Постанова

від 15.05.2024 по справі 912/1863/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1863/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапчук О.В. (в залі суду) - самопредставництво;

від відповідача-3: Поліщук В.В. (в залі суду) - голова Кетрисанівської сільської ради;

від відповідача-3: Іванченко В.В. (в залі суду) адвокат;

інші учасники справи не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 (повне рішення складено 09.02.2024, суддя Кабакова В.Г.) у справі № 912/1863/23

за позовом Бобринецької міської ради Кіровоградської області, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27200

до відповідачів

1. Бобринецької районної ради Кіровоградської області, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200, управління справами якої здійснює Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради, утворена Кропивницькою районною радою, вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014

2. Кропивницької районної ради, вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014

3. Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247

про визнання протиправними та скасування актів місцевого самоврядування, рішення державного реєстратора, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Бобринецької міської ради Кіровоградської області до Бобринецької районної ради Кіровоградської області, управління справами якої здійснює Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради, утворена Кропивницькою районною радою, Кропивницької районної ради та Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 №492 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика,6,

- визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №9 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" у частині, що стосується безоплатної передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика,6,

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини)",

- визнати протиправним та скасувати Акт приймання-передачі комплексу будівель, складений по факту безоплатної передачі нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, а саме: комплексу будівель Бобринецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що знаходиться за адресою: м. Бобринець, провулок Порика,6 у складі 13-ти будівель і споруд, загальною первісною (переоціненою) вартістю 272386,00 грн, загальним зносом 272386,00 грн та загальною залишковою вартістю станом на 03.12.2020 року 0,00 грн, затверджений розпорядженням голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини)",

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55549937 від 07.12.2020 14:24:03, прийняте державним реєстратором Бобринецької районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04052353) Демецькою Тетяною Миколаївною, щодо державної реєстрації права власності на комплекс будівель за адресою: м. Бобринець, пров. Порика, 6, за Кетрисанівською сільською радою, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис/відомості про речове право за номером 39564631,

- припинити право власності Кетрисанівської сільської ради на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, реєстраційний номер 1880553035208, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55549937 від 07.12.2020 14:24:03, Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024, у даній справі, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 №492 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №9 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" у частині, що стосується безоплатної передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини)".

Визнано протиправним та скасовано Акт приймання-передачі комплексу будівель, складений по факту безоплатної передачі нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, а саме: комплексу будівель Бобринецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що знаходиться за адресою: м. Бобринець, провулок Порика, 6 у складі 13-ти будівель і споруд, загальною первісною (переоціненою) вартістю 272386,00 грн, загальним зносом 272386,00 грн та загальною залишковою вартістю станом на 03.12.2020 року 0,00 грн, затверджений розпорядженням голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини)".

Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55549937 від 07.12.2020 14:24:03, прийняте державним реєстратором Бобринецької районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04052353) Демецькою Тетяною Миколаївною, щодо державної реєстрації права власності на комплекс будівель за адресою: м. Бобринець, пров. Порика, 6, за Кетрисанівською сільською радою, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис/відомості про речове право за номером 39564631.

Припининено право власності Кетрисанівської сільської ради на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, реєстраційний номер 1880553035208, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55549937 від 07.12.2020 14:24:03, Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.

Стягнуто з Бобринецької районної ради Кіровоградської області, управління справами якої здійснює Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, код ЄДРПОУ 24713868) на користь Бобринецької міської ради Кіровоградської області (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, код ЄДРПОУ 04055239) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

Стягнуто з Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області (27247, Кіровоградська область, с. Кетрисанівка, вул. Шкільна, 47, код ЄДРПОУ 04365508) на користь Бобринецької міської ради Кіровоградської області (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, код ЄДРПОУ 04055239) судовий збір у розмірі 10 736,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що у даній справі відповідачами не доведено, що спірний комплекс будівель за адресою: м. Бобринець, провулок Порика, 6, знаходиться на території Кетрисанівської сільської територіальної громади та задовольняє виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання згоди Бобринецькою міською територіальною громадою на відчуження на користь Кетрисанівської сільської ради спільного майна. Спосіб захисту, обраний позивачем є належним, зокрема, відповідає нормам ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача-3 понесені судові витрати в зв`язку з переглядом рішення суду апеляційною інстанцією судовий збір та 10 000,00 грн., витрати на надання правничої допомоги.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 по справі № 912/1863/23 Відповідач 3 не погоджується, вважає його незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права;

-відповідно до Інформаційної довідки №310041826 від 16.09.2022 первинна реєстрація спірного комплексу будівель відбулася в результаті вчинення державним реєстратором реєстраційної дії. Право комунальної власності на комплекс будівель за адресою: м. Бобринець пров. Порика, 6 було зареєстровано за Бобринецькою районною радою 12.09.2013 року на підставі свідоцтва про право власності № 9280061 від 12.09.2013, видане Реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області. За змістом Свідоцтва про право власності Бобринецької районної ради вказано правовий режим комплексу будівель Комунальна власність. Передача майна, яке знаходилося у власності Бобринецької районної ради на праві комунальної власності у власність територіальних громад - це не право, а обов`язок, який виник у зв`язку з децентралізацію і в даному випадку питання щодо можливості передати спірне майно виключно у власність Бобринецької міської ради необхідно досліджувати в контексті наявних відповідно до розмежування видатків між бюджетами, проте позивач не вказує на наявність у нього відповідних видатків по відношенню до спірного майна;

-апелянт, на спростування інформації щодо обов`язкового отримання згоди Бобринецької міської ради на відчуження спірного нерухомого майна, зазначає, що суд першої інстанції свої висновки щодо правового режиму спірного майна обґрунтовує загальними нормами матеріального права, які не кореспондуються з імперативною нормою спеціального закону, який передбачає вид прав власності комунальної та спільної власності, а тому, суд першої інстанції повинен був зробити висновок, що реєстрація на праві комунальної власності спірного майна за Бобринецькою районною радою є тотожним поняттям реєстрації цього ж майна на праві спільної власності. Процедура відчуження майна, що перебуває в статусі комунальної власності відрізняється від процедури відчуження майна, що перебуває в статусі спільної власності, а тому, Бобринецька районна рада розпорядилася спірним майном на власний розсуд як одноособовий власник, оскільки таке майно перебувало в правовому режимі комунальної власності Бобринецької районної ради, а не майна спільної власності територіальних громад Бобринецького району. Тобто, свідоцтво про право власності від 2013 року є єдиним допустимим доказом по справі в розумінні ст. 77 ГПК України, яка визначає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А тому, наявність запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблена в 2019 році прямо суперечить правовстановлюючому документу, на підставі якого зроблено цей запис;

-відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає;

-судом першої інстанції проігноровано висновок суду, зроблений у постанові від 16.01.2024 по справі № 921/787/20, в якій суд вказує, що окремі об`єкти спільної власності територіальних громад комунальної власності можуть бути передані районними, обласними радами до комунальної власності відповідних територіальних громад, якщо є відповідна пропозиція останніх, та якщо такі об`єкти знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад. На сьогоднішній день жодної пропозиції щодо перерозподілу майна від міської ради не надходило. Також судом першої інстанції проігноровано і ту обставину, що матеріали справи не містять пропозиції Бобринецької міської ради до Бобринецької районної ради про передачу до комунальної власності спірного комплексу будівель, оскільки Позивач у своєму рішенні від 19.10.2020 року № 3288 пропонує Бобринецькій районній раді передати до їх комунальної власності комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Бобринецького району» з усіма видами майна і прав, набутими чи закріпленими за ним. У свою чергу вказаному комунальному закладу ніколи не належали будь-які майнові права на спірний комплекс будівель за адресою: м. Бобринець пров. Порика, 6, а тому, розцінювати таке рішення як належна пропозиція в розумінні Верховного Суду у справі № 921/787/20 є неправильним;

-стосовно доводів позивача про наявність у нього виключного права на спірне майно в силу закону, Відповідач 3 зазначає, що оскільки предметом позову не виступають майнові права Позивача, суд не має право досліджувати вказані обставини позаяк вони не входять до предмета доказування;

-скаржник зазначає, що з урахуванням ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності припиняється у разі скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. А тому, заявлення п`ятої та шостої позовної вимоги є недоцільними під час розгляду даної справи, що породжує додаткова фінансове навантаження на Відповідачів в частині стягнення судового збору у разі задоволення позову. З огляду на зазначене, у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права та припинення права власності слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту;

-суд першої інстанції не прийняв до уваги вимоги ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зазначають, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним та рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 №44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства», в якому встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції;

-апелянт зауважує щодо неможливості виконання рішення суду, оскільки задоволення позову в частині припинення права власності Кетрисанівської сільської ради на спірне нерухоме майно є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення, шляхом реєстрації права власності за Бобринецькою районною радою, яка перебуває в статусі припинення та відповідно не може набувати у комунальну власність будь-яке майно, в свою чергу, Кропивницька районна рада як правонаступник не наділена повноваженнями реєструвати за собою право власності на спірне майно, яке не вказане в передавальному акті, затвердженому в зв`язку з припиненням Бобринецької районної ради;

-позивач наголошує, що в силу закону єдиним власником спірного нерухомого майна може бути виключно Бобринецька міська рада Кіровоградської області, а метою подачі даного позову є захист майнових інтересів Бобринецької міської територіальної громади Кіровоградської області. Проте, на думку скаржника, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного, на його думку, майнового права на спірний об`єкт нерухомого майна, а заявлені позовні вимоги на захист цивільного права не відповідає змісту порушеного на думку позивача права, характеру правопорушення, не забезпечить поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - не гарантує позивачу можливість отримання ним відповідного відшкодування;

-суд першої інстанції без будь-якої аргументації стягнув з Кетрисанівської сільської ради судовий збір у розмірі 10 736,00 грн., що повністю суперечить обставинам справи, так як відповідач-3 не вчиняв жодної протиправної дії, яка могла б слугувати підставою для звернення до суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

15.04.2024 від представника позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі №912/1863/23 без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

-правова позиція міської ради полягає у перебуванні спірного комплексу будівель у режимі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району, що знаходиться на території міста Бобринець, безпідставності його передачі Кетрисанівській сільській раді і відсутності у чинному законодавстві такої підстави набуття/переходу права власності на нерухоме майно як державна реєстрація права власності;

-позивач посилається на тлумачення комплексного застосування норм і положень Закону №280, що міститься у пунктах 30,33 постанови Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №904/4109/21. Зокрема, у пункті 30 Верховний Суд зазначає, що за своїм змістом норма абзацу 3 пункту 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній до 05.12.2020) має імперативний характер, позаяк у співвідношенні з частиною 8 статті 60 цього Закону встановлює дві виняткові підстави обов`язкового відчуження районною чи обласною радою об`єктів права спільної власності територіальних громад на користь конкретної місцевої територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на вилучення вказаних об`єктів, а саме: 1)окремі об`єкти права спільної власності територіальних громад знаходяться на території місцевої територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2)зазначені об`єкти задовольняють колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої вони знаходяться. У період спірних відносин діяло ще одне законодавче застереження, що містилося у пункті 39 Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, у наступній редакції: «Районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність об`єднаних територіальних громад, відповідних бюджетних установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом». Однак, цей пункт БКУ стосувався лише об`єднаних територіальних громад, якою з 2015 року є Бобринецька міська територіальна громада. Кетрисанівська сільська рада як представницький орган Кетрисанівської сільської об`єднаної територіальної громади набула повноважень лише 10.11.2020 після місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. Саме згадані вище три законодавчих застереження могли були підставою виникнення майнового права у тієї чи іншої територіальної громади колишнього Бобринецького району. Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що згадані вище законодавчі застереження Закону №280 і БКУ не могли бути обґрунтуванням майнового права Кетрисанівської сільської територіальної громади та, відповідно, підставами для передачі спірного комплексу будівель Кетрисанівській сільській раді;

-передумовами та підставами для захисту міською радою майнового права/інтересу у судовому порядку (шляхом оскарження рішення Бобринецької районної ради №492 від 21.10.2020) є невідповідність актам законодавства та наявність підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) права/інтересу Позивача. Так, згідно з дослідженими судом рішеннями Бобринецької районної ради від 06.12.2006 №62 (з урахуванням змін, внесених рішенням районної ради №377 від 12.05.2010), від 24.06.2011 №90, від 21.06.2013 №300, від 25.10.2013 №344, від 05.03.2014 №401, від 24.03.2017 №219, від 24.06.2020 №468, оскаржуваним Рішенням районної ради №492 спірний комплекс будівель обліковувався у складі майна спільної власності територіальних громад колишнього Бобринецького району з 2006 по 2020 рік. Державна реєстрація 12.09.2013 права комунальної власності на спірний комплекс будівель із зазначенням власником управителя Бобринецької районної ради не вплинула на його перебування у режимі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району;

-перебування спірного комплексу будівель у режимі спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району на території міста Бобринець, адміністративного центру міської територіальної громади, було/є підставою виникнення у міської ради майнового права на нього та, у разі необхідності, переважного права на придбання. У свою чергу, наявність у міської ради майнового права на спірний комплекс будівель обумовлювало обов`язковість її згоди на його передачу іншій територіальній громаді. Проте, міська рада не надавала згоди на передачу спірного комплексу будівель, розташованого на території міста Бобринець, Кетрисанівській сільській раді;

-позивач вважає, що вчинення дій, виконання яких дозволяється за особливою згодою або з дотриманням особливого порядку за їх відсутності, є перевищенням компетенції, влади або службових повноважень, а прийняті рішення - протиправними. Рішення районної ради №492, та, як наслідок, Рішення сільської ради №9, рішення державного реєстратора №55549937 є протиправними та такими, що порушують майнове право одинадцятитисячної Бобринецької міської територіальної громади, як право очікування на отримання у майбутньому права комунальної власності на об`єкт права спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району спірний комплекс будівель, що розташований на території міста Бобринець, адміністративного центра Бобринецької міської територіальної громади за адресою: м. Бобринець, провулок Порика,6;

-у спірних відносинах склалася ситуація, коли районна рада виконала обов`язок перед державою, передавши Кетрисанівській сільській раді всі об`єкти спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району, розташовані на території сільської громади, чим забезпечила виконання нею делегованих повноважень. У свою чергу, щодо Бобринецької міської територіальної громади районна рада свій обов`язок перед державою не виконала об`єкти спільної власності територіальних громад, розташовані на території міста Бобринець, у тому числі і спірний комплекс будівель, не передала, чим не забезпечила виконання як делегованих державою повноважень, так і надання гарантованих послуг жителям міської громади;

-в обґрунтування того, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту порушеного права, позивач посилається на правовий висновок, що міститься у п. 5.40. постанови Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №912/1263/22: « 5.40.Колегія суддів, розглянувши доводи скаржника [Кетрисанівської сільської ради], проаналізувавши наведені висновки, визнає такі доводи необґрунтованими, а висновки, які містяться в оскаржуваних судових рішеннях, такими, що не суперечать висновкам, на які посилається скаржник, оскільки на момент звернення із позовом у цій справі позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 № 492, рішення Кетрисанівської сільської ради від 02.12.2020 № 9 та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідали ефективному способу захисту, який був визначений положеннями статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

-посилаючись в апеляційній скарзі на недоведення Позивачем задоволення спірним комплексом будівель колективних потреб виключно міської територіальної громади Апелянт/Відповідач-3 залишив поза увагою відсутність у матеріалах справи будь-яких доводів/доказів задоволення спірним комплексом будівель колективних потреб виключно Відповідача-3. З цього приводу підлягає врахуванню позиція, викладена у пункті 23 постанови Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №926/3156/21: «23.Водночас, зазначаючи про те, що Позивачем не надано доказів того, що ці об`єкти задовольняють виключно колективні потреби територіальної громади міста Заставна, а не інших територіальних громад сіл і селищ Заставнівського (Чернівецького) району, судами першої та апеляційної інстанції не досліджено та не встановлено, чи наявні в матеріалах справи докази того, чи задовольняють зазначені об`єкти колективні потреби виключно та лише Відповідачів-3, 4, 5, 6, що могло б бути однією з підстав для прийняття оспорених рішень у відповідності до абзаців 2, 3 пункту 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Прагнучи обґрунтованості рішення, Верховний Суд наголошує на необхідності дослідження та встановлення наявності/відсутності задоволення спірними об`єктами колективних потреб виключно територіальних громад як позивача, так і відповідачів, незалежно від місцезнаходження таких об`єктів, оскільки вбачає в цьому обов`язок суду. Господарський суд врахував таку практику Верховного Суду та встановив відсутність задоволення колективних потреб виключно Кетрисанівської територіальної громади за рахунок використання спірного комплексу будівель;

-щодо відсутності у Апелянта майнового права на спірний комплекс будівель, позивач зазначає, що як до 21.10.2020, так і після 21.10.2020 дати прийняття Бобринецькою районною радою оскаржуваного рішення №492, у Кетрисанівської сільської ради було відсутнє майнове право на спірний комплекс будівель.Так, спірний комплекс будівель, перебуваючи у режимі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району, не відповідав жодній з визначених Законом №280 і БКУ умов для його передачі у комунальну власність Кетрисанівській сільській раді.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/1863/23.

Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/1863/23.

25.03.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі № 912/1863/23; визначено розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 15.05.2024 о 10 год. 40 хв.; визнати явку сторін необов`язковою.

13.05.2024 від представника позивача до ЦАГС надійшла заява, якою просив врахувати намір представника міської ради (за правилами самопредставництва) у справі №912/1863/23 взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 10:40 15 травня 2024.

У судове засідання 15.05.2024 з`явилися представники позивача та відповідача-3. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 15.05.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" до Бобринецького району Кіровоградської області входять адміністративні центри Бобринецької та Кетрисанівської територіальних громад.

28.09.2020 Бобринецька районна рада Кіровоградської області листом № 01-17/147 "Про надання пропозицій" звернулась до голови Бобринецької міської ради з проханням надати до 9.00 год 30.09.2020 пропозиції щодо передачі майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Бобринецької міської ради (т. 1 а.с. 131).

Рішенням Бобринецької міської ради від 19.10.2020 № 3288 "Про пропозицію щодо передачі комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Бобринецького району" Бобринецької районної ради (м. Бобринець, пров. Порика, 6) із спільної власності територіальних громад сіл та міста району у власність міської об`єднаної територіальної громади" вирішено запропонувати Бобринецькій районній раді Кіровоградської області, управителю майном спільної власності, передати із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до власності Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Бобринецького району Бобринецької районної ради, розташоване за адресою м. Бобринець, пров. Порика, 6, з усіма видами майна і прав, набутими чи закріпленими за ним засновником та/або третіми особами. Також надано відповідну згоду (т. 1 а.с. 132).

Листом від 20.10.2020 №0342/2654/2 "Про порушення прав та інтересів міської об`єднаної територіальної громади проектами рішень районної ради" Бобринецька міська рада повідомила Бобринецьку районну раду Кіровоградської області, що не погоджується в тому числі з проектом рішення, оприлюдненим на офіційному вебсайті районної ради 19.10.2020, "Про надання згоди та про безоплатну передачу приміщень та майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради", який порушує права Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади як співвласника майна (т. 1 а.с. 133).

21.10.2020 Бобринецька міська рада листом № 03-42/2681/2 "Про ініціювання передачі майна спільної власності у власність міської об`єднаної територіальної громади" повідомила Бобринецьку районну раду Кіровоградської області про внесення пропозицій щодо передачі в тому числі комунального некомерційного підприємства із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у власність Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади, в тому числі згідно рішення Бобринецької міської ради від 19.10.2020 № 3288 (т. 1 а.с. 66).

Рішенням Бобринецької районної ради від 21.10.2020 № 492 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району) та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" (далі - рішення № 492) надано згоду та безоплатно передано приміщення, серед яких комплекс будівель (поліклінічне відділення), розташований за адресою: м. Бобринець, пров. Порика, 6, із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (т. 1 а.с. 150 - 153).

Рішенням Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області від 02.12.2020 № 9 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" надано згоду на прийняття та прийнято безоплатно у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщення та майно згідно з переліком приміщень та майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, серед яких комплекс будівель (поліклінічне відділення), розташований за адресою: м. Бобринець, пров. Порика, 6 (т.1 а.с. 153 - 155).

Розпорядженням голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 № 12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини" затверджений акт приймання-передачі майна зі спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, а саме: комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини), що знаходиться за адресою м. Бобринець, пров. Порика, 6 (т. 1 а.с. 159).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.09.2022 щодо об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Бобринець, пров. Порика, 6, за рішенням державного реєстратора Бобринецької районної державної адміністрації Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55549937 від 07.12.2020 щодо державної реєстрації права власності (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 39564631; дата, час державної реєстрації: 03.12.2020 16:52:43) на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, комплексу будівель, серія та номер: б/н, виданий 03.12.2020, видавник: комісія Кетрисанівської сільської ради; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 9, виданий 02.12.2020, видавник: Кетрисанівська сільська рада, зареєстровано право комунальної власності Кетрисанівської сільської ради на спірний об`єкт нерухомого майна.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення порушують майнове право одинадцятитисячної Бобринецької міської територіальної громади, як право очікування на отримання у майбутньому права комунальної власності на об`єкт права спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району - спірний комплекс будівель. Таке право/інтерес Бобринецької міської територіальної громади гарантовані статтею 7 Конституції України та забезпечені частиною другою статті 10, частинами восьмою, дев`ятою статті 60, пунктом 10 розділу V (прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-3, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень проти її задоволення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" у Кіровоградській області утворено Кропивницький район (з адміністративним центром у місті Кропивницький) у складі територій Аджамської сільської, Бобринецької міської, Великосеверинівської сільської, Гурівської сільської, Дмитрівської сільської, Долинської міської, Знам`янської міської, Катеринівської сільської, Кетрисанівської сільської, Компаніївської селищної, Кропивницької міської, Новгородківської селищної, Олександрівської селищної, Соколівської сільської, Суботцівської сільської, Первозванівської сільської, Устинівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; та ліквідовано Бобринецький район.

Згідно підпунктів 1-3, 11 п. 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

1) повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони);

2) не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб;

3) районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;

11) під час здійснення реорганізації юридичних осіб - районних рад повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює комісія з реорганізації.

Рішенням Кропивницької районної ради від 22 січня 2021 року №70 "Про початок реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради" розпочато процедуру реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради. Пунктом 2 такого рішення визначено, що Кропивницька районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бобринецької районної ради.

Право комунальної власності регулюється ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за нормами якої, в редакції станом на день ухвалення оскаржуваного рішення № 492, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об`єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;

2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об`єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;

3) мати об`єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Частина 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно абз. 1-4 п. 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції станом на день ухвалення оскаржуваного рішення № 492, з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Відповідно до Інформаційної довідки № 310041826 від 16.09.2022 первинна реєстрація спірного комплексу будівель відбулась в результаті вчинення державним реєстратором Демецькою Т.М. реєстраційної дії 12.09.2013.

Серед документів паперової копії реєстраційної справи № 18805530335208 у електронній формі в частині, що стосується реєстраційної дії 12.09.2013 відсутні документи, які стали підставою для такої реєстраційної дії.

Облікові дані по майну спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у період до та після вчинення реєстраційної дії 12.09.2013 містяться у рішенні районної ради № 90 від 24.06.2011 (т. 1 а.с. 81 - 87), рішенні районної ради № 300 від 21.06.2013 (т. 1 а.с. 233 - 235), рішення районної ради № 344 від 25.10.2013 (т. 1 а.с. 92 - 99) та свідчать про перебування спірного комплексу будівель у режимі/складі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.

Серед документів паперової копії реєстраційної справи № 18805530335208 у електронній формі у частині, що стосується реєстраційної дії 17.07.2019 - 25.07.2019, зокрема містяться: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з реєстраційним № 35041679 від 17.07.2019; рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47954804 від 25.07.2019; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №175211798 від 25.07.2019; Свідоцтво про право власності №9280061 від 12.09.2013, видане Реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області; технічний паспорт на комплекс будівель, виготовлений ОКП "КООБТІ" 12.08.2013; висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна станом на 11.07.2019.

Заявою №35041679 Бобринецька районна рада ініціювала державну реєстрацію виникнення права власності на спірний комплекс будівель у Центрі надання адміністративних послуг Бобринецької РДА.

Спірний комплекс будівель заявлений до державної реєстрації на праві комунальної власності за Бобринецькою районною радою.

Перелік документів, доданих до Заяви №35041679, не зазначений.

Рішення державного реєстратора №47954804 від 25.07.2019 ухвалене державним реєстратором Демецькою Т.М. за результатами розгляду Заяви №35041679 та доданих документів (без посилання на документи, що були подані/отримані як підстава виникнення права власності).

За Рішенням державного реєстратора №47954804 форма власності спірного комплексу будівель зазначена як власність територіальних громад, власник (з часткою 1) - Бобринецька районна рада.

У свою чергу, на підставі Рішення державного реєстратора №47954804 до Державного реєстру речових прав внесено запис про право власності номер 32555824, згідно з яким підставами для виникнення права власності зазначено: Свідоцтво про право власності №9280061 від 12.09.2013, видане Реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області; Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, виготовлений ФОП НЕХ Ю.М. станом на 11.07.2019.

Інші підстави виникнення права власності у записі №32555824 не зазначалися.

Облікові дані по майну спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у період до та після вчинення реєстраційної дії 17.07- 25.07.2019 містяться у Рішенні районної ради №219 від 24.03.2019 (т. 1 а.с. 113 - 118), Рішенні районної ради №468 від 24.06.2020 (т. 1 а.с. 124 - 130) та свідчать про перебування спірного комплексу будівель у режимі/складі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним №175211798 від 25.07.2019 сформований державним реєстратором Демецькою Т.М. після вчинення реєстраційної дії та виданий Бобринецькій районній раді на підтвердження відомостей про спірний комплекс будівель, внесених до ДРРП.

За змістом Свідоцтво про право власності було видане Бобринецьким районним управлінням юстиції Кіровоградської області при первинній реєстрації права комунальної власності за Бобринецькою районною радою 12.09.2013. Підстава видачі не зазначена.

Технічний паспорт на спірний комплекс будівель оформлений органом БТІ за результатами технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна за адресою: м.Бобринець, провулок Порика,6. Об`єкт інвентаризації визначено як комплекс будівель, у якому містяться: поліклініка (літер А); лабораторія (літер В,в); господарська будівля (літер Г); лікарняний корпус (літер Д,кр,кр1); лікарняний корпус з адмін. приміщеннями (літер Ж,Ж1); вхід до підвалу (літер К); ангар (літер Л); убиральні (літер М,Н); котельна (літер О); погріб (літер Т,т); сараї (літер Ф,Ф1); огорожа N,N1.

Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкту нерухомого майна станом на 11.07.2019, виготовлений ФОП НЕХ Ю.М. на замовлення Бобринецької районної ради, та стосується можливості поділу комплексу будівель за адресою: м.Бобринець, провулок Порика,6.

За поясненнями позивача, позитивний висновок за результатами проведеного обстеження та дослідження було реалізовано шляхом виділу зі складу майнового комплексу окремого (самостійного) об`єкта нерухомого майна під назвою лабораторія (літер В,в), який 28.02.2019 отримав окрему адресу: м.Бобринець, провулок Порика,8.

Щодо наявності та змісту документів, що стали підставою для державної реєстрації переходу права власності на спірний комплекс будівель до Кетрисанівської сільської ради у 2020 році.

Серед документів паперової копії реєстраційної справи №18805530335208 у електронній формі у частині, що стосується реєстраційної дії 03-07.12.2020 містяться, зокрема: заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з реєстраційним №42903054 від 03.12.2020; рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55549937 від 07.12.2020; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №235754944 від 07.12.2020; акт приймання-передачі комплексу будівель від 03.12.2020; розпорядження голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторія загальної практики сімейної медицини)"; розпорядження голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №10-р "Про комісію з приймання-передачі приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району"; рішення Кетрисанівської сільської ради від 02.12.2020 №9 "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територвальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради".

За Рішенням державного реєстратора №55549937 форма власності спірного комплексу будівель зазначена як комунальна власність. Власником спірного комплексу будівель вказано Кетрисанівську сільську раду.

Облікові дані по майну спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у період до та вчинення реєстраційної дії 03-07.12.2020 містяться у Рішенні районної ради №468 (т. 1 а.с. 124 - 130), Рішення районної ради №492 від 21.10.2020 (т. 1 а.с. 150 -152) та свідчать про перебування спірного комплексу будівель у режимі/складі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.

Акт приймання-передачі комплексу будівель, затверджений розпорядженням голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 № 12-р; розпорядження голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 № 12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель; розпорядження 10-р від 03.12.2020 "Про комісію з приймання-передачі приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району"; рішення Кетрисанівської сільської ради від 02.12.2020 № 9 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району"; численні рішення Бобринецької районної ради, які зазначено вище підтверджують, що нерухоме майно, яке передавалося у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради згідно з Рішенням районної ради №492 і Рішенням сільської ради №9, в тому числі і спірний комплекс будівель, є спільною власністю територіальних громад сіл та міста району, а не комунальною власністю Бобринецької районної ради (т. 1 а.с. 153 - 159).

Порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл та міста району затверджено рішенням Бобринецької районної ради Кіровоградської області від 24.03.2017 № 2019, пунктом 2.1. якого визначено, що відчуження, приватизація, надання згоди на передачу (прийняття) до іншої (з іншої) форми власності та придбання об`єктів спільної власності району здійснюється на підставі рішення районної ради, відповідно до вимог законодавства про приватизацію, Закону України "Про передачу об`єктів права державної і комунальної власності", Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності і порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затверджених постановою КМУ від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та даного Порядку.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020) територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з абз. 2, 3 п. 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020) майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

За своїм змістом норма абз. 3 п. 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020) має імперативний характер, позаяк у співвідношенні з ч. 8 ст. 60 цього Закону встановлює дві виняткові підстави обов`язкового відчуження районною чи обласною радою об`єктів права спільної власності територіальних громад на користь конкретної місцевої територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на вилучення вказаних об`єктів, а саме: 1) окремі об`єкти права спільної власності територіальних громад знаходяться на території місцевої територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) зазначені об`єкти задовольняють колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої вони знаходяться.

Верховним Судом в постанові від 15.02.2022 у справі №904/4109/21 зазначено, що "за загальним правилом, передбаченим ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об`єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об`єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені абз. 3 п. 10 Розділу V (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об`єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Таким чином, визначати правову долю об`єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень, мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов`язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" таких повноважень відповідними радами, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст". Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21, від 23.02.2021 у справі № 903/900/21.

З урахуванням наведеного, з мотивів недоведеності того, що спірний комплекс будівель (м. Бобринець, пров. Порика, 6) знаходиться на території Кетрисанівської сільської територіальної громади та задовольняє виключно колективні потреби цієї громади, відсутності доказів на підтвердження надання згоди Бобринецькою міською територіальною громадою на відчуження на користь Кетрисанівської сільської ради спільного майна, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 № 492 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району) та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради нежитлової будівлі (комплекс будівель), що знаходиться за адресою: місто Бобринець, пров. Порика, 6, не відповідає нормам ч. 2 ст. 10, ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", чим порушено майнове право позивача на об`єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.

Водночас, колегія суддів зауважує, що всі інші позовні вимоги Бобринецької міської ради є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 №492.

Переглядаючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування цього рішення у визначеній частині та задоволення похідних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 03.12.2020 №9 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, пров. Порика, 6; визнання протиправним та скасування розпорядження голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини)"; визнання протиправним та скасування Акта приймання-передачі комплексу будівель, складений по факту безоплатної передачі нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, а саме: комплексу будівель Бобринецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що знаходиться за адресою: м.Бобринець, провулок Порика,6 у складі 13-ти будівель і споруд, загальною первісною (переоціненою) вартістю 272386,00 грн, загальним зносом 272386,00 грн та загальною залишковою вартістю станом на 03.12.2020 року 0,00 грн, затвердженого розпорядженням голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини)".

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність порушеного права позивача, виходячи з наступного.

Спірне приміщення перебувало у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, таким чином, одним із співвласників була територіальна громада м. Бобринець, представницьким органом якої є Бобринецька міська рада. В результаті прийняття рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 № 492 без отримання згоди територіальної громади м. Бобринець або Бобринецької міської ради територіальна громада м. Бобринець втратила своє право спільної власності на спірне майно. Отже, було порушено право територіальної громади м. Бобринець на розпорядження майном.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Бобринецької районної державної адміністрації Демецької Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55549937 від 07.12.2020 щодо державної реєстрації права власності на спірний комплекс будівель, колегія суддів погоджується з таким способом захисту прав позивача, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Зазначена норма містить чіткі способи захисту порушеного права, а саме скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав.

У пункті 5.40 постанови Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 912/1263/22 зазначено "5.40. ... на момент звернення із позовом у цій справі позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 № 492, рішення Кетрисанівської сільської ради від 02.12.2020 № 9 та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідали ефективному способу захисту, який був визначений положеннями статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, з урахуванням наведеного, обрані позивачем способи захисту відповідають положенням ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Щодо посилання апелянта на правомірні очікування володіння отриманим майном, колегія суддів зазначає про таке.

У практиці Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому, вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

Враховуючи обставини даної справи, втручання у володіння майном є законним, має суспільний інтерес, який полягає у відновленні прав територіальних громад розпоряджатися своїм майном у спосіб та в порядку, встановлені законом. Захід втручання є пропорційним цілям втручання. Крім того, орган місцевого самоврядування, яким є апелянт, повинен бути обізнаним із порядком отримання майна із спільної власності територіальних громад та зацікавленим у дотриманні закону.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності розподілу судового збору судом першої інстанції, колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження. Адже, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України на апелянта покладено судовий збір за немайнові вимоги, які були заявлені до нього.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судові витрати, передбачені ст. 123 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 282-284, 287-289 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі № 912/1863/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі № 912/1863/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін