Ухвала

від 21.05.2024 по справі 902/577/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"21" травня 2024 р.Cправа №902/577/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., розглянувши без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут регіон" про забезпечення позову б/н від 16.05.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут регіон", м.Черкаси

до Приватного підприємства "Біонафтобуд", смт Літин Вінницького району Вінницької області

про стягнення 611543,00 грн заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Маклаут регіон" з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Біонафтобуд" 611543,00 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки паливно-мастильних матеріалів №09/02/24-1 від 09.02.2024 в частині оплати поставленого товару (дизельного палива), а саме: 601490,00 грн - основної заборгованості та 10053,00 грн - пені.

Одночасно з позовною заявою б/н від 16.05.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову б/н від 16.05.2024 (вх. канц. суду №01-48/27/24 від 20.05.2024), в якій заявник просить забезпечити позов у справі №902/577/24 шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 611543,00 грн, які знаходяться на банківських рахунках Приватного підприємства "Біонафтобуд".

Обґрунтовуючи заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Маклаут регіон" вказує, що невжиття заходів забезпечення позову "...може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову; вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого позивачем подано позов...".

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд вважає необхідним врахувати таке.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.5, 6 ст.140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №915/167/20).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі №911/1551/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (така правова позиція висвітлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2023 у справі №922/1583/23).

Водночас суд відзначає, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №910/7716/20).

Суд зауважує, що заявник, стверджуючи про ускладнення або неможливість виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову, не наводить переконливих аргументів та не подає відповідних доказів в підтвердження обставин, що майно (грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість виникнення таких обставин оцінюється судом критично, оскільки не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Отже здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів, у зв`язку із чим заява позивача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут регіон" про забезпечення позову б/н від 16.05.2024 (вх. канц. суду №01-48/27/24 від 20.05.2024) у справі №902/577/24 відмовити.

2. Ухвала суду від 21.05.2024 у справі №902/577/24 підписана суддею та набрала законної сили 21.05.2024 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256 ГПК України.

3. Примірники ухвали суду від 21.05.2024 у справі №902/577/24 надіслати згідно з переліком.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Маклаут регіон" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (mclaut@mclaut.com);

4, 5 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут регіон" адвокату Нестерку І.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

6, 7 - Приватному підприємству "Біонафтобуд" (privatsekretar999@ukr.net ; bionaftobood@ukr.net)