Рішення

від 15.05.2024 по справі 916/852/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/852/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 1)

до відповідача: Національного університету "Одеська морська академія" (65052, Одеська обл., місто Одеса, вул.Дідріхсона, буд. 8)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смід Груп" (79067, Львівська обл., м. Львів, вул. Тракт Глинянський, буд. 152)

про стягнення 142 072,63 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

01.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Національного університету "Одеська морська академія", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 113 576,65 грн; пеню у сумі 24 289,84 грн; 3% річних у сумі 2 286,31 грн; інфляційні втрати у сумі 1 919,83 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.03.2024 відкрито провадження у справі № 916/852/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "03" квітня 2024 р. об 11:30.

13.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

18.03.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

01.04.2024 до суду від Національного університету "Одеська морська академія" надійшла заява про розгляд справи без участі представника останнього.

В судове засідання 03.04.2024 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

Ухвалою суду від 03.04.2024 витребувано у Товариства з обмеженою відповід альністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію щодо дати включення Національного університету "Одеська морська академія" (ЕІС-код 56ХS000013JM700I) до реєстру споживачів постачальника ТОВ "Смід Груп" (ЕІС-код 56Х930000010860А) та встановлено строк для надання витребуваних судом доказів до 15.04.2024.

Ухвалою суду від 03.04.2024 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Смід Груп" до участі у справі №916/852/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та оголошено перерву у судовому засіданні при розгляді справи №916/852/24 до "29" квітня 2024 р. о 15:00.

10.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання разом з доказами направлення на адресу третьої особи примірника позовної заяви з додатками та відповідь на відзив.

23.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповід альністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що споживач НУ "Одеська морська академія" (ЕІС-код 56ХS000013JM700I) був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії - ТОВ ГК Нафтогаз України (ЕІС код 56X930000008780B) з 01.04.2023 по 03.04.2023. В період з 04.04.2023 по 30.09.2023 в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000013JM700I був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю Смід Груп (ЕІС-код 56X930000010860A).

29.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Смід Груп" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з зазначенням про те, що директор підприємства 29.04.2024 має бути в лікувальному закладі, відповідно до якого третя особа просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судове засідання 29.04.2024 з`явився позивач. Відповідач та третя особа до суду не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 29.04.2024 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 15.05.2024 о 12:30.

Крім того, судом запропоновано третій особі та відповідачу надати пояснення з приводу відомостей, які були надані Товариством з обмеженою відповід альністю "Оператор газотранспортної системи України" щодо періодів включення до реєстрів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та ТОВ "Смід Груп".

15.05.2024 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Крім того, 15.05.2024 до суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі останньої.

15.05.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, у якому останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання 15.05.2024 позивач, відповідач та третя особа не з`явилися.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою регулятором.

Так, через відсутність постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.04.2023 по 03.04.2023, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, в період з 01.04.2023 по 03.04.2023, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом Оператора ГТС від 05.01.2024 №ТОВВИХ-24-247, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000013JM700I.

Пунктом 3 розділу ІІІ Правил визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Як зазначає позивач, сторонами було підписано типовий договір, що свідчить про згоду відповідача із умовами купівлі-продажу природного газу у постачальника "останньої надії".

Позивач також посилається на п. 1 розділу ІІ Правил постачання природного газу № 2496 від 30.09.2015, згідно з яким підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Відтак, позивач заперечує проти доводів відповідача про наявність у нього іншого постачальника в періоди з 01.04.2023 по 03.04.2023 з огляду на відсутність доказів включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ "Смід Груп" у спірний період.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивачем проведено нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/ спожитого Споживачем природного газу, отриманих з інформаційної платформи оператора ГТС, відповідно до яких у квітні 2023 р. позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 3,58400 тис.куб.м. на суму 113 576,65 грн.

Так, на виконання п.4.3, 4.4 договору позивачем направлявся на адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу, однак останнім не здійснено оплату за спожитий газ в квітні 2023 р., з огляду на що у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 113 576,65 грн.

Позивач посилається на п.4.5. типового договору та зазначає, що з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 24 289,84 грн.

Крім того, позивач посилається на ст.625 ЦК України та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2 286,31 грн та інфляційні втрати у сумі 1 919,83 грн.

3.2. Доводи Національного університету "Одеська морська академія".

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що між Національним університетом "Одеська морська академія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" договірних відносин у 2023 році не було, а типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" від 28.12.2021 припинив свою дію у 2021 році

При цьому, 28.03.2023 між Національним університетом "Одеська морська академія" та ТОВ "Смід Груп" укладено договір поставки природного газу №28-03 (закупівля https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-08- 005625-a), який в частині поставки газу набрав чинність з 01 квітня 2023 року. Процедура закупівлі, буда здійснена із дотримання усіх вимог законодавства щодо публічних закупівель за державні кошти.

При цьому, відповідач зазначає, що дані інформаційної платформи, відповідно до яких НУ "Одеська морська академія" був закріплений за постачальником "останньої надії" за ЕІС-кодом 56XS000013JM700I, не підтверджують того, що в газопроводі з 01.04.2023 по 03.04.2023 був природний газ, який постачав саме позивач, а не ТОВ "Смід Груп" за вказаним договором.

Крім того, відповідь від Оператора ГТС від 28.09.2022 №ТОВВВИХ-22-10430 та інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10) може свідчити лише про включення/закріплення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії", але не те, що газ постачався саме позивачем.

Таким чином, відповідач зазначає, що між позивачем та відповідачем не виникло зобов`язань, адже не була укладена письмова/паперова форма публічного договору, а тому відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних та інфляційних втрат не може бути застосована.

3.3. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Смід Груп".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смід Груп" та Національним університетом "Одеська Морська Академія" було укладено договір поставки природного газу №28-03 від 28.03.2023.

У відповідності до даних наданих ТОВ "Оператор ГТС України" в період з 04.04.2023 по 30.09.2023 в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000013JM700I був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника товариство з обмеженою відповідальністю "Смід Груп" (ЕІС-код 56X930000010860A).

Пунктом 3.2 договору №28-03 від 28.03.2023 передбачено, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.

Зважаючи на вищезазначене, Національним університетом "Одеська Морська Академія" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Смід Груп" копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, у відповідності до якого споживачу за період з 01.04.2023 до 30.04.2023 було протранспортовано 29 828, 00 м.куб. природного газу.

У подальшому, на підставі отриманих даних від Національного університету "Одеська Морська Академія" та на виконання пункту 3.3. Договору №28-03 від 28.03.2023 ТОВ "Смід Груп" підготовлено та надано споживачу рахунок фактури та два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, які підписані уповноваженим представником постачальника.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

В матеріалах справи наявний типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (т.1 а.с.52-55), затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2501, відповідно до п.1.3 якого останній є договором приєднання, укладення якого відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно п. 3.1 договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Згідно п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з п.4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.6.2 договору постачальник зобов`язується, зокрема, протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

В п. 11.5 договору встановлено, що всі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Відповідно до повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів "останньої надії", споживач з ЕІС-кодом 56ХS000013JM700I був зареєстрований 01.04.2023 (т.1 а.с.56).

У матеріалах справи містяться дані щодо архіву тарифів за квітень 2023 року (а.с.30).

В матеріалах справи наявний витяг з інформації щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56ХS000013JM700I в Реєстрі споживачів постачальників (т.1 а.с.31), з якого вбачається, що Національний університет "Одеська морська академія" (ЕІС-код 56ХS000013JM700I) у період з 01.04.2023 до 03.04.2023 був споживачем природного газу, постачальник ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В).

Як вбачається з реєстру пар споживачів на 01.01.2020 (т.1 а.с.44), до портфелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з 01.04.2023 до 03.04.2023 включено Національний університет "Одеська морська академія" (ЕІС-код 56ХS000013JM700I).

Відповідно до акту №7629 (т.1 а.с.28) Національному університету "Одеська Морська Академія" за період 01.04.2023-02.04.2023 поставлено природний газ в обсязі 2,24700 тис.м3 на суму 58 612,88 грн без ПДВ, за 03.04.2023 в обсязі 1,33700 тис.м3 на суму 35 589,34 грн, послуга транспортування природного газу 444,99 грн. Загальний обсяг 3,584 м3. Всього з ПДВ 113 576,65 грн.

Матеріали справи також містять рахунок на оплату №15499 на суму 113 576,65 грн (а.с.29).

Вказані акт та рахунок надіслані на електронну адресу відповідача 12.05.2023, про що свідчать роздруківки з програми 1С:Підприємство (т.1 а.с.35-36).

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за договором постачання газу ПОН (т.1 а.с.37).

В матеріалах справи наявна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Національного університету "Одеська Морська Академія" від 28.09.2023, у якій позивач вимагає сплатити заборгованість за природний газ у сумі 113 576,65 грн до 11.10.2023 (т.1 а.с.27).

Вказана вимога, як вбачається зі списку поштових відправлень та опису вкладення цінного листа з повідомленням, скріплених печаткою АТ "Укрпошта" (т.1 а.с.45-49), направлена на адресу відповідача 28.09.2023.

Матеріали справи містять також договір №28-03 поставки природного газу від 28.03.2023 з додатками, укладений між ТОВ "Смід Груп" та Національним університетом "Одеська Морська Академія" (т.1 а.с.81-90).

Відповідно до листа відповідача, направленого на адресу позивача, НУ "Одеська Морська Академія" зазначило, що 26.05.2023 на поштову адресу Національного університету "Одеська морська академія" надійшли акти приймання-передачі природного газу від 30.04.2023 №7629, рахунок №15499 та типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" та повідомлено, що Національним університетом "Одеська морська академія" вже укладено договір поставки природного газу №28-03 від 28.03.2023 з TOB "Смід Груп", строк дії договору з 01.04.2023 до 30.09.2023 (т.1 а.с.106).

Крім того, у листі відповідач зазначив, що 30.04.2023 Університет через Оператора ГРМ - АТ "Одесагаз" передав обсяг спожитого природного газу за квітень 2023 року (з 01.04.2023 до 30.04.2023) в обсязі 29,828 т.куб.м., та оплатив його вартість у розмірі 562 257,80 грн з ПДВ.

В матеріалах справи наявні рахунок-фактура та акт приймання передачі природного газу за квітень 2023 року від АТ "Одесагаз", з яких вбачається, що загальний обсяг спожитого природного газу складав 29 828 куб.м. (т.1 а.с.114), акт здачі-прийняття, підписаний та скріплений печатками НУ "Одеська Морська Академія" та ТОВ "Смід Груп", згідно з яким загальний обсяг спожитого природного газу складав 29 828 куб.м., загальна вартість 562 257,80 грн (а.с.115), а також акт здачі-прийняття від 23.06.2023 (а.с.118).

Відповідно до платіжних інструкцій (т.1 а.с.116-117) НУ "Одеська Морська Академія" перераховано ТОВ "Смід Груп" загалом 562 257,80 грн.

В матеріалах справи наявна вимога позивача від 22.08.2023 щодо сплати заборгованості до 05.09.2023 (т.1 а.с.119-121), відповідь відповідача від 27.09.2023 щодо неможливості сплати заборгованості через відсутність паперової форми договору (т.1 а.с.122-123) та лист позивача від 07.06.2023 щодо наявності укладеного типового договору (т.1 а.с.124-127).

Відповідно до листа АТ "Одесагаз" від 20.06.2023 (т.1 а.с.129) за 01.04.2023 споживачем (ЕІС-код 56ХS000013JM700I) було спожито 933 м3 газу, за 02.04.2023 1314 м3, за 03.04.2023 1337 м3, що загалом складає 3,584 м3. Вказані відомості відображено на інформаційній платформі (т.1 а.с.152).

Згідно з інформацією щодо закріплення споживача з ЕІС-код 56ХS000013JM700I в Реєстрі споживачів постачальників, у період з 01.04.2023 до 03.04.2023 постачальником було ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", з 04.04.2023 до 30.09.2023 постачальником був ТОВ "Смід Груп" (т.2 а.с.31).

Доказів оплати вказаної заборгованості позивачеві матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р позивач є постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Як встановлено судом, спір у даній справі стосується постачання природного газу постачальником "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у період з 01.04.2023 до 03.04.2023, що у свою чергу заперечується НУ "Одеська Морська Академія" з огляду на те, що останній вважає належним постачальником у спірний період ТОВ "Смід Груп".

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил постачання природного газу № 2496 від 30.09.2015, згідно з яким підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Як було встановлено судом з матеріалів справи, згідно з інформацією щодо закріплення споживача з ЕІС-код 56ХS000013JM700I в Реєстрі споживачів постачальників, у період з 01.04.2023 до 03.04.2023 постачальником було ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", з 04.04.2023 до 30.09.2023 постачальником був ТОВ "Смід Груп" (т.2 а.с.31).

За таких обставин суд вважає встановленим факт того, що ТОВ "Смід Груп" був постачальником природного газу саме з 04.04.2023 до 30.09.2023.

При цьому, враховуючи відсутність постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем у період з 01.04.2023 до 03.04.2023, суд вважає доведеним факт постачання природного газу у період з 01.04.2023 по 03.04.2023 постачальником "останньої надії" - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та Національним університетом "Одеська морська академія" виникли в силу договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Відповідно до п.1.3 договору, останній є договором приєднання, укладення якого відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Як встановлено судом, у матеріалах справи наявні роздруківки з сайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", що містять архів тарифів за спірний період.

Згідно з п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, на підставі визначеного позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Як встановлено судом, з листа АТ "Одесагаз", який є оператором ГРМ, від 20.06.2023 (т.1 а.с.129) за 01.04.2023 споживачем (ЕІС-код 56ХS000013JM700I) було спожито 933 м3 газу, за 02.04.2023 1314 м3, за 03.04.2023 1337 м3, що загалом складає 3,584 м3. Вказані відомості також відображено на інформаційній платформі (т.1 а.с.152).

Отримання природного газу у відповідних обсягах не заперечується відповідачем.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Як встановлено судом, відповідно до акту №7629 (т.1 а.с.28) Національному університету "Одеська Морська Академія" за період 01.04.2023-02.04.2023 поставлено природний газ в обсязі 2,24700 тис.м3 на суму 58 612,88 грн без ПДВ, за 03.04.2023 в обсязі 1,33700 тис.м3 на суму 35 589,34 грн, послуга транспортування природного газу 444,99 грн. Загальний обсяг 3,584 м3. Всього з ПДВ 113 576,65 грн.

На підставі зазначеного акту позивачем виставлено рахунок на оплату №15499 на суму 113 576,65 грн (а.с.29).

Матеріали справи містять докази направлення акту та рахунку відповідачу, що також не заперечується сторонами.

Отже, позивачем взяті на себе зобов`язання за укладеним договором виконано у повному обсязі та у порядку та строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Втім, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем заборгованості за природний газ на загальну суму у розмірі 113 576,65 грн.

При цьому, суд зауважує, що заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що кошти за весь обсяг спожитого природного газу було сплачено ним на рахунок ТОВ "Смід Груп" не приймаються судом до уваги, оскільки договором, укладеним між відповідачем та ТОВ "Смід Груп" передбачено, що за підсумками розрахункового періоду споживач самостійно надає постачальнику копію акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період.

Таким чином, саме НУ "Одеська Морська Академія" було надано ТОВ "Смід Груп" обсяги природного газу, на підставі яких останнім було складено рахунок-фактуру, за яким відповідач перерахував відповідні кошти.

Відтак, помилкове зазначення споживачем (НУ "Одеська Морська Академія") даних щодо обсягів спожитого газу не є підставою для відмови в позові.

Натомість, суд зауважує, що відповідач не позбавлений права у разі помилкової сплати відповідних коштів врегулювати правовідносини між ним та ТОВ "Смід Груп" шляхом подачі відповідного позову або в позасудовому порядку.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 113 576,65 грн відповідач, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено судом, згідно з п.4.5 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, яка складає 24 289,84 грн, суд вважає його вірним.

Поряд з цим, суд також зауважує, що ч.1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не надано.

Крім того, як вже було встановлено судом, відповідач не відмовився від виконання зобов`язань щодо сплати поставленого природного газу та оплатив належну суму, втім, зробив це помилково на рахунок неналежного постачальника у спірний період.

Відтак, приймаючи до уваги обставини справи, та те, що відповідач є закладом освіти, який не відмовився від виконання зобов`язань, суд вважає, що покладення на останнього нарахованої пені в повному обсязі пені не відповідає принципам справедливості та верховенства права.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваного штрафу є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 5 000 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3 % річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Слід враховувати, що, попри подібність правової природи п. 3 ст. 549 ЦК України (щодо сплати пені) та ст. 625 ЦК України (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою.

Формулювання ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний характер, а не штрафний характер відповідних процентів. Слід зазначити, що проценти річних, за змістом наведеної норми входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими коштами, що належить до сплати кредиторові.

Перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх вірними в частині нарахованих сум, а вимоги в частині стягнення з відповідача 3% у сумі 2 286,31 грн та інфляційних втрат у сумі 1 919,83 грн обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги, що часткове задоволення позовних вимог зумовлено виключно зменшенням пені судом з власної ініціативи, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача з урахуванням понижуючого коефіцієнту, враховуючи подання позову в електронному вигляді.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного університету "Одеська морська академія" (65052, Одеська обл., місто Одеса, вул.Дідріхсона, буд. 8, код ЄДРПОУ 01127799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у сумі 113 576 /сто тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість/ грн 65 коп., пеню у сумі 5 000 /п`ять тисяч/ грн, 3% річних у сумі 2 286 /дві тисячі двісті вісімдесят шість/ грн 31 коп., інфляційні втрати у сумі 1 919 /одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять/ грн 83 коп., судовий збір у сумі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн 40 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 травня 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська