Постанова

від 21.05.2024 по справі 469/487/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.05.24

22-ц/812/781/24

Справа №469/487/24

Провадження № 22-ц/812/781/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 травня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

За відсутності учасників справи належним чином повідомлених про місце, дату та час розгляду справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2024року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Тавлуєм В.В., за заявою Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про витребування доказів до пред`явлення позову, в порядку частини 4 статті 84 ЦПК України, заінтересовані особи: приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк Ольга Борисівна, Кривобалківська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з клопотанням про витребування доказів до пред`явлення позову, в порядку частини 4 статті 84 ЦПК України.

Обґрунтовуючи вимоги клопотання вказували, що 21 жовтня 2011 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

На момент смерті позичальник не виконав всіх взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищевказаним кредитним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 60160.00 грн.

16 листопада 2023 року банк звернувся із претензією кредитора до державної нотаріальної контори, яка листом від 24 листопада 2023 року перенаправила претензію кредитора за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О. Б.

07 грудня 2023 року приватний нотаріус повідомив, що претензію кредитора долучено до матеріалів спадкової справи, проте інформація про спадкоємця становить нотаріальну таємницю і не може бути надана в силу положень статті 8 Закону України "Про нотаріат".

Посилаючись на те, що існує несплачена заборгованість за кредитним договором у розмірі 60160грн, вказані зобов`язання входять до складу спадщини, кредитор має намір захистити своє порушене право шляхом звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості спадкодавця із спадкоємців, Банк просив витребувати у приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Мартинюк О.Б. копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та витребувати у Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2024року у задоволенні клопотання АК КБ «ПриватБанк» про витребування доказів до пред`явлення позову (в порядку ч.4 ст.84 ЦПК України) відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено наявності підстав обґрунтовано припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, в розумінні положень частини 1 статті 116 ЦПК України.

Крім того, вимога заявника про витребування у Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області інформації про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем, взагалі необґрунтована.

Також зазначив, що клопотання АТ КБ «ПриватБанк», фактично має ознаки способу, у який заявник має намір ознайомитися з матеріалами, які містять нотаріальну таємницю.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» подав на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що банком було надано до суду докази неможливості самостійно отримати відомості стосовно спадкоємців ОСОБА_1 (а саме відмова нотаріуса у наданні інформації). Заявник позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову. На даний час існує несплачена заборгованість за кредитним договором у розмірі 60160грн, проте зобов`язання входять до складу спадщини, тому кредитор має право захистити своє порушене право шляхом звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості спадкодавця із спадкоємців.

Відзиву на апеляційні скарги до суду не надходило.

У судове засіданні учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що в силу частини 2 статі 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником в заяві не наведено обставин, відповідно до частини 1 статті 116 ЦПК України, яким закон пов`язує позитивне вирішення питання щодо забезпечення доказів до подачі позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини"від 23лютого 2006року за№3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до статей 1,3 ЦК України, статей 2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частини 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 1 статті 84ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено, серед іншого, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4 ч. 2 ст 84 ЦПК України).

Так, метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.

Відповідно до частини 4 статті 84ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 116ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до частини другої статті 116ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно із частиною 3 статті 116ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.

Відповідно до пунктів чотири-п`ять частини першої статті 117ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Таким чином, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).

Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст.116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі.

У цьому випадку забезпечення доказів необхідне для того, щоб захистити порушене право заявника, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання. Тому суд передчасно відмовив заявнику у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Як вбачається із поданої заяви, АТ КБ "Приватбанк" має намір подати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців померлого.

Банк, звертаючись до суду, подав клопотання про витребування доказів на підставі частини 4 статті 84 ЦПК України. При цьому вказав, що витребовувана інформація необхідна особі, яка може набути статусу позивача, для звернення до суду з відповідним позовом. Банк позбавлений можливості самостійно отримати необхідні відомості про коло спадкоємців після смерті позичальника ОСОБА_1 , а також інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем, для захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку.

Заявник звертає увагу суду на те, що він наразі позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не володіє інформацією про спадкоємців, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення у позові інформації про відповідача(ів). Пред`явлення позовів до невідомих осіб, без зазначення відповідача(ів), ЦПК України не допускається.

Заявник надав до суду докази неможливості самостійно отримати такі докази (відмова приватного нотаріусу надання інформації).

Колегія суддів зауважує, що витребувані документи мають пряме відношення до предмету спору та сприятимуть можливості пред`явлення позову, а самостійно заявник отримати такі відомості не має можливості.

Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253-В).

Таким чином, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074. орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Абзацом 2 пункту 6 вказаного Порядку передбачено, що права та обов`язки органів виконавчої влади переходять до іншого органу виконавчої влади у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Рішенням Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 6 від 08.01.2020 року почато процедуру реорганізації Кривобалківської сільської ради, шляхом приєднання до Веснянської сільської ради.

Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Оскільки правонаступником всіх прав та обов`язків Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області є Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, то саме у вказаної сільської ради належить витребувати відповідну інформацію.

За таких обставин, суд першої інстанції допустив формалізм та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів до подачі позову АТ КБ «Приватбанк», колегія суддів вважає, що така заява підлягає часткову задоволенню шляхом витребування від приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. інформації (прізвище, ім`я, по-батькові, адреса реєстрації (місця проживання) щодо кола спадкоємців, які звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а від Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб, які були зареєстровані з ним за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заяви про забезпечення доказів.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 379, 381 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 29 березня 2024року скасувати.

Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати від приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк Ольги Борисівни інформацію (прізвище, ім`я, по-батькові, адреса реєстрації (місця проживання) щодо кола спадкоємців, які звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Витребувати від Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб, які були зареєстровані з ним за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний тест постанови складено 21травня 2024 року.