Постанова

від 16.05.2024 по справі 676/6827/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/6827/23

Провадження № 22-ц/4820/816/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Корніюк А.П., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Чебан О.М.,

учасники справи: позивачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року (суддя Вдовичинський А.В.) за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Гуменецької сільської ради, ОСОБА_2 як законний представник ОСОБА_7 , про встановлення порядку користування квартирою

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , про встановлення порядку користування кватирою.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 являються співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру від 25.09.2023 року кожному з зазначених осіб належить на праві власності у даній квартирі по 1/4 її частки.

До жовтня 2022 року позивачі були зареєстровані та проживали у будинку АДРЕСА_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , батькам позивача ОСОБА_3 . В подальшому з вищевказаної адреси позивачі були виписані власником, тому переїхали в квартиру АДРЕСА_1 , тобто в квартиру в якій ОСОБА_3 на праві власності належить 1/4 частина.

У вказаній квартирі без реєстрації також проживає позивачка ОСОБА_1 , яка являється дружиною ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4 , відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Відповідно до технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 загальною площею 84,6 кв.м, з якої житлова 53,2 кв.м, складається із чотирьох ізольованих кімнат : перша 17,1 кв.м, друга 7,7 кв.м, третя 16,9 кв.м, четверта 11,5 кв.м, кухня площею 9,6 кв.м, ванна 2,5 кв.м, вбиральня 1,2 кв.м, коридор 16,6 кв.м, два балкона по 0,9 кв.м кожен.

Між сторонами встановлений порядок користування наступним чином, їм, як позивачам надано у користування кімната - 16,9 кв.м та балкон 0,9 кв.м, ОСОБА_2 користується кімнатою 17,1 кв.м та балконом 0,9 кв.м, ОСОБА_6 користується кімнатою 7,7 кв.м. У спільному користуванні перебуває кухня, коридор, ванна кімната та вбиральня. Позивачами облаштовано виділену їм кімнату, зроблено ремонт, при цьому відповідачі заявляють, що позивачі можуть бути переселені до іншої кімнатина, незважаючи на те, що кімната в якій вони проживають була надана їм за спільної згоди сторін.

Враховуючи наведене, позивачі просили суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши їм у користуванні кімнату площею 16.9 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м, відповідачу ОСОБА_2 17,1 кв.м та балкон 0,9 кв.м, відповідачу ОСОБА_6 7,7 кв.м, відповідачу ОСОБА_5 11,5 кв.м та залишити у спільному користуванні кухню 9,6 кв.м, ванну 2,5 кв.м, вбиральню - 1,2 кв.м, коридор 16,6 кв.м та стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2024 року позов задоволено частково. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 у користування кімнату площею 16,9 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м, відповідачу ОСОБА_2 тамалолітньому ОСОБА_7 - кімнату площею 17,1 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м, відповідачу ОСОБА_6 - кімнату площею 7,7кв.м, відповідачу ОСОБА_5 - кімнату площею 11,5 кв.м. Залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 кухню площею 9,6 кв.м, ванну площею 2,5 кв.м, вбиральню площею 1,2 кв.м, коридор площею 16,6 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 270 грн. судового збору з кожного.

Рішення судупершої інстанціїмотивовано наявністюправових підставдля задоволенняпозову ОСОБА_3 , ОСОБА_1 яка дієв своїхінтересах таінтересах неповнолітнього ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким встановити порядок користування квартирою виключно між співвласниками квартири, виділити позивачу ОСОБА_3 , у користування кімнатуплощею 16,9кв.мта балконплощею 0,9кв.м, відповідачу ОСОБА_2 кімнату площею 17.1 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м,відповідачу ОСОБА_6 кімнату площею7,7кв.м,відповідачу ОСОБА_5 кімнату площею11,5кв.м.Залишити успільному користуванні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кухню площею 9,6 кв.м, ванну площею 2.5 кв.м, вбиральню площею 1.2 кв.м, коридор площею 16,6 кв.м.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що згідно із ч. 3 ст. 358 ЦК України порядок користування квартирою може бути встановлено тільки між співвласниками квартири. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не є співвласниками, вони є членами сім`ї співвласника спірної квартири ОСОБА_3 , та відповідно до ст. 156 ЖК України є користувачами квартири.

Відповідачами не оспорюється їх право користування квартирою. Зазначає, що суд першої інстанції помилково встановив факт наявності неприязних відносин з перешкодами у користуванні квартирою посилаючись на талони-повідомлення єдиного обліку № 4715, 3663, 3673 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію. Наявність вказаних талонів не доводить факту перешкоджання ОСОБА_1 у користуванні квартирою, а конфліктні обставини штучно створені нею, оскільки ОСОБА_3 на даний час не проживає у квартирі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_3 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх обставин справи. Просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання апелянт ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 01.11.2008 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_3 відбуває покарання у виді позбавлення волі строком 6 років на підставі вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України з врахуванням ч. 4 ст. 70 КК України за попередні покарання, що підтверджується вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03.05.2023 року по справі №689/1156/22.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 20.12.2000 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5 , та членам його сім`ї, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 .

З витягу Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.09.2023 року за №347824868 (а.с.10-11), копії технічного паспорта виготовленого КП «Кам`янець-Подільське бюро технічної інвентаризації» від 23.12.2021 року встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить на праві власності по 1/4 частки в праві спільної приватної власності в квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 84,6 кв.м, житловою площею 53,2 кв.м.

ОСОБА_4 , ОСОБА_3 зареєстровані в зазначеній квартирі, ОСОБА_1 проживає без реєстрації в спірній квартирі, що підтверджується довідкою від 15.08.2023 року №257/06.13-09 Гуменецької сільської ради, витягами з реєстру територіальної громади.

Крім позивачів в квартирі зареєстровані та проживають відповідач по справі ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач ОСОБА_6 . Вказані обставини підтверджуються копією довідки Гуменцької сільської ради від 20.10.2023 року.

Службою у справах дітей Гуменецької сільської ради надано суду акти обстеження умов проживання згідно наказу №69 від 14.12.2023 року та №69 від 21.11.2023 року, згідно яких вказано про деструктивні, конфлікті відносини у проживаючих осіб, та вказано, що створено всі належні умови для всебічного розвитку дитини та проживання ОСОБА_4 . Згідно акта оцінки потреб сім`ї/особи від 21.11.2023 року та висновку, за яким оцінювались умови проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , встановлено, що в цілому в квартирі напружена атмосфера, виникають конфлікти, санітарно-гігієнічні норми не порушені, хлопчик проживає в одній кімнаті з матір`ю ОСОБА_1 . Сторони перебувають в неприязних відносинах, тому між ними виник спір щодо порядку користування спільною квартирою.

Факт неприязних відносин з перешкодами у користуванні квартирою підтверджується талонами-повідомленнями єдиного обліку №4715, 3663, 3673, про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, за фактом заяв надіслано лист позивачу, згідно якого повідомлено, що по факту відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в судовому порядку.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Зокрема при встановленні порядку користування будинком (квартирою) кожному із співвласників передається в користування конкретна частина будинку (квартири), виходячи з його частки в праві спільної власності на будинок (квартиру). Разом з тим виділені у користування приміщення можуть бути і неізольовані і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

Встановлення співвласниками порядку користування будинком (квартирою) з виділенням конкретних приміщень в натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, від якого не відійшов Верховний Суд у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 127/7320/13 (провадження № 61-18125св18).

За змістом статті 358 ЦК України первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна слід враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, необхідно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються поділу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 363/928/16 (провадження № 61-24395св18), від 26 травня 2021 року у справі № 750/11539/18 (провадження № 61-15087св20), від 12 серпня 2021 року у справі № 644/5579/19 (провадження № 61-5255св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 761/44705/19 (провадження № 61-10474св21), від 15 вересня 2021 року у справі № 719/637/20 (провадження № 61-11437св21).

Враховуючи, що спірна квартира складається з чотирьох ізольованих кімнат, при наявності конфліктів щодо порядку користування спірною квартирою, у зв`язку з чим є можливість та необхідність встановлення порядку користування квартирою шляхом виділу кожному ізспіввласників укористування покімнаті, акухню,коридор,ванну кімнатуз вбиральнею(санвузол)залишити узагальному (спільному)користуванні учасниківспільної частковоївласності.

Такий порядок користування спірною квартирою враховує баланс інтересів співвласників та забезпечує рівні умови здійснення ними своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , не єспіввласниками спірноїквартири, а є членами сім`ї, дружина та син, одного із співвласників квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 .

За приписами частин 1,2 статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається власником.

Оскільки право користування спірною квартирою членів сім`ї власника квартири є похідним від встановленого порядку користування квартирою між її співвласниками, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 , слід відмовити.

З огляду на зазначене, рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає зміні.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши співвласникам: ОСОБА_3 у користування кімнату площею 16,9 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м, ОСОБА_2 - кімнату площею 17,1 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м, ОСОБА_6 - кімнату площею 7,7 кв.м, ОСОБА_5 - кімнату площею 11,5 кв.м. Залишити у спільному користуванні співвласників кухню площею 9,6 кв.м, ванну площею 2,5 кв.м, вбиральню площею 1,2 кв.м, коридор площею 16,6 кв.м.

Змінити розподілсудового зборуза поданняпозову,стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судовий збір по 270 грн. з кожного

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року змінити.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_3 у користування кімнату площею 16,9 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м, ОСОБА_2 - кімнату площею 17,1 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м, ОСОБА_6 - кімнату площею 7,7 кв.м, ОСОБА_5 - кімнату площею 11,5 кв.м. Залишити у спільному користуванні співвласників кухню площею 9,6 кв.м, ванну площею 2,5 кв.м, вбиральню площею 1,2 кв.м, коридор площею 16,6 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судовий збір по 270 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 травня 2024 року.

Судді: Т.О. Янчук

А.П. Корніюк

О.І. Ярмолюк