Рішення

від 14.05.2024 по справі 910/17972/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2024Справа № 910/17972/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Калашнік Ю.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГУД БУД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «СНАМІ»

про стягнення 8072802,50 грн

за участі представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Гамей В.В. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГУД БУД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «СНАМІ» про стягнення 8072802,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів та надання в оренду спецтехніки №1010/2020 від 21.11.2020 в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 8072802,50 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що між сторонами окрім Договору №1010/2020 від 21.11.2020 укладено Договір купівлі-продажу (надання послуг) №01/5/20-1 від 01.05.2020. Відповідач зазначає, що пред`явлені позивачем Акти наданих послуг в частині номерів актів, дат їх складання та найменування робіт збігається з тими, які булу складені на виконання Договору №01/5/20-1 від 01.05.2020. Також відповідач зазначив, що Акти наданих послуг, надані позивачем як докази виконання зобов`язань за Договором №1010/2020 від 21.11.2020 відповідачем не підписувались, оскільки послуги за вказаними актами не надавались.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, разом з тим, у своїй заяві від 14.05.2024 зазначив про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Гуд Буд» (далі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снамі» (далі - Замовник) укладено Договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажів та надання в оренду спецтехніки №1010/2020 (далі - Договір №1010/2020) відповідно до умов якого Перевізник бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надавати транспортні послуги з перевезення вантажів власними силами та власним чи/або орендованим автомобільним транспортом ввірені йому Замовником вантажі (будівельні матеріали, грунт, сміття, тощо) (далі - вантаж), з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженому на його одержання особі (далі - Одержувач), а Замовник бере на себе зобов`язання пред`являти для перевезення вантаж та сплатити плату за його перевезення, а також надає Замовникові Спецтехніку та міні-екскаватор КАТО 19 VXT і Atlas 1404 (далі - спецтехніка), у тимчасове володіння й користування (оренду) за плату, чи/або надає послуги з керування та користування спецтехнікою. (п.1.1. Договору №1010/2020)

Згідно з пунктами 1.2.-1.4. Договору №1010/2020 перевезення вантажів та користування спецтехнікою здійснюється Перевізником за заявками Замовника. Заявки на перевезення надаються Замовником не пізніше 15 години дня, що передує дню перевезення, заявки на оренду спецтехніки - не пізніше 2-х робочих днів до дня користування спецтехнікою. Місце відправлення, Одержувач, пункт призначення, обсяг вантажу, час відправлення та доставки вантажу погоджується сторонами на підставі заявок Замовника. Заявки оформлюються в письмовій формі та скріплюються підписом уповноваженої Замовником особи. Заявки надаються: особисто, шляхом вручення оригіналу; поштою, шляхом пересилання поштового відправлення; електронною поштою, шляхом направлення електронного листа; факсом.

Відповідно до п.2.1. Договору №1010/2020 вартість перевезення вантажу та вартість оренди спецтехніки узгоджується сторонами у Специфікаціях до цього Договору, або рахунка-фактурах, виставлених Перевізником до надання послуги з перевезення та акцептованих Замовником.

Загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних Перевізником заявок Замовника, підтверджених належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, актами з оренди спецтехніки, протягом дії Договору. (п.2.5. Договору №1010/2020)

Пунктом 6.2. Договору №1010/2020 визначено, що одержання вантажу засвідчується підписом і печаткою (штампом) Одержувача в чотирьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких залишається у Перевізника, один примірник у Одержувача, один у Замовника. Всі примірники товарно-транспортних накладних повинні бути належним чином оформлені та автентичні.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг за Договором №1010/2020 та наявності у відповідача заборгованості з оплати вказаних послуг у розмірі 8072802,50 грн додано до матеріалів справи акти надання послуг за період з травня 2021 року по грудень 2021 року, рахунки на оплату з доказами їх направлення відповідачу від 06.11.2023; рахунок-фактуру (остаточний) №1/23 від 13.11.2023 з доказами його направлення відповідачу (поштове відправлення №0780100336362 від 14.11.2023, електроне повідомлення від 15.11.2023), а також податкові накладні.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд зазначає, що вищевказані Акти надання послуг підписані позивачем одноособово, не містять ані підпису, ані печатки відповідача.

Доказів акцептування Замовником вказаних рахунків-фактури, матеріали справи не містять, так само як і не містять Заявок відповідача та нелажним чином оформлених товарно-транспортних накладних, актів з оренди спецтехніки, що передбачено п.1.2., п.2.1., п.2.5. Договору №1010/2020.

Також не можуть слугувати доказами надання послуг додані до матеріалів справи податкові накладні, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Надані позивачем податкові накладні є лише похідними документами від первинних, якими і підтверджується господарська операція, а тому самі по собі не можуть бути належними доказами поставки товару та прийняття їх відповідачем. Отже, їх слід оцінювати лише в сукупності з іншими матеріалами. Їх прийняття в якості доказів можливе лише при підтверджені вказаної в них інформації іншими доказами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, між сторонами також було укладено Договір купівлі-продажу (надання послуг) №01/5/20-1 від 01.05.2020 (далі - Договір №01/5/20-1) відповідно до якого виставлялись Акти надання послуг, які за змістом, датами, обсяг наданих послуг, вартістю цих послуг ідентичні наданим позивачем актами надання послуг за той самий же період з травня по грудень 2021 року, проте на виконання Договору №1010/2020.

Таким чином, оскільки долучені позивачем до матеріалів справи копії податкових накладних не є самостійними доказами здійснення господарської операції, то реєстрація вказаних податкових накладних на зазначені суми з контрагентом - ТОВ «Технічний центр «СНАМІ» не може беззаперечно свідчити, що послуги надавались саме по спірному Договору №1010/2020, зокрема, вказані послуги могли надаватися за Договором №01/5/20-1, з огляду на те, що співпадають дати Актів надання послуг, найменування та суми вартості послуг.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження надання позивачем відповідачу послуг за Договором №1010/2020 матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено суду надання відповідачу послуг за Договором №1010/2020 від 21.01.2020 та наявності заборгованості відповідача у заявленому розмірі за спірний період, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 20.05.2024

Суддя Я.В. Маринченко