Ухвала

від 16.09.2024 по справі 0870/923/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

Київ

справа № 0870/923/12

адміністративне провадження № К/990/33850/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі №0870/923/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс» до Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2024 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена через підсистему «Електронний суд» 03.09.2024.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 09.05.2024, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 03.09.2024, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув, що не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою. Також посилається на обставину введення на території України воєнного стану і недопустимість суворого застосування процесуальних строків.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Суд встановив, що касаційні скарги ГУ ДПС, які подавалися через підсистему «Електронний суд» 03.06.2024, 01.07.2024, 09.08.2024 Верховний Суд повернув ухвалами від 12.06.2024, 18.07.2024, 14.08.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Також суд звернув увагу, що приведене у касаційних скаргах обґрунтування не узгоджується з висновками суду апеляційної інстанції, а доводи про не врахування судом певних обставин спростовується змістом судових рішень. Електронні примірники цих ухвал суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 12.06.2024 о 15:59, 18.07.2024 о 23.14, 14.08.2014 о 19:39.

03.09.2024 ГУ ДПС направило касаційну скаргу вчетверте, однак, зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є майже ідентичним до її попередніх редакцій. Скаржник лише змінив реквізити постанов Верховного Суду, однак, обґрунтування залишилося без змін.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить. Проміжок часу, що сплинув між датами отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги до моменту її повторного подання, ГУ ДПС взагалі не обґрунтовує як такий, що був об`єктивно необхідним задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Водночас зміст вчергове поданої касаційної скарги є ідентичним, що свідчить лише про формальне повторне подання касаційної скарги без будь-яких змін в частині виявлених судом недоліків і такі дії вчинялися у проміжки часу близько трьох тижнів.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 не містить достатніх обґрунтувань, адже у такій справі суд вирішував питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом особи, яка є учасником бойових дій і відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» була мобілізована у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС).

Водночас у цій постанові міститься усталений висновок Верховного Суду про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 09.05.2024 (дата ухвалення постанови апеляційного суду) і до 03.09.2024 (дата подання касаційної скарги вчетверте) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

При цьому протягом усього цього часу ГУ ДПС подавало касаційну скаргу повторно, однак, її повернення було спричинено саме неналежним оформленням касаційної скарги, що свідчить про відсутність взаємозв`язку між дійсними обставинами і доводами ГУ ДПС, пов`язаними із введенням воєнного стану.

У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційні скарги були повернуті, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вже зазначалося, вчетверте подана касаційна скарга за своїм змістом в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичною до її попередніх редакцій.

Враховуючи, що Верховний Суд Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження.

Також не містять взаємозв`язку із висновками суду апеляційної інстанції доводи ГУ ДПС про не врахування судом тієї обставини, що на розгляді в Комунарському районному сід міста Запоріжжя перебуває справа №325/1397/14-к (провадження №1-вп/333/5/24) за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Д. В. про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.

Так, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відкриття провадження у справі за клопотанням про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження відбулося 27.06.2024, тобто після ухвалення апеляційним судом постанови від 09.05.2024. При цьому апеляційний суд звернув увагу на те, що ГУ ДПС, наполягаючи на необхідності застосування висновків обвинувальних вироків, не надав суду належних та допустимих доказів притягнення посадових осіб позивача та його контрагента ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» до кримінальної відповідальності на підставі вироків суду, які набрали законної сили.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, неодноразово наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі №0870/923/12 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко