Постанова

від 20.05.2024 по справі 500/6205/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6205/23 пров. № А/857/3529/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі № 500/6205/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-зобов`язання

суддя в 1-й інстанції Мірінович У.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення 03.01.2024,-

В С Т А Н О В И В:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника адвоката Мартинюка Т.Б., надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Виконавчого комітету Тернопільського міської ради (далі апелянт, відповідач, ВК Тернопільської міської ради), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ВК Тернопільської міської ради від 15 вересня 2023 року №1080 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва» в частині скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №605 від 16.02.2022 «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою: вул. Поліська, м. Тернопіль, реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:4906-5082-9763-5114 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що у 2022 році позивач звернулась в Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень для проектування та будівництва об`єкту «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою: : вул. Поліська, м. Тернопіль (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117), до якої позивачем було додано обсяг документів, передбачений вимогами статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатом розгляду заяви, 16 лютого 2022 року Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видало містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою: вул. Поліська, м. Тернопіль, реєстраційний номер в ЄДЕССБ: 4906-5082-9763-5114 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117).

Водночас, позивач зазначає, що 15.09.2023 ВК Тернопільської міської ради, без участі та без повідомлення позивача, прийнято рішення за №1080 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №605 від 16.02.2022 «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою: : вул. Поліська, м. Тернопіль, реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:4906-5082-9763-5114 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117). При цьому, позивач вказує, що дізнався він про прийняте відповідачем рішення з мережі Інтернет, а саме: з офіційного інформаційного ресурсу Тернопільської міської ради.

Із таким рішенням суб`єкта владних повноважень не погоджується у повному обсязі, вважає його протиправним та вказує, що спеціальним законом, а саме Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, чітко встановлено випадки, за яких скасовуються містобудівні умови та обмеження, зокрема: за заявою замовника або за рішенням суду (стаття 29 Закону).

Однак, позивач жодної заяви про скасування чи зміну містобудівних умов та обмежень, як це визначає законодавство, не писав і не подавав, а судових рішень, відповідно до яких містобудівні умови та обмеження були би скасовано станом на дату прийняття оскарженого рішення, не виносилось.

За наведених обставин, позивач звернувся із даним позовом в суд, оскільки вважає, що оскаржене рішення прийнято з грубим порушенням вимог закону, позаяк, виконавчий комітет міської ради не належить до суб`єктів, наділених правом скасовувати містобудівні умови та обмеження, які вже були видані, а підстави, за яких законодавець надав таке право іншим суб`єктам, на його переконання, - відсутні.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення ВК Тернопільської міської ради від 15 вересня 2023 року №1080 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва» щодо скасування містобудівних умов та обмежень, наданих ОСОБА_1 для проектування об`єкта будівництва №605 від 16 лютого 2022 року «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:4906-5082-9763-5114 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117); стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВК Тернопільської міської ради судові витрати в розмірі 1073,60 грн сплаченого судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та просив таке скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Вважає відповідне рішення таким, що винесено з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, та судом не надано оцінки всім обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що, з позиції апелянта, у цій спірній ситуації відсутнє порушене право позивача.

Враховуючи приписи ст. 22-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та те, що позивачем до позовної заяви додано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: торгово-офісного будинку за адресою АДРЕСА_1 (статус документа: діючи, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4906-5082-9763-5114, реєстраційний номер 605 від 16.02.2022), які у встановленому законом порядку зареєстровано та створено у Реєстрі містобудівної діяльності та те, що скасування містобудівних умов та обмежень у Реєстрі не відбулося, наявні підстави стверджувати про відсутність порушеного права позивача.

Також апелянт вважає, що у цій справі відсутнє порушене право позивача, оскільки першочерговим фактором, який призвів до прийняття спірного рішення, стала недобросовісна поведінка позивача, яка полягає у здійсненні на земельних ділянках з кадастровими номерами 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117 самочинного будівництва, яке не відповідає містобудівним умовам та обмеженням для проектування об`єкта будівництва №605 від 16.02.2022.

Спірне у цій справі рішення прийнято з урахуванням суспільного резонансу, яке спричинило відповідне самочинне будівництво. Метою прийняття цього рішення є здійснення захисту прав та інтересів жителів міської територіальної громади, запобігання шахрайським діям, в зв`язку з грубим порушенням містобудівної та дозвільної документації, а також з врахуванням норм Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про місцеве самоврядування».

Про самочинне будівництво об`єкта житлової нерухомості відповідачу стало відомо з публікації на інтернет ресурсі за лінком: http://novobudovy.com/novobudovy-ternopolia/poliskij-ternopil, де було вказано про продаж апартаментів у комплексі Поліський.

Таким чином, позивач, всупереч отриманим вихідним даним для будівництва торгово-офісного будинку, здійснила будівництво багатоквартирного житлового будинку.

Крім викладеного, апелянт також зауважив те, що повноваження відповідача щодо скасування актів підпорядкованих йому відділів, управлінь, закріплено у п. 3 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Зауважує, що відповідні містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва №605 від 16.02.2022 не вичерпали свою дію за фактом їх виконання та реалізації замовником, оскільки замовником здійснено будівництво іншого об`єкта, ніж у містобудівних умовах та обмеженнях, очевидно самочинного.

