Ухвала

від 20.05.2024 по справі 910/5485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

20.05.2024Справа № 910/5485/24За позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега-Колор» (02217, м. Київ, вул. Драйзера, 9, кВ. 324)

Про стягнення 9 712, 69 доларів США

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вега-Колор» про стягнення 3 % річних у розмірі 9712, 69 доларів США за неналежне виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL1611 від 13.02.08 р. та за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL1676 від 13.02.08 р., а також відповідних додаткових угод до них.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.01.2012 у справі № 37/418 позовні вимоги Банку задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Колор" на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL1611 від 13.02.08 і додатковою угодою № BL1611/КТ+ від 13.02.08 р. до генерального договору про надання кредитних послуг № BL1611 від 13.02.08 року в сумі 287527,12 доларів США, заборгованість за додатковою угодою №BL5194/1611/К+ від 12.06.08 р. до генерального договору про надання кредитних послуг №BL1611 від 13.02.08 року в сумі 126 302,56 доларів США, заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL1676 від 13.02.08 року та індивідуальною угодою № BL1676/К-1 від 13.02.08 року в сумі 135 372,47 доларів США, 3196,69 доларів США витрат на оплату державного мита та 236,00 грн витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 видано 06.02.2012 відповідний наказ.

Проте відповідач лише частково сплатив суму заборгованості, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 10.04.2021 по 23.02.2022 на суму заборгованості, що не була оплачена.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив ухвалу від 08.05.2024 року, якою встановив заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали, а шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням ідентифікаційного коду учасника справи - адвоката, за яким суд міг би пересвідчитись у дотриманні адвокатом вимоги ч. 6 ст. 6 ГПК України;

(2) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням ціни позову у гривнях, з метою перевірки судом правильності сплати суми судового збору, а також з наданням обґрунтованого розрахунку 3 % річних з врахуванням в ньому сум часткових проплат, що були здійснені відповідачем у період з 10.04.2021 по 23.02.2022;

(3) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів якими обґрунтовано позовні вимоги (надати докази здійснення відповідачем часткових проплат на суму 135 117, 65 дол. США та 44 799, 86 дол. США).

09.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

13.05.2024 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла позовна заява в новій редакція (заява про усунення недоліків позовної заяви), якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 08.05.2024.

Розглянувши заяву позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви та позовну заяву в новій редакції, суд дійшов до наступного висновку.

(1) Щодо продовження процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 08.05.2024 суд встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять (5) днів з моменту отримання даної ухвали.

В обґрунтуванні зазначеної заяви, заявник зазначив, що визначені судом строки припадають на вихідні дні, у зв`язку з чим строк, який залишився, об`єктивно може виявитися недостатнім для виконання вимог ухвали, оскільки є необхідність у підготовці доказів, що підтверджують сплату заборгованості.

З огляду на викладене заявник просить продовжити процесуальний строк для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви додатково на п`ять днів з метою подати необхідні докази на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2024.

Частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвала від 08.05.2024 була доставлена в «Електронний кабінет» ЄСІТС позивача 08.05.2024 о 21:05 про що було сформовано відповідне повідомлення про доставку та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення

Оскільки, позивач ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримав 08.05.2024 о 21:05, таким чином, вважається, що ухвала від 08.05.2024 позивачу вручена - 09.05.2024.

Отже, останній день для подачі заяви про усунення недоліків є 14.05.2024.

З огляду на зазначене, заявник не пропустив строк для подачі клопотання про продовження процесуального строку для подачі заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Однак, 13.05.2024 від позивача надійшла позовна заява в новій редакції з урахуванням ухвали від 08.05.2024 (заява про усунення недоліків позовної заяви).

За таких обставин, оскільки позивачем усунені недоліки позовної заяви у строк встановлені ухвалою суду від 08.05.2024, суд залишає без розгляду заяву позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, у зв`язку з тим, що відпали підстави для її розгляду.

(2) Щодо відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України внормовано, що справа, ціна позову в якій не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є справою незначної складності.

Згідно з частиною 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частин 3, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Господарським процесуальним кодексом України.

Частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що є малозначними справами:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши подані позивачем матеріали, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, будь-яка сторона спору може клопотати про перехід до розгляду справи в спрощеному провадженні з викликом сторін або про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Керуючись статтями 12, 176, 234, 235, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви залишити без розгляду.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Розгляд справи № 910/5485/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3.1. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Вега-Колор» (відповідач) в порядку частини 6 статті 6 та частини 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 про обов`язок такого учасника справи зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС, з огляду на що, суд зобов`язує відповідача повідомити суд про наявність "Електронного кабінету" в ЄСІТС.

4. Запропонувати відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

5. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України).

6. Роз`яснити сторонам їх право, встановлене статтями 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, на подання до суду клопотань про перехід до розгляду справи в загальному провадженні, або в спрощеному з викликом сторін, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

7. Встановити позивачу строк протягом 15 днів з дня отримання відзиву на позов для подання до суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

8. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких

ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!

Під час воєнного стану отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду під час воєнного стану можливий у такий спосіб:

1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;

2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва та/або телефоном 044-278-86-92;

3) ознайомленням із наявною інформацією на офіційній веб-сторінці Господарського суду міста Києва в розділі "Новини" за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/;

4) за запитом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

РЕКОМЕНДУЄМО учасникам судового процесу:

1) подавати документи до суду засобами поштового зв`язку та через систему "Електронний суд", а також у виключних випадках не функціонування вказаних засобів зв`язку - подавати на електронну адресу суду inbox@ki.arbitr.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх Електронним цифровим підписом;

2) вказувати в поданих документах актуальні телефонні номери засобів зв`язку та електронних адрес.

ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП`ЯТНИЦІ за домовленістю із секретарем судового засідання - (044-278-86-92), у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого клопотання. Коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал документу, що підтверджує його повноваження (для огляду) та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.