Постанова

від 09.05.2024 по справі 0870/923/12

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 травня 2024 року м. Дніпросправа № 0870/923/12

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Беседи Г. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року в адміністративній справі №0870/923/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс» до Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372302 від 23 листопада 2011 року, прийнятого ДПІ у Приазовському районі Запорізької області за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Автотранс».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 р. в адміністративній справі №0870/923/12 адміністративний позов задоволено у повному обсязі:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000372302 від 23.12.2011;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс» судовий збір у розмірі 1 207 грн. 86 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що основним постачальником ТОВ ТД «Автотранс» в травні 2011 року було ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», у якого позивачем придбано запчастини в асортименті на загальну суму 724710 грн, у т. Ч. ПДВ 120785 грн. На запит ДПІ директором ТОВ «ТД «Автотранс» листом від 29.09.2011 було надано первинні документи, за результатом опрацювання яких встановлено, що позивач закуповував у контрагента ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» запчастини. Товарно-транспортні накладні та довіреності, документи, які б підтвердили фактичні розрахунки між підприємствами, оприбуткування та використання у господарській діяльності позивача придбаних запчастин, до перевірки надані не були.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 апеляційну скаргу Приморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року скасовано, та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372302 від 23.12.2011 року, і щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс» судового збору у розмірі 1 207,86 грн.

Постановою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс» задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі № 0870/923/12 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року закінчено дії по підготовці справи до апеляційного розгляду, призначити справу №0870/923/12 до апеляційного розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено. Допущено заміну відповідача у справі №0870/923/12 Приморську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області її правонаступником Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі №0870/923/12 до набрання законної сили вироку у кримінальній справі №325/1397/14-к (провадження 1-кп/325/2/2017) з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 08.08.2019 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року поновлено провадження у справі №0870/923/12 та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс» створене 06.10.2008 року, про що свідчить запис про проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 1 093 102 0000 000635 від 06.10.2008 року.

Співробітниками податкового органу в період з 31.10.2011 по 04.11.2011 була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з оподаткування податку на додану вартість за травень 2011 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд».

За результатом проведення перевірки працівниками контролюючого органу складено акт № 288/23/36097953 від 11 листопада 2011 року, згідно з яким, перевіркою встановлено порушення наступних вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2011 року на загальну суму 120 786,30 грн.

Згідно з актом № 288/23/36097953 від 11 листопада 2011 року до вказаних висновків призвело недотримання підприємством вимог ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст.216 Цивільного кодексу України під час вчинення правочинів з контрагентом ТОВ «ВКФ «Плутон «Трейд», а саме, відсутність реальних правових наслідків укладених угод.

На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення рішення №0000372302 від 23.11.2011, в якому визначено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у сумі 120 786,30 грн. і 1,00 грн. штрафної санкції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія судді зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» за травень 2011 року.

Відповідач зазначив, що директор та засновник ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» - ОСОБА_1 , згідно довідки АДБ при ГУМВС України в Харківській області не зареєстрований. Згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВСУ у Харківській області за № 220 від 07.06.2011 року, підписи виконані від імені керівника ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» ОСОБА_1 на податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2011 року, розшифровках податкових зобов`язнь та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2011 року, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за травень 2011 року, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Також, контролюючий орган звернув увагу на те, що до перевірки ТОВ «ТД «Автотранс» не надано жодного документу який би підтвердив перевезення придбаного товару, за результатами перевірки не можливо підтвердити факт отримання зазначених запчастин.

Крім того, відповідач наполягає на врахуванні під час вирішення справи наявності обвинувального акту від 25.12.2013 року щодо директора ТОВ «ТД «Автотранс», за висновками якого, вказана посадова особа скоїла кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, яке кваліфікується як використання завідомо підроблених документів.

Надаючи оцінку наведеним доводам відповідача з урахуванням наявних у справі та додатково наданих сторонами доказів, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.08.2019 року у цій справі, які у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають обов`язковому застосуванню до спірних відносин, колегія суддів зазначає наступне.

У періоді, охопленому податковою перевіркою позивачем придбавались запчастини на підставі укладеного між ТОВ «ТД «Автотранс» та ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» договору постачання запчастин № 01-03 від 4 березня 2011 року. Предметом вказаного договору був обов`язок Постачальника (ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд») протягом строку дії договору поставляти Покупцю (Позивачу) запчастини в асортименті за його замовленням, що остаточно погоджуються сторонами в рахунках-фактурах, накладних, а Покупець зобов`язаний приймати товар та сплачувати його на встановлених договірних умовах. Договір діє до 31 грудня 2011 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом надано наступні документи: накладні, договори оренди транспортних засобів, договори перевезення вантажу, платіжні доручення та акти виконаних робіт.

Отже, на думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом щодо наданих послуг, поставки товару.

Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Фактично підставою для висновку податкового органу про «безтоварність» операцій між позивачем та його контрагентами слугував висновок експерта НДЕКЦ від 07.06.2011 року №220.

Проте, вказаний висновок стосується керівника ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд».

Водночас, норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Лише у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар (послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Відповідно дост.47 ПК України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.08.2023 у справі № 200/2903/22, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Так, згідно ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для врахування вказаного висновку як належного та допустимого доказу щодо спірних правовідносин.

Враховуючи, що відповідачем не доведено допустимість вказаного доказу до перевірки позивача, за результатом якої складено акт № 288/23/36097953 від 11 листопада 2011 року та оскаржуване податкове повідомлення-рішення, колегія суддів не враховує вказаний доказ під час вирішення цієї справи.

У свою чергу, висновок експерта НДЕКЦ від 12.07.2012 року за Д/№ 215, який відповідачем надано у якості належного доказу, складений після проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, тому такий не може бути врахований під час надання оцінки діям відповідача та складеному за їх наслідком рішенню, а саме, спірному ППР.

Посилання відповідача на наявність кримінальної справи № 60112118 за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України за фактом підробки підписів в податковій звітності з ПДВ ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», та обставини встановлені під час розслідування кримінальної справи № 32013080280000054, по якій директор ТОВ «Торговий дім «Автотранс» ОСОБА_2 обвинувачується в скоєні злочинів, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 4 статті 358, частиною 1 статті 266 Кримінального кодексу України, і під час розслідування якої встановлено нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», колегія суддів оцінює критично.

Так, у Єдиному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо наявності вироків, які набрали законної сили за результатами кримінальної справи № 60112118 та кримінальної справи № 32013080280000054.

На звернення апеляційного суду до Комунарського районного суду м. Запоріжжя та Дзержинського районного суду м. Харкова щодо наявності вироків суду по вказаних вище кримінальних справах, жодних відомостей не отримано.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, наполягаючи на необхідності застосування висновків обвинувальних вироків, контролюючий орган не надав суду належних та допустимих доказів притягнення посадових осіб позивача та його контрагента ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» до кримінальної відповідальності на підставі вироків суду, які набрали законної сили.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне врахувати той факт, що акт перевірки № 288/23/36097953 від 11 листопада 2011 року не містив жодного посилання на наявність відкритого кримінального провадження відносно директора позивача.

Кримінальне провадження № 32013080280000054 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2013 року; наявний у справі обвинувальний вирок датований 25.12.2013 року, тобто значно пізніше, ніж було проведено податкову перевірку позивача, за результатом якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, отже висновки обвинувального вироку у вказаній справі не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зважаючи на те, що вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Саме на цей факт звернув увагу Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2019 року у цій справі.

Водночас, за змістом ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За викладених обставин, колегія суддів не вбачає сумнівів у товарності господарської операції між позивачем та його контрагентом, з огляду на достатність документів які підтверджують факт поставки товару позивачу.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивачем придбавались автозапчастини, а зважаючи на вид господарської діяльності позивача (60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту), наданих контролюючому органу документів було достатньо для висновку про реальність здійснення господарських операцій у період, що був охоплений перевіркою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про дотримання позивачем законних підстав формування податкового кредиту з податку на додану вартість згідно ст.198 Податкового кодексу України та, як наслідок протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000372302 від 23.11.2011 року.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Апелянтом наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заяву, були предметом розгляду судом першої інстанцій та спростовані ним.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року в адміністративній справі №0870/923/12 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко