Постанова

від 30.04.2024 по справі 910/8832/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 910/8832/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 30.04.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 (суддя Лиськов М.О., повний текст складено та підписано 11.12.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група"

до 1. Приватного акціонерного товариства"Акціонерна компанія "Київводоканал"

2. Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва

відшкодування майнової шкоди 888 457,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" (далі - позивач, ТОВ "Українська інвестиційна група", скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - відповідач-1, ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал") та Комунального підприємства "Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (далі - відповідач-2, Керуюча компанія) про відшкодування майнової шкоди 888 457,33 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 29.11.2023 по справі №910/8832/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" до Приватного акціонерного товариства"Акціонерна компанія "Київводоканал", Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" про відшкодування майнової шкоди 888 457,33 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує таке:

- щодо оцінки збитків суд не потребує додаткового дослідження на основі спеціальних знань, оскільки воно вже здійснене Оцінювачем Кушик Володимиром Тарасовичем, який є сертифікованим оцінювачем (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 38 видане ФДМУ від 06.04.2019 за напрямком оцінки майна «Оцінка об?єктів в матеріальній формі» та спеціалізаціями в межах напряму: «Оцінка нерухомого речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них»; «Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, летальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність») та долучено позивачем у справу в якості Звіту № 26-08-2021 про оцінку вартості матеріальних збитків, виконаний у відповідності до вимог законодавства та є документом сформованим та здійсненим відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». та який містить обгрунтований розмір збитків;

- щодо відсутності доказів щодо причин аварії та визначення винної особи позивач, у підтвердження заявлених ним вимог, серед інших доказів, у тому числі численних фотодоказів, на яких видно прорив труби та витікання води поза будинком, у якому знаходиться приміщення позивача надав також: - заявку у контактний центр звернень громадян 1551 Київської державної адміністрації Київської міської ради 1-718613 від 25.07.2021 (https://1551.gov.ua/profile/appeals) щодо прориву труби, якій було надано оцінку і 26.07.2021 виконавець з усунення аварії був змінений з «Дільниці - 1» на ПрАТ «АК «Київводоканал». Тобто, аварію усувала особа, відповідальна за неї;

- Акт про аварію від 12.08.2021, який після огляду приміщення був підписаний повноважним представником відповідача-2 та в якому відповідач-2 вказав причину аварії, в результаті якої було нанесено збитки позивачеві, що трапилась у системі центрального опалення під час проведення гідравлічних випробувань відповідачем 1.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

15.03.2024 через відділ документального забезпечення від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

18.03.2024 через відділ документального забезпечення від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність всіх елементів цивільно-правової відповідальності, які необхідні для покладення, за вимогою позивача, збитків на відповідача-2 у солідарному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

03.01.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/8832/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 08.01.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/8832/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

18.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства"Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

01.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8832/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 по справі №910/8832/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

14.02.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. 20.02.2024 перебував у відпустці.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 21.02.2024 по 01.03.2024.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному з 27.02.2024 по 01.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 призначено на 30.04.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 30.04.2024 з`явилися учасники апеляційного провадження, які надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна група» на праві приватної власності належить нежиле приміщення № 53 підвалу (в літ. А) загальною площею 212,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська. 27 (далі - Приміщення).

13.07.2021 у вищевказаному приміщенні виявили залиття, внаслідок якого вода у Приміщенні піднялася до 1,6 метрів

13.07.2021 воду відкачали представники КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», і виявили, що тиск води в будинку не знизився причиною залиття є порив труби поза межами будинку та компетенції Керуючої компанії. який вимагав термінових аварійних робіт ПрАТ «АК «Київводоканал», чиїх представників було викликано в телефонному для встановлення та усунення причини залиття.

Як вказує позивач, оскільки ні відповідач-1, ні відповідач-2 не реагували на численні звернення позивача, 25.07.2021 ним було залишено письмове звернення в Київську міську державну адміністрацію через веб-сайт: https://1551.gov.ua/profile/appeals з темою звернення - Порив труб у будинку (окрім квартири) за номером 1-718613. Після обробки цього звернення Київська міська державна адміністрація вказала орієнтовну дату виконання робіт - 30.07.2021 та назначено Виконавця - ПрАТ «АК «Київводоканал».

28.07.2021 позивачем було направлено відповідачу-2 вимогу про усунення порушень, з проханням призначити комісію для з`ясування причин затоплення; призначити виконавця з ремонту пошкодженої ділянки труби; виконати ремонт пошкодженої ділянки труби.

Так само, 28.07.2021 відповідачу-2 було подано звернення (зареєстроване за № 10663/2776) щодо складання Акту про залиття. Залишилося без відповіді.

За твердженнями позивача, ремонтні роботи та відновлення асфальту у дворі було закінчено відповідачем-1 лише 29.07.2021.

Для оцінки збитків, нанесених позивачу аварією та бездіяльністю відповідачів, 12.08.2021 відбувся огляд приміщення, на якому був присутній представник відповідача-2 - С. Попов. Представник відповідача-1 на запрошення для огляду приміщення не з`явився.

На переконання позивача, Актом про аварію, що трапилась на системі центрального опалення під час проведення гідравлічних випробувань, внаслідок чого сталося залиття приміщення позивача, підписаним представником відповідача-2 та позивача, підтверджується вина відповідача-1 у аварії та залитті.

Як вказує позивач, огляд майна був проведений, про що був складений акт оцінювачем Кушик В.Г, за участю представника позивача М.В. Сич та представника відповідача-2 - С. Попова, огляд проводився майже сім годин, було детально описано всі пошкодження як приміщення, так і майна, що знаходилося в середині.

Таким чином, позивач посилаючись на акт про аварію стверджує, що залиття нежитлового підвального приміщення відбулося внаслідок аварії, що трапилась на системі центрального опалення, під час проведення гідравлічних випробувань.

Згідно Висновку про вартість матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття групи нежитлових приміщень № 53 за адресою: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 27 (висновок є невід`ємною частиною Звіту № 26-08-2021), дата оцінки: 23.09.2021, вартість збитку, завданого внаслідок залиття, становить: 863 457, 33 грн.

Представником позивача з метою досудового урегулювання спору 04.08.2022 на електронні адреси відповідачів було направлено претензію на суму 863 457, 33 грн. Однак, відповідачами було проігноровано вищевказану претензію.

Таким чином, звертаючись до суду із позовом, позивач стверджує, що внаслідок бездіяльності Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства "Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" відбулося залиття належного на праві приватної власності позивачу, внаслідок чого позивач зазнав збитків, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення грошових коштів в сумі 888 457,33 грн. у вигляді майнової шкоди.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє відповідача від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

При цьому позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Визначення (зміна) предмета, підстав позову у спорі - це право, яке належить позивачу. Натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.07.1994 № 2 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодуванням шкоди» (далі - Постанова № 2) при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Постановою Верховного суду України від 09.08.2017 у справі № 908/2138/16 зазначено, що за змістом ст. 1166 ЦК, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому обов`язок доведення таких складових правопорушення як протиправність поведінки, причинно-наслідкового зв`язку протиправної поведінки та збитків покладається законом на Позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, обґрунтовуючи розмір завданих збитків, позивач як у своєму позові, так і в апеляційній скарзі, посилається на звіт № 26-08-2021 про оцінку вартості матеріальних збитків.

Водночас, колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду від 15.03.2023 про призначення експертизи, що залишена без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду 04.05.2023, встановлено, що при виконанні вказаного звіту № 26-08-2021, оцінювачем не досліджувалися причини, джерела та дати пошкодження майна, що було виявлено в результаті дослідження. окрім того, в даному звіті оцінювач вказав, що висновки що містяться у виконаному Звіті, відображають суб`єктивний погляд Оцінювача.

Згідно п.4 ст. 75 ГПК України - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також, зазначає, що ст. 98 Господарського процесуального кодексу України визначає висновок експерта, як докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відтак, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що наданий позивачем звіт №26-08-2021 про оцінку вартості матеріального збитку не може бути належним засобом доказування, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано скаржником, не містить застереження про попередження про передбачену, відповідно до ст. 384-385 КК України, кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від покладених на нього обов`язків.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з матеріалів наданого позивачем звіту №26-08-2021 встановити причин залиття приміщення залишається неможливим, а наданий звіт є лише попереднім оціночним документом.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, що в даному звіті оцінювач, який виконував дану роботу, заявив, що висновки, що містяться у даному Звіті, відображають суб`єктивний погляд Оцінювача та можуть бути використані при проведенні цінових переговорів з суб`єктами, що мають будь-яке відношення до майна, яке було оцінене.

Відтак, колегія суддів дійшла до переконання, що вказане дослідження не є засобом доказування, оскільки його можливо розглядати виключно як окрему думку спеціаліста, у зв`язку із чим судом першої інстанції цілком обґрунтовано не прийнято такий висновок, у якості доказу - висновку експерта.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що акт про залиття не містить жодної інформації про те, чи було оглянуто внутрішньо-будинкові мережі, їх технічний стан, справний стан фундаментів і стін підвалів будинків, усунення ушкоджень фундаментів і стін тощо.

Однак позивачем було зроблено висновок, що залиття сталося у зв`язку з проривом трубопроводу системи централізованого опалення під час проведення гідравлічних випробувань.

Як зазначалось колегією суддів вище, для встановлення причин залиття підвалу (літ. А) загальною площею 212,5 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 27 та визначення розмір завданої матеріальної шкоди, судом першої інстанції було призначено будівельно-технічну експертизу, проте, дана ухвала суду залишена без виконання у зв`язку із несплатою позивачем вартості проведення експертного дослідження.

Таким чином, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів констатує, що жодних доказів на підтвердження позовних вимог, які б свідчили про наявність вини в діях відповідачів, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та виникненням аварійної ситуації позивачем не надано.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Колегія суддів зазначає, що у контексті спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем належними і допустимими доказами не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між залиттям приміщення та завданими позивачу збитками, а тому не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1166 ЦК України, у зв`язку із чим вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/8832/22 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено 13.05.2024. (після виходу суддів з відпустки)

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв