Рішення

від 18.12.2023 по справі 910/5335/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2023Справа № 910/5335/21 (910/15086/21)За позовом Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест"

про визнання недійсним договорів позики

в межах справи №910/5335/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 38511196);

до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, ідентифікаційний номер 20022334)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Секретар судового засідання Панасюк Ю.М.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 № 910/5335/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул.Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 19.04.2021 р..

15.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

19.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на відзив боржника.

У судовому засіданні, що відбулось 19.04.2021, судом оголошено перерву до 31.05.2021.

Наразі, 19.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будакс" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

За наслідкам автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6251/21 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 38511196) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) та додані до неї документи передано до матеріалів справи № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) про банкрутство для розгляду.

24.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ТОВ "Всходні Інвест" на заяву ТОВ "Будакс" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (вх.№ 6251/21 від 19.04.2021року) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) (справа № 910/6251/21) для одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" (60623, Польща, м. Познань, вул. Мазовецька,42, ідентифікаційний номер 7811828989) до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) у справі 910/5335/21, яке відбудеться 31.05.21 о. 10:30. Присвоєно об`єднаній справі №910/5335/21.

31.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву/

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкладено підготовче засідання на 05.07.2021.

У підготовчому засіданні 05.07.2021 судом оголошено перерву до 28.07.2021.

Наразі, 16.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".

За наслідкам автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/11507/21 передано на розгляд судді Пасько М.В.

Судом встановлено, що в Господарському суді міста Києва перебуває справа № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" приєднано до матеріалів справи № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про банкрутство для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2021 приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж фінанс" (вх.№ 11507/21 від 16.04.2021року) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) (справа № 910/11507/21) для одночасного розгляду із заявою 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка,1, ідентифікаційний номер 20022334) у справі 910/5335/21, яке відбудеться 28.07.2021. Присвоєно об`єднаній справі №910/5335/21.

23.07.2021 до суду надійшли доповнення боржника до відзиву на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

23.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання арбітражного керуючого Шимана Є.О. про долучення документів до його заяви № 01-34/1686 від 30.06.2021 про участь у справі про банкрутство.

27.07.2021 до суду надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Енергополь-Україна".

27.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Шимана Є.О. про участь у справі про банкрутство.

27.07.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про призначення розпорядником майна боржника у справі арбітражного керуючого Абрамова В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"; відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 62 798 043,30 грн.; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 3 859 508,90 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"; вирішено здійснити оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна", текст якого додається; призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1747 від 05.11.2015); встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Шимана Є.О. (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявників; заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 11.10.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 у справі № 910/5335/21 залишено без задоволення; апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" задоволено частково; ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 в частині визнаних вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до ПрАТ "Енергополь-Україна" в розмірі 3 859 508,90 грн у справі №910/5335/21 змінено, визнано вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до ПрАТ "Енергополь-Україна" в розмірі 3 027 664,25 грн.

Постановою Верховного суду від 16.08.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/5335/21 скасовано в частині рішення про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 3859508,90 грн.; ухвалено в цій частині нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" залишено без розгляду; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/5335/21 змінено у мотивувальній частині щодо підстав відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Всходні Інвест", виклавши її у редакції цієї постанови. В іншій частині судові рішення залишено без змін. Матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 прийнято позовну Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про визнання недійсним договорів позики до розгляду в межах справи №910/5335/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"; вирішено позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 05.04.2023.

В судовому засіданні 05.04.2023 оголошено перерву до 29.05.2023.

29.05.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 відкладено підготовче засідання на 19.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 відкладено підготовче засідання на 10.07.2023.

07.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення та докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 закрито підготовче провадження у справі №910/5335/21 (910/15086/21) та призначено справу №910/5335/21 (910/15086/21) до розгляду справи по суті на 21.08.2023.

В судовому засіданні 21.08.2023 оголошено перерву до 18.09.2023.

18.09.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 відкладено розгляд справи на 16.10.2023.

16.10.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 16.10.2023 оголошено перерву до 18.12.2023.

В судове засідання 18.12.2023 з`явився представник відповідача, надав пояснення по суті спору та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судове засідання 18.12.2023 не з`явився, хоча про час та місце розгляд справи, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, розглянувши яке суд відмовив в його задоволенні, з огляду на тривалий розгляд справи та систематичну неявку представника позивача в судові засідання.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи, а також доказами, що були надані учасниками провадження протягом усього періоду розгляду справи в суді.

В судовому засіданні 18.12.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 2, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

10.08.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Всходні Інвест» (надалі - «Позикодавець» та Акціонерним товариством закритого типу «Енергополь - Україна» (після зміни організаційно-правової форми «Приватне акціонерне товариство «Енергополь - Україна» (надалі - «Позичальник») укладено договір позики №1/U (надалі Договір 1), відповідно до умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язаний надати позичальнику позику, а останній зобов`язується прийняти позику, використовувати за цільовим призначенням і повернути з нарахуванням відсотків позикодавцеві у визначений Договором термін (відповідно до п. 1.1 Договору 1).

Згідно п. 2.1 Договору 1 позика передається з метою фінансування поточної діяльності позичальника.

Пунктом 2.2 Договору 1 встановлено, що загальна сума позики за договором становить 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) доларів США 00 центів. В межах загальної суми позичальник може отримувати грошові кошти частинами протягом всього терміну надання позики, не пізніше однак ніж до дня 30 листопада 2009. Розмір та строк кожного траншу визначається позичальником самостійно. Позикодавець надає кожний транш після подання позичальником письмової заявки.

Згідно п. 4.1 Договору 1 позичальник зобов`язується після підписання цього Договору зареєструвати його в Національному Банку України (територіальному управлінні НБУ) та одержати реєстраційне свідоцтво відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, відповідно до вимог українського законодавства, позичальник зобов`язується одержати письмове підтвердження згоди українського уповноваженого банку на обслуговування позики і проведення будь-яких операцій по цьому Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору 1 Договорів набуває чинності з моменту його реєстрації в Національному Банку України. Позика може бути надана позичальнику тільки після реєстрації договору та одержання відповідного реєстраційного свідоцтва.

Пунктом 4.5 Договору 1 встановлено, що позика надається в безготівковому порядку шляхом переказу суми позики на розрахунковий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору 1 Договір припиняє дію з моменту виконання сторонами всіх передбачених у ньому зобов`язань.

Згідно п. 7.1 Договору 1 умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, шляхом підписання повноваженими представниками сторін додаткової годи до договору, зміни до договору набувають чинності після зареєстровування в Національному Банку України. Зміни здійснюється після одержання позичальником повідомлення про реєстрацію змін до договору в Головному управлінні Національного Банку України по м. Києву та Київській області та наявності відповідного реєстраційного свідоцтва, про що позичальник зобов`язаний відразу повідомити позикодавця.

01.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Всходні Інвест» (надалі - «Позикодавець» та Акціонерним товариством закритого типу «Енергополь - Україна» (після зміни організаційно-правової форми «Приватне акціонерне товариство «Енергополь - Україна» (надалі - «Позичальник») укладено договір позики №2/U (надалі Договір 2), відповідно до умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язаний надати позичальнику позику, а останній зобов`язується прийняти позику, використовувати за цільовим призначенням і повернути з нарахуванням відсотків позикодавцеві у визначений Договором термін (відповідно до п. 1.1 Договору 2).

Згідно п. 2.1 Договору 2 позика передається з метою фінансування поточної діяльності позичальника.

Пунктом 2.2 Договору 2 встановлено, що загальна сума позики за договором становить 2 750 000,00 (два мільйони сімсот п`ятдесят тисяч) доларів США 00 центів. В межах загальної суми позичальник може отримувати грошові кошти частинами протягом всього терміну надання позики, не пізніше однак ніж до дня 31 січня 2010. Розмір та строк кожного траншу визначається позичальником самостійно. Позикодавець надає кожний транш після подання позичальником письмової заявки.

Згідно п. 4.1 Договору 2 позичальник зобов`язується після підписання цього Договору зареєструвати його в Національному Банку України (територіальному управлінні НБУ) та одержати реєстраційне свідоцтво відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім того, відповідно до вимог українського законодавства, позичальник зобов`язується одержати письмове підтвердження згоди українського уповноваженого банку на обслуговування позики і проведення будь-яких операцій по цьому Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору 2 Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Національному Банку України. Позика може бути надана позичальнику тільки після реєстрації договору та одержання відповідного реєстраційного свідоцтва.

Пунктом 4.5 Договору 2 встановлено, що позика надається в безготівковому порядку шляхом переказу суми позики на розрахунковий рахунок позичальника.

Відповідно до п. 6.2 Договору 2 Договір припиняє дію з моменту виконання сторонами всіх передбачених у ньому зобов`язань.

Згідно п. 7.1 Договору 2 умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, шляхом підписання повноваженими представниками сторін додаткової годи до договору, зміни до договору набувають чинності після зареєстровування в Національному Банку України. Зміни здійснюється після одержання позичальником повідомлення про реєстрацію змін до договору в Головному управлінні Національного Банку України по м. Києву та Київській області та наявності відповідного реєстраційного свідоцтва, про що позичальник зобов`язаний відразу повідомити позикодавця.

В подальшому 01.12.2010, 05.12.2011, 07.09.2012, 01.11.2015, 01.03.2016 , 12.03.2018, 29.03.2019, 05.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Всходні Інвест» та Приватним акціонерним товариством «Енергополь - Україна» укладено додаткові угоди до Договору позики №1/U від 10.08.2009 та Договору позики №2/U від 01.12.2009 (разом надалі - «Договори»), якими серед іншого було змінено термін повернення позики не пізніше 31.12.2011 31.12.2012, 31.12.2014 , 01.12.2016, 30.04.2018, 30.09.2018, 30.12.2019 та 30.12.2020 відповідно.

На виконання спірних Договорів 26.08.2009 в Національному банку зареєстровано Договір позики №1/U від 10.08.2009, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №11476, та 22.12.2009 зареєстровано Договір позики №2/U від 01.12.2009, що підтверджується реєстраційним свідоцтвом №11924, крім того додаткові угоди до Договору позики №1/U від 10.08.2009 та Договору позики №2/U від 01.12.2009 також були зареєстровані в Національному банку України.

Спір у справі виник у зв`язку із наявністю підстав для визнання Договору позики №1/U від 10.08.2009 та Договору позики №2/U від 01.12.2009, недійсними, у зв`язку із відсутністю оригіналів таких договорів у позивача, перевищенням повноважень директора ПрАТ «Енергополь -Україна» на підписання таких значних правочинів за відсутності рішення Наглядової ради та/або Загальних зборів, та відсутності повноважень Сільвії Кіжевської як члена правління ТОВ «Всходні Інвест» та члена наглядової ради ПрАТ «Енергополь Україна».

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що сукупність дій ПрАТ «Енергополь-Україна» щодо отримання дозволу на укладання Договорів позики та відповідних реєстраційних свідоцтв Національного банку України; отримання від ТОВ «Всходні Інвест» позики у загальному розмірі 6 600 000,00 дол. США та її використання у власній господарській діяльності; неповернення ТОВ «Всходні Інвест» грошових коштів на підставі, зокрема, ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отриманих; повернення ТОВ «Всходні Інвест» частини позики на суму 300 000,00 дол. США; укладання впродовж 10 років додаткових угод до Договорів позики, які підписані різними керівниками ПрАТ «Енергополь-України» у різні періоди, а також реєстрація кожного з цих документів у Національному банку України, свідчить про схвалення ПрАТ «Енергополь-Україна» Договорів позики і в формі мовчазної згоди, і у вигляді поведінкових актів (конклюдентних дій), з огляду на що будь-які підстави для визнання вказаних Договорів позики недійсними -відсутні.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статтей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Так, Приватне акціонерне товариство «Енергополь-Україна» вказує, що спірні Договори укладені без згоди загальних зборів учасників, а тому просить визнати такі договори недійсними.

Положеннями частини 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами частин 1 та 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 2, 3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. Без наступного схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені директором з перевищенням повноважень, тягне за собою визнання такого правочину недійсним.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Як вбачається із Статуту Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна», (надалі - Статут), виконавчим органом товариства є директор (п.7.4 Статуту).

Пунктом 7.4.1 Статуту передбачено, що до компетенції директора належать всі питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів Товариства.

Відповідно п. 7.4.2 Статуту серед іншого до компетенції директора належить прийняття рішень про укладання одноразових правочинів на суму до 10% або декількох правочинів протягом одного календарного року з одним контрагентом від балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, за винятком виконання правочинів вже затверджених наглядовою радою.

Позивач стверджує, що для укладення договорів позики керівник Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» мав отримати згоду загальних зборів учасників позивача.

У пункті 7.2.3 Статуту зазначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить серед іншого прийняття рішення про укладення правочинів на суму, що перевищує 50 відсотків балансової вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

Як вбачається з матеріалів справи відповідного рішення про надання згоди Загальні збори Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» не надавали.

В аспекті наведеного суд вважає за необхідне дослідити чи діяли керівники (Павло Матусяк, уклав Договір позики 1/U від 10.08.2009; Снєгоцькі Антоні Францішек, уклав Договір позики 2/U від 01.12.2009; Семенкова Тетяна Вікторівна, укладала додаткові угоди до спірних договорів) Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна», укладаючи оспорювані Договори, на шкоду інтересам товариства.

По-перше, суть спірних договорів зводиться до одержання коштів у розмірі 7 750 000,00 дол. США з метою фінансування поточної діяльності ПрАТ «Енергополь-Україна».

Прикметно, є, що станом на 2008 (який передував отриманню позик від ТОВ «Всходні Інвест» активи ПрАТ «Енергополь Україна» складали близько 9 млн. грн.. Разом з цим, за період з 2009-2020 роки ПрАТ «Енергополь-Україна» побудувало та здало в експлуатацію три багатоповерхових будинки під номерами 3, 5 та АДРЕСА_1 .

По-друге, з 2009 року керівниками ПрАТ «Енергополь Україна» підписувалися як договори так і додаткові угоди до них, жодних заперечень щодо дійсності оспорюваних договорів не було.

По-третє, даний позов надійшов до суду 15.09.2021, в той час як 17.02.2021 Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі №910/367/21 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" коштів за договором 2. Також, 21.05.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Приватного акціонерного товариства " Енергополь - Україна " та Товариства з обмеженою відповідальністю " Всходні Інвест " про визнання недійсними договорів.

Крім того, 15.07.2021 ОСОБА_1 , в межах справи №910/367/21 було ініційовано питання зупинення провадження до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/8106/21.

Суд доходить висновку, що подача позовів про визнання недійсним спірних договорів обумовлена виключно надходженням позову про стягнення коштів, що дають підстави вважати, що у позичальника наявний намір скористатися процесуальними можливостями задля спроби домогтися зупинення розгляду справи про стягнення коштів та відтермінування прийняття в межах справи №910/367/21 рішення суду по суті позовних вимог.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії позивача, який уклав Договори, з 2009 року користувався отриманими на підставі вказаних договорів коштами у розмірі 6 600 000,00 дол. США, однак більш як через дванадцять років після укладення оспорюваних правочинів та отримання кредитних коштів і лише після початку розгляду судом спору щодо стягнення коштів за одним із договорів почав стверджувати, що відповідний правочин є недійсним, оскільки його керівником (проте, як вбачається з матеріалів справи трьома керівниками за період з 2009 по 2021) перевищено свої повноваження, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Варто зауважити, що доктрина venire contra factum proprium в схожій правовій ситуації застосовувалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, а також у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17.

При цьому, враховуючи, що 1) позивач почав оспорювати Договори лише після ініціювання судового розгляду справи про стягнення з нього заборгованості за Договором 2, 2) що позивач не забезпечив явку свого представника засідання 18.12.2023 з розгляду даної справи по суті, 3) що позивачем неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду справи та явка представника здійснювалась кожне друге засідання, 4) суд дійшов висновку, що фактично відповідачем було ініційовано в даній справі спочатку з метою перешкоджання (затягування) провадження по справі №910/367/21, предметом якої є стягнення з нього заборгованості за Договором 2, а в подальшому не визнання кредиторських вимог ТОВ «Всходні Інвест» у справі №910/5335/21 про банкрутство ПрАТ «Енергополь Україна».

Керуючись наведеним, а також враховуючи, що відповідачем в межах підготовчого провадження було подано відзив та пояснення та забезпечено участь свого представника у засіданнях, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи по суті, незважаючи на наявність підстав для залишення позову без розгляду через неявку представника позивача у засідання, оскільки залишення позову без розгляду не обмежує позивача в повторному зверненні до суду із таким же позовом, в той час як вирішення спору по суті унеможливить повторне ініціювання позивачем спору за тотожним позовом з метою перешкоджання (затягування) на час винесення рішення вже кредиторських вимог ТОВ «Всходні Інвест».

Попри наведене, зважаючи на те, що спірними коштами позивач користувався з 2009 року, отримання дозволу на укладання Договорів позики та відповідних реєстраційних свідоцтв Національного банку України; повернення ТОВ «Всходні Інвест» частини позики на суму 300 000,00 дол. США; укладання впродовж 10 років численних додаткових угод до спірних Договорів, які підписані різними керівниками ПрАТ «Енергополь України» у різні періоди, а також реєстрація кожного з цих документів у Національному банку України, крім того згідно інформації, що міститься на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, річна звітність ПрАТ «Енергополь Україна» містить інформацію про укладання договорів позики №1/U від 10.08.2009 та №2/U від 01.12.2009, розмір заборгованості та строки її погашення, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин необізнаності учасників товариства до 15.09.2021 про укладення спірних Договорів, а відтак суд дійшов висновку про фактичне схвалення спірних Договорів позивачем, навіть з перевищенням директорів при укладенні Договорів своїх повноважень.

Щодо повноважень Сільвії Кіжевська, то суд зазначає, що правомірність її дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Всходні Інвест» досліджувалось при розгляді справи №910/1744/19 Північним апеляційним господарським судом, а тому на підставі ст.. 75 Господарського процесуального кодексу не потребує повторного доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, суд доходить висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на наведене, суд відмовляє Приватному акціонерному товариству «Енергополь Україна» у задоволенні позовних вимог.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Оскільки суд, відмовляє в задоволенні позовних вимог, то така заява судом не розглядається.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст. 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Енергополь Україна» відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 20.05.2024

Суддя А.В. Яковенко