Постанова

від 09.05.2024 по справі 595/263/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/263/24Головуючий у 1-й інстанції Содомора Р.О. Провадження № 22-ц/817/434/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дідух М.Є.,

позивача ОСОБА_1 та її представника

адвоката Ковальчина М.Я.,

представника відповідача ПАП «Зубрець» - Кушнірчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №595/263/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2024 року про відмову у відкритті провадження, постановлену суддею Содоморою Р.О., дати складання повного тексту ухвали не зазначено, у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Бучацької міської ради, Приватного агропромислового підприємства «Зубрець» про визнання права власності на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИв:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бучацького районного суду Тернопільської області з позовом до Бучацької міської ради про визнання права на земельну частку (пай).

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 01 березня 1982 року працювала у колгоспі «Прогрес» прийомщицею молока від населення, а згодом у селянській спілці «Зубрець». Із членів колгоспу не виходила, такої заяви не подавала і ніхто із членів колгоспу чи селянської спілки її не виключав. У березні 2021 року вона довідалась про те, що має право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) як член селянської спілки «Зубрець» і в порядку досудового врегулювання спору звернулася до Бучацької міської ради Тернопільської області з проханням виділити їй земельну частку (пай) та видати на її ім`я встановленого взірця сертифікат на право на земельну частку (пай). Однак їй було відмовлено і порекомендовано звернутися до суду. Вказує, що з моменту укладення з нею ВАТ «Бучацький сирзавод» договору цивільно-правового характеру про виконання роботи зливника молока від населення села Зубрець, вона продовжувала працювати зливником молока селянської спілки «Зубрець», оскільки упродовж 1996-1997 років селянська спілка «Зубрець» мала 560 голів ВРХ, із яких 185 дійних корів. Таким чином, запис у її трудовій книжці за № 4 від 31 грудня 1995 року не відповідає фактичним обставинам справи, бо з посади зливщиці молока селянської спілки «Зубрець» вона не звільнялася і дійсно працювала в селянській спілці «Зубрець» на час розпаювання землі в 1997 році, що підтверджується архівною довідкою № 901/03-02 від 01 липня 2022 року. На її заяву від 21 квітня 2023 року директор ПАП «Зубрець» вніс виправлення в запис за № 4 у її трудовій книжці, зазначивши «Запис № 4 від 31 грудня 1995 року вважати недійсним про звільнення з роботи, а була переведена зливщицею молока за сумісництвом». Вважає, що визнання за нею права на земельну частку (пай) може бути встановлено у судовому порядку, оскільки, визначений законом інший порядок неможливий.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2024 року у відкритті провадження у даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу суду незаконною, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду в Монастириський районний суд Тернопільської області.

Зокрема зазначає, що ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2023 року у задоволенні її заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено, оскільки, внесення виправлень у її трудову книжку після набрання рішенням законної сили є новими обставинами, а не нововиявленими.

Вказує, що у повторній позовній заяві змінено коло відповідачів, а тому вважає, що наявність нової обставини та зміна кола відповідачів є беззаперечними причинами для відкриття провадження у справі.

Крім того вказує, що оскільки оскаржувана ухвала постановлена без її участі та повідомлення, а тому вона була позбавлена можливості заявити відвід судді Содоморі Р.О., який раніше розглядав справу за її позовом, а також судді ОСОБА_3 , яка приймала рішення про повернення її заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, у зв`язку з чим просить направити дану справу до іншого, найбільш територіально наближеного суду, оскільки вбачає підстави для відводу вказаних суддів.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_4 , а також представник відповідача ПАП «Зубрець» просять задовільнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 подана із тих же підстав, що і позовна заява в справі №595/1566/21, оскільки як тоді, так і зараз позивач посилається на те, що вона працювала зливщицею молока с/с «Зубрець», і тому має право на земельну частку. Також суд зазначив, що виключення із переліку відповідачів одного відповідача не може свідчити про те, що в даному випадку позивачем подано новий позов, відмінний від того, що уже розглядався судом.

З таким рішенням колегія суддів не погоджується.

Судом встановлено наступні обставини.

09 лютого 2022 року Бучацьким районним судом Тернопільської області ухвалено рішення у справі №595/1566/21, яким в задоволені позову ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області, Приватного агропромислового підприємства «Зубрець», Чортківської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай) відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 травня 2022 року рішення Бучацького районного суду у справі №595/1566/21 від 09 лютого 2022 року залишено без змін.

Ухвалами Верховного Суду від 30 серпня 2022 року та 21 жовтня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_1 повертались останній.

Крім того, 03 липня 2023 року ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області та Приватного агропромислового підприємства «Зубрець» про визнання права власності на земельну частку (пай) відмовлено та постановою Тернопільського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року вказану ухвалу залишено без змін.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі, оскільки позивачка, звертаючись з новим позовом, фактично посилається на нові обставини та докази, які виникли після ухвалення судами рішень у справі №595/1566/21.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалюючи наведене вище рішення Бучацького районного суду від 09 лютого 2022 року у справі №595/1566/21, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бучацької міської ради, ПАП «Зубрець, Чортківської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) відмовлено, суд першої інстанції виходив, в тому числі, з тих підстав, що у трудовій книжці позивачки наявний запис про її звільнення з Селянської спілки «Зубрець».

Разом з тим, як вбачається з долученої до матеріалів справи копії трудової книжки позивачки, 26 квітня 2023 року, тобто після ухвалення судом рішення, Директором ПАП «Зубрець» було внесено в неї новий запис, в якому зазначено, що: «Запис №4 від 31.12.1995 року вважати недійсним про звільнення з роботи, а була переведена зливщицею молока за сумісництвом».

У зв`язку з наведеним вище, позивачка зверталася до суду з заявою про перегляд рішення Бучацького районного суду від 09 лютого 2022 року у справі №595/1566/21 за нововиявленими обставинами, однак їй було відмовлено з тих причин, що вказані обставини є не новоявленими, а новими, і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

На думку колегії суддів, зазначена позивачкою нова обставина є підставою для нового розгляду справи з урахуванням таких доказів, які можуть вплинути на розгляд справи по суті, а поданий нею новий позов фактично з інших підстав, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що фактично позивачка подачею нового позову хоче довести ті обставини які визнані судом недоведеними у рішенні Бучацького районного суду Тернопільської області суду від 09 лютого 2022 року, оскільки на їх доведення позивачем здобуто нові докази, а поданий позов фактично з інших підстав.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відвід судді Содомори Р.О., то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частина 2 зазначеної статті передбачає, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу, суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтованість.

В зазначеному випадку, скарга ОСОБА_1 про наявність підстав для відводу судді Содоморі Р.О. з тих причин, що останній вже розглядав справу за її позовом, є необґрунтованою, оскільки підстави для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України, а згідно ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу, враховуючи також і те, що рішення Бучацького районного суду від 09 лютого 2022 року було залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 травня 2022 року, а касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 так і не було відкрите.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , звертаючись повторно з позовом до суду першої інстанції не була позбавлена можливості у позовній заяві вказати на недовіру відповідним суддям Бучацького районного суду із зазначенням мотивів та зробити у ній відповідне клопотання щодо відводу суддям у передбачених ЦПК України випадках.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції не дотримався належним чином вимог процесуального закону, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі, у зв`язку з чим ухвала Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2024 року підлягає скасування з поверненням справи до Бучацького районного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2024 року скасувати.

Справу повернути до Бучацького районного суду Тернопільської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 20 травня 2024 року.

Головуючий

Судді