Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/9344/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа № 910/9344/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Агро»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополе»

2. Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»

про припинення дії свідоцтва на торговельну марку та зобов`язання вчинити дії

Щодо розгляду заяви б/н від 08.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополе»

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Данилюк М.Д.

Представники учасників справи:

від позивача Буняк О.І.;

від відповідача-1 Кочерга Д.О.;

від відповідача-2 не з`явилися.

В судовому засіданні 30.04.2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення, повідомлено представників позивача та відповідача-1, що повне додаткове рішення буде складено 16.05.2024 року, проте через завантаженість суду повне додаткове рішення складено 21.05.2024 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року в задоволенні позову відмовлено.

09.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополе» надійшла заява б/н від 08.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення», в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополе» витрати на правничу допомогу у розмірі 147 720,00 грн., витрати на замовлення висновку експерта у розмірі 32 000,00 грн. та витрати на підготовку письмових рецензій у якості доказів у справі у розмірі 18 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 року розгляд заяви б/н від 08.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополе» у справі № 910/9344/23 призначено на 30.04.2024 року.

29.04.2024 року через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Агро» надійшло клопотання про зменшення судових витрат, в якому заявник просить (1) залишити без розгляду докази судових витрат, подані відповідачем-1 після закінчення строків; (2) відмовити у стягненні 32 000,00 грн. витрат на виготовлення залишеного без розгляду судом висновку експерта від 23.08.2023 року, як не пов`язаного із розглядом справи; (3) відмовити у стягненні 18 000,00 грн. витрат за підготовку письмових рецензій, як не обґрунтованих, не обов`язкових і не пов`язаних із розглядом справи; (4) у разі розподілу витрат, суттєво зменшити заявлений відповідачем-1 розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, через недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява б/н від 08.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополе» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог ст. 16 ГПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

05.10.2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агреін" надійшла заява про розподіл судових витрат, якою зробив заяву, що докази на підтвердження понесених судових витрат відповідачем-1 під час розгляду справи в суді першої інстанції будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та просив забезпечити право відповідача-1 на подання доказів стосовно понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі № 910/1344/19 та постанові Верховного Суду від 22.02.2022 року у справі № 916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 року у справі № 910/4317/21.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 року у справі № 925/1545/20.

Так, у відповідності до наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Прополе» доказів розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи становить 197 720,00 грн.

Судом встановлено, що 18.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агреін» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Буша» (адвокатське об`єднання) укладено договір № 0049-23-5 про надання правничої (правової) допомоги (надалі - договір), відповідно до п. 2.1.1. якого адвокатське об`єднання надає правничу допомогу по представництву інтересів клієнта в суді першої інстанції в Господарському суді міста Києва по судовій справі № 910/9344/23 із всіма правами наданими стороні господарським процесуальним законодавством України. До правничої допомоги за цим договором не відноситься (і) підготовка апеляційних та/чи касаційних скарг на проміжні ухвали суду по справі; (іі) представництво клієнта в апеляційному та/чи касаційному суді при розгляді відповідних скарг на проміжні ухвали суду по справі; представництво клієнта в суді першої інстанції у разі направлення вищою судовою інстанцією справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Відповідно до п. 4.1.1. договору сума гонорару адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за цим договором є фіксованою та складає 4000 доларів Сполучених Штатів Америки (USD). Оплата гонорару адвокатського об`єднання здійснюється на підставі рахунку адвокатського об`єднання, в якому вказується сума частини гонорару у національній валюті України гривні сформована відповідно до комерційного курсу долара США банку в якому обслуговується адвокатське об`єднання. Оплата гонорару адвокатського об`єднання здійснюється двома рівними частинами, а саме: (1) перша частина в розмірі 2000 доларів США після укладання договору; (2) друга частина в розмірі 2000 доларів США після закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/9344/23 до судового розгляду по суті.

Згідно з п. 4.2. договору оплата клієнтом за цим договором здійснюється не пізніше п`яти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського об`єднання.

На виконання умов договору адвокатським об`єднанням було виставлено рахунки-фактури № 0049-23-5 від 18.07.2023 року на суму 73 860,00 грн. та № 0049-23-6 від 28.09.2023 року на суму 73 860,00 грн.

Вказані рахунки були оплачені ТОВ «Агреін» у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 21/07/2023 від 21.07.2023 року на суму 73 860,00 грн. та № 1142 від 05.10.2023 року на суму 73 860,00 грн.

Представництво інтересів ТОВ «Агреін» (ТОВ «Прополе») у даній справі здійснювалося адвокатом Кочергою Д.О. на підставі ордерів на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1427698 від 18.07.2023 року та серії АІ № 1502779 від 29.11.2023 року.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17.

Отже, враховуючи наведене, оцінивши заяву ТОВ «Прополе» про ухвалення додаткового рішення, документи щодо витрат, клопотання про зменшення витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки, та керуючись частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ «Консалт Агро» на користь ТОВ «Прополе» 147 720,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки стягнення адвокатських витрат у зазначеній заявником сумі відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності та справедливості.

Щодо витрат ТОВ «Прополе» на замовлення висновку експерта у розмірі 32 000,00 грн. та на підготовку письмових рецензій у якості доказів у справі у розмірі 18 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Прополе» було долучено до матеріалів справи: рахунок № 1/07 від 12.07.2023 року на суму 32 000,00 грн. ФОП Пейкрішвілі М.Ш.; акт здачі-приймання наданих послуг від 24.08.2023 року до договору № 03-2023Е від 12.07.2023 року; платіжну інструкцію № 853 від 12.07.2023 року на суму 32 000,00 грн.; договір № 03-2023Е від 12.07.2023 року; платіжну інструкцію № 68 від 10.08.2023 року на суму 18 000,00 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг від 23.08.2023 року до договору № 01/08-08 від 08.08.2023 року; договір № 01/08-08 від 08.08.2023 року; рахунок № 0808-1 від 08.08.2023 року.

Суд зазначає, що сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену як до подання позову, так і після (особливо, якщо судом враховано відповідний висновок експертизи як доказ).

Так, ухвалою суду від 12.12.2023 року поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Агреін" (ТОВ «Прополе») Висновок експерта № 3/2023 від 23.08.2023 року, складений Пейкрішвілі Мамукою Шотаєвичем, залишений судом без розгляду, як такий, що поданий після закінчення процесуальних строків.

Таким чином, відшкодування ТОВ «Прополе» судових витрат за складання висновку експерта, який судом був залишений без розгляду та не був врахований судом як доказ при прийнятті рішення, не відповідає вимогам розумності та правової визначеності.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі судом не були враховані рецензія від 23.08.2023 року № 23-08/01 на опитування у соціальних мережах для визначення сприйняття торговельних марок, проведене фізичною особою-підприємцем Владиславом Пижовим з 03 по 10 травня 2023 року, та рецензія від 23.08.2023 року № 23-08/02 на опитування стосовно сприйняття торговельних марок, проведене Асоціацією "Український клуб аграрного бізнесу" з 28 квітня по 03 травня 2023 року.

Отже, відшкодування ТОВ «Прополе» витрат за підготовку рецензій, які не були враховані судом як докази при прийнятті рішення, не відповідає вимогам розумності та правової визначеності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати ТОВ «Прополе» на замовлення висновку експерта у розмірі 32 000,00 грн. та на підготовку письмових рецензій у якості доказів у справі у розмірі 18 000,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ «Консалт Агро».

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 08.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополе» у справі № 910/9344/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Агро» (ідентифікаційний код 40449798, адреса: 03066, м. Київ, пров. Охтирський, 7, корп. 3, оф. 3А-101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прополе» (ідентифікаційний код 44115175, адреса: 31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Музейна, 38, кв. 2) витрати на правничу допомогу у розмірі 147 720,00 грн. (сто сорок сім тисяч сімсот двадцять гривень).

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 21.05.2024р.

Суддя О.В. Котков