Ухвала

від 20.05.2024 по справі 520/31325/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2024 р. м. ХарківСправа № 520/31325/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Подобайло З.Г.,

Суддів Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року по справі № 520/31325/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілайн"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілайн" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2024 апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Харківській області залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору. Роз`яснено , що відповідно до ч. 5 статті 298 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Головне управління ДПС у Харківській області отримало копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 25.04.2024 о 17:52 (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 251 КАС України останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги - 06.05.2024 року.

Представником Головного управління ДПС у Харківській області подано до суду через систему "Електронний суд" заяву, в якій відповідач просить продовжити строк на усунення недоліків.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на ст. 2, 8, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 121 КАС України та вказує, що апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір, проте просить не позбавляти права на захист інтересів держави та не позбавляти права на апеляційне оскарження, саме тому просить надати можливість продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Дослідивши вказану заяву суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з такого.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17, в ухвалі від 22.09.2022 по справі № №640/9839/20.

Апелянт в поданій заяві жодним чином не обґрунтовує неможливість сплати судового збору у цій справі, окрім як посилання на відсутність коштів.

Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження шляхом залишення апеляційної скарги без руху, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що на момент постановлення ухвали процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги вже закінчено, оскільки копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 25.04.2024 року о 17:52, таким чином останнім днем на усунення недоліків апеляційної скарги є 06.05.2024 року.

Відповідачем не вчинено жодних дій та не подано інших клопотань, чи доказів неможливості сплатити судовий збір у встановлений законом процесуальний строк на усунення недоліків.

Враховуючи не надання відповідачем належних доказів на підтвердження відсутності неможливості вчинити дії зі сплати судового збору, суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви (клопотання) про продовження строку для усунення недоліків.

Згідно з ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 25.04.2024 року апелянтом не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року по справі № 520/31325/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілайн" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис)І.М. Ральченко І.С. Чалий