕХ00493707 від 19.06.2023

5. Засвідчення документів.

Наданий позивачу ТОВ «ЛА-ВІТА» рахунок № СФ-0000013 від 25 січня 2024 на оплату наступних послуг:

- Перекладацькі послуги «Сертифікат пох. № Z 0162495 від 19.06.2023» на суму без

ПДВ 450,00грн

- Перекладацькі послуги «Прайс-лист від 10.06.2023» - на суму без ПДВ 550,00грн;

- Перекладацькі послуги «Інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023» на суму без

ПДВ 1060,00грн;

- Перекладацькі послуги «Митна декл. 23341300EX00493707 від 19.06.2023» на

суму без ПДВ 1050,00грн.

Таким чином в акті виконаних робіт № РА-0000013 від 25 січня 2024 року в рядку 4 помилково зазначено надання перекладацьких послуг «Інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023» замість перекладацьких послуг «митна декларація №23341300EX00493707 від 19.06.2023». Наведене підтверджується додатковими поясненнями позивача та фактично перекладеними документами, а також бухгалтерською довідкою до акту виконаних робіт № РА-0000013 від 25.01.2024 та рахунком на оплату № СФ-0000013 від 25 січня 2024.

Суд звертає, що саме ці документи ухвалою суду від 16.01.2024 було зобов`язано позивача здійснити переклад, тому позивач має право на відшкодування вартості понесених витрат за письмовий офіційний переклад таких письмових доказів.

До того ж, розмір відшкодування у сумі 3732грн не є завищеним розміром по послугах перекладу, доказів завищення послуг перекладу відповідачем не надано, будь-яких розрахунків не наведено, тому клопотання відповідача про зменшення розміру та/або відмова у такому відшкодуванні є безпідставним та необґрунтованим, отже задоволенню не належить.

Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 3732грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати визнати протиправним та скасувати Рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000291/2 від 05.07.2023р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» суму судового збору у розмірі 3028грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 3732грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Волинської митниці

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (вул. Івана Франка, 29 Б, м. Радивилів, Рівненська обл., Дубенський р-н, 35500, ЄДРПОУ/РНОКПП 41160309)

Відповідач - Волинська митниця (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Волинська обл., Ковельський р-н, 44350, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958385)

Суддя Т.О. Комшелюк