Ухвала

від 21.05.2024 по справі 947/10146/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/10146/24

Провадження № 1-кс/947/5926/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участюпрокурора ОСОБА_3 ,представника власницімайна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 (урежимі відеоконференцзв`язку)розглянувши увідкритомусудовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах власниці майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001112, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 року в рамках кримінального провадження № 12023160000001112, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на частку квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтуваннявимог клопотанняадвокат ОСОБА_5 зазначає проте,щоухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 року було задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Арешт було накладено необґрунтовано, адже вказана квартира з 30.07.2013 року на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , а не підозрюваному в рамках кримінального провадження ОСОБА_6 . ОСОБА_4 не є підозрюваною у кримінальному провадженні, а тому і не є суб`єктом права власності, майно якої може бути арештоване для забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Таке втручання у право власності ОСОБА_4 не відповідає принципу пропорційності. 30 липня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 , зареєстрований в реєстрі за № 3475, за умовами якого, ОСОБА_6 подарував та передав у власність, а ОСОБА_4 прийняла у дарунок (у власність) квартиру АДРЕСА_3 обл. 30 липня 2013 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 прийнято рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер 4558757, та проведено державну реєстрацію права власності на підставі вищезазначеного договору, після чого сформовано і видано ОСОБА_4 Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2013, індексний номер витягу 7238667, згідно якого, ОСОБА_4 є одноосібною власницею квартири АДРЕСА_3 обл. 17 квітня 2024 року було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 374683580, згідно якої, ОСОБА_4 є одноосібною власницею квартири АДРЕСА_3 . Отже, ОСОБА_6 не є ні юридичним, ні фактичним власником Квартири. Згідно ухвали слідчого судді, арешт на квартиру накладено у зв`язку з тим, що власником такого майна є підозрюваний ОСОБА_6 , що не відповідає дійсності. Враховуючи викладене, арешт, встановлений ухвалою про арешт, підлягає скасуванню в силу положень частини 1 статті 174 КПК України.

У судовому засіданні -

Представник власниці майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила його задовольнити з огляду на обставини, які зазначені нею у клопотанні.

Прокурор Приморської окружноїпрокуратури м.Одеси ОСОБА_3 просив вирішити клопотання на розсуд суду, зазначив, що на момент подачі клопотання про арешт був долучений старий витяг.

Заслухавши думку представника власниці майна та прокурора, дослідивши клопотання, долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу положень частини 2статті 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000001112 від 09.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Прайм Логістик Груп» (код ЄДРПОУ 40417623), здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, в період часу з 30.12.2022 року по 28.03.2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, з метою заволодіння державними коштами, виділеними на відновлення критичної інфраструктури енергетичної галузі під час воєнного стану, діючи умисно, за попередньою змовою з директором ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» (ЄДРПОУ 31207130, далі - ТОВ «ЧЕСМ») ОСОБА_8 , під час виконання робіт з перевезення автотрансформатору 330кВ із ПС 330кВ «Арциз» до ПС 330кВ «Усатове» (демонтаж, перевезення та монтаж відповідно), передбачених договором № 01-004132-23, укладеним 22.02.2023 року між ПАТ НЕК «Укренерго» та ТОВ «ЧЕСМ», шляхом внесення 24.02.2023 року завідомо неправдивих відомостей до акту надання послуг № 37, укладеного між ТОВ «ЧЕСМ» та ТОВ «ПРАЙМ ЛОГІСТИК ГРУП» щодо виконання робіт із залізничного перевезення, заволоділи коштами державного підприємства у сумі 1 408 522, 38 грн.

Крім того, під час виконання робіт з перевезення автотрансформатору 330кВ із ПС 330кВ «Подільськ» до ПС 330кВ «Аджалик» (демонтаж, перевезення та монтаж відповідно), передбачених договором № 01-004012-23, укладеним 22.02.2023 року між ПАТ НЕК «Укренерго» та ТОВ «ЧЕСМ», шляхом внесення 28.02.2023 року завідомо неправдивих відомості до акту надання послуг № 45, укладеного між ТОВ «ЧЕСМ» та ТОВ «ПРАЙМ ЛОГІСТИК ГРУП» щодо виконання робіт із залізничного перевезення, заволодів коштами державного підприємства у сумі 2 299 404,24 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:

- ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів;

- ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

На підставі викладеного, 21.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 року в рамках вказаного кримінального провадження № 12023160000001112 від 09.08.2023 року було накладено арешт на частку квартири АДРЕСА_1 .

Метою накладення арешту на вказану частку квартири було забезпечення можливої конфіскації майна ОСОБА_6 , як виду покарання, оскільки останній є підозрюваним в рамках кримінального провадження та санкція інкримінованої йому статті передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.

Слідчий суддя при прийнятті рішення про арешт майна користувався інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до якої було визначено, що останній володіє на праві приватної спільної часткової власності об`єктом нерухомого майна, у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Проте, наразі, як вбачається з наданих слідчому судді адвокатом ОСОБА_5 матеріалів, власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_4 .

Вказане підтверджується інформаційною довідкою № 374683580 від 17.04.2024 року з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Отже, слідчим суддею теперішній час встановлено, що ОСОБА_4 є одноосібним власником арештованої квартири та до кримінального провадження жодного відношення немає, а арешт на її майно було накладено з урахуванням застарілої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_6 , який є підозрюваним в рамках кримінального провадження, при цьому, протилежне прокурором не доведено.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що обмеження права власності ОСОБА_4 є недопустимим, а тому захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає скасуванню.

За таких обставин, в цілях не порушення гарантованих Конституцією України та законами України права власності ОСОБА_4 , зокрема права на розпорядження своїм майном, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах власниці майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001112, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 року в рамках кримінального провадження № 12023160000001112, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо частки квартири АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1