Ухвала

від 20.05.2024 по справі 620/7905/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/7905/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить замінити померлого стягувача, ОСОБА_2 , його спадкоємцем ОСОБА_1 .

В судове засідання учасники справи та заінтересовані особи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

10.11.2022 позивачу було видано виконавчий лист №620/7905/21 про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.2023, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надаючи правову оцінку заявленій заяві, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Таким чином, у контексті спірних правовідносин, які виникли у цій справі, суд зазначає, що особливість відносин у сфері пенсійного забезпечення між конкретною особою та органом Пенсійного фонду полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою, а відтак після смерті цієї особи зобов`язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.

Суд зазначає, що ключовим питанням у такій категорії справ є не тільки наявність підстав для правонаступництва у спірних відносинах та можливість заміни стягувача у виконавчому провадженні у зв`язку зі смертю позивача, а також і ефективність обрання заявником способу захисту права на виплату недоотриманих сум коштів, шляхом звернення до суду у порядку статей 52, 379 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження також передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, суд доходить висновку, що процесуальне правонаступництво завжди пов`язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов`язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04.09.2019 у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов`язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.

Відтак, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне вказати, що тільки у змагальному судовому процесі, суд має можливість, зокрема, встановити, необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми соціальної допомоги, фактичні обставини, зокрема:

- поточну суму заборгованості, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя позивача;

- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої соціальної допомоги у зв`язку зі смертю (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);

- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної соціальної допомоги у зв`язку зі смертю;

- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою соціальною допомогою у зв`язку зі смертю особи - як член сім`ї, який проживав разом із ним на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).

З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28.11.2023 у справі №420/244/20, від 05.12.2023 у справі №420/18164/21 та від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а.

За вказаних обставин, у задоволенні заяви заявника слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.05.2024.

Суддя Наталія БАРГАМІНА