За фактом ведення відповідного будівництва відповідач неодноразово звертався до управління Національної поліції у Тернопільській області, внаслідок чого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 28.09.2023 №12023210000000635 за ознаками кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Судом першої інстанції також не враховано, що будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Поліський у м. Тернополі суперечить чинній містобудівній документації на місцевому рівні.

Генеральний план м. Тернополя (із внесеними змінами) затверджено рішенням Тернопільської міської ради від 10.08.2010 №5/37/11 «Про затвердження Генерального плану міста Тернополя».

Відповідно до викопіювання з Генерального плану м. Тернополя в районі розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117 адреса: вул. Польська, зазначені земельні ділянки знаходяться на території садибної житлової забудови в межах санітарно-захисної зони підприємств IV класу шкідливості.

Відповідно до викопіювання із плану зонування території м. Тернополя (із внесеними змінами), який затверджено рішенням Тернопільської міської ради від 27.01.2014 «6/44/12 «Про затвердження плану зонування території м. Тернополя» земельні ділянки з кадастровими номерами 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117 знаходяться в зоні садибної житлової забудови в межах санітарно-захисних зон Ж-1с. Згідно з інформацією, яка міститься у витягу із пояснювальної записки до містобудівної документації, у зоні садибної житлової забудови в межах санітарно-захисних зон Ж-1с не передбачено розміщення житлових будинків.

Порушивши порядок забудови, визначений у ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач здійснила самочинне будівництво без отримання містобудівних умов та обмежень для об`єкта житлової нерухомості.

Відповідно до інформації, яка міститься у містобудівних умовах та обмеженнях, які додані позивачем до позовної заяви, земельні ділянки з кадастровими номерами 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117 мають цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на яких замовник відповідно до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №605 від 16.02.2022 повинен був розмістити торгово-офісний будинок, що повністю узгоджувалося б із містобудівною документацією, а не квартирний житловий будинок.

Отже, судом першої інстанції не враховано, що у діях ОСОБА_1 , як замовника містобудівних умов та обмежень, вбачається грубе порушення містобудівного та земельного законодавства, при цьому позивачем не надано доказів порушення її прав ВК Тернопільської міської ради.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу на праві приватної власності (розмір частки 1/1) належать земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 6110100000:03:004:0047 площею 0,12га; 6110100000:03:004:0119 площею 0,0375га; 6110100000:03:004:0118 площею 0,0125га та 6110100000:03:004:0117 площею 0,07га, що підтверджується долученими до позовної заяви справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк. справи 14, 15, 16, 17).

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернулась до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва об`єкту «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117).

За результатом розгляду заяви позивача, Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, керуючись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень» від 31.05.2017 №135, винесено наказ №605 від 16.02.2022 «Про затвердження містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва» (арк. справи 10).

Вказаним наказом №605 від 16.02.2022 затверджено Містобудівні умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою: вул. Поліська, м. Тернопіль (нове будівництво), які зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером MU01:4906-5082-9763-5114 (а.с. 11-13).

26.06.2023, у Відділі державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ТП051230622843 за визначеними характеристиками, а саме:

нове будівництво; назва об`єкта будівництва: «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою АДРЕСА_1 »; код ДКБС 1230.1 Торгові центри, універмаги, магазини, містобудівні умови та обмеження: MU01:4906-5082-9763-5114 №605 від 16.02.2022/діючий (видав Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільська міська рада), спосіб будівництва господарський (арк. справи 24-29).

Надалі, пунктом 2 рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1080 від 15.09.2023, - містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №605 від 16.02.2022 «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:4906-5082-9763-5114 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:004:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117), замовник ОСОБА_1 , скасовано. При цьому, в преамбулі вказаного рішення вказано, що таке прийнято «враховуючи суспільний резонанс, спричинений організацією будівництва, з метою здійснення захисту прав та інтересів жителів, запобіганню шахрайських дій, в зв`язку з грубим порушенням містобудівної та дозвільної документації» (а.с. 9).

Позивач вважає, що рішення ВК Тернопільської міської ради №1080 від 15.09.2023 про скасування наданих їй Управлінням містобудування, архітектури та кадастру - містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №605 від 16.02.2022 «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою АДРЕСА_1 є безпідставним та таким, що прийнято суб`єктом владних повноважень без наявних у нього для цього повноважень, а тому звернувся із даним позовом в суд про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції серед іншого вказав, що предметом спору у цій справі є, зокрема, рішення виконкому Тернопільської міськради №1080 від 15.09.2023, яким скасовано, зокрема, містобудівні умови позивача, затверджені наказом Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №605 від 16.02.2022.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до ч. 8 ст. 29 якого скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника або за рішенням суду. У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, за існуючого правового регулювання, встановленого ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з урахуванням покладених на Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради функцій та завдань скасування містобудівних умов, затверджених наказом Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №605 від 16.02.2022, може здійснюватися добровільно, тобто за заявою замовника, або в судовому порядку.

Однак, повноваженнями щодо самостійного скасування наданих містобудівних умов (навіть за умови їх невідповідності вимогам законодавства), ані Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, ані виконавчий комітет Тернопільської міської ради, не наділені, оскільки спеціальним законом у спірних правовідносинах є саме Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», норми якого мають пріоритет перед положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Доказів звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень у передбачений законом спосіб із позовом до суду про скасування виданих позивачу містобудівних умов сторонами не представлено, а судом першої інстанції не здобуто, при цьому, в межах спірних правовідносин встановлено, що позивач також не звертався з відповідною заявою щодо скасування таких містобудівних умов. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ВК Тернопільської міськради правових підстав, які передбачені ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», для скасування виданих позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №605 від 16.02.2022.

При цьому наголошено на тому, що покликання відповідача на наявність суспільного резонансу, спричиненого організацією будівництва, з метою здійснення захисту прав та інтересів жителів, запобіганню шахрайських дій, в зв`язку з грубим порушенням містобудівної та дозвільної документації, - жодним чином не нівелює обов`язок уповноваженого суб`єкта владних повноважень діяти у встановлений законом спосіб, зокрема, (у спірному випадку) у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює або добровільний або судовий порядок скасування наданих містобудівних умов - іншого способу чи альтернативного порядку дій суб`єкта владних повноважень у таких правовідносинах закон не передбачає.

Разом з тим, в межах даного судового спору спірним є прийняте відповідачем рішення №1080 від 15.09.2023 про скасування позивачу містобудівних умов та обмежень, однак, цей спір не є дотичним до реалізації уповноваженим суб`єктом владних повноважень компетенції передбаченої ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідачем не дотримано встановленого Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» спеціального порядку скасування містобудівних умов та обмежень, однак, це в жодному разі не позбавляє його права на скасування в майбутньому наданих позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою: вул. Польська м. Тернопіль, реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:4906-5082-9763-5114, за умови дотримання визначеного законом порядку.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення ВК Тернопільської міської ради від 15.09.2023 №1080 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва» в частині скасування містобудівних умов та обмежень, наданих позивачу для проектування об`єкта будівництва №605 від 16.02.2022 «Будівництво торгово-офісного будинку за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:4906-5082-9763-5114 (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:03:004:0047; 6110100000:03:04:0119; 6110100000:03:004:0118; 6110100000:03:004:0117), слід задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ст. 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради передбачено ст. 26 Закону №280/97-ВР.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно до пп. 9 п. а ч. 1 ст. 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дійшов висновку, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Водночас, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (далі Закон №3038-VI), містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

{Абзац п`ятий частини восьмої статті 29 виключено на підставі Закону № 199-IX від 17.10.2019}

3) за рішенням суду.

У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 15.12.2023 у справі № 380/12348/22 Верховний Суд дійшов висновку, що скасування МУО, затверджених наказом директора Департаменту містобудування від 1 липня 2013 року № 197, може здійснюватися добровільно, тобто за заявою замовника, або в судовому порядку. При цьому правом звернення до суду з відповідним позовом у межах реалізації контрольних повноважень у сфері регулювання містобудівної діяльності на території міста Львова наділений Департамент містобудування або орган, якому Департамент є підзвітним та підконтрольним. Однак, повноваженнями щодо самостійного скасування МУО, навіть у разі їх невідповідності вимогам законодавства, ані Департамент містобудування, ані виконком Львівської міськради не наділені, оскільки спеціальним законом у спірних правовідносинах є саме Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», норми якого мають пріоритет перед положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Така позиція апеляційного суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2024 у справі №160/3810/19.

Тобто, реалізуючи свої повноваження шляхом надання містобудівних умов і обмежень, виконавчий орган ради діє лише відповідно до вимог спеціального закону, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності, яким є Закон №3038-VI. Тому, норми Закону №3038-VI є спеціальними по відношенню до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також колегія суддів зважає на покликання апелянта щодо звернення до органів Національної поліції, суспільний резонанс будівництва, проте зазначає, що такі дії апелянта не є підставою для легалізації наказу, винесення якого не охоплюється повноваженнями відповідача.

Ба більше, колегією суддів не встановлено факту звернення до суду із позовом про скасування містобудівних умов та обмежень станом на момент розгляду цієї справи ні судом першої, ні апеляційної інстанцій.

Крім того,колегія суддів особливу увагу звертає на те, що у межах цієї справи не надається оцінка порушенням містобудівного законодавства позивачем при здійсненні будівництва торгово-офісного будинку, оскільки у межах розгляду цього спору оцінці підлягає законність прийняття спірного рішення, зокрема процедура його прийняття, а також підстави, визначені містобудівним законодавством.

За таких обставин, враховуючи сформовану судову практику, колегія суддів доходить висновку, що, виносячи оскаржуваний наказ, відповідач діяв не на підставі та не в межах наданих законом повноважень, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оцінюючи наведені скаржниками доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №500/6205/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 20.05.24