Постанова

від 14.05.2024 по справі 161/18819/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/18819/23 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Провадження № 22-ц/802/466/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за апеляційними скаргами відповідачів Національної академії аграрних наук України, Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 09 грудня 2021 року між ним та Національною академією аграрних наук (далі НААН) України укладено контракт про призначення його директором Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства НААН України (на даний час Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України) (далі Станція) на термін з 16 грудня 2021 року по 15 грудня 2026 року. Наказом Станції №521-к від 14 грудня 2021 року його призначено на посаду директора Станції.

Позивач зазначав, що 27 вересня 2023 року наказом президента НААН України № 272-к затверджено рішення про його звільнення із займаної посади директора Станції. Того ж дня наказом заступника директора з наукової роботи Станції № 32/О-С його звільнено з посади директора Станції на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Вважає, що його звільнення із займаної посади відбулося із грубим порушенням вимог чинного законодавства. Так, для його відкликання з посади директора, вчена рада мала б внести на розгляд зборів колективу наукових працівників відповідне обґрунтування. Однак, на порядок денний засідання вченої ради, яка відбулася 31 серпня 2023 року, не виносилось питання щодо відкликання директора, натомість вченою радою, всупереч порядку денного ради, було ініційовано питання про його відкликання. Наприкінці засідання вченої ради йому було висловлено недовіру, що не є поданням про відкликання директора. Питання щодо висловлення недовіри директору теж не входило до порядку денного вченої ради. Станом на 31 серпня 2023 року подання вченої ради про відкликання директора було відсутнє. На засіданні відповідне подання не зачитувалось та члени ради з ним не ознайомлювались. Без подання і відповідного обґрунтування підстав для звільнення, вчена рада не мала правових підстав ініціювати збори колективу наукових працівників для розгляду питання про його відкликання.

Позивач також вказував, що 01 вересня 2023 року відбулись збори колективу наукових працівників на яких було прийнято рішення про відкликання його з посади директора Станції. Проте, підстави для відкликання його з посади директора були відсутні, оскільки ним виконувалися умови контракту, порушення трудової дисципліни з його боку відсутні. Наказ про його звільнення містить пряму аргументацію підстав звільнення - у зв`язку з рішенням зборів колективу наукових працівників на підставі контракту, виконання умов якого не розглядалось, а тому такий наказ є в повній мірі незаконним.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними та скасувати накази відповідачів НААН України № 272-к від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та Станції № 32/О-С від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_4 », поновити його на займаній посаді, а також стягнути з Станції на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 138 881 грн 52 коп.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ НААН України № 272-к від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Визнано незаконним та скасовано наказ Станції № 32/О-С від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_4 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Станції.

Стягнуто з Станції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 138 881 грн 52 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачі НААН України, Станція подали апеляційні скарги, у яких покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .

Апеляційні скарги мотивували тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є помилковими, оскільки суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що 01 вересня 2023 року скликалися збори наукових працівників Станції, від участі в яких позивач ОСОБА_1 відмовився, проте був присутній у якості спостерігача. На порядок денний зборів виносилося лише одне питання: «Про відкликання директора Волинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН України із займаної посади», а також внесено відповідне подання. За наслідками проведення зборів прийнято рішення про відкликання ОСОБА_1 із посади директора Станції, яке оформлене відповідним протоколом № 1 від 01 вересня 2023 року. 05 вересня 2023 року Станцією на ім`я президента НААН України скеровано клопотання про розірвання контракту з позивачем ОСОБА_1 . Наказом президента НААН України № 272-к від 27 вересня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Станції та достроково розірвано з ним контракт від 09 грудня 2021 року. На підставі зазначеного наказу Станцією 27 вересня 2023 року видано наказ № 32/О-С «Про звільнення ОСОБА_4 ». Вищенаведене свідчить про те, що процедура та порядок звільнення позивача із займаної посади відбулася у повній відповідності зі статутом Станції та положень контракту від 09 грудня 2021 року, а тому у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю вимог.

У відзивах на апеляційні скарги позивач ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення правильним по суті та справедливим, просив вказані апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача НААН України в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. 01 травня 2024 року від представника відповідача НААН України Бурлаки М. А. через систему Електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що вона як спеціаліст-юрисконсульт Відділу правового забезпечення апарату НААН України здійснює представництво інтересів НААН України згідно з виданою довіреністю і не зможе взяти участь у розгляді справи 14 травня 2024 року, оскільки перебуватиме у щорічній відпустці згідно наказу НААН України від 01 травня 2024 року № 144/в. Однак, подане клопотання до задоволення не підлягає, оскільки вказана причина неявки не є поважною та відповідач НААН України мав можливість завчасно забезпечити явку іншого представника для участі у розгляді справи в апеляційному суді.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача Станції, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові, виходячи з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2021 року між НААН України, в особі президента ОСОБА_5 з одного боку, та позивачем ОСОБА_1 , з іншого боку, укладено контракт, який стосується призначення позивача на посаду директора Станції на термін з 16 грудня 2021 року по 15 грудня 2026 року (а.с.13-15, том 1).

На підставі вищевказаного контракту та наказу № 521-к від 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 приступив до виконання посадових обов`язків директора Станції.

31 серпня 2023 року відбулося засідання вченої ради Станції, яке оформлене протоколом № 6 від 31 серпня 2023 року (а.с.58-80, том 1).

01 вересня 2023 року за наслідками проведення засідання вченої ради Станції, яке оформлене протоколом № 6 від 31 серпня 2023 року, у зв`язку з висловленням недовіри директору ОСОБА_1 , вченою радою складено подання про відкликання позивача із займаної посади (а.с.86, том 1).

01 вересня 2023 року відбулося засідання колективу наукових працівників Станції, яке оформлене протоколом № 1 від 01 вересня 2023 року (а.с.87-101, том 1).

Як вбачається зі змісту зазначеного протоколу від 01 вересня 2023 року, на порядок денний засідання на розгляд винесено питання про відкликання директора Станції ОСОБА_1 із займаної посади.

06 вересня 2023 року за вх. № 3661 на адресу НААН України надійшло клопотання Станції (вих. № 129/01-03 від 05 вересня 2023 року), за підписом голови вченої ради, його заступника та вченого секретаря, згідно з яким вчена рада Станції просить розглянути питання щодо розірвання контракту із її директором ОСОБА_1 . До вказаного клопотання долучено протокол зборів працівників Станції № 1 від 01 вересня 2023 року з додатками (а.с.133-134, том 1).

Також, 06 вересня 2023 року за вх. № 3662 на адресу НААН України надійшло клопотання Первинної профспілкової організації Станції (вих. № 05/23 від 06 вересня 2023 року) із проханням розглянути питання щодо розірвання контракту з директором ОСОБА_1 . До клопотання долучено протокол зборів профспілкового комітету № 7 від 04 вересня 2023 року з додатками (а.с.138, том 1).

Крім того, 26 вересня 2023 року на адресу НААН України надійшов лист Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (вих. № 449 від 26 вересня 2023 року) в якому останнє підтримало подання вченої ради та клопотання профспілкової організації Станції щодо розірвання контракту із її директором ОСОБА_1 (а.с.220, том 1).

27 вересня 2023 року президентом НААН України ОСОБА_5 видано наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » № 272-к, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 27 вересня 2023 року звільнено з посади директора Станції, у зв`язку з рішенням зборів колективу наукових працівників про відкликання керівника, на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, та розірвано з ним контракт від 09 грудня 2021 року (а.с.16, том 1).

Як вбачається зі змісту вказаного наказу, відповідне рішення було прийнято на підставі ч. 5 ст. 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», п. 39 статуту Станції, п. 8.2. контракту від 09 грудня 2021 року та рішення зборів колективу наукових працівників держаної наукової установи від 01 вересня 2023 року, з урахуванням наявної заборгованості з виплати заробітної плати працівникам, що є порушенням вимог трудового законодавства.

27 вересня 2023 року Станцією, за підписом директора з наукової роботи ОСОБА_6 , видано наказ «Про звільнення ОСОБА_4 » № 32/О-С від 27 вересня 2023 року, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 із посади директора Станції 27 вересня 2023 року, на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України (а.с.17, том 1).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на засіданні вченої ради Станції не виносилося питання про відкликання ОСОБА_1 із займаної посади директора, проте всупереч порядку денного засідання, ініційовано розгляд даного питання. Прийняття рішення про висловлення ОСОБА_1 недовіри, яке, з огляду на положення п. 62 статуту Станції, не входить до компетенції вченої ради, не може бути ототожненим із вирішенням питання про відкликання директора. З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що накази НААН України № 272-к від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». та Станції № 32/О-С від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_4 » винесені внаслідок порушення процедури відкликання позивача із займаної посади директора, а тому їх необхідно визнати незаконними та скасувати, ОСОБА_1 поновити на раніше займаній посаді та стягнути на його користь з роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 138 881 грн 52 коп. Суд у своїх висновках також зазначив, що обов`язковими реквізитами наказу є повне формулювання підстави для звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП України, а наказ Станції № 32/О-С від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_4 » не містить формулювання підстави для звільнення позивача із займаної посади.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна.

Частинами 1, 6 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч. 1 ст. 3, ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Засобом реалізації права на працю, що гарантовано Конституцією України, є контракт.

Частиною 3 ст. 21 КЗпП України визначено контракт як особливу форму трудового договору, в якому визначено строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Контракт, як особлива форма трудового договору, спрямований на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності та професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника (п. 4 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).

Пунктом 8.2. контракту, укладеного 09 грудня 2021 року між НААН України та ОСОБА_1 , щодо призначення позивача на посаду директора Станції, передбачено підстави його розірвання з ініціативи НААН України, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади до закінчення терміну його дії.

Вищевказаний перелік підстав розірвання контракту є вичерпним.

Пунктом 8.2. контракту передбачено, зокрема, що керівник може бути звільнений з посади у зв`язку з прийняттям рішення про його відкликання зборами колективу наукових працівників державної наукової установи.

Пунктом 8 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» керівник державної наукової установи може бути звільнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом з підстав, визначених законодавством про працю, а також за порушення умов контракту. Керівник державної наукової установи також може бути звільнений з посади у зв`язку з прийняттям рішення про його відкликання зборами колективу наукових працівників державної наукової установи. Підстави для відкликання керівника державної наукової установи визначаються законодавством про працю та статутом (положенням) цієї державної наукової установи.

Подання про відкликання керівника державної наукової установи може бути внесено на розгляд зборів колективу наукових працівників цієї державної наукової установи не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради цієї наукової установи. Збори колективу наукових працівників вважаються повноважними, якщо на них присутні не менш як дві третини фактичної чисельності штатних наукових працівників цієї державної наукової установи. Рішення про відкликання керівника приймається двома третинами голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників цієї державної наукової установи.

Відповідно до п. 39 статуту Станції, затвердженого 12 травня 2023 року президентом НААН України Я. Гадзалом, - директор Станції може бути звільнений з посади президентом НААН України з підстав, визначених законодавством про працю, а також за порушення умов контракту. Директор також може бути звільнений з посади у зв`язку з прийняттям рішення про його відкликання зборами колективу наукових працівників Станції. У випадку дострокового припинення повноважень директора Станції в цілому діють процедура та порядок голосування, передбачені для обрання директора Станції. Подання про відкликання директора може бути внесене на розгляд зборів колективу наукових працівників Станції не менш як половиною статутного складу вченої ради Станції. Збори колективу наукових працівників вважаються повноважними, якщо на них присутні не менш як 2/3 фактичної чисельності штатних наукових працівників Станції. Рішення про відкликання керівника приймається 2/3 голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників Станції (а.с.19-28, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2023 року 10 членами вченої ради Станції, тобто не менше як половиною статутного складу вченої ради Станції, підписано подання у якому члени вченої ради просили збори колективу наукових працівників державної наукової установи розглянути питання про відкликання ОСОБА_1 з посади директора Станції. Вказаному поданню передувало засідання вченої ради від 31 серпня 2023 року на якому прийнято рішення про висловлення недовіри директору Станції ОСОБА_1 , яке прийнято переважною більшістю статутного складу вченої ради. 01 вересня 2023 року скликані збори наукових працівників Станції, від участі в яких позивач ОСОБА_1 відмовився, проте був присутній у якості спостерігача. На порядок денний зборів виносилося лише одне питання: «Про відкликання директора Волинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН України із займаної посади», а також внесено на розгляд зборів згадане подання. За наслідками проведення зборів прийнято рішення не менше двома третинами голосів наукових працівників, присутніх на зборах колективу наукових працівників Станції, про відкликання ОСОБА_1 із посади директора Станції, яке оформлене відповідним протоколом № 1 від 01 вересня 2023 року.

Отже, внесення вченою радою Станції подання про відкликання директора на розгляд зборів наукових працівників Станції та рішення зборів колективу наукових працівників Станції про відкликання керівника, відповідають п. 39 статуту Станції і узгоджуються із положеннями ч. 5 ст. 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Вищенаведені обставини позивачем не спростовані та свідчать, що відповідачем дотримана процедура відкликання ОСОБА_1 із посади директора Станції, а позивач звільнений із посади у відповідності до п. 8.2. контракту, укладеного 09 грудня 2021 року між НААН України та ОСОБА_1 та на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Висновки суду першої інстанції про те, що на засідання вченої ради Станції не виносилося питання про відкликання ОСОБА_1 із посади директора, проте всупереч порядку денного засідання, ініційовано розгляд даного питання, є помилковими та спростовується встановленими обставинами справи та дослідженими апеляційним судом доказами.

Так, Закон України «Про науково-технічну діяльність», статут Станції та контракт не пов`язують можливість ініціювати подання про відкликання директора із займаної посади із будь-якими діями чи рішеннями наукового колективу, що повинні цьому передувати, а тому для внесення подання про відкликання директора немає вирішального значення для дотримання процедури звільнення позивача із займаної посади, які питання вирішувались та які рішення приймались на зборах колективу наукових працівників 31 серпня 2023 року, тобто до внесення подання 01 вересня 2023 року. Науковий колектив наділений правом ініціювати звільнення директора із займаної посади через внесення подання про відкликання директора на збори колективу наукових працівників, що і було зроблено в даному випадку. 01 вересня 2023 року збори колективу наукових працівників Станції прийняли рішення про відкликання директора ОСОБА_1 із займаної посади і саме це рішення стало підставою для звільнення позивача із посади директора Станції, а не рішення колективу від 31 серпня 2023 року про висловлення недовіри директору, що передувало зборам колективу наукових працівників 01 вересня 2023 року, що не суперечить п. 62 статуту Станції щодо виключної компетенції вченої ради Станції, на порушення якого вказував позивач.

Крім того, не відповідають обставинам справи висновки суду про те, що наказ Станції № 32/О-С від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_4 » не містить формулювання підстави для звільнення позивача із займаної посади, оскільки як вбачається зі змісту цього наказу, позивач звільнений на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України. Підставою для винесення цього наказу був наказ НААН України № 272-к від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », який йому передував.

Оскільки накази відповідачів НААН України № 272-к від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та Станції № 32/О-С від 27 вересня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_4 » винесені з додержанням норм трудового законодавства та статуту Станції, підстави для визнання їх незаконними та скасування у даному випадку відсутні. Відповідно відсутні правові підстави для поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги відповідачів Національної академії аграрних наук України, Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2024 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: