Рішення

від 07.11.2024 по справі 595/263/24

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/263/24

Провадження № 2/595/273/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024

Бучацький районний суд Тернопільської області

одноособово суддею Содоморою Р.О.,

при секретарі Присташ П.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бучач справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАП «Зубрець», Бучацької міської ради, Чортківської районноїдержавної адміністраціїпро визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 до ПАП «Зубрець», Бучацької міської ради про визнання права на земельну частку (пай). Вимоги мотивує тим, що 28.07.1997 року проводилося розпаювання земель селянської спілки «Зубрець», однак із невідомих причин ОСОБА_1 не було включено у список осіб які мали право на земельні частки (паї), внаслідок чого їй не було виділено земельної частки (паю). Із березня 1982 року позивач працювала у колгоспі «Прогрес» приймальницею молока від населення, а потім у селянській спілці «Зубрець», розташованій на території тодішньої Зубрецької сільської ради Бучацького району Тернопільської області, правонаступником якої є приватне агропромислове підприємство «Зубрець». Із членів колгоспу позивач не виходила, такої заяви не подавала і ніхто із членів колгоспу чи селянської спілки її не виключав. У березні 2021 року ОСОБА_1 довідалась про те, що має право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) як член селянської спілки «Зубрець» і в порядку досудового врегулювання спору звернулася до Бучацької міської ради Тернопільської області із проханням виділити їй земельну частку (пай) та видати на її ім`я встановленого взірця сертифікат на право на земельну частку (пай), в чому її було відмовлено і порекомендовано звернутися до суду. З моменту укладення нею з ВАТ «Бучацький сирзавод» договору цивільно-правового характеру про виконання роботи зливника молока від населення села Зубрець вона продовжувала працювати зливником молока селянської спілки «Зубрець», оскільки упродовж 1996-1997 років селянська спілка «Зубрець» мала 560 голів ВРХ, із яких 185 дійних корів. Таким чином, позивач вважає, що запис у її трудовій книжці за № 4 від 31.12.1995 року не відповідає фактичним обставинам справи, бо з роботи зливщиці молока селянської спілки «Зубрець» вона не звільнялася і дійсно працювала в селянській спілці «Зубрець» на час розпаювання землі в 1997 році, що підтверджується архівною довідкою № 901/03-02 від 01.07.2022 року. За виконувану роботу одержувала зарплату в селянській спілці «Зубрець», що також підтверджується відповідною довідкою. Очевидно, що особа, яка заповнювала трудові книжки вважала, що укладення цивільно-правової угоди і робота на попередньому місці є несумісними і тому зробила помилковий запис про звільнення. Але чинний на той час КЗпПУ не забороняв роботу за основним місцем та за цивільно-правовою угодою. За таких обставин позивач вважає, що вона має право на одержання земельної частки (паю), бо в списки осіб, що мають право на одержання земельної частки (паю), її не було включено помилково. Із членів колгоспу «Прогрес» чи селянської спілки «Зубрець» її не виключали і такої заяви вона не писала, що підтверджується архівною довідкою № 900/03-02 від 01.07.2022 року. Крім того, зазначає, що комісія по розпаюванню землі селянської спілки «Зубрець» передбачила можливість не включення когось до списків на розпаювання, а тому для додаткового виділення земельної частки (паю) залишила землі запасу та резервного фонду, які на даний час орендуються різними землекористувачами. Зазначає, що раніше через свою юридичну необізнаність, через відсутність інформації про критерії та порядок включення до списку осіб, які мають право на одержання сертифікатів на земельну частку (пай), та через непоінформованість про збори щодо паювання землі, позивач не могла дізнатися про порушення свого цивільного права на одержання земельної частки (паю), а тому загальний строк позовної давності не пропустила. Також позивач зазначає, що на її заяву від 21 квітня 2023 року директор ПАП «Зубрець» вніс виправлення в запис за № 4 у її трудовій книжці, зазначивши «Запис № 4 від 31.12.1995 року вважати недійсним про звільнення з роботи, а була переведена зливщицею молока за сумісництвом». Вважає, що визнання за нею права на земельну частку (пай) може бути встановлено у судовому порядку, оскільки, визначений законом інший порядок неможливий. Просить поновити строк звернення до суду з позовом та постановити рішення яким визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 1,33 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності на території села Зубрець, Бучацької об`єднаної територіальної громади, Чортківського району, Тернопільської області, на яку вона має право як член колишнього колгоспу «Прогрес» і колишньої селянської спілки «Зубрець».

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

08 липня 2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача Бучацької міської ради, з яких вбачається, що відповідач вважає, оскільки ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що вона ніде не виїжджала та проживає у селі Зубрець до сьогоднішнього дня, а тому позивач могла і повинна була знати інформацію про включення її до списку осіб, які мають право на отримання сертифікату на земельну частку (пай). Також зазначає, що 02.12.2022 року позивач звернулася до Бучацької міської ради із заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) однак жодного передбаченого законодавством документа, що посвідчує право на земельну частку (пай) не додано. Окрім того, вказує на те, що позивач не зверталася до Чортківської районної державної адміністрації (яка є правонаступником Бучацької районної державної адміністрації) із заявою про видачу сертифікату на право на земельну частку (пай). На підставі вищенаведеного просить залучити у якості співвідповідача Чортківську районну державну адміністрацію Тернопільської області та змінити процесуальний статус Бучацької міської ради на третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

16 липня 2024 року ухвалою суду клопотання представника відповідача Бучацької міської ради про залучення до участі у справі співвідповідача та зміни процесуального статусу задоволено частково. У цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради, ПАП «Зубрець, Чортківської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай), залучено до участі у справі в якості співвідповідача Чортківську районну державну адміністрацію Тернопільської області (48500, вул.Шевченка,23, м.Чортків, Тернопільська область).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить справу розглядати без його та позивача участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задоволити.

Представника відповідача ПАП «Зубрець» у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить справу розглядати без їх участі, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Представник відповідача Бучацької міської ради у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача Чортківської районноїдержавної адміністраціїв судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви, просить суд розглядати справу у його відсутності. Крім того у заяві зазначає, що повноважень щодо прийняття рішення про виділення земельних ділянок (паїв) у натурі (на місцевості) чи визнання за позивачем права власності на земельну частку (пай) не має.

Відповідно до ч.3ст.211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Згідно із довідки про реєстрацію і проживання №235 від 08.06.2021, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 17.02.1978 року.

Як вбачається із повідомлення № 03-20/2160 від 06.12.2022 року, наданого позивачу Бучацькою міською радою, розглянувши звернення ОСОБА_1 від 02.12.2022 року, їй надано відповідь, з якої вбачається, що до повноважень Бучацької міської ради не відносяться вирішення питання щодо визнання права на земельну частку (пай). Крім того, зазначено, що згідно Указу Президента України від 8 серпня 1995 року, № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Із повідомлення №17/Б-16/607-Л-020/02-14 від 20.01.2023 Чортківської районної військової адміністрації на звернення ОСОБА_1 щодо вирішення питання про надання права на земельну частку (пай), як члену колишнього колгоспу «Прогрес» і СС «Зубрець», вбачається, що районна військова (державна) адміністрація, жодних повноважень на прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) чи визнання за заявником права власності на земельну частку (пай) не має. Також зазначає, що з 01.01.2019 року внесено зміни та доповнення до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Відповідно до внесених змін повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) перейшли до органів місцевого самоврядування.

Як вбачається із довідки № 899/03-02 від 01.07.2022, виданої архівним відділом Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області, колгосп «Прогрес» реорганізований в селянську спілку «Зубрець» протоколом №2 від 22.12.1992 року, селянську спілку «Зубрець» реструктуризовано в ПАП «Зубрець» протоколом від 27.01.2000року.

Із архівної довідки №900/03-02 від 01.07.2022 року вбачається, що відомостей про виключення із членів селянської спілки «Зубрець» ОСОБА_1 не значиться.

Із архівної довідки №901/03-02 від 01.07.2022 року вбачається, що за 1995-1997 роки не значиться відомостей про звільнення з роботи із селянської спілки «Зубрець» ОСОБА_1 .

З трудової книжки позивача вбачається, що 01.03.1982 року ОСОБА_1 прийнята на посаду приймальниці молока від населення в колгосп «Прогрес», звільнена 31.01.1994 року, згідно поданої заяви. 01.04.1994 року прийнята на роботу с/с «Зубрець», звільна 31.12.1995 року, згідно поданої заяви. 01.01.1996 року ОСОБА_1 прийнята на роботу у ВАТ «Бучацький сирзавод» зливником молока в с.Зубрець.

Згідно із заявою від 21.04.2023 року, ОСОБА_1 звернулася до директора ПАП «Зубрець» про внесення виправлень у її трудову книжку щодо запису за №4 від 31.12.1995 року про її звільнення з роботи, оскільки фактично її було переведено на роботу зливницею молока селянської спілки «Зубрець» за сумісництвом.

Із долученої до матеріалів справи копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що 26.04.2023 року директором ПАП «Зубрець» внесено новий запис, в якому зазначено, що «Запис №4 від 31.12.1995 року вважати недійсним про звільнення з роботи, а була переведена зливщицею молока за сумісництвом».

Згідно довідки № 59 від 13.07.2022, виданої ПАП «Зубрець» вбачається, що ОСОБА_1 працювала зливщицею молока селянської спілки «Зубрець» та одержувала заробітну плату упродовж 1996-1997 років.

Відповідно до довідки № 58 від 13.07.2022, виданої ПАП «Зубрець» вбачається, що ОСОБА_1 з часу укладення нею з ВАТ «Бучацький сирзавод» договору цивільно-правового характеру про виконання нею роботи зливника молока від населення села Зубрець, вона продовжувала працювати зливником молока селянської спілки «Зубрець». Запис в її трудовій книжці за №4 від 31.12.1995 року не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з роботи її звільнено не було і вона дійсно працювала в селянській спілці «Зубрець» на час розпаювання землі у 1997 році, за виконувану роботу одержувала зарплату в селянській спілці «Зубрець». За зазначених обставин ОСОБА_1 має право на одержання земельної частки (паю), оскільки в списки власників земельного паю селянської спілки «Зубрець» не була включена помилково. Із членів колгоспу «Прогрес» чи селянської спілки «Зубрець» ОСОБА_1 не виключали. Крім того, у довідці зазначається, що комісія по розпаюванню землі селянської спілки «Зубрець» передбачила можливість не включення когось до списків на розпаювання, а тому для додаткового виділення земельної частки (паю) залишила землі запасу та резервного фонду, які в даний час орендуються різними землекористувачами.

Згідно ч.3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частинами 1, 5, 6 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89ЦПК України установлено,що судоцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів.Жодні доказине маютьдля судузаздалегідь встановленоїсили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності.Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів).

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 2003 року, визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом: громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 1 Указу Президента«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям»№ 720/95від 08серпня 1995року (далі - Указу Президента № 720/95) паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності па землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві.

Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у Постанові від 17.03.2020 по справі № 396/1683/18-ц (провадження № 61-9879св19).

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» у разі виявлення після розробки проекту факту не включення одного чи кількох громадян, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська рада чи райдержадміністрація приймає одне з рішень (розпоряджень) або про коригування проекту землеустрою організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); або про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Частиною дев`ятою статті 5ЗК України1990року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 22ЗК України1990року право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23ЗК України1990року зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Проте, невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Ст.321ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до вимог ст.386ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Як вбачається з матеріалів справи на час розпаювання землі у 1997 році позивач ОСОБА_1 працювала в селянській спілці «Зубрець», що підтверджується довідками №58, №59, виданими ПАП «Зубрець», записом в трудовій книжці від 26.04.2023, крім того архівними довідками №900/03-02 та 901/03-02 підтверджується, що ОСОБА_1 не виключали із членів селянської спілки та за 1995-1997 роки вона не звільнялася із селянської спілки «Зубрець», проте в списки власників земельного паю селянської спілки «Зубрець» не була включена.

Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу, відповідно до пункту 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників», є трудова книжка колгоспника.

Таким чином досліджені докази в їх сукупності та взаємному зв`язку дають суду підстави для висновку, що оскільки на час розпаювання земель колишньої селянської спілки «Зубрець», на підставі Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року позивач був членом селянської спілки «Зубрець», то відповідно має право на земельну частку (пай) і повинен був бути включений до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю та отримати земельну частку (пай).

Щодо заявипредставника відповідача Бучацької міської ради та співвідповідача Чортківської районної державної адміністрації про застосування строків позовної давності до вимог позивача, суд зазначає наступне.

Ст.ст.256,257ЦК Українипередбачено,що позовнадавність -це строк,у межахякого особаможе звернутисядо судуз вимогоюпро захистсвого цивільногоправа абоінтересу.Загальна позовнадавність встановлюєтьсятривалістю утри роки.Якщо судвизнає поважнимипричини пропущенняпозовної давності,порушене правопідлягає захисту.

Згідно ч. 1 ст.261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на те, що позивач про порушення свого права дізналася у березні 2021 року, загальний строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом не є пропущеним.

В ході судового розгляду судом не здобуто та відповідачами не подано будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 знала чи повинна була знати про порушення свого права до березня 2021 року, як вказує позивач у позові.

На підставі наведеного, та керуючись Указом Президента України «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»№ 720 від 08.08.1995 року, ст. ст. 263, 264, 265ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАП «Зубрець», Бучацької міської ради, Чортківської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,33 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності на території села Зубрець Бучацької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя: Р. О. Содомора