Рішення

від 20.05.2024 по справі 941/364/24

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 рокусмт ПетровеСправа № 941/364/24 Провадження № 2-а/941/2/24

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залісуду всмт Петрове за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)» про стягнення грошових коштів не виплачених за період проходження строкової служби, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області з позовом до ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» про стягнення грошових коштів не виплачених за період проходження строкової служби,мотивуючи тим,що у період з 13.11.2018 року по 28.10.2019 року він був увільнений від проходження служби в ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» згідно наказу № 138/ОС від 13.11.2018 року в зв`язку з призовом на строкову військову службу, зі збереженням місця служби, посади на період проходження строкової військової служби. Однак ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)», всупереч Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Кодексу законів «Про працю», не виплачувала йому середній заробіток під час проходження строкової військової служби з дати увільнення від роботи з 13.11.2018 року по 28.10.2019 року, коли він приступив до виконання службових обов`язків після проходження строкової служби. А тому, з врахуванням викладеного, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку з дати увільнення від проходження служби з 13.11.2018 року до часу, коли позивач приступив до виконання службових обов`язків - 28.10.2019 року, після проходження строкової військової служби та стягнути з ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» середній заробіток з 13.11.2018 року по 28.10.2019 року.

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 17.04.2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09.05.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідачвважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України № 1635/0/101-18 від 09.10.2018 року "Щодо виплати середнього заробітку відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України" середня заробітна плата зберігається лише за працівниками. Для осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу зі спеціальним званням у Державній кримінальній службі і які признані на строкову військову службу, такі виплати не передбачені, оскільки вони не є працівниками. Просить у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви про розглядат справи без їхньої участі.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно до ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Наказом ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» від 31.03.2017 року № 26/ОС-17 ОСОБА_1 було призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки у званні сержанта внутрішньої служби.

Наказом ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» від 13.11.2018 року № 138/ОС-18 сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 було увільнено від проходження служби з 13.11.2018 року, в зв`язку з призовом на військову службу, зі збереженням місця служби, посади на період проходження строкової військової служби.

Згідно наказу ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» від 31.10.2019 року № 116/ОС-19 сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 вважається таким, що приступив до виконання службових обов`язків після проходження строкової служби в ЗСУ з 29.10.2019 року.

Відповідно до довідки ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» від 29.03.2024 року № К49_1294_9_/1, виданої лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період увільнення від проходження служби в ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» в зв`язку з призовом на строкову військову службу з 13.11.2018 року по 28.10.2019 року середній заробіток не виплачувався, так як для осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу зі спеціальним званням у Державній кримінальній службі і які призвані на строкову військову службу, такі виплати не передбачені, оскільки вони не є працівниками (лист Міністерства соціальної політики України від 09.10.2018 року №1635/0/101-18 «Щодо виплати середнього заробітку відповідно до статті 119 КЗпПУ особам, які проходять службу зі спеціальним званням у Державній кримінальній службі»).

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Частиною 8 ст.14 Закону України "Про державну кримінальну виконавчу службу" від 23 червня 2005 року встановлено, що трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Згідно ч.2 ст.21 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України для виконання обов`язків, пов`язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов`язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров`я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Згідно ч.2 ст.39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою тачетвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61Закону України"Про освіту".

Відповідно ч.1-4 ст.119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Гарантії, визначені у ч.3 цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров`я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Враховуючи вимоги вищенаведених норм діючого законодавства, суд приходить довисновку, що за громадянами, призваними на строкову військову службу зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності.

Щодо посилання відповідача на лист Мінсоцполітики від 09 жовтня 2018 року№ 1635/0/101-18 про те, що середня заробітна плата зберігається лише за працівниками, а для осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу зі спеціальним званням у Державній кримінальній службі і які призвані на строкову військову службу, такі виплати не передбачені, суд не приймає до уваги, оскільки листи міністерств не є нормативно-правовими актами.

Діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини, прямо передбачено гарантії та пільги, відповідно до яких ДУ «Петрівська виправна колонія (№ 49)» зобов`язана під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток позивача.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)» щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з дати увільнення від проходження служби з 13.11.2018 року до часу, коли останній приступив до виконання службових обов`язків - 28.10.2019 року, після проходження строкової військової служби.

Стягнути з державної установи «Петрівська виправна колонія (№ 49)» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток з 13.11.2018 року по 28.10.2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційногоадміністративного судушляхом подачі апеляційної скарги через Петріський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 травня 2024 року.

Суддя С.І. Колесник