Постанова

від 23.07.2024 по справі 910/8832/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. Справа№ 910/8832/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 23.07.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 (суддя Лиськов М.О., повний текст складено та підписано 11.12.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група"

до 1. Приватного акціонерного товариства"Акціонерна компанія "Київводоканал"

2. Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва

відшкодування майнової шкоди 888 457,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

06.05.2024 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва надійшла заява про стягнення судових витрат у справі, якою заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на користь Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва понесені у зв`язку з розглядом Північним апеляційним господарським судом справи №910/8832/22 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 150,00 грн.

Письмові заперечення

10.06.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Узагальнені доводи заперечень зводяться до того, що 30.04.2024 Північним апеляційним господарським судом винесено постанову про відмову в задоволенні апеляційної скарги, тож з врахуванням приписів ч.8 ст. 129 ГПК України встановлений строк подання доказів понесених судових витрат для відповідача закінчується 05.05.2024, у той час як заяву було подано 06.05.2024, що є підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 призначено до розгляду заяву Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва №910/8832/22 на 05.06.2024

Суддя Тищенко О.В.. перебувала у відрядженні з 05.06.2024 по 08.06.2024 та у відпустці з 10.06.2024 по 28.06.2024, тому судове засідання, яке призначене на 05.06.2024 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 розгляд заяви Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/8832/22 призначено на 23.07.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представники учасників апеляційного провадження не з`явилися у судове засідання 23.07.2024, проте, належним чином повідомлені про дату,час та місце судового засідання, у зв`язку із чим колегія суддів не вбачає підстав для неможливості розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у даному судовому засіданні.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства "Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" про відшкодування майнової шкоди 888 457,33 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 29.11.2023 по справі №910/8832/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" до Приватного акціонерного товариства"Акціонерна компанія "Київводоканал", Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" про відшкодування майнової шкоди 888 457,33 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 - залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наголошено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Колегією суддів встановлено, що до заяви про ухвалення додаткового рішення додано:

- ордер Північний апеляційний господарський суд;

- договір про надання правничої допомоги №АО 26/01/24/1 від 30.01.2024;

- детальний опис послуг (звіт) № 1 до договору про надання правничої допомоги №АО 26/01/24/1 від 30.01.2024.

Відповідно до детального опису виконаних робіт адвокатське об`єднання надало заявнику такі види послуг:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу, подану на Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 по справі № 910/8832/22 (частково в цьому акті, з урахуванням ліміту суми договору);

- підготовка до відправки, відправка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 910/8832/22 сторонам по справі та подання до суду. З урахуванням часу затраченого у відділенні Укрпошта;

- підготовка адвоката до - судового засідання на 30.04.2024 у справі № 910/8832/22 в Північному апеляційному господарському суді;

- участь 30.04.2024 адвоката у судовому засіданні у справі №910/8832/22 в Північному апеляційному господарському суді. З урахуванням очікування судового засідання;

- виїзд до Північного апеляційного господарського суду з метою отримання копії судового рішення (вступна та резолютивна частина). З урахуванням очікування.

Проаналізувавши та дослідивши вищевикладене, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, §268)).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд зазначає, що існування обставин, які є підставами для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, зацікавлена сторона (в даному випадку - позивач/скаржник) доводить суду належними та допустимими доказами при поданні заяви про зменшення розміру адвокатських витрат.

Відхиляючи доводи заперечень позивача щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

Як зазначалось колегією суддів вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційна група" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/8832/22 - залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта.

Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зважаючи на дату проголошення постанови Північним апеляційним господарським судом, у контексті з ч. 8 ст.129 ГПК України, останнім днем для звернення з відповідною заяву з поданням доказів є - 05.05.2024, що є календарним вихідним днем.

Водночас, колегія суддів звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Зважаючи на те, що встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України 5-ти денний строк припав на календарний вихідний день, то останнім днем для звернення з відповідною заявою та поданням доказів є перший робочий день, а саме - 06.05.2024.

Підсумовуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що позивачем у заяві про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу не викладено заперечень щодо розміру таких витрат, колегія суддів констатує про відповідність заявлених витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності, у зв`язку із чим заява підлягає задоволенню у сумі - 24 150,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

З огляду на викладене, заява Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/8832/22 підлягає задоволенню у розмірі 24 150,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва про ухвалення додаткового судового рішення у справі - задовольнити.

2. Стягнути з Національної поліції України (01601, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10; код ЄДРПОУ 40108578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, місто Запоріжжя, вулиця Північне шосе, будинок 69-А; код ЄДРПОУ 30105738) 24150 (двадцять чотири тисячі сто п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №910/8832/22 повернути до господарського суду першої інстанції

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Cуду в порядку та строки, передбачені ГПК України .

Повний текст складено 01.08.2024.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв