ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2024 р. Справа №914/3584/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого суддіКравчук Н.М.
суддів Плотніцький Б.Д.
Скрипчук О.С.
розглянувшиапеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Стоун матерія</a> (вх. № ЗАГС 01-05/627/24 від 04.03.2024) та від 25.03.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/867/24 від 26.03.2024)
на рішенняГосподарського суду Львівської області від 12.02.2024 (суддя Трускавецький В.П.)
та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2024 (суддя Трускавецький В.П.)
у справі № 914/3584/23
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехніка Сервіс (надалі ТзОВ Спецтехніка-Сервіс), смт Гніздичів Жидачівського р-ну Львівської обл.,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стоун матерія</a> (надалі ТзОВ Стоун матерія) , м. Ужгород,
про:стягнення 143 200,00 грн. боргу, 4 310,43 грн. інфляційних втрат, 3 401,49 грн. 3 % річних та 42 960,00 грн. штрафу,
ВСТАНОВИВ:
07.12.2023 ТзОВ Спецтехніка-Сервіс звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Стоун матерія про стягнення заборгованості у розмірі 193 871,92 грн., з яких: 143 200,00 грн. основного боргу, 4 310,43 грн. інфляційних втрат, 3 401,49 грн. 3 % річних та 42 960,00 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг № 01/23 від 23.12.2022 в частині оплати наданих позивачем послуг з виконання робіт екскаватором на суму 143 200,00 грн. Крім того, за порушення умов укладено договору позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати, 3 % річних та штраф.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 року у справі №914/3584/23 (суддя В.П. Трускавецький) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун матерія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс» - 143 200,00 грн. - боргу, 4 310,43 грн. - інфляційних втрат, 3 401,49 грн. - трьох відсотків річних, 42 960,00 грн. - штрафу та 2 908,08 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідачем неналежним чином виконано умови договору від 23.12.2022, надані позивачем послуги були оплачені частково, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість на суму 143 200,00 грн. Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення оплати наданих позивачем послуг на більше ніж 30 банківських днів, суд вважав, що вимога позивача про стягнення 42 960,00 грн. штрафу є правомірною та підлягає задоволенню. Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних в розмірі 3 401,49 грн. та 4 310,43 грн. інфляційних втрат, суд встановив, що фактичний розмір інфляційних втрат за обраний позивачем період є більшим, при цьому врахував, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, відтак дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають 4 310,43 грн. інфляційних втрат, розрахунок 3 % річних здійснено позивачем арифметично правильно, отже такі нарахування підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.
19.02.2024 адвокатом позивача через систему «Електронний суд» подано до місцевого господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 712/24 від 20.02.2024). У заяві адвокат ТзОВ «Спецтехніка-Сервіс» просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 01.03.2024 у даній справі стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун матерія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс» 5 000,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
При прийнятті додаткового рішення суд, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, встановив, що розмір заявлених адвокатських витрат не відповідає критеріям їхньої реальності та розумності їхнього розміру. Відтак, здійснивши відповідну оцінку заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу дійшов висновку, що позивачу підлягає відшкодуванню 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТзОВ Стоун матерія звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТзОВ «Спецтехніка-Сервіс» відмовити. Скаржник вважає оскаржуване рішення прийнятим при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, при невідповідності висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд не врахував той факт, що позивачем в додатках до позовної заяви долучено документ, а саме «копія змінного рапорту за період з: 23 грудня 2022 року по 30 грудня 2022 року». Проте, вказана копія настільки поганої якості, що з неї не зрозуміло ні тривалість роботи екскаватора з ріпером (як загальна так і по днях), ні те хто підписував вказаний рапорт, оскільки підписи обох сторін теж неможливо ідентифікувати. Згідно наданих позивачем пояснень вищевказана копія змінного рапорту за період з: 23 грудня 2022 року по 30 грудня 2022 року стосується надання послуг у розмірі 104400 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справу № 914/3584/23 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С. та Матущак О.І.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024 новий склад колегії для розгляду справи № 914/3584/23 сформовано з суддів: головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді - Скрипчук О.С. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/3584/23 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.
Також, ТзОВ Стоун матерія подало апеляційну скаргу на додаткове рішення від 01.03.2024 у даній справі, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2024 у справі № 914/3584/23 та ухвалити нове рішення, яким у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю. Зазначає, що позивач в позовній заяві вказав, що "Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, включаючи витрати з судового збору, становить не менше ніж 15 000,00 гривень". Водночас, процесуальна норма дає два варіанти дій: 1) заявити про витрати з професійної правничої допомоги до закінчення судових дебатів у справі. 2) заявити про те, що докази витрат з професійної правничої допомоги будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Таким чином, на думку скаржника, позивачем не було зазначено, який саме з двох варіантів обрав останній, оскільки заяви до закінчення дебатів не було зроблено та не було зазначено про пять днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.03.2024 справу № 914/3584/23 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Плотніцький Б.Д. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/3584/23 та ухвалено здійснити перегляд додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 01.04.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Стоун матерія</a> на рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2024 у справі № 914/3584/23 в одне провадження.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Сторони у справі обізнані з порядком розгляду даної справи шляхом направлення ухвал суду від 18.03.2024 та від 28.03.2024 про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
На час винесення даної постанови від сторін не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційних скарг на судові рішення у справі №914/3584/23, які є предметом оскарження.
ТзОВ Спецтехніка-Сервіс у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним, прийнятим відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Зокрема зазначає, що згідно змінного рапорту за період з 23 грудня 2022 року по 30 грудня 2022 року було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 20011 від 20.01.2023, який включав 51 годину послуг екскаватора з ріпером та 64 години послуг екскаватора з ковшем, який серед інших робіт включав роботи за вищезгаданим змінним рапортом. Вказаний вище рахунок був частково оплачений відповідачем, що підтверджується випискою за рахунком ТзОВ "Спецтехніка-Сервіс" від 10 лютого 2023 року. При цьому, відповідач жодним чином не заперечував факту виконання робіт, в тому числі і за вищезгаданим змінним рапортом. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 у справі № 914/3584/23 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Стоун матерія» - без задоволення.
Вивчивши апеляційні скарги, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
23 грудня 2022 року між ТзОВ «Стоун матерія» (Замовник) та ТзОВ «Спецтехніка-Сервіс» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01/23, згідно з п. 1.1 якого Виконавець зобов`язається за плату надати Замовнику послуги з виконання робіт власною технікою - бульдозером, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю вартість належним чином наданих послуг.
У п. 2.1 договору сторонами погоджено, що вартість послуг роботи: -Екскаватор Вольво 300 з ковшем, без пального становить 1 500,00 грн. з ПДВ за 1 годину роботи; -Екскаватор Вольво 300 з ріпером, без пального становить 1 740,00 грн. з ПДВ за 1 годину роботи. Під годиною роботи екскаватора сторони розуміють фактичну роботу екскаватора в місці вказаному в п. 2.7 та/або його знаходження в місці вказаному в п. 2.7, в межах десяти годин щоденно. Послуги не надаватимуться в святкові та релігійні дні та в неділю.
Відповідно до п. 2.3 договору після надання послуг, зазначених в п. 1.1 даного договору, Замовник на підставі змінного рапорта, в якому фіксується час роботи, здійснює оплату за фактично відпрацьовані години роботи екскаватора. Оплата проводиться не частіше, ніж 1 раз на 6 робочих днів. Замовник проводить оплату наданих рахунків на оплату послуг Виконавця протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунків на оплату послуг.
Місцем надання послуг Замовнику є: Львівська область, Дрогобицький район, м. Стебник, вул. Володимира Великого (49.314353.23.534500), на об`єкті Замовнику забороняється змінювати місце вказане в даному пункті в односторонньому порядку (п. 2.7 договору).
Згідно із п. 2.8 договору час роботи фіксується в змінному рапорті, який надається Виконавцем, для щоденного його підписання Замовником. Форма змінного рапорту є додатком № 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною. Змінний рапорт є документом, який підтверджує факт та обсяг надання послуг екскаватором Виконавцем. Підписані змінні рапорти Замовником свідчать, що послуги Замовник прийняв в повному обсязі без зауважень. Сторони можуть за потребою додатково підписувати акт приймання-передачі послуг.
Пунктом 4.7 договору сторони погодили, що у разі протермінування оплати за надані послуги, відповідно до наданих Виконавцем рахунків на оплату, більше 30 банківських днів, Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю одноразово штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє 3 місяці з моменту набрання чинності, а в частині розрахунків між сторонами до повного виконання сторонами своїх обов`язків. У випадку відсутності заперечень сторін, строк дії договору пролонговується на 3 місяці (п. 5.1 договору).
23 січня 2023 року сторонами підписано додаткову угоду 2 до договору, якою вирішено п. 2.1 договору викласти наступній редакції: « 2.1 Вартість послуг роботи: - Екскаватор Вольво 300 з ковшем, без пального становить 1 250,00 грн. з ПДВ за 1 годину роботи; - Екскаватор Вольво 300 з ріпером, без пального становить 1 500,00 грн. з ПДВ за 1 годину роботи. Під годиною роботи екскаватора сторони розуміють фактичну роботу екскаватора в місці вказаному в п. 2.7 та/або його знаходження в місці вказаному в п. 2.7, в межах десяти годин щоденно. Послуги не надаватимуться в святкові дні та неділю».
Згідно з змінним рапортом за період з 23.12.2022 по 30.12.2022 позивач надавав відповідачу послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ріпером, в загальному 64 години.
На оплату наданих послуг за період з 23.12.2022 по 30.12.2022 позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № 29121 від 29.12.2022 на суму 104 400,00 грн. та № 31126 від 31.12.2022 на суму 6 960,00 грн.
29.12.2022 відповідачем повністю оплачено рахунок-фактуру № 29121 від 29.12.2022 на суму 104 400,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунка позивача.
Згідно з змінним рапортом за період з 03.01.2023 по 06.01.2023 позивач надавав відповідачу послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ріпером 18 год. та 19 год. - послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ковшем.
Згідно з змінним рапортом за період з 09.01.2022 по 13.01.2022 позивач надавав відповідачу послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ріпером - 25 год. та 21 год. - послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ковшем.
Згідно з змінним рапортом за період з 13.01.2023 по 17.01.2023 позивач надавав відповідачу послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ріпером - 8 год. та 24 год. - послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ковшем.
На оплати наданих послуг за період з 03.01.2023 по 17.01.2023 позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 20011 від 20.01.2023 на суму 184 740,00 грн.
Згідно з змінним рапортом за період з 23.01.2023 по 26.01.2023 позивач надавав відповідачу послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ріпером 16 год. та 22 год. - послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ковшем.
На оплати наданих послуг за період з 23.01.2023 по 26.01.2023 позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 27011 від 27.01.2023 на суму 51 500,00 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, згідно вищезазначених змінних рапортів, загальний розмір заборгованості станом на 28.01.2023 склав 243 200,00 грн.
10 лютого 2023 року відповідачем в рахунок оплати наданих послуг сплачено позивачу 100 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунка останнього.
Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 143 200,00 грн. основного боргу, 4 310,43 грн. інфляційних втрат, 3 401,49 грн. 3 % річних та 42 960,00 грн. штрафу, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань згідно договору про надання послуг № 01/23 від 23.12.2022.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору про надання послуг № 01/23 від 23.12.2022.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначалось вище, п. 2.1 договору (з врахуванням додатковї угоди 2 до договору) сторони погодили вартість послуг роботи: - Екскаватор Вольво 300 з ковшем без пального становить 1 250,00 грн. з ПДВ за 1 годину роботи; - Екскаватор Вольво 300 з ріпером без пального становить 1 500,00 грн. з ПДВ за 1 годину роботи.
Пунктом 2.3 договору сторони обумовили, що після надання послуг, зазначених в п. 1.1 даного договору, Замовник на підставі змінного рапорта, в якому фіксується час роботи, здійснює оплату за фактично відпрацьовані години роботи екскаватора. Оплата проводиться не частіше, ніж 1 раз на 6 робочих днів. Замовник проводить оплату наданих рахунків на оплату послуг Виконавця протягом 2 банківських днів з дня отримання рахунків на оплату послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Як зазначалось вище, згідно із наявними в матеріалах справи копіями змінних рапортів позивачем надано відповідачу послуги з виконання робіт власною технікою - бульдозером на загальну суму 347 600,00 грн. Такі змінні рапорти, що підтверджують обсяги наданих послуг, підписані відповідачем, що свідчить про те, що роботи прийняті ним без зауважень.
На оплату наданих послуг на загальну суму 347 600,00 грн. позивачем виставлено відповідні рахунки-фактури, які оплачені відповідачем частково, а саме на суму 204 400,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача. Решта наданих позивачем послуг на суму 143 200,00 грн. залишились неоплаченими відповідачем, докази оплати в матеріалах справи відсутні.
Щодо тверджень скаржника про те, що копія змінного рапорту за період з 23 грудня 2022 року по 30 грудня 2022 року, долучена позивачем до позовної заяви поганої якості, з якої незрозуміло ні тривалість роботи екскаватора з ріпером (як загальна так і по днях), ні те хто підписував вказаний рапорт, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з змінним рапортом за період з 23.12.2022 по 30.12.2022 позивач надавав відповідачу послуги з виконання робіт Екскаватором Вольво 300 з ріпером, в загальному 64 години. На оплату наданих послуг за період з 23.12.2022 по 30.12.2022 позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № 29121 від 29.12.2022 на суму 104 400,00 грн. та № 31126 від 31.12.2022 на суму 6 960,00 грн.
29.12.2022 відповідачем повністю оплачено рахунок-фактуру № 29121 від 29.12.2022 на суму 104 400,00 грн., видану на оплату послуг наданих за змінним рапортом за період з 23.12.2022 по 30.12.2022, що підтверджується банківською випискою з рахунка позивача, звідки чітко вбачається, що відповідачем здійснено платіж з призначенням «оплата за послуги екскаватора зг. Рах. № 29121 від 29.12.2022 ПДВ 20% - 17 400,00 грн.».
Відтак, як вірно зауважив суд першої інстанції, спір щодо оплати послуг за змінним рапортом за період з 23.12.2022 по 30.12.2022 на суму 104 400,00 грн. відсутній, оскільки відповідачем з власної волі здійснено оплату конкретно послуг на суму 104 400,00 грн., наданих за вказаним змінним рапортом.
При цьому, місцевий господарський суд врахував відсутність звернення відповідача до позивача з листами повернення безпідставно перерахованих коштів, чи інші дії подібного характеру, які б спростовували визнання відповідних правовідносин по змінному акту.
Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовної вимог про стягнення з відповідача 143 200,00 грн. основного боргу за невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг № 01/23 від 23.12.2022 в частині оплати наданих позивачем послуг з виконання робіт екскаватором, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.
Як зазначалось вище, п. 4.7 договору сторони погодили, що у разі протермінування оплати за надані послуги, відповідно до наданих Виконавцем рахунків на оплату, більше 30 банківських днів, Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю одноразово штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що відповідачем допущено прострочення оплати наданих позивачем послуг на більше ніж 30 банківських днів, відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 42 960,00 грн. штрафу є правомірною та підставно задоволена судом першої інстанції.
Статтею 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми права, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 4 310,44 грн. та 3 % річних в розмірі 3 401,49 грн. за період з 13.02.2023 по 28.11.2023 від суми основного боргу 143 200,00 грн.
Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, встановив, що фактичний розмір інфляційних втрат за обраний позивачем період є більшим, при цьому врахував, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, відтак, дійшов підставного висновку, що до стягнення з відповідача підлягають 4 310,43 грн. інфляційних втрат, розрахунок 3 % річних здійснено позивачем арифметично правильно. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та констатує наявність правових підстав про стягнення з відповідача 3 % річних у заявленому позивачем розмірі.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2024 у даній справі, яким стягнуто з ТзОВ «Стоун матерія» на користь ТзОВ «Спецтехніка-Сервіс» 5 000,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При цьому, інша сума судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, може бути як більшою за попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат так і меншою (ч.ч. 6, 7 ст. 129 ГПКУкраїни ).
Як видно з матеріалів справи, у позовній заяві (перша заява по суті спору позивача) зазначено про те, що у зв`язку із розглядом даної справи у суді позивач очікує понести судові витрати, включаючи витрати з судового збору, що становлять не менше ніж 15 000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Господарським судом Львівської області прийнято рішення у даній справі 12.02.2024, отже п`ятий день строку на подання клопотання про відшкодування витрат на професійну правову припав на суботу (17.02.2024). Адвокатом позивача 19.02.2024 через систему «Електронний суд» подано до місцевого господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 116 ГПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний день, то останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України, останнім днем для подання доказів понесення витрат у даній справі є 19.02.2024. Відтак, позивачем подано заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу в межах визначених законодавством строків, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.
Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача адвокатом Хомин М.Б. подано через систему «Електронний суд» до Господарського суду Львівської області заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/3584/23, в якій представник позивача просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 15 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат до заяви долучено копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги № 71/20 від 12.06.2020, додаткової угоди від 11.06.2021, додаткової угоди від 11.06.2022 до договору про надання правової допомоги № 71/20 від 12.06.2020, протоколу узгодження гонорару від 01.11.2023, акту приймання-передачі послуг № 13/24-2 від 16.02.2024 та детальний опис робіт від 19.02.2024.
Так, 12 червня 2020 року між Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс» (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 71/20.
За цим договором Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором комплекс юридичних послуг, зокрема, правничу допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об`єднанню у виконанні покладених на нього обов`язків. Об`єднання доручає адвокатам об`єднання надавати правничу допомогу Клієнту за цим договором на підставі ордеру (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 11.06.2021 та додаткової угоди від 11.06.2022 цей договір набирає чинності з моменту його підписання, укладається строком на 4 роки.
Пунктами 4.1-4.2 договору погоджено, що гонорар адвокатів визначається за домовленістю з Клієнтом та фіксується в додатку до цього договору. У разі збільшення обсягу або зміни доручення Клієнта, і якщо такі зміни вимагають від Адвокатського об`єднання додаткового часу, сторони зобов`язуються переглянути умови оплати змінених вимог, враховуючи час витрачений Адвокатським об`єднанням на виконання доручення, при цьому розмір гонорару визначається сторонами у окремому додатку до договору та може бути змінений тільки за погодженням сторін.
У протоколі узгодження гонорару від 01.11.2023 сторони погодили, що за договором № 71/20 від 12.06.2020 Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об`єднанню у наданні правової допомоги, зокрема, щодо стягнення у судовому порядку у суді першої інстанції заборгованості, що виникла за договором про надання послуг № 01/23 від 23 грудня 2022 року та інших документів, який укладено між ТзОВ «Спецтехніка-Сервіс» та ТзОВ «Стоун матерія».
Сторони погодили, що вартість послуг за аналіз справи, визначення потенціалу справи, підготовки позовної заяви та додатків до неї, перевірка строків на звернення до суду, розрахунок судового збору, визначення правової позиції, аналіз судової практики, контроль за сплатою судового збору, направлення позовної заяви до суду, контроль відкриття провадження у справі, подання до суду письмових пояснень/клопотань, участь у судових засіданнях (призначених судом першої інстанції), становить фіксовану суму гонорару у розмірі 15 000,00 грн.
16 лютого 2024 року, підписавши акт приймання-передачі послуг № 13/24-4, сторони погодили, що Адвокатським об`єднанням надано, а Клієнтом отримано такі послуги: 1. Аналіз справи, визначення потенціалу справи, а саме: аналіз договору про надання послуг № 01/23 від 23 грудня 2022 року та інших документів; 2. Підготовка позовної заяви до суду першої інстанції та додатків до неї, а саме: перевірка строків на звернення до суду, розрахунок судового збору, визначення правової позиції, аналіз судової практики, оформлення додатків до позовної заяви, контроль за сплатою судового збору, направлення позовної заяви до суду, моніторинг відкриття провадження у справі; 3. Підготовка та подання до суду письмових пояснень від 08 лютого 2024 року у справі № 914/3584/23. У акті закріплено, що вартість наданих послуг 15 000,00 грн.
Згідно з детальним описом робіт від 19.02.2024 на здійснення аналізу справи, визначення потенціалу справи, а саме: аналіз договору про надання послуг № 01/23 від 23 грудня 2022 року та інших документів адвокатом витрачено 3 години часу, на підготовку позовної заяви до суду першої інстанції та додатків до неї, а саме: перевірку строків на звернення до суду, проведення розрахунку судового збору, визначення правової позиції, аналіз судової практики, оформлення додатків до позовної заяви, контроль за сплатою судового збору, направлення позовної заяви до суду, моніторинг відкриття провадження у справі адвокатом витрачено 5 год., на підготовку та подання до суду письмових пояснень від 08 лютого 2024 року у справі № 914/3584/23 адвокатом витрачено 2 год.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів зауважує, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Водночас вважається неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір таких витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Місцевий господарський суд частково задовільняючи заяву представника позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши подані адвокатом позивача матеріали, дійшов підставного висновку, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не повністю відповідає критерію розумності, з огляду на наступне.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виокремлення адвокатом послуги «… аналіз договору про надання послуг та інших документів», на надання якої витрачено 3 год., як самостійного виду адвокатських послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з надання послуги «підготовка позовної заяви…».
Водночас, надання такої послуги як «визначення правової позиції…» вчиняться адвокатом з метою побудови лінії захисту клієнта, а відтак, є обов`язком адвоката, що вбачається з договору та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що включення до акта приймання-передачі послуг № 13/24-4 від 16.02.2024 таких послуг як «… аналіз судової практики, оформлення додатків до позовної заяви, контроль за сплатою судового збору, направлення позовної заяви до суду, моніторинг відкриття провадження у справі» не є обґрунтованим, оскільки, як вірно зауважив суд першої інстанції, спірні правовідносини є типовими та не потребують аналізу великої кількості практики Верховного Суду чи практику Європейського суду з прав людини, оскільки така практика є сталою. Водночас, оформлення додатків до позовної заяви, так само як і «направлення позовної заяви до суду» не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в статтях 1, 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а тому витрати на здійснення вказаної послуги не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, позовна заява не містить посилань на практику Верховного Суду чи практику Європейського суду з прав людини, що може свідчити про підготовку документа високої складності.
Таким чином, враховуючи всі аспекти цієї справи, а саме дана справа є малозначною (ціна позову 193 871,92 грн.) для розгляду якої призначено спрощене позовне провадження (ч. 3 статті 12 ГПК України). Подана позовна заява має типовий (шаблонний) характер, обсяг технічної та бухгалтерської роботи перевищує обсяг юридичної, дана справа не має якихось особливостей предмета спору, не обтяжена великою кількістю доказів. При цьому, колегія суддів зауважує, що ГПК України не передбачає обов`язкової участі адвоката у справах, які розглядаються за правилами спрощеного провадження, отже, звернення позивача за правовою допомогою до адвоката, у справах, де така допомога не є обов`язковою і не зумовлюється складністю справи, є вибором самого позивача.
Відтак, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір заявлених адвокатських витрат не відповідає критеріям їхньої реальності та розумності їхнього розміру.
Підсумовуючи вищенаведене та зважаючи на характер спору, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений ним на виконання робіт, колегія суддів констатує наявність правових підстав для часткового задоволення заяви та стягнення з ТзОВ «Стоун матерія» на користь ТзОВ «Спецтехніка-Сервіс» 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційних скарг, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 року та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2024 у справі №914/3584/23.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваних рішень суду першої інстанції, як таких, що ухвалені відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Стоун матерія</a> від 04.03.2024 та від 26.03.2024 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2024 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2024 у справі № 914/3584/23 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишити за скаржником.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови виготовлено 20.05.2024.
Головуючий-суддяН.М. Кравчук
Судді Б.Д. Плотніцький
О.С. Скрипчук
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 23.05.2024 |
Номер документу | 119164050 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Кравчук Наталія Миронівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні