Ухвала
від 17.04.2024 по справі 910/5335/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.04.2024Справа № 910/5335/21За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 38511196);

до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя: Яковенко А.В.

Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.

Представники сторін:згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 № 910/5335/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул.Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 19.04.2021 р..

15.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

19.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на відзив боржника.

У судовому засіданні, що відбулось 19.04.2021, судом оголошено перерву до 31.05.2021.

Наразі, 19.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будакс" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

За наслідкам автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6251/21 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 38511196) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) та додані до неї документи передано до матеріалів справи № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) про банкрутство для розгляду.

24.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ТОВ "Всходні Інвест" на заяву ТОВ "Будакс" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (вх.№ 6251/21 від 19.04.2021року) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) (справа № 910/6251/21) для одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) у справі 910/5335/21, яке відбудеться 31.05.21 о. 10:30. Присвоєно об`єднаній справі №910/5335/21.

31.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкладено підготовче засідання на 05.07.2021.

У підготовчому засіданні 05.07.2021 судом оголошено перерву до 28.07.2021.

Наразі, 16.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

За наслідкам автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/11507/21 передано на розгляд судді Пасько М.В.

Судом встановлено, що в Господарському суді міста Києва перебуває справа № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" приєднано до матеріалів справи № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про банкрутство для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2021 приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" (вх.№ 11507/21 від 16.04.2021року) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) (справа № 910/11507/21) для одночасного розгляду із заявою 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) у справі 910/5335/21, яке відбудеться 28.07.2021. Присвоєно об`єднаній справі №910/5335/21.

23.07.2021 до суду надійшли доповнення боржника до відзиву на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

23.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання арбітражного керуючого Шимана Є.О. про долучення документів до його заяви № 01-34/1686 від 30.06.2021 про участь у справі про банкрутство.

27.07.2021 до суду надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Енергополь-Україна".

27.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Шимана Є.О. про участь у справі про банкрутство.

27.07.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про призначення розпорядником майна боржника у справі арбітражного керуючого Абрамова В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька, 42, ідентифікаційний номер 7811828989) у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334). Відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 38511196) до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334) в розмірі 62 798 043,30 грн. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, ідентифікаційний номер 38323522) до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул.Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334) в розмірі 3 859 508,90 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334) за номером 66963 від 3007.2021р. Призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334) арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1747 від 05.11.2015). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 11.10.2021 р.

Попереднє засідання, призначене на 11.10.2021 не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 у справі № 910/5335/21 залишено без задоволення; апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" задоволено частково; ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 в частині визнаних вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до ПрАТ "Енергополь-Україна" в розмірі 3 859 508,90 грн у справі №910/5335/21 змінено, визнано вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до ПрАТ "Енергополь-Україна" в розмірі 3 027 664,25 грн.

Постановою Верховного суду від 16.08.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/5335/21 скасовано в частині рішення про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 3859508,90 грн.; ухвалено в цій частині нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" залишено без розгляду; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/5335/21 змінено у мотивувальній частині щодо підстав відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Всходні Інвест", виклавши її у редакції цієї постанови. В іншій частині судові рішення залишено без змін.

Матеріали справи № 910/5335/21 повернуто до Господарського суду міста Києва.

За час перебування матеріалів справи у апеляційній та касаційній інстанціях, до Господарського суду міста Києва надійшли наступні заяви та клопотання:

- заява розпорядника майна про скасування арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику;

- звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди;

- скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на дії арбітражного керуючого;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 призначено попереднє засідання на 19.12.2022.

Судове засідання, призначене на 19.12.2022, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 призначено розгляд справи у попередньому засіданні на 13.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 призначено судове засідання на 27.03.2023.

24.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про долучення повідомлень за результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами.

24.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ "Всходні інвест" про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 відкладено попереднє засідання суду на 12.04.2023.

12.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення розпорядника майна на заяву КП "Київтепроенерго".

12.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення розпорядника майна на заяву ТОВ "Всходні Інвест".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2023 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 29.05.2023.

04.05.2023 до суду надійшло клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Шимана Є.О. про долучення до матеріалів справи повідомлень за результатами розгляду заявлених вимог до боржника.

16.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення ТОВ "Всходні Інвестиції" щодо відхилення розпорядником майна та боржником кредиторських вимог заявника.

23.05.2023 до суду надійшли заперечення розпорядника майна на скаргу ТОВ "Всходні Інвест" на дії арбітражного керуючого.

29.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання представника Костильова О.С. про відкладення розгляду справи.

29.05.2023 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

29.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи.

29.05.2023 до суду надійшло клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Шимана Є.О. про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2023 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на дії розпорядника майна на 03.07.2023.

До Господарського суду міста Києва заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 1 068 789 987,69 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника на суму 1 068 789 987,69 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 03.07.2023.

19.06.2023 до суду надійшла відповідь розпорядника майна на відзив ТОВ "Всходні Інвест" на повідомлення арбітражного керуючого Шимана Є.О. за результатами заявлених вимог до боржника.

20.06.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив КП "Київтеплоенерго" на заперечення розпорядника майна на заяву про визнання кредитором по відношенню до ПрАТ "Енергополь-Україна".

30.06.2023 до суду надійшли письмові пояснення боржника стосовно повноважень керівника Грабенко О.В.

30.06.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення ПрАТ "Енергополь-Україна" щодо заявлених кредиторських вимог ТОВ "Всходні Інвест".

03.07.2023 до суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 відкладено судове засідання на 28.08.2023.

Судове засідання, призначене на 28.08.2023, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Після виходу судді Яковенко А.В. з лікарняного, суд ухвалою від 13.09.2023 призначив судове засідання на 04.10.20.23.

04.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс", розпорядника майна, ПрАТ "Енергополь-Україна" про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2023 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на дії розпорядника майна, заяви розпорядника майна про скасування арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику; звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди на 04.12.2023.

Судове засідання, призначене на 04.12.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2023 призначено розгляд справи у попередньому засіданні, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на дії розпорядника майна, заяви розпорядника майна про скасування арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику; звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди на 05.02.2024.

02.02.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.02.2024 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" надійшли заперечення на клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи.

05.02.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Київські енергетичні послуги" надійшла заява про зменшення кредиторських вимог.

05.02.2024 до канцелярії суду від ТОВ "Будакс", ПрАТ "Енергополь-Україна" та ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 відкладено розгляд справи в попередньому засіданні на 21.02.2024.

13.02.2024 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшли письмові пояснення та заява про застосування строків позовної давності до кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні-Інвест".

Судове засідання, призначене на 21.02.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2024 призначено розгляд справи у попередньому засіданні, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на дії розпорядника майна, заяви розпорядника майна про скасування арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику; звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди на 27.03.2024.

Судове засідання, призначене на 27.03.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2024 призначено розгляд справи у попередньому засіданні, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на дії розпорядника майна, заяви розпорядника майна про скасування арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності боржнику, звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди на 17.04.2024.

17.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" щодо заявлених вимог до боржника.

17.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог Плюс" про долучення документів до матеріалів справи.

17.04.2024 до суду надійшли письмові пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Шимана Є.О. щодо заявлених грошових вимог до боржника.

У судове засідання, призначене на 17.04.2024, з`явилися представники учасників справи та заявлених кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У судовому засіданні, що відбулось 13.03.2024, судом розглянуто реєстр вимог кредиторів.

За наслідками розгляду реєстру вимог кредиторів визнанню кредиторами Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» підлягають:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будакс»

У ході попереднього засідання, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будакс» до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 62 798 043,30 грн.

Поряд із цим, судом в ухвалі від 28.07.2021 зазначено, що враховуючи завдання підготовчого засідання суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявлені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будакс» до Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» за Угодами № 18 від 20.08.2020, № 19 від 28.08.2020, № 20 від 20.08.2020, № 21 від 28.08.2020 та Договорами підряду № 1907/4-20 від 20.07.2020 і № 0909/4-20 від 09.09.2020 не розглядаються судом, оскільки заборгованість за вказаними правочинами виникла після 12.03.2020.

17.10.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" №728-ІХ від 18.06.2020, відповідно до якого "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 1-2, а саме установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину: не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.

Відтак, кредитор звернувся до суду з заявою про визнання вимог до боржника на суму 25 555 589,97 грн.

На обґрунтування заяви вказано, що у січні 2014 між ТОВ «БУДАКС» та ПрАТ «Енергополь-Україна» підписано Договір генерального підряду №03/01-14 (надалі Договір підряду) на будівництво 2 пускового комплексу «Житловий будинок №4» третьої черги будівництва житлово-офісного комплексу з об`єктами соціально-побутового, торговельного призначення та підземним паркінгом по вул. Кондратюка, 1 у Оболонському районі м. Києва, який розташований на земельних ділянках, кадастровий номер 8000000000:78:137:0015 та кадастровий номер 8000000000:78:137:0020 (вул. Кондратюка. 1), який на даний час збудований та введений в експлуатацію, ступінь готовності об`єкта - більше 90%. житлового будинку №4 третьої черги житлово-офісного комплексу по вул. Кондратюка, 1.

Згідно умов вказаного Договору ТОВ «БУДАКС» виступило в якості генерального підрядника, який взяв на себе зобов`язання по виконанню комплексу будівельних робіт на будівництві будинку №4 другого пускового комплексу третьої черги житлово-офісного комплексу з об`єктами соціально-побутового, торговельного призначення (будинок) по вулиці Кондратюка, 1 в Оболонському районі м. Києва у відповідності із затвердженою Замовником проектною документацією на стадії «РД».

Замовник зобов`язався прийняти та оплатити роботи, виконані Генеральним підрядником.

Умовами Договору підряду визначено, що загальна вартість робіт, що підлягають виконанню Генпідрядником згідно Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва на дату підписання становили 225 898 719,00 грн.

Загальна вартість складається із затверджених Договірних цін по окремих етапах робіт, які наведені у Графіку виконання і фінансування робіт.

Договірні ціни кожного етапу формуються Генпідрядником на підставі затвердженої вартості робіт Замовником з урахуванням цін на матеріали, устаткування й будівельні роботи.

Виконання будівельних робіт здійснюється відповідно до вимог державних будівельних норм на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Згідно з частиною першою статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається па підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною першою статті 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з частиною першою статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 N 66-8 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду із капітальному будівництві», договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договір підряду укладається за результатами переговорів сторін, рішення щодо застосування приблизної або твердої договірної ціни, порядку погодження кошторису та проведення розрахунків приймаються за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 24 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін.

Відповідно до частини другої статті 321 ГК України, визначено, що вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Станом на початок 31.03.2021 року Замовником профінансовано 307 210 132,64 грн.

Остаточна узгоджена вартість будівельно-монтажних робіт згідно підписаного Договору підряду з доповненнями складає 379 666 407.84 грн., залишок не оплаченою суми по договору з доповненнями складає 72 456 275,20 грн. та за договорами підряду №1907/4-20, № 0909/4-20 заборгованість складає 15 897 358,07 грн., що разом становить 88 353 633,27 грн. з урахуванням ПДВ з терміном закінчення робіт у 2021 році згідно Графіків виконання робіт.

Так, згідно з додатковою угодою № 18 від 20.08.2020 загальна вартість доручених до виконання Генпідряднику робіт і матеріалів по влаштуванню ІТП визначається Договірною ціною, яка складає невід`ємну частину даної Додаткової Угоди і становить - 6 139 142,27 грн., в тому числі ПДВ - 1 023 190,38 грн. та наведена у Додатку №1. Замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи.

Відповідно до додаткової угоди № 19 від 28.08.2020 загальна вартість доручених до виконання Генпідряднику робіт і матеріалів по влаштуванню системи пожежогасіння становить 10 531 206,60 грн.

У додатковій угоді № 20 від 20.08.2020 визначено, що загальна вартість доручених до виконання Генпідряднику робіт і матеріалів по влаштуванню зовнішнього освітлення становить 1 427 216,30 грн.

За додатковою угодою № 21 від 28.08.2020 вартість робіт по завершенню будівництва складає 1 224 809 грн.

Із матеріалів справи слідує, що 31.03.2021 сторонами договору підряду від 03.01.2014 №03/01-14 підписано акт інвентаризації залишків несплачених коштів по договору з додатковими угодами, за яким боржником визнано борг у сумі 72 456 275,20 грн.

Поряд із цим, 20.07.2020 між ТОВ «Будакс» (підрядник) та ПрАТ «Енергополь-Україна» (замовник) укладено договір підряду № 1907/4-20, за яким підрядник приймає на себе зобов`язання по виконанню комплексу відновлювальних робіт на майданчику будівництва будинку № 4 третьої черги житлово-офісного комплексу з об`єктами соціально-побутового, торговельного призначення по вул. Кондартюка, 1, в Оболонському районі м. Києва, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи.

За змістом пункту 4.1 договору роботи здійснюються по етапах, із закінченням всіх робіт у термін до 30.12.2021 року.

У п. 5.1 договору визначено, що договірна ціна робіт становить 14 760 110,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 460 018,33 грн.

09.09.2020 між ТОВ «Будакс» (підрядник) та ПрАТ «Енергополь-Україна» (замовник) укладено договір підряду № 0909/4-20, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними або залученими силами виконати і здати замовнику роботи по влаштуванню інженерних мереж третьої черги другого пускового комплексу житлово-офісного комплексу з об`єктами соціально-побутового, торговельного призначення по вул. Кондартюка, 1, в Оболонському районі м. Києва, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи.

Роботи здійснюються по етапах, із закінченням всіх робіт у термін до 30.04.2021 (пункт 4.1 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору договірна ціна робіт становить 19 505 548,68 грн., в т.ч. ПДВ - 3 250 924,78 грн.

31.03.2021 кредитором та боржником підписано акт інвентаризації за договорами підряду №1907/4-20, № 0909/4-20, відповідно до якого заборгованість боржника перед ТОВ «Будакс» складає загалом 15 897 358,07 грн.

Ураховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будакс» до боржника на суму 25 555 589,97 грн. - вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 81 240,00 грн., які пов`язані зі сплатою судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та витрати на авансування винагороди арбітражного керуючого.

Таким чином, загальна сума вимог кредитора, яка підлягає визнанню складає 88 434 873,27грн.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 4 507 683,55грн.

Згідно з заявою кредитора за Приватним акціонерним товариством "Енергополь-Україна" обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3 154 923,61грн., з яких: 3017575,19грн. - основний борг; 127 246,74грн. - штрафна санкція, 10 101,68грн. - пеня, що виникла згідно:

- податкових розрахунків земельного податку за одинадцять місяців 2020 року та шість місяців 2021 року у розмірі 3 017 575,19грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0815850416 від 18.09.2020 у розмірі 39 311,26грн.;

- податкового повідомлення-рішення №0815840416 від 18.09.2020 у розмірі 87 935,48грн.;

- пеня нарахована згідно норм ст.129 ПК України у розмірі 10 101,68грн.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Також, за Приватним акціонерним товариством "Енергополь-Україна" обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у розмірі 529 102,57грн., а саме: основний борг - 449 660,87грн., штрафні санкції - 73 600,55грн., пеня - 5 841,15грн.

Дана заборгованість виникла згідно податкових розрахунків в частині житлової нерухомості №9029323002 від 19.02.2020 у розмірі 394470,62грн., податкових розрахунків в частині житлової нерухомості №9027320231 від 16.02.2021 у розмірі 55 190,25грн., податкового повідомлення-рішення №0753960410 від 19.06.2020 у розмірі 73 600,55грн., та нарахованої пені згідно норм ст..129 ПК України у розмірі 5 841,15грн.

Крім того, за Приватним акціонерним товариством "Енергополь-Україна" обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 823 657,37грн., з якого: основний борг - 731 827,89грн., штрафні санкції - 85 209,97грн., пеня - 6 619,51грн.

Наведена сума боргу виникла згідно розрахунків та уточнюючих розрахунків в частині об`єктів нежитлової нерухомості (платником самостійно визначено зобов`язання) у розмірі 731 827,89грн.; уточнюючих розрахунків, боржником донараховано самостійно штрафних санкцій у розмірі 1 802,19грн.; податкового повідомлення-рішення №0753790410 від 19.06.2020 у розмірі 83 407,78грн., пені, нарахованої згідно норм ст.129 ПК України у розмірі 6 619,51грн.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Натомість, зазначені податкові повідомлення-рішення боржником не були оскаржені, у зв`язку з чим набули статусу узгоджених.

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, кредитором боржника на суму 4 507 683,55грн., з якої: 4 199 063,95 грн. - вимоги третьої черги, 308 619,60 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. - вимоги першої черги.

Фізична особа-підприємець Сало Денис Володимирович

Фізична особа-підприємець Сало Денис Володимирович звернувся до суду із заявою кредитора боржника на суму 124 358,59 грн.

Вимоги заяви мотивовані тим, що 01.04.2017 між ПАТ «Енергополь-Україна» та ФОП Сало Д.В. (Виконавець) укладено Договір № ЕИ-1-17 про надання рекламних послуг (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язувався надавати послуги з розміщення та підтримки на ВЕБ-ресурсах у мережі Інтернет рекламної інформації та матеріалів замовника ПАТ «Енергополь-Україна», передбачених у додатках до цього договору, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги і оплатити їх на умовах та у порядку, вказаних у цьому Договорі.

Відповідно до п.1.2 Договору під наданням послуг виконавцем замовникові за цим Договором мається на увазі представлення, підтримка та популяризація замовника згідно з додатками до цього Договору.

Згідно з п. 2.2.3 Договору ПАТ «Енергополь-Україна» зобов`язується сплачувати послуги Виконавця згідно п. 3 даного Договору, за умовами якого загальна ціна становить суму всіх послуг перерахованих у додатках до цього Договору.

У пункті 3.5 Договору встановлено, що ПАТ «Енергополь-Україна» здійснює оплату послуг у безготівковій формі шляхом внесення (перерахування) грошових коштів у розмірі повної місячної вартості послуг на банківський рахунок Виконавця, вказаний у цьому Договорі, кожного робочого місяця, але не пізніше 5 робочих днів з моменту місячного надання послуг у повному переліку, вказаному у додатках до цього Договору.

Термін дії договору визначений з моменту підписання і до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків та гарантій - до повного виконання сторонами зобов`язань. У випадку якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії Договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня. Дана умова діє на кожний наступний рік ( п.10 Договору).

Додатковими угодами №8 від 01.09.2019 року, №9 від 01.10.2019 року, №10 від 01.11.2019 року, №11 від 01.12.2019 року до Договору надання рекламних послуг №EU-1-17 від 01.04.2017 року Сторони узгодили, що Виконавець надає для Замовника послуги із розміщення, оптимізації, технічної підтримки облікових записів в соціальних мережах, а також показ та розміщення відео на https://youtube.com/ та його рекламування, а Замовник бере на себе обов`язок за умовами Основного Договору здійснювати систематичну оплату послуг Виконавця.

Згідно з п.4.1 Додаткових угод винагорода Виконавця за надання послуг згідно з цією Додатковою угодою становить 31000 грн.

Угодою про розірвання від 30.09.2020 Договору надання рекламних послуг №EU-1-17 від 01.04.2017 Сторони дійшли згоди припинити дію договору.

На виконання умов Договору надання рекламних послуг №EU-1-17 від 01.04.2017 Фізична особа-підприємець Сало Денис Володимирович надав послуги по розміщенню та підтримці на ВЕБ-ресурсах у мережі Інтернет рекламної інформації та матеріалів ПрАТ «Енергополь-Україна», а останній у свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується Актами здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) №EU-1-17/37 від 30.09.2019 року на суму 31 000 грн., №EU-1-17/38 від 31.10.2019 року на суму 31 000 грн., №EU-1-17/39 від 30.11.2019 року на суму 31 000 грн., №EU-1-17/40 від 31.12.2019 року на суму 31 000 грн., а загалом на суму в розмірі 124 000 грн.

З огляду на наявну заборгованість у сумі 113 000 грн., Фізична особа-підприємець Сало Денис Володимирович надіслав на адресу ПрАТ «Енергополь-Україна» 26.01.2021 претензію із вимогою сплатити заборгованість та в подальшому звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/2836/21 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» на користь Фізичної особи - підприємця Сала Дениса Володимировича заборгованість у розмірі 113 000 грн., 3% річних у розмірі 4 226,62 грн., інфляційні у розмірі 4 866,30 грн. та судовий збір у розмірі 2 265,67 грн. У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» до Фізичної особи - підприємця Сала Дениса Володимировича про визнання Договору надання рекламних послуг №EU-1-17 від 01.04.2017 недійсним - відмовлено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» на користь Фізичної особи - підприємця Сала Дениса Володимировича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн.

Натомість, доказів виконання ПрАТ «Енергополь-Україна» рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/2836/21 матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Фізичної особи-підприємця Сало Дениса Володимировича кредитором боржника на суму 124 358,59 грн. - вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.-вимоги першої черги.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 1 741 431,22 грн. (з урахуванням заяви про уточнення грошових вимог).

У заяві кредитора вказано, що між КП «Київтеплоенерго» та ПрАТ «Енергополь-Україна» укладено Договір на постачання теплової енергії від 23.11.2018 № 8413019-03 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, КП «Київтеплоенерго» зобов`язався постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Об`єктом постачання теплової енергії є приміщення Відповідача (додатки 8, 9 Договору) за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка Юрія, буд. 7, офіс 727.

Відповідач зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору (п.п. 2.3.1., 2.3.2. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору, «Абонент», що має прилади обліку, щомісячно надає «Теплопостачальній організації» звіт но фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1, 2 Додатку 4 до Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. ПрАТ «Енергополь-Україна» до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує КП «Київтеплоенерго» вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформляє Договір про заставу майна, згідно ЗУ «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, за кожною тарифною групою окремо.

Відповідно до п. 3 Додатку № 4 до Договору ПрАТ «Енергополь-Україна» щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою вул. Волоська, буд 42 оформлену КП «Київтеплоенерго» облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Договір набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2019 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін (п.п. 8.1., 8.4. Договору).

На підтвердження надання послуг КП «Київтеплоенерго» долучено до матеріалів справи копії корінців нарядів на включення та відключення об`єкту тепло споживання; копії Відомостей обліку споживання теплової енергії; копія Акту № 3/2591, 3/14-1118, 3/8-1905 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи; облікові картки за спірний період; акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період; розрахунок основного боргу за теплову енергію ПрАТ «Енергополь-Україна»; акт звіряння розрахунків за теплову енергію; рахунки-фактури.

Проте, ПрАТ «Енергополь-Україна» своєчасно не вносило плату за спожиту теплову енергію, в результаті чого за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року включно утворилась заборгованість, яка становить 52 610,40 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Договором, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 58 271,18 грн, у тому числі: 52 610,40 грн - заборгованості за спожиту теплову енергію, 1 412,25 грн - пені, 2 821,09 грн - інфляційних втрат та 1 427,44 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором на постачання теплової енергії №8413019-03 від 23.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 зупинено провадження у справі №910/5335/21 (910/8631/21) до постановлення ухвали попереднього засідання за результатами розгляду кредиторських вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до боржника у справі №910/5335/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7 Додатку № 4 Договору, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством У країни.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду пеня за прострочення виконання зобов`язання складає 1 412,25 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 821,09 грн., три відсотки річних у розмірі 1 427,44 грн.

Поряд із цим, 11.10.2018 між КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «Київенерго» (перейменовано у АТ «К.Енерго», далі - АТ «К.Енерго») укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 (далі - Договір цесїї № 602-18), за яким АТ «К.ЕНерго» передало, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до ПрАТ «Енергополь-Україна» заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - комунальні послуги), яка виникла до 01.05.2018 та не оплачена на день укладення зазначених договорів цесії (11.10.2018), а саме:

- за спожиті комунальні послуги у квартирах, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, 7, вимоги становлять 439 926,37 грн., з яких 114 983,69 гри. боргу за послуги з централізованого опалення та 1 790,68 грн. боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником до 01.05.2018, 20 313,00 грн. інфляційної складової боргу та 9 613,99 грн. 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих до 01.05.2018, 148 637,41 грн. боргу за послуги з централізованого опалення та 99 491,26 грн. боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником після 01.05.2018, 30 809,07 грн. інфляційної складової боргу та 14 287,27 гри. 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих після 01.05.2018;

- за спожиті комунальні послуги у квартирах, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, 5, грошові вимоги становлять 724 602,93 гри., з яких 69 825,69 грн. боргу за послуги з централізованого опалення та 3,22 грн. боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником до 01.05.2018, 12 150,23 грн. інфляційної складової боргу та 5 761,28 грн. З % річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих до 01.05.2018, 533 956,61 грн. боргу за послуги з централізованого опалення та 49 067.16 грн. боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником після 01.05.2018, 40 286,30 грн. інфляційної складової боргу та 13 552,44 грн. 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих після 01.05.2018;

- за спожиті комунальні послуги у квартирах за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, 3, грошові вимоги становлять 511 820,74 грн., з яких 119 107,82 грн. боргу за послуги з централізованого опалення та 8 344,23 грн. боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником до 01.05.2018, 22 176,67 грн. інфляційної складової боргу та 10 481,80 грн. 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих до 01.05.2018, 254 444,16 грн. боргу за послуги з централізованого опалення та 45 112,12 грн. боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником після 01.05.2018, 37 074,93 грн. інфляційної складової боргу та 15 079,01 грн. 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих після 01.05.2018.

Заперечуючи проти вимог кредитора в частині заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання теплової енергії, яка виникла до 01.05.2018, арбітражний керуючий зауважив на пропуску строку позовної давності. До того ж, оскільки боржник не є власником квартир за адресами: м. Київ, вул. Кондратюка, буд. 3, 5, 7, покладення на останнього боргу є неправомірним.

У свою чергу, кредитор указував на продовження строку позовної давності під час дії карантину згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно до п. 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Як слідує з матеріалів справи, ПрАТ «Енергополь-Україна» є забудовником житлово-офісного комплексу з об`єктами соціально-побутового, торговельного призначення та підземним паркінгом на вул. Юрія Кондратюка, 1 в Оболонському районі м. Києва, в якому запроектовано 4 багатоповерхових будинки, та присвоєно поштові адреси, а саме: Будинок № 1 вул. Кондратюка, 7; Будинок № 2 вул. Кондратюка, 5; Будинок № 3 вул. Кондратюка, 3; Будинок № 4 вул. Кондратюка, 1.

У той же час, доказів того, що ПрАТ «Енергополь-Україна» є власником зазначених кредитором у заяві про визнання грошових вимог квартир за адресою м. Київ, вул. Кондратюка,7 кв. №№ 110-727, вул. Кондратюка, 5 кв. №№ 199-694, вул. Кондратюка, 3 кв. №№ 148-696, матеріали справи не містять.

Отже, кредитором не доведено наявності правових підстав для покладення на ПрАТ «Енергополь-Україна» заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у період з травня 2018 року по липень 2021 року по квартирам за адресою м. Київ, вул. Кондратюка,7 кв. №№ 110-727, вул. Кондратюка, 5 кв. №№ 199-694, вул. Кондратюка, 3 кв. №№ 148-696, ураховуючи, що споживачем у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є, зокрема, власник (співвласник) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу, і саме споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги.

Щодо заяви арбітражного керуючого про застосування строку позовної давності, суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року в справі № 369/6892/15-ц.

З огляду на те, що вимоги кредитора в частині боргу на суму 1 688 673,87 грн. не підлягає задоволенню в повному обсязі, застосування строку позовної давності судом не здійснюється.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" кредитором боржника на суму 52 757,35 грн. - вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.-вимоги першої черги.

У визнанні Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" кредитором боржника на суму 1 688 673,87 грн. слід відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог Плюс»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог Плюс» звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 292 147 596,39 грн.

У заяві кредитора вказано, що 16.02.2010 між ТОВ «Компанія з управління активами «Діалог Плюс», що діє від власного імені в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Фонд прямих інвестицій «Перспективна нерухомість» (позикодавець) та ПрАТ «Енергополь-Україна» (позичальник) укладено Договір процентної позики №1-2010, у п. 2.1 якого визначено суму позики за Договором 91 998 000 грн.

Пункт 2.3 договору передбачає, що проценти нараховуються за методом «факт/факт» щоквартально в останній робочий день останнього місяця кожного кварталу користування коштами, тобто за фактичний час існування боргу за цим договором, і виходячи з фактичної кількості календарних днів у році і фактичної суми коштів, що залишається у користуванні позичальника (з урахуванням п. 4.4 договору).

Розрахунок процентів за період користування позикою (далі - розрахунок) здійснює позикодавець, та надсилає його позичальнику щоквартально, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за останнім місяцем кварталу, за який здійснюється розрахунок, а також в день фактичного повернення всієї суми позики (пункт 2.5 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2012 № 18).

За змістом укладеної 16.09.2011 додаткової угоди № 17 до договору процентної позики №1-2010 від 16.02.2010 сума позики збільшилася на 7 980 000,00 грн., тобто загальна сума позики становить 221 112 000,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди від 27.12.2019 № 26 до договору внесені зміни щодо встановлення процентів за користування позикою на період з 01.01.2020 до закінчення строку повернення позики в розмірі 22 % річних.

Кінцевий строк повернення позики до 31.03.2020 (пункт 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 27.12.2019 № 26).

Також додатковою угодою від 27.12.2019 № 26 внесені зміни до пунктів 2.5, 2.6 договору, за якими розрахунок процентів за період користування позикою здійснює позикодавець щомісячно та надсилає його позичальнику протягом 5 робочих днів наступного календарного місяця. Сплата процентів здійснюється позичальником після отримання розрахунку.

Як слідує з заяви кредитора, останній вказує на надання Боржнику позики на загальну суму 221 112 000,00 грн.

У свою чергу, Боржник частково повернув позику на суму 5 754 315,00 грн., відтак залишок не повернутої частини позики за твердженнями кредитора становить суму 215 357 685,00 грн.

За час користування позикою Кредитором нараховано проценти у сумі 90 733 525,88 грн., з яких Боржником сплачено 17 400 027,68 грн., тобто несплачена сума процентів за договором позики становить 73 333 498,20 грн.

Відтак, кредитор просив визнати за договором процентної позики №1-2010 від 16.02.2010 вимоги на суму 288 691 183,20 грн.

Крім того кредитором зазначено, що 06.05.2010 між ТОВ «Компанія з управління активами «Діалог Плюс», що діє від власного імені в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Фонд прямих інвестицій «Перспективна нерухомість» (позикодавець) та ПрАТ «Енергополь-Україна» (позичальник) укладено Договір процентної позики №2-2010, сума позики за яким становить 3 955 000,00 (пункт 2.1 договору).

Пункт 2.3 договору передбачає, що проценти нараховуються за методом «факт/факт» щоквартально в останній робочий день останнього місяця кожного кварталу користування коштами, тобто за фактичний час існування боргу за цим договором, і виходячи з фактичної кількості календарних днів у році і фактичної суми коштів, що залишається у користуванні позичальника (з урахуванням п. 4.4 договору).

Розрахунок процентів за період користування позикою (далі - розрахунок) здійснює позикодавець, та надсилає його позичальнику щомісячно, Остаточний розрахунок процентів здійснюється позикодавцем та надсилається позичальнику протягом 5 робочих днів після фактичного повернення всієї суми позики (пункт 2.5 договору).

27.12.2019 сторонами укладено додаткову угоду № 12 до договору №2-2010 від 06.05.2010, за якою внесені зміни до п. 2.3, 2.5, 2.6 договору щодо нарахування процентів за методом «факт/факт» щомісячно, тобто за фактичний час існування боргу. Розрахунок процентів за період користування позикою здійснює позикодавець щомісячно та надсилає його позичальнику протягом 5 робочих днів наступного календарного місяця. Сплата процентів здійснюється позичальником після отримання розрахунку.

У пункті 4.1 договору (у редакції додаткової угоди від 27.12.2019 № 12) вказано, що кінцевий строк повернення позики становить 31.03.2020 року.

Як зазначив кредитор у заяві, останнім надано Боржнику позику на загальну суму 14 869 000,00 грн., з якої повернуто 12 184 000.00 грн., у зв`язку з чим залишок боргу становить 2 685 000,00 грн.

За час користування позикою кредитором нараховано проценти у сумі 8 091 821.43 грн., з яких Боржником сплачено лише 7 325 166,24 грн., тобто несплачена сума процентів становить 766 655,19 грн.

Таким чином, кредитор просив визнати вимоги до боржника за договором процентної позики №2-2010 від 06.05.2010 у сумі 3 451 655,19 грн.

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як слідує з долучених кредитором до заяви виписок по особовим рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог Плюс» за 2010-2011 роки, загальний розмір перерахованої, проте не повернутої боржником позики за договорами №1-2010 від 16.02.2010, №2-2010 від 06.05.2010 становить 185 802 485,00 грн.

Щодо вимог кредитора в частині нарахованих процентів за договором процентної позики №1-2010 від 16.02.2010 у сумі 73 333 498,20 грн. та за договором №2-2010 від 06.05.2010 у сумі 766 655,19 грн., суд наголошує наступне.

За змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У той же час, до заяви кредитора не надано жодного розрахунку процентів за договорами позики №1-2010 від 16.02.2010, №2-2010 від 06.05.2010, що унеможливлює суд перевірити правильність та обґрунтованість заявлених кредитором сум процентів.

Судом прийнято до уваги, що в п. 4.1 договору №1-2010 від 16.02.2010 (у редакції додаткової угоди від 01.04.2019 № 25) встановлено графік повернення позики та сплати нарахованих процентів станом на 01.04.2019 до 31.12.2019 у сумі 162 523 663,58 грн.

Проте, відповідний графік не відображає окремо сум нарахованих процентів та основної заборгованості, а також періодів нарахування процентів. До того ж, у заяві кредитора сума нарахованих процентів становить 90 733 525,88 грн., з яких не сплаченими визначено 73 333 498,20 грн.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог Плюс» кредитором боржника на суму 185 802 485,00 грн. - вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.-вимоги першої черги.

У визнанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Діалог Плюс» кредитором боржника на суму 106 340 571,39 грн. відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 196 706 324,59 грн.

На обґрунтування заяви кредитором зазначено, що 22.09.2014 між ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє в від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1», та ПАТ «Енергополь-Україна» укладено Інвестиційний договір № 1/01-14.

У п. 2.1. Договору визначено, що предметом договору є інвестиційна участь ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє в від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у будівництві Об`єкта, яким відповідно до п. 1.1.1. Договору є: а) 1 пусковий комплекс «Житловий будинок № 3» третьої черги будівництва житлово- офісного комплексу з об`єктами соціально-побутового, торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Кондратюка 1 у Оболонському районі м. Києва, який розташований на земельних ділянках, кадастровий номер 8000000000:78:137:0015 та кадастровий номер 8000000000:78:137:0020 (далі - 1 пусковий комплекс); б) 2 пусковий комплекс «Житловий будинок № 4» третьої черги будівництва житлово- офісного комплексу з об`єктами соціально-побутового, торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Кондратюка 1 у Оболонському районі м. Києва, який розташований на земельних ділянках, кадастровий номер 8000000000:78:137:0015 та кадастровий номер 8000000000:78:137:0020 (далі - 2 пусковий комплекс).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. Договору ПАТ «Енергополь-Україна» зобов`язується забезпечити будівництво Об`єкта, ввести його в експлуатацію та передати Об`єкт у власність ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє в від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» в порядку, що встановлений цим Договором. В свою чергу ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє в від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» зобов`язується забезпечити інвестування Об`єкту, шляхом перерахування Інвестиційних внесків, у грошовій формі, на умовах, в обсягах та строки передбачені Договором та отримати Об`єкт у власність у встановленому Договором порядку.

Згідно умов Договору інвестиційним внеском ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє в від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» є фінансування будівництва Об`єкта згідно з Договором, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ПАТ «Енергополь- Україна» (п. 2.8. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору сума інвестиційних внесків за окрему частину Об`єкта, яку сплачує Інвестор, та терміни сплати інвестиційних внесків, визначаються у відповідних Додатках. Загальна сума інвестиційних внесків за Договором (Вартість Об`єкта) представляє собою сумарну вартість окремих частин, визначених у відповідних додатках.

Як наголошено в заяві кредитора, останнім здійснено фінансування Об`єкта на рахунок ПАТ «Енергополь-Україна» в розмірі 251 553 751,51 грн., з яких - 235 701 520,00 грн. - інвестиційні внески та 15 852 231,51 грн. додаткові витрати.

Оскільки ПАТ «Енергополь-Україна» збудовано, введено в експлуатацію та передано у власність ТОВ «КУА «Імідж Фінанс» лише частину об`єкта - 1 пусковий комплекс, а 2й пусковий комплекс «Житловий будинок № 4» не побудовано, ТОВ «КУА «Імідж Фінанс» зверталося до третейського суду з відповідним позовом щодо стягнення боргу по інвестиційним внескам у сумі 297 973 520,83 грн.

Рішенням постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 30.09.2020 у справі № 30/09/2020 позов ТОВ «КУА «Імідж Фінанс» задоволено повністю та вирішено стягнути з ПАТ «Енергополь-Україна» борг у сумі 297 973 520,83 грн., з яких: 92 411 850,64 грн. - інфляційних втрат, 26 244 468,95 грн. - 3 % річних, 179 317 196,24 грн. - недоотриманого прибутку.

Як зазначив кредитор, у період з 19.02.2021 по 30.06.2021 ПАТ «Енергополь-Україна» здійснило часткове погашення заборгованості ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» в загальній сумі 113 667 196,24 грн.

Таким чином, посилаючись на рішення постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 30.09.2020 у справі № 30/09/2020, ТОВ «КУА «Імідж Фінанс» просило визнати вимоги до боржника на суму 184 306 324,59 грн.

Разом із цим, відповідно до частини 8 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду, що також кореспондується зі змістом частини першої статті 55 названого Закону, відповідно до якої рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.

Стаття 57 Закону України "Про третейські суди" передбачає, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно частини другої статті 352 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом, що також узгоджується з частиною першою статті 56 Закону України "Про третейські суди".

У статті 355 Господарського процесуального кодексу України та статті 56 Закону України "Про третейські суди" вказано, що суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Натомість, доказів видачі виконавчого документа, визначеного статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи не містять.

При цьому, кредитором не доведено в загальному порядку згідно з частиною 8 статті 75 ГПК України обставини, на які останній посилався, як встановлені рішенням третейського суду.

За наведених обставин суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вимог кредитора на суму 184 306 324,59 грн.

Також у заяві кредитора вказано, що ПАТ «Енергополь-Україна» та ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє в від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснили усну домовленість про укладання Договору купівлі-продажу приміщення, де ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», виступає покупцем, а ПАТ «Енергополь-Україна» - продавцем, що бере на себе зобов`язання забезпечити купівлю-продаж приміщення.

Відповідно до усної домовленості сторони домовилися про нумерацію Договорів купівлі-продажу приміщення та суму передоплати (аванс), а саме: Договір купівлі-продажу приміщення № 3/853 - 1 500 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/854 - 1 600 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/856 - 1 500 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/857 - 2 000 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/862 - 2 500 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/873 - 3 300 000,00 грн.

Відтак, ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє в від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» перерахувало передоплату (аванс) за домовленістю на загальну суму 12 400 000,00 грн.; з яких: Договір купівлі-продажу приміщення № 3/853 - 1 500 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/854 - 1 600 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/856 - 1 500 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/857 - 2 000 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/862 - 2 500 000,00 грн.; Договір купівлі-продажу приміщення № 3/873 - 3 300 000,00 грн.

На підтвердження перерахування авансу кредитором долучені: виписка по особовому рахунку за 14.07.2021; повідомлення про заміну призначення платежу №14/07-1 від 14.07.2021; виписка по особовому рахунку за 06.07.2021; повідомлення про заміну призначення платежу №06/07-1 від 06.07.2021; виписка по особовому рахунку за 27.07.2021; повідомлення про заміну призначення платежу №27/07-1 від 27.07.2021; Копію виписка по особовому рахунку за 27.07.2021; повідомлення про заміну призначення платежу №27/07-2 від 27.07.2021; виписка по особовому рахунку за 27.05.2021; повідомлення про заміну призначення платежу №27/05-1 від 27.05.2021; виписка по особовому рахунку за 27.04.2021; повідомлення про заміну призначення платежу №27/04-1 від 27.04.2021; акти звірки за договорами № 3/853, № 3/854, № 3/856, № 3/857, № 3/862, № 3/873.

Проте, ПАТ «Енергополь-Україна» не виконав зобов`язання щодо забезпечення укладання Договорів купівлі-продажу приміщення та не повернув сплачену передоплату (аванс) ТОВ «КУА «Імідж Фінанс», що діє в від свого імені в інтересах ВЗНПІФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» в загальній сумі 12 400 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 1.7 зазначеної Інструкції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно пункту 1.8 даної Інструкції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Із системного правового аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж.

Водночас, відповідно до пункту 2.29 зазначеної Інструкції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Тобто до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Разом із цим, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Тобто з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим, а питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу» виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами без участі банку.

Так, визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 809/34/17.

До матеріалів заяви кредитора надані відповідні листи про заміну призначення платежу, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» просило вважати вірним призначення платежу щодо перерахування грошових коштів у рахунок попередніх договорів купівлі-продажу приміщення на суму 12 400 000,00 грн.

З огляду на наведене, оскільки визначення іншого призначення платежу належить до виключних прав сторін, між якими виникли відповідні господарські правовідносини, суд дійшов висновку про доведеність Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» факту наявності боргу в сумі 12 400 000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс» кредитором боржника на суму 12 400 000,00 грн. - вимоги четвертої черги

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.-вимоги першої черги.

У визнанні кредитором боржника на суму 184 306 324,59 грн. відмовити.

ОСОБА_1

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявами кредитора боржника на суму 35 722 228,15 грн. та 345 915 997,85 грн.

Із заяви кредитора слідує, що 26.04.2011 між ПрАТ «Енергополь-Україна» (далі - ліцензіат) та ОСОБА_1 (далі - ліцензіар) укладено Ліцензійний договір (далі - договір), яким регулюються правовідносини у сфері інтелектуальної власності, що виникають з приводу надання ліцензіаром дозволу ліцензіатові на використання торгівельних марок (знаків для товарів та послуг) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

У пункті 1.2. договору визначено, що ліцензіар, який володіє правом власності на зареєстровані торговельні марки (знаки для товарів і послуг) «ІНФОРМАЦІЯ_1», свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р„ заявка Лет 2009 13637 від 19.10.2009 та «ІНФОРМАЦІЯ_1», свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р., заявка № m 2009 12123 від 23.09.2009, за плату надає ліцензіату дозвіл на використання Знаків (ліцензію), що визначені у п. 1.7 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі.

За положеннями пунктів 1.3.1., 1.3.2 знак «ІНФОРМАЦІЯ_1», свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р„ заявка № m 2009 13637 від 19.10.2009, для переліку послуг 35, 36, 37, 42, 43 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі - МКТП). Відомості про видачу свідоцтва на знак були опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 18 від 27.07.2010 р. (надалі - Знак 1); Знак «ІНФОРМАЦІЯ_1», свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р., заявка № m 2009 12123 від 23.09.2009, для переліку послуг 36 класу МКТП. Відомості про видачу свідоцтва на Знак були опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 04 від 25.02.2010 р. (надалі - Знак 2).

Відповідно до п.1.7. договору під використанням ліцензіатом Знаку у цьому договорі розуміється: застосування Знаків під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої Знаки зареєстровано і зазначено в п.1.6. цього Договору; застосування їх в діловій документації чи рекламі та в мережі Інтернет, в доменних іменах.

Згідно з п. 1.9. договору строк дії ліцензії, що видається за цим договором, з 26.04.2011 до 31.12.2018.

За змістом п. 6.2. договору ліцензіат зобов`язаний сплачувати ліцензіару плату за використання Знаку у вигляді платежів, в порядку, в розмірах і в строк, що встановлений у додатках № 1 та № 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 8.2. договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2018.

Згідно з Актом прийому-передачі права на використання знаків для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 26.04.2011 (Свідоцтво НОМЕР_3 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво НОМЕР_4 від 25.02.2010 р.), громадянин України ОСОБА_1 передав права на використання знаків на товари та послуги «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтва № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та "ІНФОРМАЦІЯ_1" (Свідоцтва № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р.), та ПрАТ «Енергополь-Україна» прийняло їх на підставі Ліцензійного договору від 26.04.2011 та Додатку № 1 до Ліцензійного договору від 26.04.2011.

У пункті 2 Додатку № 1 від 26.04.2011 до Ліцензійного договору від 26.04.2011 сторони домовились прийняти за основу ринкову вартість ліцензії на використання знаків для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р.) встановлену Звітом в доларах США, платежі здійснюються в національній валюті України за курсом гривні до долара США, встановленому Національним Банком України на день оплати.

Так, з метою укладення відповідного ліцензійного договору, за замовленням ПрАТ «Енергополь- Україна» відповідно до Договору № 05/03-2012 від 04.04.2012 з Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, що діє на підставі Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності від 10.06.2011 року № 12061/11, проведена оцінка ринкової вартості права на використання знаків на товари та послуги «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р.).

Відповідно до Висновку про ринкову вартість права на використання знаків на товари та послуги станом на 31.07.2012 ринкова вартість ліцензії на використання знаків на товари та послуги «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р.) із заокругленням становить: 96 694 922,00 грн. без ПДВ, 12 101 993,00 дол. США за курсом НБУ на дату оцінки.

01.08.2012 сторонами укладено додаток № 2 до Ліцензійного договору від 26.04.2011, відповідно до п. 1 якого сторони домовились прийняти за основу ринкову вартість ліцензії на використання знаків для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р.) встановленому Звітом про ринкову вартість ліцензії на право використання знаків для товарів і послуг станом на 31.07 2012 Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, яка становить 96 694 922,00 грн. без ПДВ, платежі здійснюються в національній валюті України за курсом гривні до долара США, встановленому Національним Банком України на день оплати.

Надалі, за положеннями додаткової угоди № 1 від 23.04.2015 до Ліцензійного договору від 26.04.2011 сторони домовились скасувати дію Додатку № 1 від 26.04.2011 до Ліцензійного договору від 26.04.2011.

Також, викладено додаток №2 від 01.08.2012 до Ліцензійного договору від 26.04.2011 в наступній редакції: «Вартість ліцензії на використання знаків для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво НОМЕР_4 від 25.02.2010 р.) становить 63 068 566,77 грн.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 18.07.2016 до Ліцензійного договору від 26.04.2011 сторони домовились викласти Додаток № 2 від 01.08.2012 до Ліцензійного договору від 26.04.2011 у наступній редакції: « 1. Вартість ліцензії на використання знаків для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р.) становить 68 149 312,11 грн.».

У подальшому, за змістом додаткової угоди № 3 до Ліцензійного договору від 26.04.2011 додаток № 2 від 01.08.2012 до Ліцензійного договору від 26.04.2011 викладено в такій редакції: « 1. Вартість ліцензії на використання знаків для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р.) становить 91 407 853,34 грн. 2. Сторони домовилися встановити наступний графік нарахування та оплати вартості ліцензії на використання знаків для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 27.09.2010 р.) та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (Свідоцтво № НОМЕР_2 від 25.02.2010 р.): 2011-2012 у розмірі 19 338 984,40 грн. до 31.03.2013; 2013 у розмірі 19 338 984,40 грн. протягом 2013 року; 2014 у розмірі 19 338 984,40 грн. протягом 2014 року; 2015 у розмірі 1 688 871,19 грн. до 31.12.2017; 2016 у розмірі 8 443 487,72 грн. до 31.12.2017; 2017 у розмірі 11 629 270,61 грн. до 31.12.2018; 2018 у розмірі 11 629 270,61 грн. до 31.12.2018.

Як слідує з банківських виписок по рахунку ОСОБА_1 у період з 31.12.2014 по 31.12.2017 ПрАТ «Енергополь-Україна» перерахувало кредитору в якості плати за використання торгових марок (знаків для товарів та послуг) згідно ліцензійного договору від 26.04.2011 лише 4 090 000,00 грн., а саме: 21.07.2016 -1 610 000,00 грн. 25.07.2016 - 1 000 000,00 грн., 28.07.2016 - 1 000 000,00 грн., 19.08.2016 - 340 000,00 грн., 01.11.2016 - 100 000,00 грн., 16.11.2016 - 40 000,00 грн.

Таким чином, за період з 31.12.2014 по 31.12.2017 ПрАТ «Енергополь-Україна» прострочило внесення плати за використання торгових марок (знаків для товарів та послуг) згідно ліцензійного договору від 26.04.2011 у сумі 6 042 358,91 грн.

До того ж, боржником не сплачено згідно з графіком за період з 01.01.2018-31.12.2018 платежі за 2017-2018 роки в розмірі по 11 629 270,61 грн., що в сумі становить 23 258 541,22 грн.

Отже, сукупний розмір заборгованості боржника за ліцензійним договором від 26.04.2011 становить 29 300 900,13 грн.

Із метою досудового врегулювання спору кредитор 08.01.2019 звертався до боржника з вимогою сплатити заборгованість за ліцензійним договором від 26.04.2011 до 11.01.2019, однак боржник відповіді або заперечення на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Відповідно до пункту 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до пункту 4 статті 5 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знаку та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

У статті 20 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» зазначено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

За положеннями статті 21 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв`язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва.

Пункт 2 частини 1 та 1 статті 1107 ЦК України передбачає, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема, на підставі ліцензійного договору. Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1108 ЦК України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору;

Частини 1 та 3 статті 1109 ЦК України передбачають, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір;

Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності (частина 1 статті 1110 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів належного виконання ПрАТ «Енергополь-Україна» зобов`язань перед ОСОБА_1 за Ліцензійним договором від 26.04.2011 щодо внесення плати за використання торгових марок (знаків для товарів та послуг) у сумі 29 300 900,13 грн.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, кредитором нараховано за несвоєчасне внесення оплати за Ліцензійним договором від 26.04.2011 пеня в сумі 4 958 590,63 грн. При цьому, при розрахунку пені кредитором взято за основу розмір облікової ставки НБУ у відповідний період прострочення з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Згідно з положеннями статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Підставами для застосування до сторін правовідносин статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Право на нарахування та отримання процентів за користування коштами у разі їх безпідставного одержання передбачено законом. Проте, вказана стаття не встановлює розміру процентів за користування грошовими коштами, відсилаючи кредитора та боржника з метою вирішення цього питання до договору або закону. Крім того, проценти, у розумінні зазначених правових норм, застосовуються тільки у випадках користування чужими, тобто, залученими на певний строк, коштами за відсутності прострочення виконання грошового зобов`язання або при умові відстрочення чи розстрочення оплати за отриманий товар, виконані роботи чи надані послуги.

Як встановлено судом, сторони не визначили і не домовились про розмір процентів за користування грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України, а в законі такий розмір процентів за користування коштами, не своєчасно сплаченими в якості плати за використання торгових марок за ліцензійним договором прямо не встановлений.

При цьому суд не вбачає правових підстав для застосування аналогії закону, а саме статей 1048, 1054 ЦК України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК.

Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 ЦК.

У той же час, із розрахунку кредитора слідує, що останнім нараховує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за період після настання кінцевого строку внесення боржником плати за використання торгових марок, тобто за період прострочення виконання зобов`язання.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.

Отже, необхідність застосовувати до спірних відносин положення частини першої статті 1048 ЦК за аналогією закону, аби визначити розмір процентів, є помилковими, оскільки в даному випадку йдеться про неправомірну поведінку боржника, в той час як частина 1 статті 1048 ЦК застосовується у випадку правомірної поведінки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поряд із цим, за положеннями статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відповідно до пункту 5.1 договору у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Отже, як убачається із умов Ліцензійного договору від 26.04.2011 із додатковими угодами, сторонами нарахування пені за невиконання ліцензіатом грошового зобов`язання не передбачено.

Таким чином, оскільки сторонами за порушення обов`язку зі своєчасної оплати наданих послуг (робіт) не погоджено нарахування пені та законом відповідне забезпечення зобов`язання також не передбачене, вимоги кредитора в цій частині на суму 4 958 590,63 грн. пені задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду інфляційні втрати в сумі 1 040 637,31 грн. та три проценти річних у розмірі 422 100,08 грн. розраховані правильно.

Крім того, ОСОБА_1 подано до суду заяву з вимогами кредитора боржника на суму 345 915 997,85 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є акціонером Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» та володіє двадцяти трьома акціями, що становить 23% всіх голосуючих акцій товариства.

Із матеріалів справи слідує, що з 26.06.2009 по 27.04.2012 кредитор володів 14 акціями товариства, що становило 14% всіх голосуючих акцій товариства; з 27.04.2012 по теперішній час - кредитор володіє 23 акціями товариства, що становить 23% всіх акцій товариства.

Право кредитора на акції підтверджується реєстрами власників іменних цінних паперів акціонерів ПрАТ «Енергополь-Україна», який складений ПАТ «НДУ» станом на дати 01.03.2012, 05.01.2015, 20.04.2015, 04.03.2016, 08.09.2020, 15.03.2021.

Також до матеріалів справи долучено копії статутів Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» у редакціях, затверджених загальними зборами акціонерів протоколами від 22.04.2011 № 31/1, від 27.04.2012 № 34/1, від 23.04.2016 № 41.

Відповідно до п. 3.1. Статуту Товариство створено з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, максимізації добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.

Згідно з п. 7.1 Статуту прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

У п. 7.3 Статуту визначено, що рішення про виплату дивідендів, затвердження загального обсягу прибутку, що розподіляється у вигляді дивідендів, та суми дивідендів на одну акцію приймається Загальними зборами Товариства. На кожну акцію виплачується однаковий розмір дивідендів.

За змістом пунктів 7.4., 7.5. Статуту дивіденди виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року або нерозподіленого прибутку. Товариство здійснює виплату дивідендів протягом шести місяців з дня прийняття Загальними зборами рішення про виплату дивідендів або у менший строк, якщо це передбачено рішенням Загальних зборів, за запитом акціонерів шляхом виплати готівкою через касу Товариства або перерахування коштів на особовий рахунок акціонера, або через депозитарну систему або іншим способом згідно рішення Загальних зборів. На суму не отриманих акціонерами дивідендів відсотки не нараховуються.

Відповідно до п. 7.6. Статуту (у редакції від 23.04.2016) для кожної виплати дивідендів Наглядова рада встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може бути раніше, ніж через 10 робочих днів після прийняття Наглядовою радою рішення про її затвердження. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.7 Статуту Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату. Розмір, порядок та строк виплати шляхом надсилання персонального повідомлення кожному акціонеру простим листом поштою або вручення його під підпис протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів.

Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній станом на кінець спірного періоду - 31.12.2021) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній станом на кінець спірного періоду - 31.12.2021) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до частини першої статті 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Частина перша статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (у редакції, чинній станом на кінець спірного періоду - 31.12.2021) передбачає, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

За змістом пунктів 12, 15 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства (частина третя статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління товариством - загальними зборами товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.

Отже, підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 26.06.2009 є акціонером Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» та наразі володіє двадцятьма трьома акціями, що становить 23% всіх голосуючих акцій товариства.

Як посилався кредитор у поданій заяві, за фактом вчинення шахрайських дій з активами ПрАТ «Енергополь-Україна» порушене кримінальне провадження №12019100100003722, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2020, досудове розслідування здійснюється слідчим СВ ВП № 3 Шевченківського УП ГУ Національної поліції в м. Києві. У рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 надано статус потерпілого.

На підставі постанови слідчого судовим експертом ОСОБА_2 проведена судово-економічна експертиза в кримінальному провадженні №12019100100003722, за результатами якої складено висновок експерта від 28.05.2021 № 28/05-21.

У висновку судовим експертом зазначено, що протягом 2010-2011 років між ТОВ «Компанія з управління активами «Діалог Плюс» та ПАТ «Енергополь -Україна» були укладені договори процентної позики, за якими ПАТ «Енергополь -Україна» за період з лютого 2010 - жовтень 2011 отримало від ТОВ «Компанія з управління активами «Діалог Плюс» грошові кошти в сумі 235 981 000,00 грн., що не використані за цільовим призначенням, а укладені боржником у подальшому з ТОВ «Строй Холдинг» договори про надання послуг, фактично, є безтоварними оскільки не супроводжувались наданням послуги у відповідному обсязі.

Судовим експертом також установлено, що ОСОБА_1 , як акціонер ПрАТ «Енергополь-Україна», має частку прибутку в ПрАТ «Енергополь-Україна» в розмірі - 14% в період з 26.06.2009 по 27.04.2012, а з 27.04.2012 по даний час в розмірі 23%, з суми недотримано доходу разом з індексом інфляції через перерахування коштів посадовими особами ПрАТ «Енергополь-Україна» в період 2009-2012 рік від безтоварних операцій з ТОВ «Строй Холдинг» у розмірі 429 709 314,10 грн. Враховуючи, що податки і збори з фізичної особи утримує товариство, дивіденди ОСОБА_1 за виключенням сум обов`язкових утримань становлять 345 915 997,85 грн.

У той же час, матеріали справи не містять доказів прийняття боржником рішень про виплату дивідендів, починаючи з 2010 року.

При цьому, визначення судовим експертом розміру невиплачених дивідендів ОСОБА_1 , як акціонеру ПАТ «Енергополь -Україна», не може підміняти відсутність безпосереднього рішення загальних зборів юридичної особи, яким визначається сума прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.

Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати, лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду. Тобто у разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Отже, задоволення вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за умови наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. В іншому випадку дії суду призведуть до втручання у господарсько-управлінську діяльність суб`єкта господарювання.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.10.2021 у справі № 910/12317/18, від 02.02.2023 у справі № 910/10164/21.

Відтак, правові підстави для визнання вимог ОСОБА_1 в частині невиплаченої суми дивідендів відсутні.

За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 кредитором боржника на суму 30 763 637,52 грн. - вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.

У задоволенні вимог кредитора на суму 350 874 588,48 грн. слід відмовити.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 338 704 341,85 грн.

У заяві вказано, що 10.08.2009 між ТОВ "Всходні Інвест" (позикодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Енергополь-Україна", правонаступником якого є ПрАТ "Енергополь-Україна" (позичальник) укладено договір позики № 1/U.

Відповідно до 1.1 договору позики позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов`язаний надати позичальнику позику, а останній зобов`язується прийняти позику, використовувати за цільовим призначенням і повернути з нарахуванням відсотків позикодавцеві у визначений договором термін.

Згідно з п. 2.1-2.2 договору позики позика передається з метою фінансування поточної діяльності позичальника. Загальна сума позики за договором становить 5000000,00 (п`ять мільйонів) доларів США. В межах загальної суми позичальник може отримувати грошові кошти частинами протягом всього терміну надання позики, однак не пізніше ніж до дня 30.11.2009. Розмір та строк кожного траншу визначається позичальником самостійно. Позикодавець надає кожний транш після подання позичальником письмової заявки.

За змістом п. 3.1 договору позики період надання позичальнику позики у рамках договору лічиться від дати прийняття до реалізації переказування коштів через банк позикодавця до дня повернення позики на рахунок позикодавця, з дотриманням терміну, вказаного в п. 4.6 договору, при цьому за день повернення позики вважатиметься день визнання рахунку (випливу оплати на рахунок) позикодавця.

Відповідно до п. 4.6 договору позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцю всю суму позики разом з належними відсотками не пізніше ніж 31 грудня 2010 року.

ТОВ "Всходні Інвест" та ПрАТ "Енергополь-Україна" неодноразово продовжували строк повернення позики шляхом укладення додаткових угод до договору позики.

Останньою додатковою угодою від 05.11.2019 до договору позики п. 4.6 договору позики викладено в такій редакції: "Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю всю суму позики разом з належними відсотками не пізніше ніж 30 грудня 2020 року".

За змістом п. 2.3 Договору позики позикодавець і позичальник погоджують, що від суми отриманої позики позичальник сплатить відсотки згідно змінної відсоткової ставки на базі WIBOR ЗМ за день сплати позики збільшеної на маржу у розмірі 5,00% річних відсотків. Відсотки, що належать позикодавцеві нараховуються від суми отриманої позики на фактичний строк використання позики і будуть сплачені одночасно із сплатою позики в цілому чи в узгоджених з позикодавцем траншах, але не пізніше строку вказаного в п. 4.6 Договору. Відсотки нараховуються у валюті позики.

Згідно до п. 2.3 Додаткової угоди від 01.12.2010 внесено зміни до Договору позики, зокрема визначено, що позикодавець і позичальник погоджують, що від суми отриманої позики позичальник сплатить відсотки згідно відсоткової ставки 9,2 % річних відсотків. Відсотки, що належать позикодавцеві нараховуються від суми отриманої позики за фактичний строк використання позики (надалі, з урахуванням Додаткових угод до Договору позики відсоткова ставка залишалася незмінною на рівні 9,2% річних).

На виконання умов договору позики, за період з серпня по листопад 2009 року, ТОВ "Всходні Інвест" надало ПрАТ "Енергополь-Україна" позику в розмірі 5000000,00 доларів США, на підтвердження чого кредитором надано платіжні доручення та виписки по рахунку ТОВ "Всходні Інвест".

Натомість, отримана ПрАТ "Енергополь-Україна" позика у сукупному її розмірі 5000000,00 доларів США повернута так і не була.

ТОВ "Всходні Інвест" стверджує, що ПрАТ "Енергополь-Україна" має перед ним заборгованість за договором позики в розмірі 5000000,00 дол. США та борг за нарахованими за період з 27.08.2009-31.12.2020 відсотками в сумі 5 128 476,45 дол. США.

Також кредитором зазначено, що 01.12.2009 між ТОВ "Всходні Інвест" (позикодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Енергополь-Україна", правонаступником якого є ПрАТ "Енергополь-Україна" (позичальник) укладено договір позики № 2/U, відповідно до 1.1 якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язаний надати позичальнику позику, а останній зобов`язується прийняти позику, використовувати за цільовим призначенням і повернути з нарахуванням відсотків Позикодавцеві у визначений Договором термін.

Згідно п. 2.1-2.2 договору позика передається з метою фінансування поточної діяльності Позичальника. Загальна сума позики за Договором становить 2 750 000,00 (два мільйони сімсот п`ятдесят тисяч) доларів США 00 центів. В межах загальної суми позичальника може отримувати грошові кошти частинами протягом всього терміну надання позики, не пізніше однак ніж до дня 31 листопада 2010. Розмір та строк кожного траншу визначається позичальником самостійно. Позикодавець надає кожний транш після подання позичальником письмової заявки.

За змістом п. 3.1. договору період надання позичальнику позики у рамках Договору лічиться від дати прийняття до реалізації переказування коштів через Банк позикодавця до дня повернення позики на рахунок позикодавця, з дотриманням терміну, вказаного в п. 4.6 Договору, при цьому за день повернення позики вважатиметься день визнання рахунку (впливу оплати на рахунок) позикодавця.

Відповідності до п. 4.6 договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцю всю суму позики разом з належними відсотками не пізніше ніж 31 грудня 2010 року.

ТОВ «Всходні Інвест» та ПрАТ «Енергополь-Україна» неодноразово продовжували строк повернення позики шляхом укладення додаткових угод до Договору позики.

Останньою додатковою угодою від 05.11.2019 до договору позики п. 4.6 договору викладено в наступній редакції: «Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю всю суму позики разом з належними відсотками не пізніше ніж 30 грудня 2020 року».

На підтвердження виконання умов Договору позики № 2/U за період з грудня 2009 по грудень 2010 року ТОВ «Всходні Інвест» надано платіжні доручення та виписки по рахунку ТОВ «Всходні Інвест» щодо надання боржнику позики в розмірі 1 300 000,00 доларів США.

03.12.2010 ПрАТ «Енергополь-Україна» здійснило на користь ТОВ «Всходні Інвест» переказ на суму 299 988,00 дол. США із призначенням платежу «Часткове повернення позики за Договором позики 2/U».

Як встановлено судом, договори позики від 10.08.2009 № 1/U та від 01.12.2009 № 2/U укладені між позикодавцем - нерезидентом (Польща), та боржником - резидентом, зареєстрованим в Україні.

На дату укладення договорів позики від 10.08.2009 № 1/U та від 01.12.2009 № 2/U діяло Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління Національного банку України № 270 від 17.06.2004 (далі - Положення № 270).

Згідно з пунктом 1.2. Положення № 270 резиденти-позичальники (крім уповноважених банків України) залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України, які надали згоду на обслуговування операцій за договором (підрозділи банків) (далі - обслуговуючі банки). Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент-позичальник повинен у встановленому Національним банком порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України (крім випадку використання фізичною особою рахунку за межами України на час її перебування за кордоном).

Відповідно до пункту 1.7 - 1.9 Положення № 270, договори, які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов`язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов`язковій реєстрації Національним банком відповідно до Указу Президента України від 27.06.99 N 734 ( 734/99 ) "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства". Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку (далі - територіальні управління). Реєстраційні свідоцтва (додаток 1) видаються резидентам-позичальникам, які не є банками, територіальним управлінням за місцезнаходженням обслуговуючого банку. Резидент-позичальник зобов`язаний зареєструвати договір до фактичного одержання кредиту.

За положеннями пункту 1.11. Положення № 270 розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору (далі - виплати за користування кредитом), на дату надходження до Національного банку (територіального управління) документів, потрібних відповідно до вимог цього розділу для реєстрації договору (змін до договору) (далі - пакет документів)(*), не повинен перевищувати розмір виплат за цим кредитом, розрахований виходячи з установленої Національним банком максимальної процентної ставки за договорами (далі - виплати за максимальною процентною ставкою), що діє на дату надходження до Національного банку (територіального управління) вищезазначених документів.

У пункті 1.15. Положення № 270 реєстрація Національним банком змін до договорів, у яких установлений розмір виплат за користування кредитом, що перевищує розмір виплат за максимальною процентною ставкою на дату надходження до Національного банку (територіального управління) пакета документів для реєстрації змін до договорів, не дозволяється в разі збільшення загальної суми кредиту (у тому числі за рахунок капіталізації прострочених процентів), розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом. Продовження строку дії реєстрації договору (строку дії реєстраційного свідоцтва) не дозволяється, якщо розмір виплат за користування кредитом перевищує розмір виплат за максимальною процентною ставкою на дату надходження до територіального управління пакета документів, потрібних для продовження строку дії реєстрації договору (строку дії реєстраційного свідоцтва).

Платіжні операції резидента-позичальника з нерезидентом за кредитним договором (з урахування змін, що передбачені іншими угодами/договорами, які стосуються його реалізації, у тому числі відступлення права вимоги), здійснюються лише після його реєстрації Національним банком (пункт 1.21 Положення № 270).

Відповідно до пунктів 4.2 договорів позики договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Національному Банку України. Позика може бути надана позичальнику тільки після реєстрації договору та одержання відповідного реєстраційного свідоцтва.

У пункті 4.4. договорів позики також передбачено, що розмір виплат за користування позикою протягом усього періоду дії договору не може переступати максимальної квоти, означеної під час реєстрації Договору в Національному Банку України.

Згідно з пунктом 6.1 договорів позики цей Договір набирає чинності з моменту його реєстрації в Національному Банку України.

Згідно з частиною 3 статті 640 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення договорів позики) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У пункті 4.1. договорів позики погоджено, що позичальник зобов`язується після підписання цього Договору зареєструвати його в Національному Банку України (територіальному управлінні НБУ) та одержати реєстраційне свідоцтво відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, відповідно вимог українського законодавства, Позичальник зобов`язується одержати письмове підтвердження згоди українського уповноваженого банку на обслуговування Позики і проведення будь- яких операцій по цьому Договору.

Згідно з пунктом 3.1. Положення № 270 обслуговування уповноваженим банком операцій за договором [зарахування іноземної валюти на рахунок резидента-позичальника в уповноваженому банку, що надходить від нерезидента як кредит з урахуванням вимог пункту 3.7 цієї глави; здійснення купівлі (продажу, обміну) іноземної валюти за кредитними операціями та платежами за цими операціями за дорученням резидента-позичальника; списання іноземної валюти на користь нерезидента з рахунку резидента-позичальника в рахунок погашення кредиту (основної суми, процентів тощо), а також виконання інших зобов`язань, передбачених відповідним договором] здійснюється лише на підставі реєстраційного свідоцтва.

Відповідно до пункту 3.2. Положення № 270 обслуговуючий банк проводить платіжні операції за договором лише в разі їх відповідності умовам, зазначеним у реєстраційному свідоцтві з урахуванням усіх додатків до нього [крім випадків дострокового погашення кредиту (якщо це передбачено договором), а також прострочення погашення кредиту] та в договорі з нерезидентом, і здійснює контроль за: відповідністю обсягів перерахованої нерезиденту іноземної валюти обсягам фактично одержаного резидентом кредиту з урахуванням сплати процентів за його користування, комісій тощо; неперевищенням резидентом-позичальником розміру виплат за максимальною процентною ставкою, зазначеною в реєстраційному свідоцтві (зокрема, у разі сплати неустойки, інших санкцій за неналежне виконання договору).

Так, Національним банком України надані до суду докази щодо надання згоди обслуговуючим банком в Україні - ВАТ АБ «Укргазпромбанк» на обслуговування операцій за договорам позики від 10.08.2009 № 1/U та від 01.12.2009 № 2/U.

Крім того, в долучених Національним банком України доказах містяться листи ПрАТ «Енергополь-Україна» до Головного управління НБУ щодо видачі реєстраційних свідоцтв на отримання позики за договорів позики від 10.08.2009 № 1/U від 01.12.2009 № 2/U із додатковими угодами та платіжні доручення на сплату платежів за видачу реєстраційних свідоцтв.

Одночасно, в указаних документах наявні реєстраційні свідоцтва, видані Головним управлінням НБУ по м. Києву і Київській області щодо реєстрації договорів позики від 10.08.2009 № 1/U та від 01.12.2009 № 2/U із додатковими угодами.

Судом ураховані заперечення про те, що в виписках по банківському рахунку ТОВ "Всходні Інвест", відкритому у Bank Pekao, та платіжних доручень щодо перерахування грошових коштів в період з 01.01.2000 до 10.08.2020 неможливо встановити перерахування грошових коштів у сумі 500000,00 дол. США саме за договором позики №1/U від 10.08.2009 та в сумі 1 300 012,00 дол. США за договором позики №2/U від 01.12.2009, оскільки у призначеннях платежу міститься посилання на договір позики без зазначення його реквізитів.

Водночас, доказів укладення між сторонами в спірний період інших договорів позики, ніж від 10.08.2009 № 1/U та від 01.12.2009 № 2/U, матеріали справи не містять. Отже, за відсутності відомостей щодо перерахування грошових коштів за іншої правової підстави, суд уважає обґрунтованими доводи кредитора щодо спрямування грошових коштів за договорами позики від 10.08.2009 № 1/U та від 01.12.2009 № 2/U.

Судом також прийнято до уваги, що 03.12.2010 ПрАТ «Енергополь-Україна» здійснило на користь ТОВ «Всходні Інвест» переказ на суму 299 988,00 дол. США із призначенням платежу «Часткове повернення позики за Договором позики 2/U».

Щодо заяви боржника про застосування строку позовної давності до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест", який сплив 31.12.2013, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною 1 ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частини 3, 4 статті 267 ЦК України).

ТОВ «Всходні Інвест» та ПрАТ «Енергополь-Україна» неодноразово продовжували строк повернення позики шляхом укладення додаткових угод до Договору позики.

Останньою додатковою угодою від 05.11.2019 до договору позики п. 4.6 договору викладено в наступній редакції: «Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю всю суму позики разом з належними відсотками не пізніше ніж 30 грудня 2020 року».

Відтак, боржником шляхом періодичного укладення додаткових угод до договорів позики в межах строку позовної давності та визнання обов`язку з повернення сум позики до 30.12.2020 вчинені дії, що свідчать про переривання строку позовної давності.

За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк позовної давності за вимогами на суму 338 704 341,85 грн. кредитором не пропущений.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" до боржника на суму 1 068 789 987,69 грн., суд зауважує наступне.

Як зауважив кредитор, останній є власником 49 простих акцій ПрАТ «Енергополь-Україна», що становить 49 % всіх голосуючих акцій боржника.

Відтак, кредитор просив визнати вимоги на суму невиплачених за період з 2010 по 2021 рік дивідендів у розмірі 1 068 789 987,69 грн.

Згідно з п. 7.1 Статуту прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

У п. 7.3 Статуту визначено, що рішення про виплату дивідендів, затвердження загального обсягу прибутку, що розподіляється у вигляді дивідендів, та суми дивідендів на одну акцію приймається Загальними зборами Товариства. На кожну акцію виплачується однаковий розмір дивідендів.

За змістом пунктів 7.4., 7.5. Статуту дивіденди виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року або нерозподіленого прибутку. Товариство здійснює виплату дивідендів протягом шести місяців з дня прийняття Загальними зборами рішення про виплату дивідендів або у менший строк, якщо це передбачено рішенням Загальних зборів, за запитом акціонерів шляхом виплати готівкою через касу Товариства або перерахування коштів на особовий рахунок акціонера, або через депозитарну систему або іншим способом згідно рішення Загальних зборів. На суму не отриманих акціонерами дивідендів відсотки не нараховуються.

Відповідно до п. 7.6. Статуту (у редакції від 23.04.2016) для кожної виплати дивідендів Наглядова рада встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може бути раніше, ніж через 10 робочих днів після прийняття Наглядовою радою рішення про її затвердження. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.7 Статуту Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату. Розмір, порядок та строк виплати шляхом надсилання персонального повідомлення кожному акціонеру простим листом поштою або вручення його під підпис протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів.

Відповідно до частини першої статті 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній станом на кінець спірного періоду - 31.12.2021) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній станом на кінець спірного періоду - 31.12.2021) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до частини першої статті 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Частина перша статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (у редакції, чинній станом на кінець спірного періоду - 31.12.2021) передбачає, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

За змістом пунктів 12, 15 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства (частина третя статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління товариством - загальними зборами товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.

Отже, підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.

У той же час, матеріали справи не містять доказів прийняття боржником рішень про виплату дивідендів, починаючи з 2010 року.

Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати, лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду. Тобто у разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Отже, задоволення вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за умови наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. В іншому випадку дії суду призведуть до втручання у господарсько-управлінську діяльність суб`єкта господарювання.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.10.2021 у справі № 910/12317/18, від 02.02.2023 у справі № 910/10164/21.

Оскільки доказів прийняття боржником рішень про спрямування прибутку на виплату дивідендів матеріали справи не містять, правові підстави для визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" у частині невиплаченої суми дивідендів в розмірі 1 068 789 987,69 грн. відсутні.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" кредитором боржника на суму 338 704 341,85 грн.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.

У задоволенні вимог кредитора на суму 1 068 789 987,69 грн. слід відмовити.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 627 249,62 грн. (з урахуванням уточнень).

У заяві кредитора вказано, що 13.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» та Боржником укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 929ПВ, додатком 2 до якого є комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ «Київські енергетичні послуги» (далі - Комерційна пропозиція).

Дію договору припинено з 01.06.2022 (останнім днем дії договору є 31.05.2022), про що Боржника повідомлено листом від 09.05.2022 № 25/4/7/10/9303.

Згідно з абз. 3 п. 13.1 Договору у частині взаєморозрахунків договірні відносини продовжують діяти до повного їх виконання сторонами. В

Відповідно до п. 2.1 Договору Кредитор продає електричну енергію Боржнику для забезпечення потреб електроустановок Боржника, а Боржник оплачує Кредитору вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору Боржник розраховується із Кредитором за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Боржником комерційною пропозицією.

Пункт 5.5 Договору зазначає, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць. Відповідно до п. 5.3 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок за фактичними обсягами споживання здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

На підставі даних комерційного обліку, які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», Кредитором сформовано рахунки на оплату спожитих ПрАТ «Енергополь-Україна» обсягів електроенергії за розрахункові періоди «лютий 2022 р.» - «червень 2022 р.»: від 06.02.2022 № 929/2/1 на суму 248 984,52 грн; від 06.03.2022 № 929/3/1 на суму 206 003,27 грн; від 06.04.2022 № 929/4/1 на суму 187 723,76 грн; від 06.05.2022 № 929/5/1 на суму 29 644,93 грн; від 06.06.2022 № 929/6/1 на суму 24 948,46 грн.

Таким чином, у заяві кредитора вказано, що за період 01.02.2022 - 31.05.2022 за ПрАТ «Енергополь-Україна» утворився борг у сумі 698 304,94 грн.

У подальшому, кредитором отримано від оператора системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», повідомлення про корегування в сторону зменшення обсягів фактично спожитої Боржником електричної енергії.

Разом із цим, провадження у справі № 910/5335/21 про банкрутство ПрАТ «Енергополь-Україна» відкрито на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2021, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» набуло відповідне право вимоги до боржника вже після відкриття провадження у справі про його банкрутство.

Частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. До заяви в обов`язковому порядку додаються також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. З моменту відкриття провадження у справі пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 4 статі 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Як слідує з заяви кредитора, заборгованість боржника виникла за період лютий-червень 2022 року, тобто кредитор набув відповідне право вимоги до боржника вже після відкриття провадження у справі про банкрутство,

З огляду на те, що вимоги кредитора на суму 627 249,62 грн. є поточними та пред`явлені передчасно, суд дійшов висновку відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» у визнанні кредитором боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Згідно з абзацом 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян до суду не надходили.

Станом на 17.04.2024 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/5335/21 по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Будакс" з грошовими вимогами на суму 78 434 873,27грн., з яких 81240,00грн.-вимоги першої черги, 78 353 633,27 грн.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" з грошовими вимогами на суму 12 404 540,00 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 12 400 000,00 грн. - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" з грошовими вимогами на суму 338 708 881,85грн., з яких 4540,00грн.-вимоги першої черги, 338 699 801,85грн.-вимоги четвертої черги;

- Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 4 512 223,55 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 4 199 063,95 грн. - вимоги третьої черги, 308 619,60 грн. - вимоги шостої черги;

- Фізичну особу-підприємця Сало Дениса Володимировича з грошовими вимогами на суму 128 898,59 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 124 358,59 грн. - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог Плюс" з грошовими вимогами на суму 185 807 025,00 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 185 802 485,00 грн. - вимоги четвертої черги;

- Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами на суму 57 297,35 грн., яких 4 540,00 грн. - перша черга, 52 757,35 грн. - четверта черга;

- ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 30 768 177,52грн., з яких 4540,00грн.-вимоги першої черги, 30 763 637,52грн.-вимоги четвертої черги.

2. Зобов`язати розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов`язати розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна", наявну дебіторську заборгованість.

4. Зобов`язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідсті до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

5. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 29.04.2024.

6. Зобов`язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/5335/21 на 10.06.2024 о 12:30 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 3 (корпус Б).

8. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

9. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" у визнанні кредитором боржника на суму 184 306 324,59 грн.

10. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" у визнанні кредитором боржника на суму 1 068 789 987,69грн.

11. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Діалог Плюс" у визнанні кредитором боржника на суму 106 340 571,39грн.

12. Відмовити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у визнанні кредитором боржника на суму 1 688 673,87грн.

13. Відмовити ОСОБА_1 у визнання кредитором боржника на суму 350 874 588,48грн.

14. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" у визнанні кредитором боржника на суму 627 249,62 грн.

15. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство

Повний текст ухвали складено 20.05.2024

Суддя А.В. Яковенко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.04.2024
Оприлюднено23.05.2024
Номер документу119166233
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Судовий реєстр по справі —910/5335/21

Постанова від 30.05.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 30.05.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні