Ухвала

від 23.04.2024 по справі 947/10284/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/652/24

Справа № 947/10284/24 1-кс/947/4736/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023150020000209 від 24 квітня 2023року, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 04 квітня 2024 року було частково задоволено клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_10 та до ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 27 травня 2024 року.

У якості альтернативного запобіжного заходу визначена застава 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 084 000 (дев`ять мільйонів вісімдесят чотири тисячі) гривень, та, у разі внесення застави на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі просив оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що за відсутності доведення прокурором обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, до ОСОБА_11 застосований найбільш суворий запобіжний захід, що свідчить по невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі просив оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою визначити ОСОБА_9 заставу в розмірі 908 400 гривень.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що визначений ОСОБА_9 розмір застави є непомірним для останнього та є неспіврозмірним його матеріальному становищу, оскільки доходи ОСОБА_9 за останні декілька років, у своїй сукупності не можуть свідчити про можливість внесення ОСОБА_9 визначеного слідчим суддею розміру застави.

Крім того, на його утриманні перебуває дружина, двоє малолітніх дітей та матір дружини.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників апеляційного розгляду, перевіривши доводи викладені в апеляційних скаргах та дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри,поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey(Ердагоз проти Туреччини).

02 квітня 2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , маючи корисливі мотиви, з метою неправомірного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї протиправної поведінки, передбачаючи її суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , державним фітосанітарним інспектором ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_13 та невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, з метою одержання службовими особами вказаного державного органу неправомірної вигоди, вчинив злочинне діяння, за таких обставин.

Установлено, що ТОВ «Хатіроку» (ЄДРПОУ 40410734) за видами діяльності є компанією, яка може здійснювати вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжну діяльність у рослинництві, оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, складське господарство, тощо.

У січні 2024 року вказаним суб`єктом господарської діяльності заплановано експорт сільськогосподарської продукції до КНР у великих обсягах.

Оскільки Законом України «Про карантин рослин», Порядком № 690, Порядком № 451, міжнародною Угодою № 1104 між КМУ та Урядом КНР та іншими нормативно-правовими актами передбачено, що експорт об`єктів регулювання, у тому числі зернових культур, здійснюється суб`єктами, які повинні бути: 1) зареєстровані в Загальнодержавному реєстрі осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання; 2) внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР на підставі виготовлених актів про результати нагляду (обстеження полів), у ТОВ «Хатіроку» виникла необхідність у відповідній реєстрації та внесенні у зазначений Перелік.

Так, у лютому 2024 року з метою належного оформлення вищевказаних документів та проведення відповідних реєстрацій, директор ТОВ «Хатіроку» ОСОБА_14 приступив до збору необхідної інформації шляхом консультацій зі службовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та іншими експортерами сільськогосподарської продукції до КНР, які рекомендували звернутись до компетентної у даних питаннях особи - ОСОБА_9 , оскільки останній має усталені зв`язки зі службовими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

У подальшому, 07.02.2024 близько 15:58 год. ОСОБА_14 зв`язався за телефоном з ОСОБА_9 , який повідомив, що дійсно може посприяти у здійсненні службовими особами Держпродспоживслужби реєстрації ТОВ «Хатіроку» як суб`єкта, який здійснює господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання (так звана реєстрація у «карантині»), а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з одночасним виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів).

При цьому ОСОБА_9 , сприймаючи ОСОБА_14 як потенційного надавача неправомірної вигоди, усвідомлюючи можливість швидкого протиправного збагачення, використовуючи вже звичну форму корупційного схиляння особи до неправомірних дій, фактично інспірував подальшу згоду ОСОБА_14 до надання службовим особам Держпродспоживслужби неправомірної вигоди.

Задля досягнення отримання безумовної згоди від ОСОБА_14 на надання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 повідомив заявника, що відповідно до вимог закону дії, які необхідно виконати в інтересах ТОВ «Хатіроку» є дуже складним та довготривалим процесом і потребують вирішення ряду бюрократичних складнощів, які можливо виконати лише шляхом надання йому для службових осіб Держпродспоживслужби та її територіальних органів певної суми грошових коштів в залежності від обсягу запланованої до експорту в КНР сільськогосподарської продукції.

Також, ОСОБА_9 повідомив, що для ОСОБА_14 вартість так званих послуг коштуватиме 30 000 доларів США, з розрахунку 2 долари США за 1 тону сільськогосподарської продукції із загального обсягу запланованої до експорту в КНР продукції в 15 000 тон.

Вказані дії ОСОБА_9 , направлені на схиляння до надання ОСОБА_14 неправомірної вигоди та штучного створення уяви в останнього складності та бюрократичності відповідних процедур сприйняті заявником як вимога надання неправомірної вигоди службовим особам Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

У свою чергу ОСОБА_14 , розуміючи, що будь-яка затримка у оформленні документів для експорту сільськогосподарської продукції може спричинити втрату грошових коштів у виді упущеної вигоди, вимушений був погодитись на запропоновані незаконні умови ОСОБА_9 з надання неправомірної вигоди.

Обміркувавши у подальшому незаконні умови ОСОБА_9 та вирішивши для себе принципово не виконувати неправомірні дії щодо надання неправомірної вигоди, ОСОБА_14 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про злочин.

Водночас ОСОБА_9 07.02.2024 року повідомив ОСОБА_12 та через ОСОБА_12 поінформував невстановлену службову особу з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області та державного фітосатітарного інспектора ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_13 про наявність так званого «клієнта» на одержання від нього неправомірної вигоди для вказаних службових осіб Держпродспоживслужби, а також у період з 07.02.2024 по 12.02.2024 оговорив з ними суму неправомірної вигоди, строки її одержання, порядок організації внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» як суб`єкта, який здійснює господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання (так звана реєстрація у «карантині»), а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з одночасним виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів) тощо.

При цьому ОСОБА_12 , 07.02.2024 близько 16:06 год. після отримання інформації від ОСОБА_9 про необхідність виконання зазначеного переліку послуг службовими особами Держпродспоживслужби за неправомірну вигоду, повідомив останнього, що частину неправомірної вигоди від ОСОБА_14 необхідно одержати авансом, тобто до початку вчинення будь-яких дій цими службовими особами. Також ОСОБА_12 зауважив, що узгодить цінову політику даної корупційної послуги з невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області та найближчим часом дасть відповідь.

Далі 07.02.2024 ОСОБА_12 у ході телефонних розмов у період з 16:14 по 16:18 год. повідомив ОСОБА_9 , що узгодив з невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області розмір неправомірної вигоди за виконання дій в інтересах ОСОБА_14 , яка становитиме 1,5 долари США за 1 тону сільськогосподарської продукції, запланованої до експорту.

У подальшому 12.02.2024 приблизно о 18:20 год. ОСОБА_14 за раніше обговореною домовленістю зустрівся з ОСОБА_9 на території ринку «Книжний» (перехрестя просп. Українських героїв та вул. Єврейської у м. Одесі). У ході зустрічі ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з вказаними вище особами, наголосив, що у випадку експорту такої сільськогосподарської культури як кукурудза, сума неправомірної вигоди буде дещо меншою, аніж оголошено у телефонні розмові напередодні, а строки оформлення у відповідних реєстрах та складання актів про результати нагляду (обстеження полів) складатимуть близько 4-5 тижнів. Також ОСОБА_9 зауважив, що організацію вирішення цих питань він почне після сплати частини неправомірної вигоди в якості авансу.

У ході наступної зустрічі на території ринку «Книжний» (перехрестя просп. Українських героїв та вул. Єврейської у м. Одесі) 13.02.2024 близько 15:50 год. ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_14 , що сума неправомірної вигоди складатиме 1,5 доларів США за 1 тону кукурудзи, запланованої до експорту, тобто 22 500 доларів США за 15 000 тон, а розмір авансу має скласти 5000 доларів США.

Після цього, державний фітосанітарний інспектор ОСОБА_13 , діючи за усталеним корупційним механізмом та за попередньою змовою з невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, а також ОСОБА_12 та ОСОБА_9 у період з 16.02.2024 по 21.02.2024 оговорив з ОСОБА_9 деталі внесення ТОВ «Хатіроку» до Загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також виконання фітосанітарних заходів, необхідних для такої реєстрації.

Так, ОСОБА_13 21.02.2024 здійснив виготовлення та видачу акту перевірки особи ТОВ «Хатіроку», яка підлягає реєстрації від 21.02.2024 за № 13/08-6006/000001, на підставі якого вносяться відомості у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, чим виконав частину взятих на себе групою осіб зобов`язань. Після цього, ОСОБА_13 сканована копія даного акту скерована у меседжері «WhatsApp» ОСОБА_9

Задля переконання заявника у наявності дійсних зв`язків зі службовими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів, з метою якнайшвидшого спонукання до надання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 скановану копію даного акту від 21.02.2024 через меседжер «WhatsApp» скеровано ОСОБА_14 .

У подальшому, 22.02.2024 приблизно о 10:47 год. у ході зустрічі ОСОБА_14 з ОСОБА_9 на території ринку «Книжний» (перехрестя просп. Українських героїв та вул. Єврейської у м. Одесі), останній запевнив, що він виконає взяті на себе зобов`язання та повідомив, що схема оформлення необхідного пакету документів для ТОВ «Хатіроку» реалізовується через службових осіб ГУ Держпродспоживслужби в Запорізький області.

Надалі, ОСОБА_14 на вимогу ОСОБА_9 передав останньому раніше обумовлену суму грошових коштів у розмірі 5 000 доларів США в якості авансу від загальної суми неправомірної вигоди у розмірі 22500 доларів США за виконання службовими особами Держпродспоживслужби раніше оговорених дій з внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів).

На виконання взятих перед ОСОБА_14 зобов`язань ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та невстановленою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізький області у період з 22.02.2024 по 26.03.2024, розподілили між собою одержану частину неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США, організували внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, виготовлення актів про результати нагляду (обстеження полів), а також внесення на їх підставі ТОВ «Хатіроку» до Переліку осіб, які планують експорт кукурудзи до КНР, що підтверджено публікацією відповідних даних на офіційному сайті Держпродспоживслужби.

У подальшому, 01.04.2024 близько 11:20 години на території ринку «Книжний» у м. Одесі ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , невстановленою службовою особою з числа керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області одержав від ОСОБА_14 другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 17500 доларів США за дії, виконані службовими особами Держпродспоживслужби в межах компетенції, а саме за:

-забезпечення реєстрації ТОВ «Хатіроку» в Загальнодержавному реєстрі осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану зобігом об`єктів регулювання («верифікація» або «реєстрація в карантині») відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про карантин рослин»;

- включення ТОВ «Хатіроку» до Переліку осіб, котрі планують експорт кукурудзи до КНР та здійснення відповідної реєстрації на офіційному сайті Держпродспоживслужби;

- виготовлення інспекторами Держпродспоживслужби актів про результати нагляду (обстеження посівів кукурудзи в період вегетації).

Після одержання ОСОБА_9 зазначеної неправомірної вигоди, останній був викритий працівниками правоохоронних органів.

Загальна сума одержаної ОСОБА_9 неправомірної вигоди складає 22500 доларів США, що є особливо великим розміром, оскільки у п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, зокрема:

- допитом свідка ОСОБА_14 від 12.02.2024 року, який повідомив, що у лютому 2024 року ОСОБА_9 висунута вимога щодо надання службовим особам Держпродспоживслужби грошових коштів за внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів) тощо;

- допитом свідка свідка ОСОБА_14 від 26.02.2024, року який повідомив, що ОСОБА_9 у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_14 було скеровано у сканованому вигляді акт №13/08-6006/000001 перевірки особи, яка підлягає реєстрації від 21.02.2024 виданий державним інспектором ГУ Держпродспоживслужби в Запорізький області ОСОБА_13 , який фактично підтверджує виконання фітосанітарних заходів ТОВ «ХАТІРОКУ» на підставі чого були внесені відомості у реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також надав покази, що стосуються отримання ОСОБА_9 частини неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США тощо;

- оглядом та врученням грошових коштів від 22.02.2024, відповідно до якого зафіксовано огляд та вручення ОСОБА_14 грошових коштів у розмірі 5000 доларів США, які в подальшому були передані ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди;

- оглядом (веб-сторінки «Держпродспоживслужби») від 15.03.2024, відповідно до якого зафіксовано внесення ТОВ «ХАТІРОКУ» до реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання;

- результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11.03.2024 за № 16-15-о/764т, відповідно до якого зафіксовано спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які разом обговорюють суму та вимоги, що в подальшому будуть висловлені ОСОБА_14 ;

- результатами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 11.03.2024 за № 16-15-о/766т, відповідно до якого ОСОБА_9 розповідає про свою так звану посередницьку роботу з представника Держпроспоживслужби представнику ТОВ «Суффле Агро Україна», називаючи при цьому ціни та розміри вантажів вже ним відпрацьовані. Також, вказаним протоколом зафіксовано спілкування ОСОБА_14 з ОСОБА_9 в ході якого останній висунув вимогу щодо надання службовим особам Держпродспоживслужби грошових коштів за внесення відомостей щодо ТОВ «Хатіроку» у Загальнодержавний реєстр осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання, а також внесенні до Переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції до КНР з виготовленням актів про результати нагляду (обстеження полів) тощо;

- результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю від 15.02.2024 № 16-15-о/498т, відповідно до якого зафіксовано, що ОСОБА_9 під час зустрічі та розмови повідомив ОСОБА_14 , що останньому необхідно буде надати аванс у розмірі 30% від загальної суми, що в свою чергу дорівнює 5000 доларів США, яку він повинен буде йому передати за реєстрацією ТОВ «ХАТІРОКУ» у реєстрі осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виробництвом та обігом об`єктів регулювання службовими особами Держпродспоживслужби і за внесення даного суб`єкту господарської діяльності до переліку осіб, котрі планують експорт кукурудзи до КНР;

- результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22.02.2024 № 16-15-о/600т, відповідно до якого зафіксовано хід зустрічі та розмови ОСОБА_14 з ОСОБА_9 та отримання останнім неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США тощо;

- результатами проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю від 23.02.2024 № 16-15-о/607т, відповідно до якого зафіксовано зустріч та розмови ОСОБА_14 з ОСОБА_9 та отримання останнім неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США. При цьому в ході зустрічі зафіксовано подальші вимоги та умови викладені ОСОБА_9 заявнику тощо;

- результатами контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 27.02.2024 № 16-15-о/696т, відповідно до якого зафіксовано зустріч ОСОБА_14 з ОСОБА_9 .. хід даної зустрічі та документи, які були передані заявником ОСОБА_9 ;

- оглядом веб-сторінки Держпробспоживслужби щодо переліку осіб, які планують експорт ячменю та кукурудзи до КНР від 27.02.2024, відповідно до якого станом на 27.02.2024 встановлено відсутність ТОВ «ХАТІРОКУ» в Переліку осіб, які планують експорт кукурудзи до КНР;

- оглядом веб-сторінки Держпробспоживслужби щодо переліку осіб, які планують експорт ячменю та кукурудзи до КНР від 27.03.2024, відповідно до якого станом на 27.03.2024 встановлено наявність та включення ТОВ «ХАТІРОКУ» в Перелік осіб, які планують експорт кукурудзи до КНР;

- оглядом від 17.01.2024 протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.01.2024 за № 16-15-о/39т з додатком, яким встановлено обговорення ОСОБА_13 та ОСОБА_12 щодо можливостей останніх виїзду за межі України на тимчасово окуповану рф територію;

- іншими доказами у своїй сукупності.

Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування надані стороною обвинувачення докази є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 .

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в частині відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК, які зазначені в оскарженій ухвалі слідчого судді, з огляду на таке.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» -слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На думку апеляційного суду, обставини даного кримінального провадження, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_9 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.1) ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК - впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками у кримінальному провадженні, відповідно до частин 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.

Оскільки досудове розслідування наразі триває, а показання свідків у даному кримінальному провадженні, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань.

Крім того апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні існує ризик того, що ОСОБА_9 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так як під час досудового розслідування в подальшому планується здійснювати слідчі та процесуальні дії в ГУ Держпродспоживслужби, у територіальних підрозділах, а також за участі працівників Держпродспоживслужб, застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, наддасть можливість останньому здійснювати вплив на довірених йому представників з числа посадових осіб Держпродспоживслужби, задля можливості знищити, сховати або спотворити документи та відомості що містяться в електронних базах даних та реєстрах, які перебувають у володінні Держпродспоживслужби.

Зокрема, з метою приховування своєї протиправної діяльності ОСОБА_9 може здійснити видалення листування та іншої інформації, що має значення для цього провадження.

Крім того апеляційний суд враховує, що ОСОБА_9 має досвід співпраці з представниками Держпродспоживслужби, обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

За наявності існування обґрунтованої підозри та вищевказаних ризиків апеляційний суд переконаний що слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_9 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що слідчий суддя визначив підозрюваному ОСОБА_9 завідомо непомірний розмір застави.

Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Апеляційний суд вважає, що в даному кримінальному провадженні, з урахуванням даних про особу підозрюваного та його майновий стан, а також правової кваліфікації злочину, який інкримінуються підозрюваному, який відповідно до положень ст.12 КК Українивідносяться до категорії особливо тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, слідчий суддя мав право визначити заставу у розмірі який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому визначений слідчим суддею розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного та його родини з огляду на наявність у них значних матеріальних статків.

Так під час апеляційного розгляду було встановлено, що ОСОБА_9 та члени його родини мають у власності 5 вартісних об`єктів нерухомого майна та 14 транспортних засобів.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги надані слідчим матеріали НСРД, під час проведення яких було зафіксовано, як ОСОБА_9 разом з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_12 розподіляють між собою грошові кошти в розмірі 500 тис. доларів США (т.1, а.п.59).

Викладені обставини доводять наявність у ОСОБА_9 та його родини значних матеріальних статків, а тому доводи про те, що слідчий суддя визначив завідомо непомірний розмір застави є неспроможними.

На переконання апеляційного суду перспектива втрати застави у виключному розмірі, буде достатнім стримуючим фактором для ОСОБА_9 щоб відбити у нього бажання переховуватись від органу досудового розслідування, або будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та залишити оскаржену ухвалу слідчого судді без змін.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2024 року, якою до підозрюваного ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27 травня 2024 року із з визначенням застави 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 084 000 (дев`ять мільйонів вісімдесят чотири тисячі) гривень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4