ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/7905/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку та невиплати позивачу частини разової грошової допомоги до 5 травня відповідно Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1999 р; № 24, ст. 209 та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3/р/2020; зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу частину невиплаченої разової грошової допомоги до 5 травня з урахуванням Закону України Про внесення змін до Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1999 р; № 24, ст. 209 та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3/р/2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказує, що з 27.02.2020 має право на соціальне забезпечення відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , яка передбачає розмір допомоги до 5 травня особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову про розміри та порядок виплати разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Вказує, що Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області не мало законних підстав визначати або змінювати розмір зазначеної допомоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення від 14.06.2013 серії НОМЕР_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 6).
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області від 06.05.2021 № 03-27/4198 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 позивачу нарахована одноразова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік в розмірі 3906,00 грн. (а.с. 8).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно абзацу другого статті 4 Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 13 Закону встановлені пільги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 367-XIV від 25.12.1998 статтю 13 Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком .
Підпунктом 2 пункту 20 розділу II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , зокрема, зазначену вище норму викладено в такій редакції: Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України .
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед інших, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент отримання позивачем спірної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік діяла редакція статті 13 Закону в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 367-XIV від 25.12.1998, яка передбачала допомогу до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, внаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих самих правовідносин - пункт 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Так, пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин № 79-VIII від 28.12.2014 визначено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Зазначена норма діяла з 01.01.2015.
З метою реалізації приписів вищевказаної норми, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 № 325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , додатком до якої передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах, зокрема: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня.
27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відтак, з 27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 367-ХІV від 25.12.1998, яка передбачала розмір щорічної разової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (частина перша статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ).
Так, в силу вимог Закону України Про Державний бюджет на 2021 рік мінімальна пенсія з 01.01.2021 складає 1769,00 грн., а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2021 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 14152,00 грн.
Натомість, судом встановлено, що позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 3906,00 грн., а відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості такого розміру виплаченої позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня.
При ухваленні рішення у даній справі, яка є типовою, судом враховані правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені в рішенні від 29.09.2020, які залишені без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, за результатами розгляду зразкової справи № 440/2722/20 (№ Пз/9901/14/20) за позовом фізичної особи до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Враховуючи вищевикладене, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області (вул. Київська, 281, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 03196222) про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.09.2021.
Суддя Н.М. Баргаміна
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2021 |
Оприлюднено | 02.09.2021 |
Номер документу | 99304854 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Баргаміна Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні