Постанова

від 20.05.2024 по справі 296/1097/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/1097/22 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія 30 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/1097/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Слюсара Валентина Володимировича, Житлово-будівельного кооперативу № 1 про визнання договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності недійсними,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Драча Ю.І. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.05.2017 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Слюсарем Валентином Володимировичем та зареєстрованого за № 1162, визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01 лютого 2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в які просить її скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що справа призначалась до розгляду на 10 годину 30 хвилин 04 жовтня 2023 року, про що є відмітки та її підписи, а також представника адвоката Дятел В.І. Вони були присутні при розгляді справи у судовому засіданні.

Однак, у журналі судового засідання від 04.10.2023 і в матеріалах справи не має даних про дату наступного судового засідання та відміток про те, що вона та її представник ознайомлені з наступною датою та часом слухання справи.

Таким чином, вона та її представник не були повідомлені належним чином і в справі відсутні будь-які докази про призначення справи до розгляду 20 листопада 2023 року.

Також в справі відсутні будь-які докази повідомлення її представника про призначення справи до розгляду 08 січня 2024 року та 01 лютого 2024 року.

Наголошує, що їй відправлявся лише один лист, на якому було вказано лише номер будинку і не зазначено номер квартири її проживання. Таким чином, мало місце неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи. Тому, вважає, що вказана ухвала підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні позивач та її представник адвокат Дятел В.І. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити і надали пояснення, які відповідають доводам скарги.

Представник ОСОБА_4 адвокат Левчук Т.В. скаргу не визнала, просила відмовити в її задоволенні, а ухвалу місцевого суду, яка є законною і обґрунтованою, залишити без змін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням частини 2 статті 372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та її представник повторно не з`явилися на два призначених судових засідання поспіль.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками місцевого суду мотивуючи таким.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Так, із матеріалів справи убачається, що після прийняття справи до свого провадження, ухвалоюКорольовського районного суду від 23 травня 2022 року, судом було призначено 11 липня 2022 року підготовче засідання. Після цього, розгляд справи неодноразово відкладався.

Зокрема, справа призначалась до розгляду на 10 годину 30 хвилин 04.10.2023 про що є відмітки та підписи позивача та її представника (а.с.78). У цьому судовому засіданні була присутня ОСОБА_1 та її представник (а.с.79). Також у вказаному судовому засіданні було оголошено перерву, однак матеріали справи не містять відомостей до якої дати вона була оголошена та про те, що сторони були належним чином повідомлені про наступні судові засідання.

Постановляючи ухвалупро залишенняпозову безрозгляду,суд першоїінстанціївиходив зтого,що позивачката їїпредставник булиналежним чиномповідомлені пророзгляд справи20.11.2023,08.01.2024та 01.02.2024,що єпідставою длязастосування положеньпункту 3частини 1статті 257ЦПК України. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 та її представника про судові засідання, які мали відбутися у вказані вище дати.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами, обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "МПП "Голуб" проти України" від 18 жовтня 2005 року відзначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

У справі "Церква села Сосулівка проти України" у рішенні від 28 лютого 2008 року, де релігійна організація заявника була змушена звернутися за судовим захистом, проте безуспішно, Європейський Суд з прав людини у пункті 53 вказав, що така ситуація прирівнюється до відмови у здійсненні правосуддя, що порушує саму суть права заявника на доступ до суду, яка гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Загалом Європейський Суд з прав людини у своїй практиці критично оцінює надмірнийформалізмвимог національного законодавства різних держав-учасниць, що перешкоджають доступу до суду.

Відтак, залишення позовної заяви без розгляду не відповідає завданням та основним засадам цивільного судочинства.

За таких обставин та на переконання колегії суддів, ухвала суду першої інстанції є помилковою, а тому, відповідно до положень статті 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 лютого 2024 року скасувати і матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 21 травня 2024 року.