Постанова

від 24.04.2024 по справі 910/8063/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа№ 910/8063/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 24.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 (суддя Шкурдова Л., повний текс складено та підписано 19.12.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт плюс"

до відповідачів:

1. Фонду державного майна України

2. Державної казначейської служби України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонекс"

про визнання недійсними результатів електронного аукціону та стягнення 2 635 049,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» з позовом до Фонду державного майна України та Державної казначейської служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу «Дніпропетровськавтотранссервіс» № SPE001-UA-20230324-60065, що відбувався 14.04.2023 року, оформлені протоколом, сформованим 14.04.2023;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» грошові кошти в сумі 2635049,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його було визнано переможцем аукціону № SPE001-UA-20230324-60065 від 14.04.2023 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП «Дніпропетровськавтотранссервіс», проте, відповідачем під час проведення аукціону всупереч вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів мало приватизації не було надано достовірну інформацію щодо придатності використання та якості об`єкта продажу - адміністративної будівлі літ. А-9, а-1, розташованої у м. Дніпро по вул. Шевченка, 32, яка входить до єдиного майнового комплексу та перебуває в аварійному стані, що порушує права ТОВ «Ландшафт плюс», як переможця аукціону, на користування за призначенням придбаного нерухомого майна, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу «Дніпропетровськавтотранссервіс» № SPE001-UA-20230324-60065, що відбувся 14.04.2023, та повернути ТОВ «Ландшафт плюс» сплачену суму гарантійного внеску в розмірі 2635049,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» Фондом державного майна України не було порушено вимоги Порядку щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єкта нерухомості, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» в частині визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу «Дніпропетровськавтотранссервіс» № SPE001-UA-20230324-60065, що відбувся 14.04.2023, є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також суд встановив, що оскільки позивачем не була сплачена ціна продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», й згідно з даним рішенням суду у визнанні недійсними результатів торгів відмовлено, то відсутні правові підстави для повернення позивачу сплаченого гарантійного внеску відповідно до вимог чинного законодавства України.

Вимоги та зміст апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 12.12.2023 у справі №910/8063/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» до Фонду державного майна України, Державної казначейської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Полонекс» в повному обсязі.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

- суд дійшов неправильного висновку про відсутність порушення законодавства Фондом державного майна під час проведення аукціону, оскільки Фондом порушено п. 24 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу та не надано повної та достовірної інформації учасників торгів щодо лоту;

- скаржник посилається на обставини, встановлені в справі №910/11091/21 та вважає, що в оскаржуваному рішення відсутня мотивована оцінка стосовно встановленої преюдиції (факт небезпечного стану майна) та факту, що продавець не зазначав в умовах аукціону про дійсний стан непридатності майна;

- суд, відмовляючи в задоволенні вимоги про повернення гарантійного внеску не врахував позиції Верховного Суду в релевантних справах.

Клопотання та відзив учасників справи.

02.02.2024 через систему «Електронний суд» від Державної казначейської служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

- позивач спочатку підписав протокол про результати електронного аукціону, після чого почав дізнаватися про стан об`єкту, натомість як позивач, котрий мав намір добросовісно набути право на нерухоме майно, повинен був проявити необхідну (розумну) обачність перед участю в аукціоні, зокрема, дізнатися про фактичний стан відповідного об`єкту;

- позовна заява та апеляційна скарга не містять належних доказів того, що ЄМК дійсно неможливо використовувати за призначенням;

- посилання позивача на частину 7 статті 15 Закону про приватизацію є безпідставним, оскільки гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, а позивач був визначений переможцем;

- на думку Казначейства, підстави для стягнення заявленої суми коштів з Державного бюджету відсутні, з урахуванням того, що спірна сума коштів надійшла на рахунок третьої особи, а така вимога є очевидно необґрунтованою і такою, що не відповідає встановленому законом способу захисту прав позивача.

Відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

06.02.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу:

- поданий до Північного апеляційного господарського суду відзив Відповідача-2 є аналогічними за змістом відзиву на позовну заяву, тому жодним чином не стосується саме змісту і вимог Апеляційної скарги, а тому, на думку Апелянта, не може бути прийнятий до уваги ;

- посилання в Оскаржуваному рішенні, що кожен може до проведення аукціону ознайомитись з об`єктом приватизації та що Апелянт надав заяву про ознайомлення з об`єктом приватизації, жодним чином не доводять, що Апелянт у повній мірі ознайомився з об`єктом приватизації, оскільки Апелянт керувався виключно відомостями і документами, наданими Відповідачем-1, а також не спростовують умисне приховування Відповідачем-1 дійсного стану Об`єкта нерухомого майна та того факту, що функціональне використання Об`єкта нерухомого майна, який є основною складовою єдиного майнового комплексу ДП «Дніпропетровськавтотранссервіс», за призначенням як і його експлуатація - є неможливими;

- гарантійний внесок, сплачений Апелянтом, наразі не знаходиться на рахунку Третьої особи, а перерахований на казначейський рахунок Відповідача-1, що в свою чергу спростовує протилежні твердження Відповідача-2.

29.02.2024 до канцелярії суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

- в інформаційному повідомленні про продаж єдиного майнового комплексу ДП «Дніпропетровськавтотранссервіс» відомості про нерухоме майно вказані в обсязі, передбаченому законодавством, що було підтверджено судом першої інстанції;

- Фонд державного майна вважає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували порушення відповідачем-1 прав та охоронюваних законом інтересів позивача, натомість як матеріали справи містять заяву позивача, якою підтверджено факт ознайомлення з об`єктом приватизації, що дає можливість зробити висновок про те, що позивачу було відомо про стан об`єкта приватизації, хоча й позивач стверджує про протилежне.

Відповідач 1 вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а тому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

13.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції, щодо розгляду апеляційної скарги.

04.01.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/8063/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 09.01.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/8063/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

22.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8063/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 та призначено до розгляду на 12.03.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1043/24 від 11.03.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкладено в режимі відеоконференції розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 на 24.04.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1626/24 від 18.04.2024, у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

Позиція учасників справи та явка в судове засідання.

24.04.2024 у судове засідання з`явився представник відповідача-1, заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить довідки про доставку електронного документа - ухвали суду до відповідних електронних кабінетів ЕС відповідача-2 та третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230324-60065 від 14.04.2023, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 755 від 25.04.2023 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» було визнано переможцем аукціону від 14.04.2023 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», розташованого за адресою: м. Дніпро, від Жуковського, 23

Зазначений аукціон відбувся на підставі наказу Фонду державного майна України від 21.03.2023 № 557, яким було затверджено протокол № 3 засідання аукціонної комісії з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» від 20.03.2023 р. та затверджено умови продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» (протокол № 3 засідання аукціонної комісії від 20.03.2023).

23.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» сплачено гарантійний внесок за лот № SPE001-UA-20230324-60065, що підтверджується платіжним дорученням № 55 від 06.04.2023.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація державного або комунального майна (приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації (ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції на момент проведення аукціону) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації. До об`єктів малої приватизації належать, зокрема, єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації.

За змістом статті 6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено порядок приватизації державного і комунального майна, що включає в себе: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України. (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Частиною першою статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що протоколом про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230324-60065 від 14.04.2023, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 755 від 25.04.2023 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» було визнано переможцем аукціону від 14.04.2023 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», адреса місцезнаходження активу: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався, що Фонд був відповідачем у справі №910/11091/21, предметом якої було знесення об`єкта нерухомого майна за адресою м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23, та який є аварійним об`єктом, що не передбачає можливості відновлення його для експлуатації, а підлягає демонтуванню.

Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432, визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (далі - об`єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон).

Відповідно до п. 21 Порядку інформація, яка підлягає внесенню до електронної торгової системи під час опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, включає:

назву, дату і номер рішення Фонду державного майна про затвердження переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, або про включення нового об`єкта (об`єктів) до переліку, прийнятого відповідно до частини третьої статті 11 Закону;

назву, дату і номер рішення представницького органу місцевого самоврядування щодо включення нового об`єкта до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, прийнятого відповідно до частини четвертої статті 11 Закону;

щодо об`єктів нерухомого майна - адресу, площу об`єкта і повне найменування балансоутримувача об`єкта нерухомого майна, інформацію про балансову вартість або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації;

щодо акцій, часток господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств - повне найменування господарського товариства, організації, підприємства, розмір пакета акцій або часток, що підлягає приватизації, його номінальна вартість;

щодо єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів - найменування підприємства і інформацію про приватизацію підприємства (структурного підрозділу) як єдиного майнового комплексу, балансову вартість (вартість активів) або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс підприємства (реєстраційний номер об`єкта та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації;

щодо усіх типів об`єктів - інформацію про оприлюднення інформаційного повідомлення про приватизацію об`єкта приватизації (далі - інформаційне повідомлення) з інформацією в обсязі, передбаченому частиною третьою статті 21 Закону.

Під час публікації в електронній торговій системі переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та/або внесення змін до нього кожному об`єкту приватизації електронна торгова система присвоює унікальний код, з використанням якого здійснюються всі дії щодо такого об`єкта в електронній торговій системі.

У разі коли приватизацію об`єкта передбачається здійснити шляхом викупу відповідно до вимог статей 16 та 18 Закону, інформація про це обов`язково зазначається органом приватизації в реєстрі. Після укладення договору купівлі-продажу такого об`єкта, договір опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі відповідно до вимог частини тринадцятої статті 26 Закону.

Пунктом п. 24 Порядку визначено, що інформаційне повідомлення, що публікується органом приватизації, містить такі відомості:

1) інформацію про об`єкт приватизації:

щодо об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва:

- дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площу, цільове призначення земельної ділянки, інформацію про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або користування, про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними;

- інформацію про договори оренди об`єкта або його частини із зазначенням за кожним договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди;

- інформацію про балансоутримувача (найменування, його місцезнаходження і контактні дані);

- рівень будівельної готовності (щодо об`єктів незавершеного будівництва);

- план будівлі (за наявності) (у разі прийняття рішення органом приватизації);

- фотографічне зображення об`єкта (у разі прийняття рішення органом приватизації);

щодо пакетів акцій або часток господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, єдиних майнових комплексів державних (комунальних) підприємств, а також їх структурних підрозділів:

- найменування господарського товариства, організації чи підприємства, їх місцезнаходження (у разі приватизації єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його структурного підрозділу - найменування і місцезнаходження підприємства або структурного підрозділу);

- ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

- розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток);

- середньооблікова чисельність працівників;

- обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної (за наявності);

- основні показники господарської діяльності за останніх три роки та за останній звітний період;

- у разі, коли на балансі товариства або підприємства обліковуються об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, нежитлові приміщення тощо), - інформацію про кожний об`єкт нерухомого майна в обсязі, передбаченому абзацом третім цього підпункту;

- у разі, коли товариство або підприємство використовує земельні ділянки на праві власності або користування, - інформацію про земельні ділянки в обсязі, передбаченому абзацом третім цього підпункту, разом з інформацією про правову підставу для використання такої земельної ділянки;

- обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, інформацію про сплату екологічних зборів та платежів тощо.

Колегією суддів перевірено, що з інформаційного повідомлення, яке є додатком до протоколу № 3 від 20.03.2023, затвердженого наказом ФДМУ №3 від 20.03.2023, про продаж об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», адреса місцезнаходження: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23, вбачається, що у розділі «відомості про об`єкт» зазначено інформацію про: будівлю, адресу, загальну площу, реєстраційний номер, функціональне використання, підстави виникнення права власності, форми власності та власника. Тобто, відповідно до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу Фондом державного майна України було внесено інформацію до електронної торгової системи щодо об`єкту малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», за адресою: Україна, м. Дніпро, 49044, Дніпропетровська область, Василя Жуковського вулиця, 23, яка вимагалась нормами чинного законодавства України.

Слід зауважити, що вказаним Порядком не передбачено обов`язок відповідача - 1 зазначати опис стану нерухомого майна, зокрема, в частині аварійності, можливості відновлення тощо.

З урахування вказаного, доводи скаржника про порушення Фондом державного майна України п. 24 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу та не надано повної та достовірної інформації учасників торгів щодо лоту на переконання судової колегії не знайшли свого підтвердження.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що під час проведення електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» Фондом державного майна України не було порушено вимоги Порядку щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єкта нерухомості.

Водночас, як встановлено судом, заявою від 31.03.2023 позивач повідомив, що ознайомлений з об`єктом приватизації «єдиний майновий комплекс державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», ідентифікатор аукціону № SPE001-UA-20230324-60065, який виставлений на продаж.

Щодо посилань позивача на обставини, встановлені у справі №910/11091/21, судова колегія зазначає наступне.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/11091/21 за позовом Дніпровської міської ради до Фонду державного майна України про зобов`язання вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози шляхом демонтажу адміністративної будівлі літ. А-9, а-1 загальною площею 3345,1 кв.м, розташованої за адресою вул. Шевченко, 32 у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 34315972).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано Фонд державного майна України вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози шляхом демонтажу адміністративної будівлі літ. А-9, а-1 загальною площею 3345,1 кв.м, розташованої за адресою вул. Шевченко, 32 у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 34315972).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 року у справі № 910/11091/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

У вказаній постанові суд апеляційної інстанції, дослідивши докази, у тому числі: копію Звіту ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» за результатами інструментального обстеження будівлі громадського призначення за адресою: вул. Шевченка, 32 в м. Дніпро (х/д 505), висновок експерта №683-21 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження по заяві від 20.05.2021 року та Звіт за результатами обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій громадської будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, №32, затверджений проректором з науково-педагогічної, економічної роботи, перспективного та інноваційного розвитку Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, встановив відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози шляхом демонтажу адміністративної будівлі літ. А-9, а-1 загальною площею 3345,1 кв.м, розташованої за адресою вул. Шевченко, 32 у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 34315972).

Відтак, як правильно зазначено судом першої інстанції, під час розгляду справи №910/11091/21, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині аварійного стану об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», не встановлено, що адміністративна будівля літ.А-9, а-1 загальною площею 3345,1 кв.м, розташована за адресою: вул. Шевченко, 32 у м. Дніпро, є аварійною, становить загрозу людям та довколишній забудові в зоні потенційно можливого руйнування.

У даному контексті судова колегія відхиляє доводи скаржника про те, що в оскаржуваному рішення відсутня мотивована оцінка стосовно встановленої преюдиції (факту небезпечного стану майна), оскільки такі посилання позивача не відповідають змісту та обставинам, встановленим у судовій справі №910/11091/21.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів наголошує, що будь-яких інших доказів на підтвердження того, що єдиний майновий комплекс державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс» дійсно неможливо використовувати за призначенням матеріали справи не містять.

Між іншим, суд звертає увагу, що в межах розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, позивачем не заявлено клопотання про призначення судової експертизи на підтвердження його вимог та доводів, викладених у позовній заяві.

Відтак, за правильним висновком суду першої інстанції, при зверненні до суду з вказаним позовом не доведено суду та не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження аварійного стану об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» в частині визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу «Дніпропетровськавтотранссервіс» № SPE001-UA-20230324-60065, що відбувся 14.04.2023, є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України гарантійного платежу у сумі 2635049,00 грн.

Пунктом 28 Порядку закріплено, що особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внески для набуття статусу учасника.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» гарантійний внесок - це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об`єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії.

Відповідно до ч. 11 ст. 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» для участі в аукціоні з продажу об`єкта малої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» сплачено гарантійний внесок за лот № SPE001-UA-20230324-60065, що підтверджується платіжним дорученням № 55 від 06.04.2023.

Отже, сплачений позивачем гарантійний внесок для участі в електронному аукціону № SPE001-UA-20230324-60065 - є видом забезпечення виконання зобов`язання позивача для участі в такому аукціоні, що виник на підставі закону.

Зазначені кошти були перераховані позивачем за наявності правових підстав, зокрема, на виконання Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації.

У випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.

Відповідно до Акту №3 від 17.05.2023 про несплату переможцем аукціону ціни продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» у зв`язку з несплатою ним ціни продажу позбавлено права на участь у подальших аукціонах з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс».

За викладених обставин, оскільки позивачем не була сплачена ціна продажу об`єкта приватизації у строк, встановлений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», та враховуючи вказані вище висновки суду про відмову у визнанні недійсними результатів торгів, за правильним висновком суду першої інстанції, відсутні правові підстави для повернення позивачу сплаченого гарантійного внеску відповідно до вимог чинного законодавства України.

Наведеним спростовуються твердження скаржника про неврахування судом першої інстанції позицій Верховного Суду в аналогічних справах, оскільки такі посилання є не релевантними в контексті зроблених вище висновків суду щодо вказаних підстав для відмови в задоволенні позовної вимоги про повернення позивачу сплаченого гарантійного внеску.

Усі інші доводи та міркування учасників справи судовою колегією враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки апеляційного інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафт плюс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландшафт плюс" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/8063/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/8063/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.05.2024 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко