Рішення
від 17.04.2024 по справі 366/661/24
ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/661/24

Провадження № 2/366/342/24

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року смт Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

Представник позивача, адвокат Гарасім Тарас Васильович звернувся до суду з позовом до Відповідача в якому просить визначити йому додатковий строк три місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід, ОСОБА_2 який проживав один в АДРЕСА_1 .

09.02.2018 ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений секретарем Феневицької сільської ради Іванківського району Київської області та відповідно до якого заповів позивачу земельні ділянки, а саме: площею 1,8477 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:006:0034, площею 2,3396 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:004:0071, площею 0,5113 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:001:0118, площею 0,5113 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:001:0121, площею 2,3373 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:004:0076, площею 1,8694 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:006:0041.

На день смерті діда відкрилася спадщина на зазначені земельні ділянки. Іванківська селищна рада 31.01.2024 підтвердила, що заповіт не змінювався та не поновлювався.

06.02.2024 Позивач звернувся до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_3 , з метою отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, проте отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з причини, що позивач не прийняв спадщину у визначений законодавством шестимісячний термін на прийняття спадщини.

Позивач зауважує, що заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний термін він не подав, оскільки вважав, що до нотаріуса необхідно звертатись не протягом шестимісячного терміну з дня смерті спадкодавця, а після спливу такого строку. Крім того, позивач мав душевні страждання та стресовий стан після смерті діда на який також накладається воєнний стан в Україні. Також звертає увагу суду на незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та подання позовної заяви.

Викладені обставини Позивач вважає поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, тому просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини в три місяці.

Процесуальні дії:

01.03.2024 позов надійшов до суду.

05.03.2024 за правилами загального позовного провадження відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначене на 17.04.2024.

Позиції сторін:

У судове засідання сторони не з`явились.

Позивач,представник позивачав судовезасідання нез`явились,про дату,час імісце розглядусправи повідомленовчасно,належним чином.Представник позивачаскерував досуду заявупро розглядсправи безучасті позивачата йогопредставника, позовні вимоги підтримують.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, відзив не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечують, що суд розцінює як відзив з визнанням позову.

Керуючись ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.05.2023, актовий запис № 253 /а.с.11/.

З довідки виконкому Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області № 69 від 31.01.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , з 20.07.1976 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав один в АДРЕСА_1 /а.с.12/.

09.02.2018 ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений секретарем Феневицької сільської ради Іванківського району Київської області та відповідно до якого останній заповів своєму онуку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивач), земельні ділянки, а саме: площею 1,8477 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:006:0034, площею 2,3396 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:004:0071, площею 0,5113 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:001:0118, площею 0,5113 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:001:0121, площею 2,3373 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:004:0076, площею 1,8694 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222086400:02:006:0041 /а.с.13/. Заповіт не відмінявся і не змінювався, що підтверджено старостою села та засвідчено печаткою Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області /а.с.14/.

Право власності ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки підтверджується матеріалами справи, зокрема Витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с.17-20/.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на зазначене спадкове майно.

Позивач, як спадкоємець за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 01.02.2024 звернувся до приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_3 , з метою отримати Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначені земельні ділянки, проте, 06.02.2024 отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з причини, що Позивач на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем не був зареєстрований, протягом строку, встановленого ЦК України відповідну заяву про прийняття спадщини у органи нотаріату не подавав, інших документів, які підтверджують факт прийняття ним спадщини надано не було /а.с.23-25/.

Із зазначеної Постанови нотаріуса та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що на підставі звернення позивача, 01.02.2024 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_4 зареєстровано спадкову справу за № 3/2024 після спадкодавця ОСОБА_2 , номер у спадковому реєстрі 71935128 /а.с.25/.

Позивач зазначає, що обумовлений шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 він пропустив оскільки вважав, що до нотаріуса необхідно звертатись не протягом шестимісячного терміну з дня смерті спадкодавця, а після спливу такого строку. Крім того, позивач мав душевні страждання та стресовий стан після смерті діда на який також накладається воєнний стан в Україні. Також звертає увагу суду на незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та подання позовної заяви.

Оскільки приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Фоєю Л.А. Позивачу відмовлено у заведенні спадкової справи у зв`язку з пропущенням строку, визначеного ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, він змушений звернутись до суду для його додаткового встановлення.

Відповідач позов визнав.

Відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 81 зазначеного вище Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, якою визначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Крім того, судом враховується, що з моменту смерті спадкодавця 05.05.2023, до моменту звернення Позивача до суду із зазначеним позовом 01.03.2024, пройшов незначний проміжок часу, що, відповідно до постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, є підставою для задоволення таких вимог.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Крім того,суд бередо увагиту обставину,що позоввизнано відповідачем,і цевизнання несуперечить вимогамзакону,не порушуєправ таінтересів іншихосіб,а також відсутність інших спадкоємців, які б претендували на зазначене спадкове майно.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визначаючи строк, який буде необхідним позивачу для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд враховує те, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан з 24.02.2022 на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим ухвалити рішення в даній цивільній справі за результатами підготовчого провадження та приходить до висновку про задоволення позову, визнаючи поважними зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, що, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, є підставою для визначення додаткового строку (три місяці), достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Встановлено, що Позивач має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у його право на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою підставою для задоволення позову.

Позивачем не порушувалось питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в нотаріальну контору, три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.05.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ),

Представник позивача, адвокат Гарасім Тарасом Васильовичем (адреса: вул. Володимирська, 61Б, м. Київ, 01033);

Відповідач: Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області: код ЄДРПОУ 0435800, адреса: вул. І. Проскури, 7, смт Іванків, Вишгородського району Київської області, 07201.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ

СудІванківський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення17.04.2024
Оприлюднено22.05.2024
Номер документу119155298
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —366/661/24

Ухвала від 21.05.2024

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Корчков А. А.

Рішення від 17.04.2024

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Корчков А. А.

Ухвала від 16.04.2024

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Корчков А. А.

Ухвала від 05.03.2024

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Корчков А. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні