Ухвала

від 15.05.2024 по справі 918/822/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" травня 2024 р.м. РівнеСправа №918/822/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у матеріалах справи

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Свободи, буд. 42, код ЄДРПОУ 40002972)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061)

про банкрутство

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІК НОМЕР_1 ) про визнання грошових вимог

В судовому засіданні приймали участь:

від кредиторів: СТОВ "ДАК"- адвокат Дробот Д.М., адвокат Малишева А.А.;

від заявника ОСОБА_1 - не з`явився.

від боржника: не з`явився;

від розпорядника майна: арбітражний керуючий Козирицький А.С..

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.08.2023 року Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061) прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 05.09.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061). Призначено попереднє засідання.

11.09.2023 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061) на офіційному веб-порталі судової влади України.

28.11.2023 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області з Касаційного господарського суду Верховного Суду надійшла Ухвала суду від 23.11.2023 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" на Постанову Північно-західного апеляційного господарського сулу від 17.10.2023, Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 року, та витребування матеріалів справи №918/822/23.

Ухвалою суду від 30.11.2023 року відкладено розгляд справи №918/822/23 до перегляду Постанови Північно-західного апеляційного господарського сулу від 17.10.2023 та Ухвали Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 року у касаційному провадженні та повернення матеріалів справи до Господарського суду Рівненської області.

20.02.2024 року матеріали справи №918/822/23 повернулись до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 28.02.2024 року розгляд справи призначено у попередньому засіданні.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року за результатами попереднього засідання ухвалено:

1. Визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 113 205843 грн. 74 коп., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061), а саме:

- Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Свободи, буд. 42, код ЄДРПОУ 40002972) в загальній сумі 64518618 грн. 54 коп. з яких: 64426110 грн. 54 коп. основного боргу; 32208 грн. 00 коп. судовий збір; 60300 грн. 00 коп. авансування винагороди арбітражного керуючого;

- ОСОБА_2 у загальній сумі 41652007 грн. 94 коп. з яких: 41 646 639,94 грн. основного боргу; 5368 грн. 00 коп. судового збору;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Вдм-Груп" у загальній сумі 7035217 грн. 26 коп. з яких: 7029849 грн. 26 коп. основного боргу; 5368,00 грн. сплаченого судового збору.

2. Визначити розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061) на загальну суму 20187114 грн.13 коп. а саме:

- ОСОБА_2 у сумі 20164168 грн. 65 коп. основного боргу;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Вдм-Груп" 22945 грн. 48 коп. основного боргу.

3. Проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів призначити на 14 травня 2024 року.

4. Призначити підсумкове засідання суду на "04" червня 2024 р..

5. Розпоряднику майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

6. Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпоряднику майна письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.

23.04.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду ОСОБА_3 подано Заяву, в якій просить суд визнати грошові вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" у сумі 7801052 грн. 50 коп., з яких: 6674928,00 грн. основного зобов`язання, 175124 грн.50 коп. 3% річних, 950863 грн. 90 коп. інфляційних втрат та 5368,00 грн. сплаченого судового збору. Дану Заяву обгрунтовує невиконанням боржником рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Традєкс", що оформлені протоколами №28/02 від 28.02.2018 року та №28/02 від 28.02.2022 року, якими, зокрема, затверджено порядок виплати сум дивідендів, які підлягали виплаті на підставі протоколу №28/02 від 28.02.2018 року. Кредитор вважає, що в нього, як учасника ТОВ "Традєкс", якому належить 52,00% статутного капіталу Товариства, наявне право вимоги до боржника щодо отримання грошових коштів у сумі 6674928,00 грн..

Ухвалою суду від 26.04.2024 року Заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог прийнято до розгляду. Розгляд Заяви призначено у судовому засіданні на "08" травня 2024 р. на 11:30 год.

07.05.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником ініціюючого кредитора ОСОБА_4 подано заперечення на Заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в яких проти визнання вказаних вимог заперечує при цьому посилається на наступне. Зі змісту Заяви, грошові вимоги ОСОБА_5 виникли з підстав нарахованих, але не виплачених кредитору дивідендів з боку Традєкс. У той же час, як стало відомо ДАК з Повідомлення представника ОСОБА_6 від 06.05.2024, стосовно грошових вимог ОСОБА_5 та підстав і обставин, якими кредитор обґрунтовує власні вимоги, наявна неоднозначність та ознаки суперечливої поведінки такого кредитора, що може свідчити про фіктивність відповідних вимог. Так, до Заяви ОСОБА_5 долучено лист боржника від 28.08.2023, за змістом якого Традєкс в особі ОСОБА_7 повідомляє наступне:

- нарахувати та виплатити ОСОБА_5 дивіденди у розмірі 10 202 920,00 грн. відповідно до Протоколу (рішення) загальних зборів засновників (учасників) Традєкс від 28.02.2018 №28/02 - не вбачається за можливе.

- дивіденди у розмірі 10 202 920,00 грн, відповідно до вказаного вище Протоколу від 28.02.2018 №28/02 будуть сплачуватись ОСОБА_5 по мірі поступлення на рахунок Традєкс грошових коштів.

У той же час зазначає, як стало відомо ДАК, в провадженні суду перебувала справа №918/822/23 (918/932/23) за позовом Традєкс в особі ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, провадження у вказаній справі відкрито 19.10.2023. В рамках вказаної справи, 23.01.2024 з боку Традєк особі ОСОБА_7 до суду було подано клопотання про долучення доказів, за змістом якого Традєкс стверджує, що рішення загальних зборів учасників з приводу розподілу прибутку, нарахування та виплати дивідендів - не приймалися. Враховуючи зазначені обставини зазначає, що складається ситуація, за якої Традєкс особі ОСОБА_7 допускається очевидно суперечливої та недобросовісної поведінки, оскільки:

- був обізнаний про існування Протоколу від28.02.2018, що прямо вбачається з листа Традєкс від 28.08.2023, і як наслідок свідомо вводив суд в оману у справі №918/822/23 (918/932/23), стверджуючи про відсутність рішень загальних зборів учасників Традєкс щодо нарахування та розподілу дивідендів.

Крім того зазначає, що з повідомлення представника ОСОБА_6 від 06.05.2024 стало відомо, що виплата дивідендів учасникам Традєкс за визначені періоди супроводжувалась нарахуванням та сплатою податку з доходів фізичних осіб, що підтверджується інформацією наданою Головним Управлінням ДПС у Рівненській області відповідно до листа від 10.01.2024 №273/5/17-00-24-01-05 (наявний в матеріалах справи №918/822/23 (918/932/23). ДАК вважає, що надані докази підтверджують виплату дивідендів на користь ОСОБА_5 , що, своєю чергою, як вбачається зі змісту Заяви, не враховано кредитором при визначенні загального розміру грошових вимог до боржника, і відповідно, ставить під сумнів коректність заявленого розміру грошових вимог до Традєкс. Відтак представник кредитора СТОВ "ДАК" вважає, що розмір заявлених грошових вимогах ОСОБА_5 не відповідають дійсності, є спірним та таким, що обґрунтовано поставлено під сумнів ініціюючим кредитором та не можуть бути визнані в заявленому обсязі.

07.05.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду розпорядником майна арбітражним керуючим Козирицьким А.С. подано повідомлення про результати розгляду грошових вимог ОСОБА_1 , в яких заявлені грошові вимоги в сумі 7801052,50 грн. відхиляє в повному обсязі з огляду на таке. наадресу розпорядника майна надійшли заперечення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія», Ініціюючого кредитора, від 06.05.2024 на Заяву ОСОБА_9 від 23.04.2024 про визнання грошових вимог до боржника. За змістом Заперечень Ініціюючого кредитора, Розпорядником майна встановлено наявність доказів, які підтверджують оплату дивідендів, що супроводжувалось нарахуванням та сплатою податку з доходів фізичних осіб, а саме лист-відповідь Головного управління ДПС у Рівненській області (вих. №273/5/17-00-24-01-05 від 10.01.2024). Зазначає, що надані докази підтверджують факт виплати дивідендів на користь ОСОБА_9 , що, своєю чергою, як вбачається зі змісту Заяви, не враховано Кредитором при визначенні загального розміру грошових вимог до Боржника. Інші заперечення розпорядника майна грунтуються на запереченнях ініціюючого кредитора. 08.05.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду ОСОБА_3 подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_10 , ні Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" не були та не є учасниками справи №918/822/23 (918/932/23), а тому ОСОБА_11 не відомо з яких офіційних джерел ОСОБА_4 отримав таку інформацію, яка стосується процесуальних документів у справі №918/822/23(918/932/23). Також зазначає, що до матеріалів даної заяви ОСОБА_4 не долучено доказів, які б підтвердили факт звернення Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" до ОСОБА_6 чи до ОСОБА_12 з приводу кредиторських вимог ОСОБА_13 чи з приводу отримання матеріалів справи №918/822/23(918/932/23). ОСОБА_4 не надав до заяви підтвердження, що ОСОБА_12 має право в інтересах ОСОБА_6 писати такі звернення та повідомлення, в тому числі на адресу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія". В підтвердження того, що йому не виплачувались дивіденди ОСОБА_5 надає довідку з банку, якою підтверджено, що ТОВ "Традєкс" на його банківський рахунок не виплачувало дивіденди, а також і інші платежі. Разом з тим, звертаю увагу, що інформація ГУ ДПС у Рівненській області підтверджує факт нарахування та сплати податків, а не факт виплати дивідендів. Просить заявлені кредиторські вимоги задоволити в повному обсязі.

У судове засідання 15.05.2024 року не з`явились представники ОСОБА_13 , боржника - ТОВ "Традєкс" та кредиторів - ОСОБА_2 та ТОВ "ВДМ-Груп". Боржником та ОСОБА_14 подано клопотання про розгляд Заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог без їх участі.

Щодо неявки представників вищевказаних кредиторів суд зазначає наступне. Представником ОСОБА_2 у даній справі, зокрема при розгляді грошових вимог останнього до боржника (судові засідання 03.04.2024, 23.04.2024), була адвокат Малишева А.А.., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги. В той же час адвокат Малишева А.А. була присутня у судовому засіданні 08.05.2024, та отримала Ухвалу суд від 08.05.2024, якою, зокрема, призначено судове засідання у справі на 15.05.2024 року. Усна заява адвоката Малишевої А.А. про те, що вона не є представником ОСОБА_2 під час розгляду вимог ОСОБА_13 , не скасовує її представництва інтересів ОСОБА_2 загалом у даній справі, так як в ордері адвоката відсутні будь-які обмеження на представництво інтересів ОСОБА_2 , адвокат не надала суду доказів того, що її довіритель припинив її представництво. Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_2 не повідомляв і суд про те, що він скасував представництво його інтересів адвокатом Малишевою А.А..

Відтак суд доходить висновку, що ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В той же час суд зазначає, що процесуальні документи суду, які направлялися на адресу ТОВ "ВДМ-Груп", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Заяві останнього про визнання грошових вимог до боржника, а саме: АДРЕСА_2 , поверталися на адресу суду з відміткою органу зв`язку "не правильно зазначена адреса".

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що ТОВ "ВДМ-Груп про дату, час і місце розгляду справи повідомлене належним чином.

Розглянувши Заяву ОСОБА_13 про визнання грошових вимог до боржника, документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що Заява підлягає задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 вересня 2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ''Традєкс" (35641, Рівненська обл., Лубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061).

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі по тексту - КУзПБ) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.Відповідно до ст.1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства в редакції зі змінами від 01.02.2020 року визначено, що з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановления ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі боржника щодо ТОВ "Традєкс" було здійснене на веб-порталі судової влади України 13 вересня 2023 року.

Частиною 1 ст. 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.4 ст.45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

17 вересня 2010 року за номером запису 16051020000000609 було зареєстрованого як суб`єкт господарювання (юридичну особ) Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс", якому було присвоєно ідентифікаційний номер - 37083061.

Відповідно до установчих документів та даних, що містяться в ЄДРПОУ - ОСОБА_15 є учасником ТОВ "Традєкс", якому належить 52,00% статутного капіталу Товариства, щодо якого відкрито 05 вересня 2023 року провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 5 ст. 45 КУзПБ, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною 1 цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

У відповідності до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

У зазначеній статті Цивільного кодексу України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції до 06.02.2018 року) закріплено, право учасника товариства, на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників, якщо він є учасником товариства на початок строку виплати дивідендів.

Частиною 1 та 3 ст.5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Як вбачається з матеріалів заяви ОСОБА_13 про кредиторські (грошові) вимоги до боржника, вимоги заявника ґрунтуються на тому, що рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Традєкс", оформлених Протоколом (рішенням) Загальних зборів засновників учасників ТОВ "Традєкс" №28/02 від 28.02.2018, вирішено: "Направити на виплату дивідендів учасникам суму 19621000,00 грн. Розподілити суму дивідендів між учасниками пропорційно до їх часток у статутному капіталі ТОВ Традекс, а саме: ОСОБА_16 (52 %) - 10202920,00 грн.; ОСОБА_2 (24%) - 4709040,00 грн.; ОСОБА_6 (24%) - 4709040,00 грн. Провести нарахування на виплату дивідендів грошовими коштами, у періодах, відповідно до наказу директора".

Крім даного, протокольним рішенням загальних зборів засновників (учасників) Товариства, що оформлено Протоколом №28/02 від 28 лютого 2022 року було затверджено порядок виплати сум дивідендів, які підлягали виплаті на підставі протоколу №28/02 від 28.02.2018 року. У зв`язку з чим до дати відкриття провадження у справі про банкрутство, директор Товариства мав зняти та виплатити - 12836400 грн. 00 коп..

Станом на момент прийняття загальними зборами учасників Товариства зазначених рішень як від 28.02.2018 так і від 28.02.2022 про виплату дивідендів, заявник - ОСОБА_10 був учасником ТОВ "Традєкс" з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 52%.

Судом встановлено, що ОСОБА_15 станом на 22.04.2024 року не отримав жодної суми в супереч вищевказаним рішенням загальних зборів засновників (учасників) Товариства.

Згідно до ст.1 КУзПБ визначено, що грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відтак, в силу ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

За змістом ст.ст. 524 та 533 ЦК України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання щодо сплати коштів.

Отже, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

У бухгалтерському обліку, під дивідендами розуміють частину чистого прибутку, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства (п.4 НП(С)БО 15).

Для цілей оподаткування визначення терміну "дивіденди" містить пп. 14.1.49 ПК України. Згідно з указаною нормою дивіденди - це платіж, що здійснює юридична особа, у тому числі емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відтак, в силу вищевказаних норм закону, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.

Отже, розмір дивідендів, які підлягають сплаті ОСОБА_11 на підставі вищевказаних рішень про виплату дивідендів, становить 6 674 928 грн. 00 коп., що складає 52% від 12 836 400 грн. 00 коп..

Лист Головного Управлінням ДПС у Рівненській області від 10.01.2024 №273/5/17-00-24-01-05 не може бути підтвердженням виплати дивідендів на користь ОСОБА_13 на підставі вищевказаних рішень загальних зборів учасників ТОВ "Традєкс", так як по-перше, з даного листа не вбачається, що дивіденди учасникам, в т.ч. ОСОБА_17 , сплачувалися саме на виконання вищевказаних рішень, не зазначені суми виплат, не зазначено в якому порядку (готівкою, безготівкою, по банківських рахунках, тощо) здійснювалась виплата.

Суд зазначає, що ОСОБА_10 не є резидентом України і відповідно до законів України та нормативно-правових актів НБУ розрахунки між резидентами і нерезидентами здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.

Відтак і виплата ОСОБА_11 дивідендів, як учаснику ТОВ "Традєкс", має здійснюватися виключно через банки, і, відповідно, доказом такої виплати є саме дані банківської установи, через які вона здійснювалася.

Однак ні боржник - ТОВ "Традєкс", ні інші йог кредитори, ні розпорядник майна не надали суду таких доказів.

Як вбачається з Протоколу (рішення) загальних зборів засновників (учасників) №28/02 від 28 лютого 2022 року (п. 2 порядку денного) ОСОБА_6 , який був директором ТОВ "Традєкс" на момент прийняття рішення, повідомив, що станом на 28.02.2022 було здійснено зняття грошових коштів з банківського рахунку Товариства для виплати дивідендів розподілених Протоколом №28/02 від 28.02.2018 за періоди:

з 01.01.2019 по 31.12.2019 у розмірі 898 500,00 грн.

з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірі 520 800,00 грн.

з 01.01.2021 по 31.12.2021 у розмірі 3 582 500,00 грн.

з 01.01.2022 по 28.02.2022 у розмірі 350 000,00 грн..

З огляду на вищезазначене загальні збори ухвалили схвалити суму знятих грошових коштів з банківського рахунку Товариства для виплати дивідендів розподілених Протоколом №28/02 від 28.02.2018 за вказані періоди та у вказаних сумах.

Однак знову ж таки суд зазначає, що з вказаних коштів не було сплачено дивіденди ОСОБА_11 .

Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Таким чином, правовідносини, в яких Товариство, у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів, зобов`язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому правомірним є застосування до цих правовідносин положення ст.625 ЦК України.

За положеннями ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Як вбачається з розрахунку інфляційних та 3% річних, доданому ОСОБА_18 до заяви про грошові вимоги, останній їх розрахував від грошових сум зняття яких з банківського рахунку Товариства для виплати дивідендів розподілених Протоколом №28/02 від 28.02.2018 схвалили Загальні збори засновників (учасників) у Протоколі №28/02 від 28 лютого 2022 року (п. 2 порядку денного) у процентному відношенні до його частки у статутному капіталі Товариства (52% від вказаних сум).

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, здійснений ОСОБА_18 , суд зазначає, що останній є арифметично правильним.

Однак суд зазначає, що у розрахунку загальна сума 3% річних за період з 01.01.202 по 04.09.2023 вказана 175 260,60 грн., в той час як в Заяві про визнання вимог Заявник просить визнати їх в сумі 175 124 грн.50 коп..

Відтак, виходячи з принципу диспозитивності господарського судочинства (ст.14 ГПК України) суд приймає до розгляду заявлені Заявником у Заяві про визнання вимог 3% річних у сумі 175 124 грн.50 коп..

З огляду на вищезазначене судом визнаються вимоги ОСОБА_13 у розмірі 7800916 грн. 40 коп. з яких: 6674928 грн. 00 коп. дивіденди, 175124 грн. 50 коп. 3% річних, 950863 грн. 90 коп. інфляційних втрат; та в сумі 6056,00 грн. сплаченого судового збору.

В той же час суд зазначає, що вищевказані вимоги ОСОБА_13 підлягають врахуванню в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу з огляду на наступне.

Розуміння змісту зобов`язання є усталеним в теорії цивільного права: змістом зобов`язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов`язок вчинення дії майнового характеру; юридичний зміст зобов`язання, як і іншого цивільного правовідношення, утворюють правомочності та обов`язки його суб`єктів, але на відміну від інших правовідносин правомочність набуває форми права вимоги, а обов`язок форми боргу.

Конструкція зобов`язання виникла в рамках цивільного права, але давно вийшла за межі цієї галузі, набувши значення загальнотеоретичної правової категорії.

Грошове зобов`язання, як і будь-яке зобов`язання, є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші у визначеному розмірі), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК). Грошова вимога складає один зі структурних елементів цього правовідношення, а саме його зміст. Грошова вимога виникає на підставі і в рамках грошового зобов`язання, а не підмінює собою саме зобов`язання. При цьому сутність грошового зобов`язання є однаковою як для цивільного зобов`язання, так і майново-господарського. І в тому, і в іншому випадку має місце обов`язок боржника сплатити кредитору певну суму у визначеному договором розмірі, порядку і строки та кореспондуюче йому суб`єктивне право кредитора (право вимоги).

Так, в Кодексі України з процедур банкрутства поняття боржника, кредитора, грошового зобов`язання та вимоги застосовуються для цілей цього Кодексу відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в тому значенні, яке їм надав законодавець в КУзПБ і відрізняються від суто цивільно-правових.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Змістом цього зобов`язання є право вимоги кредитора і кореспондуючий йому обов`язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) по передачі певної суми грошей. Таким чином, обсяг поняття грошового зобов`язання за ст. 1 КУзПБ не збігається повністю із поняттями грошового зобов`язання відповідно до ЦК та ГК в частині тих зобов`язань, що виникають у публічних правовідносинах, але і в цьому випадку його змістом так само буде вимога кредитора до боржника.

Нормами КУзПБ до грошових зобов`язань боржника відносяться зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Зокрема, до грошових зобов`язань за нормами КУзПБ належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

За змістом цієї норми перелік видів грошових зобов`язань боржника не є вичерпним, а самі грошові зобов`язання, які враховуються КУзПБ при формуванні вимог кредиторів, виникають у різних видах правовідносин (цивільних, господарських, податкових, соціальних тощо), перелік яких також не є вичерпним.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми закону, зобов`язання боржника щодо виплати засновникам (учасникам) дивідендів на підставі прийнятого загальними зборами рішення про визначення розміру, порядку та строків їх виплати, є грошовим зобов`язанням по суті цивільного правовідношення.

Суд зазначає, що підстави припинення зобов`язань встановлені главою 50 розділу 1 Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

В той же час слід відмітити, що вказаними нормами не передбачено припинення зобов`язань у зв`язку з відкриттям провадження у справі про банкрутство боржника.

Відтак, з огляду на вказані норми, слід дійти висновку, що зобов`язання боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" з виплати дивідендів його засновникам (учасникам), рішення про яке прийнято загальними зборами товариства до відкриття провадження у справі про банкрутство товариства, не припиняється після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Отже у разі прийняття загальними зборами засновників (учасників) товариства рішення про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів до відкриття провадження у справі про банкрутство такого товариства, останнє зобов`язане виконати таке рішення.

При цьому суд зазначає, що в Кодексі України з процедур банкрутства при визначенні терміну "грошове зобов`язання" (ст.1) зазначено, що до складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

В той же час у ряді інших норм КУзПБ висловлена правова позиція щодо врахування вказаних вимог в реєстрі вимог кредиторів та черговості їх задоволення.

Так в статті 47 Кодексу зазначено, що неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

У статті 64 КУзПБ, яка встановлює черговість задоволення вимог кредиторів, передбачено, що у другу чергу задовольняються вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів.

При цьому у КУзПБ законодавець чітко не визначив врахування в реєстрі вимог кредиторів вимог засновників (учасників) боржника - юридичної особи, щодо виплати останнім дивідендів, рішення про яке прийнято загальними зборами товариства до відкриття провадження у справі про банкрутство товариства та черговості їх задоволення.

В той же час у пункті 6 частини першої статті 64 КУзПБ передбачено, що у шосту чергу задовольняються інші вимоги кредиторів.

Крім того слід також відмітити, що відповідно до частини 12 статті 111 ЦК України, лише після задоволення вимог кредиторів, майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (до якого відносяться і грошові кошти), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Таким чином, Товариство зобов`язане в першу чергу вжити всіх заходів щодо розрахунку із кредиторами і лише потім може вирішувати питання про виплату дивідендів своїм засновникам (учасникам).

Відтак, з огляду на те, що зобов`язання боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" з виплати дивідендів його засновникам (учасникам), рішення про яке прийнято загальними зборами товариства до відкриття провадження у справі про банкрутство товариства, не припинилося після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, то відповідно, вимоги таких кредиторів мають враховуватися в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Заперечення розпорядника майна та ініціюючого кредитора - СТОВ "Дубенська аграрна компанія", щодо неможливості визнання вимог ОСОБА_13 спростовуються всім вищезазначеним, а відтак є безпідставними та необґрунтованими.

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061) у розмірі 7 800 916 грн. 40 коп. з яких: 6 674 928 грн. 00 коп. дивіденди, 175124 грн. 50 коп. 3% річних, 950863 грн. 90 коп. інфляційних втрат; та в сумі 6056,00 грн. сплаченого судового збору.

2. Зобов`язати розпорядника майна включити визнані грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали підписано 21 травня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.