Рішення

від 16.04.2024 по справі 911/3230/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3230/23

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовомОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет»простягнення 7483800 грн.за участю представників:

позивача:Осадчий С.С. адвокат, ордер від 18.10.2023 серія АА № 1294946відповідача:Іоффе А.Ю. адвокат, ордер від 12.12.2023 серія АА № 1358467суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет» (далі - відповідач) про стягнення 7483800 грн. дивідендів (частину нерозподіленого прибутку).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань з виплати позивачу дивідендів, які дорівнюють частині нерозподіленого прибутку, в заявленому до стягнення розмірі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2023 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 16.01.2024.

У встановлений судом строк відповідач через систему «Електронний суд» подав суду відзив на позовну заяву від 14.12.2023 (вх. № суду 5510/23 від 14.12.2023), в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, які зводяться до того, що питання виплати дивідендів та розмір таких дивідендів, які має отримати кожен з учасників товариства, визначається не самостійно окремим учасником на його власний розсуд, а приймається загальними зборами учасників товариства виходячи з процедур і правил голосування встановлених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до положень якого вказане питання відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників відповідного товариства. Відповідач зазначає, що питання про виплату дивідендів може ставити лише діючий учасник товариства. Оскільки відсутні невиконані рішення загальних зборів учасників товариства з питань дивідендів за попередні періоди, а сам позивач вже не є учасником товариства, то у позивача відсутні права щодо участі в розподілі і отриманні прибутку від діяльності відповідача у вигляді дивідендів. Наявність у товариства нерозподіленого прибутку ніяким чином не може підтверджувати наявність дивідендів та безумовних прав на їх отримання. Позивач помилково вважає, що відповідач має перед ним заборгованість зі сплати дивідендів станом на 31.12.2022. При цьому, позивач не надає достатніх і допустимих доказів щодо існування зобов`язання відповідача про сплату заявленої позивачем суми невиплачених йому дивідендів. Станом на 31.12.2022 загальними зборами учасників ТОВ «Медіаджет» не приймались будь-які рішення про розподіл нерозподіленого прибутку та виплату учасникам будь-яких дивідендів. Позивач в позовній заяві не заперечує факт відсутності таких рішень. Без наявності відповідних рішень загальних зборів учасників немає правових підстав говорити про наявність дивідендів та їх невиплату конкретному учаснику. Відповідач також зазначає, що позивач після добровільного виходу із складу учасників товариства втратив всі права учасника, в т.ч. права на управління товариством та права брати участь у розподілі прибутку товариства. А подальші взаємовідносини між товариством та ОСОБА_1 щодо оцінки його вкладу та відповідних виплат на його користь мають реалізовуватися відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

У встановлений судом строк позивач на електронну пошту суду подав відповідь на відзив від 07.02.2024 (вх. № суду 1873/24 від 09.02.2024), яка скріплена ЕЦП представника позивача, в якій він наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Через систему «Елетронний суд» відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив від 14.02.2024 (вх. № суду 1576/24 від 14.02.2024), в яких він наводить власні спростування на доводи позивача, викладені у відповіді на відзив.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024, яка відображена в протоколі судовому засіданні від 20.02.2024, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2024 об 11:30.

Через систему «Електронний суд» відповідач подав суду заяву від 05.03.2024 (вх. № суду 1853 від 05.03.2024) про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2024, яка відображена в протоколі судового засідання від 12.03.2024 оголошеного перерву в судовому засіданні на 02.04.2024 об 14:30. Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2024 оголошеного перерву в судовому засіданні на 16.04.2024 об 15:30.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

ОСОБА_1 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет» та мав частку у статутному капіталі товариства, що становила 25 %.

02.10.2022 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет», оформлені протоколом № 27, на яких були присутні засновники товариства, які в сукупності володіють 100% голосів: ОСОБА_1 25% статутного капіталу, ОСОБА_2 25% статутного капіталу, ОСОБА_3 25% статутного капіталу, ОСОБА_4 25% статутного капіталу.

На вказаних зборах вирішувались, зокрема, такі питання як збільшення статутного фонду (капіталу) товариства та обговорення джерел подальшого фінансування діяльності товариства; про затвердження нової редакції статуту товариства; розподіл прибутку та виплата дивідендів.

На вказаних зборах ухвалили: збільшити статутний фонд (капітал) товариства на 3000000 грн., встановивши його розмір в сумі 4000000 грн. з розподілом між учасниками даного товариства у наступних частках: ОСОБА_1 25% статутного капіталу 1000000 грн., ОСОБА_2 25% статутного капіталу 1000000 грн., ОСОБА_3 25% статутного капіталу 1000000 грн., ОСОБА_4 25% статутного капіталу 1000000 грн. Учасникам внести додаткові внески протягом двох місяців з моменту прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства; затвердити нову редакцію статуту товариства; відкласти виплату дивідендів за 2018 рік до моменту офіційного закінчення (скасування) військового стану в Україні. Прибуток за 2019, 2020, 2021 роки до моменту офіційного закінчення (скасування) військового стану в Україні не розподіляти, залишити його в розпорядженні товариства.

Позивач, бажаючи вийти зі складу учасників товариства, отримавши документи фінансової звітності ТОВ «Медіаджет», звернувся до ТОВ «Топ Клас» із заявою щодо здійснення розрахунку його частки при виході з товариства, яка за розрахунком ТОВ «Топ Клас» станом на 31.12.2022 становить 9529800 грн. (25% від загальної суми нерозподіленого прибутку).

12.05.2023 ОСОБА_1 підписав заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет», яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яцино К.С. та зареєстрована в реєстрі за № 735. В вказаній заяві вказано, що вихід здійснюється на підставі п. 4.12 розділу 4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет», де зазначено те, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі становить менше 50 % може вийти з товариства в будь-який час без згоди інших учасників. У заяві ОСОБА_1 просив здійснити йому виплату своє частки в розмірі 9779800 грн., яка розрахована на підставі резюме, яке було додане до заяви про вихід.

ТОВ «Медіаджет» листом повідомило ОСОБА_1 , що товариством отримано 01.06.2023 заяву про вихід ОСОБА_1 з товариства, який (вихід) згідно інформації реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбувся 15.05.2023. Товариство вказало, що на виконання положень ч. 6 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та з метою встановлення частки ОСОБА_1 , було замовлено у професійного оцінювача оцінку корпоративних прав, яка була проведена ТзДВ «Гільдія оцінювачів України». Згідно відповідного звіту про оцінку зроблено висновок, що ринкова вартість майна: корпоративних прав 4,96 % статутного капіталу ТОВ «Медіаджет», що належить ОСОБА_1 , без урахування ПДВ, становить 2046000 грн. З урахуванням приписів ч. 7 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виплата вказаної вартості частки в розмірі 4,96% статутного капіталу ТОВ «Медіаджет» буде проведена не пізніше 01.06.2024 за умови надання реквізитів банківського рахунку, на який необхідно провести відповідну виплату.

Листом від 26.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Медіаджет» та просив виплатити йому суму нерозподіленого прибутку, що становить 9529800 грн. (25% від загальної суми).

ТОВ «Медіаджет» листом від 22.08.2023 розглянувши лист ОСОБА_1 від 26.07.2023 надав відповідь, в якій зазначив, що товариство немає будь-яких невиконаних та/або прострочених зобов`язань перед ОСОБА_1 щодо виплати дивідендів за минулі періоди. Нарахування і виплата дивідендів здійснюється не автоматично згідно даних фінансової звітності, а лише у разі відповідного рішення Загальних зборів учасників товариства, яким визначається в якій частині розподіляється чистий прибуток товариства і яка його частина спрямовується на виплату дивідендів. Загальні збори учасників ТОВ «Медіаджет» не приймали рішень щодо нарахування і виплати на користь учасників товариства дивідендів станом на 31.12.2022. Товариство звернуло увагу, що ОСОБА_1 вийшов із складу учасників ТОВ «Медіаджет» за власної ініціативи на підставі відповідної заяви від 12.05.2023, а тому подальші взаємовідносини між товариством та ОСОБА_1 щодо оцінки його вкладу та відповідних виплат на його користь мають реалізовуватися відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Оскільки, на переконання позивача, відповідач не виплатив йому дивіденди, які за його твердженням дорівнюють частині суми нерозподіленого прибутку станом на 31.12.2022, позивач звернувся з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7483800 грн. дивідендів (частини нерозподіленого прибутку), що становить різницю між загальною сумою нерозподіленого прибутку розрахованою за зазначеним вище резюме, складеним ТОВ «Топ Клас» та ринковою вартістю майна: корпоративних прав 4,96 % статутного капіталу ТОВ «Медіаджет», що належить ОСОБА_1 , яка може бути використана для виплати його частки в зв`язку з виходом зі складу учасників товариства на підставі звіту ТзДВ «Гільдія оцінювачів України» (9529800 грн. - 2046000 грн. = 7483800 грн.).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема: розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів (п. 12 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону (ч. 3 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

У відповідності до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Пунктом 9.14 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет», затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства від 01.06.2022 № 26 передбачено, що збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, зокрема, але не виключно, розподілу чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається загальними зборами учасників товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.

Отже, підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.10.2021 у справі № 910/12317/18, від 02.02.2023 у справі № 910/10164/21, від 30.08.2023 у справі № 910/9326/22 суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати, лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду. Тобто у разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Отже, задоволення позовних вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за умови наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. В іншому випадку дії суду призведуть до втручання у господарсько-управлінську діяльність суб`єкта господарювання.

У ході розгляду справи позивач не довів належними та допустимими доказами прийняття загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет» рішення про спрямування прибутку товариства на виплату дивідендів, яким визначено розмір належних позивачу - учаснику товариства дивідендів, строки та порядок їх виплати, а відповідач заперечив наявність такого рішення загальних зборів товариства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду не порушено, що в свою чергу виключає можливість встановлення судом обґрунтованості заявленої до стягнення з відповідача суми і позовних вимог в цілому. Заявлені позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, є необґрунтованими та безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Через систему «Електронний суд» відповідач подав суду заяву від 05.03.2024 (вх. № суду 1853 від 05.03.2024) про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіаджет» (далі клієнт) та адвокатським бюро «Артура Іоффе» (далі адвокат) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 12.12.2023 № 14 (далі договір), відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання по наданню правничої (правової) допомоги клієнту з метою здійснення представництва інтересів клієнта у господарських судах України всіх рівнів під час здійснення господарського судочинства з питань, пов`язаних з розглядом судової справи № 911/3230/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Медіаджет» про стягнення 7483800 грн. (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору гонорар адвоката за надання правових послуг в межах судового розгляду по справі № 911/3230/23 кожною судовою інстанцією є фіксованим та є наступним: пп. 3.1.1 п. 3.1 гонорар адвоката за здійснення представництва клієнта в Господарському суді Київської області становить 15000 грн. без ПДВ.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до завершення судових процедур з питань, що є предметом цього договору, але в будь-якому випадку не більш ніж до 31.12.2024, якщо сторони не домоляться про інше.

На виконання умов договору адвокат надав відповідачу передбачену договором правову допомогу в суді першої інстанції на суму 15000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 04.03.2024, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін відповідача та адвоката, підписи яких скріплені печатками товариства та адвокатського бюро.

Відповідач сплатив на користь адвокатського бюро кошти в розмірі 15000 грн. за надані правові послуги, що підтверджується банківською випискою від 13.12.2023, яка міститься в матеріалах справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.

Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються, оспорюються стороною спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, то відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами покладається судом на позивача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет» про стягнення 7483800 грн. дивідендів (частину нерозподіленого прибутку) відмовити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаджет» (вул. Господарська, 6, с. Велика Олександрівка, Бориспільський р-н, Київська обл., 08320, ідентифікаційний код 36185908) 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.05.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк