Постанова

від 14.10.2024 по справі 460/449/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/449/24 пров. № А/857/15313/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року (судді Комшелюк Т.О., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне) у справі №460/449/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Даліс Аутомотів Груп» звернулося в суд з позовом до Волинської митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000291/2 від 05.07.2023.

08.05.2024 подано заяву про розмір витрат, понесених з розглядом справи, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн та витрати на оплату послуг із перекладу на суму 3723 грн., які просить стягнути з відповідача.

09.05.2024 подано клопотання, що розмір витрат по оплаті послуг перекладача є неспівмірним із виконаною роботою, тому підлягає до зменшення та/або відмові у відшкодуванні.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року задоволено позов повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Волинська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості, відповідно оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження та від 02.10.2024 продовжено строк розгляду справи, з 05.08.2024 по 18.08.2024 головуючий суддя перебувала у відпустці.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Даліс Аутомотів Груп» є юридичною особою, зареєстрованою належним чином згідно діючого законодавства 17.02.2017. Основним видом діяльності позивача є, зокрема, оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, КВЕД 45.31.

01.03.2021 між Позивачем (Покупець) та компанією «AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S.», зареєстрованою в Турецькій Республіці (Продавець) укладено контракт № APZ01032021 від 01.03.2021.

Відповідно до пункту 1.1 контракту предметом цього договору є продаж та поставка автомобільних запасних частин (надалі - товар) продавцем, а також придбання та приймання цього товару покупцем.

На виконання умов контракту продавець AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S. поставив ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» партію товару за інвойсом № IHR2023000000177 від 19.06.2023 на загальну суму 17560,21 Євро на умовах FCA Стамбул.

Перевізник, ПП Соловій-Транс, на виконання умов договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-004729 від 16.06.2023, здійснив перевезення придбаного позивачем товару на митну територію України за автотранспортною накладною CMR Б/Н від 20.06.2023.

03 липня 2023 року з метою митного оформлення імпортованого уповноважений представник позивача подав до Волинської митниці митну декларацію № 23UA205050045766UO (референтний номер 69967).

Відповідно до графи 31 митної декларації заявленим товаром є запасні частини для легкових автомобілів в асортименті, що загалом становлять 74 товарні позиції.

У поданій митній декларації заявлена митна вартість товару в сумі 707211,61грн, що складається з вартості товару 17560,21 Євро та витрат на транспортування товару у розмірі 10155,58грн відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України, що підтверджується відомостями граф 12, 45 митної декларації.

При поданні митної декларації № 23UA205050045766U0 від 03.07.2023 декларантом було надано відповідачу наступні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів: - інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023; - зовнішньоекономічний договір - контракт № APZ01032021 від 01.03.2021; - додаткова угода № 1 від 23.05.2022 до контракту № APZ01032021 від 01.03.2021; - сертифікат про походження товару № Z 0162495 від 19.06.2023; - автотранспортна накладна (CMR) Б/Н від 20.06.2023; - рахунок на оплату послуг перевезення № 323-004729 від 29.06.2023; - довідка ПП Соловій-Транс про транспортні витрати Б/Н від 29.06.2023; - договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-004729 від 16.06.2023; - договір доручення на декларування та митне оформлення товарів № 557 від 25.04.2018.

04 липня 2023 року відповідачем було надіслано позивачу вимогу, де зазначалось, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: п. 3.2 Контракту від 01.03.2021 № APZ01032021 передбачено, що товар має бути доставлений продавцем, що суперечить умовам поставки, вказаним в інвойсі від 19.06.2023 № ІHR2023000000177 - FCA Istanbul.

Інвойсом передбачена передоплата за товари. Банківських платіжних документів не надано.

Номер інвойса, вказаний в графі 5 CMR, не відповідає номеру інвойса, поданому до митного оформлення.

Пунктом 4.1 Контракту визначено, що оплата вартості товарів здійснюється покупцем відповідно до заявки на кожну партію. Прохання надати заяву на дату партію товарів.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також мстять розбіжності, декларанту необхідно згідно ст. 53 та ст.54 МКУ в 10 денний термін надати: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, шо підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з Контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів.

На виконання вимоги митного органу позивачем додатково було надано наступні документи: - митна декларація країни відправлення № 23341300EX00493707 від 19.06.2023; - прайс-лист від 10.06.2023; - лист від 04.07.2023 щодо помилки в CMR; - видаткова накладна №1247770 від 08.06.2023; - видаткова накладна № 832455 від 20.04.2023; - видаткова накладна № 935226 від 03.05.2023; - лист-пояснення ТОВ ДАГ на повідомлення від митниці вих. № 480 від 04.07.2023.

05 липня 2023 року декларантом було надано заяву № 1/1 до митного органу про прийняття рішення щодо визнання митної вартості по МД № 23UA205050045766U0 від 03.07.2023 на підставі поданих документів.

05 липня 2023 року відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів за № UA205050/2023/000291/2 та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032859.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 Митним кодексом України (далі МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Колегія суддів відповідно до матеріалів справи встановила, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору.

Апеляційний суд аналізуючи апеляційні вимоги та підстави прийняття оскаржуваного рішення враховує наступне.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, товарів, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. А саме: п.3.2 Контракту від 01.03.2021 № APZ01032021 передбачено, що товар має бути доставлений продавцем, що суперечить умовам поставки, вказаним у інвойсі від 19.06.2023 № IHR202300000177 FCA Istanbul. Інвойсом передбачена передоплата за товари. Банківських платіжних документів не надано. Номер інвойса, вказаний у графі 5 CMR, не відповідає номеру інвойса, поданому до митного оформлення.

П. 4.1 Контракту визначено, що оплата вартості товарів здійснюється покупцем відповідно до заявки на кожну партію. Заявку не надано.

Декларантом було надано: прайс-лист від продавця товарів без дати та без номеру, видаткові накладні, копію митної декларації країни відправлення від 19.06.2023 № 23341300EX00493707, прайс-лист від 30.05.2023 року б/н, лист від отримувача товарів від 04.07.2023 № 480, лист від 04.07.2023 б/н.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 05.07.2023 № 1/1.

Декларантом надано прайс-лист від продавця, а не від виробника товарів. Окрім того, даний прайс-лист не містить дати, терміну дії та умов поставки, на яких продаються товари за вказаними цінами, що безпосередньо впливає на числове значення вартості.

Відповідно до п. 1.1 контракту № APZ01032021 від 01.03.2021, укладеного між позивачем (Покупець) та компанією AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S. (Продавець) предметом цього договору є продаж і поставка автомобільних запасних частин (надалі товар) продавцем покупцю, а також придбання і приймання даного товару покупцем.

Згідно п. 1.2 контракту проданий і придбаний товар поставляється партіями (надалі також поставка) протягом строку дії цього договору.

Асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, строки відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку по даному договору.

Всі ціни на товар включають також вартість пакування та маркування (п. 2.3 контракту).

В рамках цього договору, у випадку якщо інше не обумовлене відповідним інвойсом, всі питання, що стосуються валют, регулюються і розраховуються в Євро. Особливо це стосується цін на товар, його замовлення і поставки (п. 2.2 контракту).

Валютою оплати являється Євро (п. 4.3 контракту).

По кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідному інвойсі у відповідності правил Інкотермс 2020. Умови поставки FCA Chelm, якщо інше не вказано в інвойсі (п. 3.1 контракту).

Згідно із п. 4.1 контракту оплата вартості товару, замовлених заявкою на кожну партію, буде здійснюватися Покупцем одним з нижчевказаних способів: 1) 100 % передоплати на протязі 30 днів з дати виставлення проформи-інвойса; 2) передоплати в розмірі 30 % від суми проформи-інвойса і 70 % суми через 60 днів з дати інвойса; 3) відстрочки платежу в 60 днів з дня виставлення інвойса після обопільного погодження. Спосіб оплати вказується в інвойсі.

Згідно із п. 10.1 контракту всі додаткові витрати, пов`язані з виконанням цього договору і окремо не обумовлені в даному договорі, на території продавця несе продавець, на території покупця - покупець.

Відповідно до інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023 Продавцем та Покупцем були узгоджені асортимент, найменування, артикул, торгівельна марка, ціна, кількість кожної одиниці товару (запасні частини для легкових автомобілів) та умови оплати товару: повна оплата до відвантаження або фіксований термін 30 днів після відвантаження. Загальна вартість товару за умовами поставки FCA Стамбул, Туреччина - 17560,21 Євро.

За договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-004729 від 16.06.2023 між ТОВ ДАГ (Замовник) та ПП Соловій-Транс (Перевізник) сторонами було узгоджено перевезення збірного вантажу (від кількох постачальників, у т.ч. AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S.) загальною вагою 22т, загальна вартість перевезення 160000грн з м. Стамбул, Туреччина на митну територію України (до м. Луцьк, Карбишева, 1) транспортним засобом VOLVO FH EURO 6 BC9918MP / BC1238XM.

Перевезення товарів AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S. за інвойсом № IHR2023000000177 від 19.06.2023 з м. Стамбул, Туреччина на митну територію України здійснено за автотранспортною накладною CMR Б/Н від 20.06.2023 транспортним засобом ВС9918МР / НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями СМR.

Відповідно до довідки ПП Соловій-Транс про транспортні витрати Б/Н від 29.05.2023 транспортні витрати автомобілем VOLVO PH BURO 6 держномер НОМЕР_2 причіп держномер НОМЕР_1 , за маршрутом від м. Стамбул (Туреччина) по вантажу AUTO PART ZONE OTOMOTIV A.S. до кордону м/п Порубне складають 10155,58грн.

Згідно зазначеної довідки про транспортні витрати завантаження здійснено за рахунок продавця. Страхування вантажу не проводилося.

У поданій митній декларації позивачем заявлена (визначена) митна вартість товару в сумі 707211,61грн, що складається з вартості товару 17560,21 Євро та витрат на транспортування товару у розмірі 10155,58грн.

Надані до митного оформлення інвойс № IHR2023000000177 від 19.06.2023, контракт № APZ01032021 від 01.03.2021, договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-004729 від 16.06.2023, рахунок на оплату № З23-004729 від 29.06.2023 про вартість послуг перевезення, довідка ПП Соловій-Транс про транспортні витрати Б/Н від 29.06.2023, автотранспортна накладна (CMR) Б/Н від 20.06.2023 у розумінні статей 52, 53 МК України містять повні та достовірні відомості про митну вартість товарів та числові значення її складових, що дає можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Отже, за поданою митною декларацією № 23UA205050045766U0 від 03.07.2023 позивачем було заявлено точні та повні відомості про митну вартість товарів та її складові, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Будь-яких вмотивованих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору (вартість операції) митним органом в оскаржуваному рішенні не наведено.

Як наведено вище по тексту, відповідно до п. 1.1 контракту № APZ01032021 від 01.03.2021 року предметом цього Договору є продаж і поставка автомобільних запасних частин (надалі товар) продавцем покупцю, а також придбання і приймання даного товару покупцем.

Проданий і придбаний товар поставляється протягом строку дії цього договору (п. 1.2 контракту).

По кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідному інвойсі у відповідності до правил Інкотермс 2020. Умови поставки FCA Chelm, якщо інше не вказано в інвойсі (п. 3.1 контракту).

Відповідно до правил Інкотермс 2020 умови поставки РСА (назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне оформлення, призначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Умови поставок FCA (англ. Free вільний перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, якого найняв покупець. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

Згідно п. 1.3 інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023 товар продається зі складу за адресою доставки APZ (Auto Part Zone Otomotiv A.S.).

Таким чином відповідно до умов контракту та інвойсу продавець доставив товар до названого місця та відвантажив його в транспортний засіб перевізника позивача, чим виконав своє зобов`язання з поставки товарів на умовах FCA Стамбул.

3 огляду за вищезазначене пункт 3.2 контракту не суперечить умовам поставки FCA.

Натомість, відповідач не наводить жодних обґрунтувань в чому полягає наведена, на його думку суперечність, який вплив вона має на визначення митної вартості товарів, а вказує на формальний підхід митного органу при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, який є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно із п. 4.1 контракту оплата вартості товару, замовлених заявкою на кожну партію, буде здійснюватися Покупцем одним з нижче вказаних способів: 1) 100 % передоплати на протязі 30 днів з дати виставлення проформи-інвойса; 2) передоплати в розмірі 30 % від суми проформи-інвойса і 70 % суми через 60 днів з дати інвойса; 3) відстрочки платежу в 60 днів з дня виставлення інвойса після обопільного погодження. Спосіб оплати вказується в інвойсі.

3 аналізу умов п. 4.1 контракту слідує, що остаточно строк оплати за товар визначається в інвойсі.

Інвойсом № IHR2023000000177 від 19.06.2023 встановлено альтернативні умови оплати, що застосовуються за погодженням сторін.

Так пунктом 3 інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023 Термін оплати встановлено: повна оплата до відвантаження або фіксований термін 30 днів після відвантаження.

Разом з тим, товар за цим інвойсом був відвантажений (поставлений) продавцем за автотранспортною накладною CMR Б/Н від 20.06.2023 без попередньої оплати, що, відповідно. передбачає здійснення оплати протягом 30 днів після відвантаження, а як встановлено судом на момент подачі митної декларації № 23UA205050045766U0 від 03.07.2023, строк оплати ще не закінчився, і відповідно, оплата позивачем за товари ще не була здійснена, а тому і не надано банківських платіжних документів.

При цьому, обставини щодо умов оплати жодним чином не впливають на митну вартість товарів, а митний орган не навів жодних обґрунтувань, яким чином умови оплати за товар впливають на ціну товару.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 зазначив, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

У постанові від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

Щодо номеру інвойса, який вказаний в графі 5 CMR та не відповідає номеру інвойса, поданому до митного оформлення.

Судом встановлено, що поставка товарів, заявлених до митного оформлення здійснювалась за інвойсом № ІHR2023000000177 від 19.06.2023, а у графі 5 CMR Б/Н від 20.06.2023 зазначено номер інвойсу IHR202300000017 від 19.06.2023.

Невідповідність полягає у допущенні механічної помилки при заповненні CMR, а саме: пропущена остання цифра 7 номеру інвойсу, що підтверджується листом Auto Part Zone Otomotiv A.S. від 04.07.2023, відповідно до якого правильним слід вважати номер IHR2023000000177 від 19.06.2023.

Разом з тим відомості про вантаж у CMR Б/Н від 20.06.2023, а саме вага брутто - 1058,22 кг, що наведені в графі 11 CMR відповідають вазі брутто товару, поставленого за інвойсом № THR2023000000177 від 19.06.2023, що підтверджується даними, вказаними і в інвойсі про вагу товару.

Наявність технічної помилки у документі, за умови що зміст помилкової інформації митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом не впливає на його доказову силу. При тому, що позивачем було спростовано зазначену розбіжність та надано підтверджуючі документи.

Щодо ненадання заяви на кожну партію товару.

Відповідно до умов п. 1.2, 4.1 контракту, оплата здійснюється на підставі інвойсу/проформи-інвойсу, виставленого продавцем на кожну поставку (партію) товару.

Окрім цього, в переліку документів, якими підтверджується митна вартість товарів, що міститься в ст. 53 МК України, такий документ як заявка відсутній, а частиною 5 цієї ж статті забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті, а тому посилання митного органу на необхідність підтвердження митної вартості товарів заявкою покупця на партію товарів, як підстава для оплати за товари, є безпідставними.

Щодо надання прайс-листа від продавця, а не від виробника товарів та того, що даний прайс-лист не містить дати, терміну дії та умов поставки, на яких продаються товари за вказаними цінами, що безпосередньо впливає на числове значення вартості.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що відповідна підстава у оскаржуваному рішенні митного органу є необґрунтованою, оскільки позивач виступає стороною договору купівлі-продажу з Auto Part Zone Otomotiv A.S., а не з виробниками товару. Предметом контракту № APZ01032021 від 01.03.2021, є продаж і поставка автомобільних запасних частин (надалі товар) продавцем покупцю, а також придбання і приймання даного товару покупцем.

Відповідний контракт не передбачає прямо чи опосередковано купівлю товару позивачем чи за його дорученням у виробників такого товару, тому декларантом було надано митному органу прайс-лист Auto Part Zone Otomotiv A.S. від 10.06.2023, який містить пропоновані ціни на товари, що ним реалізуються.

При цьому, наданий позивачем до митного органу прайс-лист містить чіткі відомості щодо пропонованого продавцем товару та його ціни, зокрема, артикул товару, опис, ціна одиниці товару.

Основним змістом прайс-листа, що розглядається як додатковий документ для підтвердження митної вартості товарів, є відомості про ціну товару, водночас митний орган не вказує на наявність будь-яких розбіжностей в цінах на товари, зазначених в інвойсі № IHR2023000000177 від 19.06.2023 та відповідному прайс-листі продавця товарів.

Відповідно вказівка митного органу на те, що прайс-лист не містить дати, терміну дії та умов поставки є формальною, оскільки продавцем товарів за пропонованими цінами, що наведені у прайс-листі від 10.06.2023 року було поставлено позивачу товари на умовах FCA Стамбул згідно інвойсу № IHR2023000000177 від 19.06.2023.

Таким чином на дату поставки товарів наведені у прайс-листі ціни були актуальними на умовах FCA Стамбул.

Разом з тим, варто зауважити, що прайс-лист носить виключно інформаційний характер та не відноситься до основних документів, які підтверджують митну вартість товару і прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару - на що вказує Верховий Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17.

Із вищенаведеного слідує, що зазначені відповідачем розбіжності у поданих декларантом документах жодним чином не впливають на правильність визначення заявленої митної вартості та її складових, адже позивачем були спростовані можливі сумніви митного органу щодо зазначених розбіжностей, проте відповідач безпідставно та необґрунтовано не взяв це до уваги та не зазначив, яким чином зазначені розбіжності мають вплив на заявлену митну вартість і її складові.

Також суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення, а в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Щодо коригування митної вартості товару № 60 на підставі митної декларації від МД від 07.04.2023 року № UA205050/2023/026619 - 18,236 євро за кг, то суд констатує, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 справа № 2040/6019/18.

Однак за обставин цієї справи відповідач-апелянт не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях та доказах.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Статтею 137 КАС України (частини третя, шоста-восьма) передбачено, що спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи.

Переклад документів замовлений позивачем на виконання вимог ухвали суду та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №160/7049/19 (К/9901/6449/20).

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000291/2 від 05.07.2023 яке підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволено правомірно, а на підтвердження послуги письмового перекладу позивачем надано суду належним чином оформлені докази у вигляді акту виконаних робіт № РА-0000013 від 25.01.2024, бухгалтерську довідку до акту виконаних робіт № РА-0000013 від 25.01.2024 та рахунок на оплату № СФ-0000013 від 25.01.2024, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі №460/449/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 14.10.2024