Рішення

від 16.05.2024 по справі 918/306/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/306/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру 12"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Маяк"

про стягнення заборгованості в сумі 207 030, 64 грн

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру 12" (далі-позивач, ОСББ "МИРУ 12") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Маяк" (далі-відповідач) про стягнення боргу в розмірі 207 030, 64 грн, що включає в себе - заборгованість по внеску на управління багатоквартирним будинком в розмірі 129 910,00 грн, по внеску на капітальний ремонт в розмірі 10 943,50 грн та інфляційні втрати в розмірі 66 177, 14 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 18.04.2024.

Ухвалою суду від 18.04.2024 розгляд справи по суті відкладено на 16.05.2024.

Представник позивача у судове засідання 16.05.2024 не з`явилась, однак 16.05.2024 подала заяву про розгляд справи без її участі. Окрім того зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

В судове засідання 16.05.2024 представник відповідача також не з`явився, конверт суду повернувся з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ухвали суду від 28.03.2024 та 18.04.2024 у справі скеровувались відповідачу за адресою: 33013, Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, 12, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Проте, як вбачається з матеріалів справи, повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №910/16409/15 свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Судом зазначається, що у даній справі не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

В судовому засіданні 16.05.2024, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

05.05.2021 року внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб та громадський формувань №1006081070001015444 про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МИРУ 12", код ЄДРПОУ 43523863 адреса: 33013, Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 12 (а.с. 3).

ОСББ "Миру 12" є неприбутковою організацією, та внесено в реєстр неприбуткових організацій, що підтверджується роздруківкою з особистого кабінету платника податків ОСББ "МИРУ 12" (а.с. 4-5).

Будинок знаходиться в управлінні "Миру 12" з 01.06.2020, що підтверджується актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління з управління (а.с. 7-9).

Приватному акціонерному товариству "Маяк" належить на праві власності нежитлове приміщення, загальною площею 590,5 кв.м. за адресою: Рівненська обл., проспект Миру, буд. 12 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1876, виданого 24.07.2001. Факт належності вказаного приміщення відповідачу підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №365025539 від 08.02.2024 (а.с. 10-11).

Відповідач є співвласником багатоквартирного будинку в розумінні Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та зобов`язаний виконувати обов`язки по сплаті внесків на управління багатоквартирним будинком.

Місце реєстрації відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань де вказано адреса: Україна, 33013, м. Рівне, проспект Миру, 12 (а.с. 12).

Протоколом №1 загальних зборів ОСББ "Миру 12" від 21.06.2020 затверджено внесок на управління будинком у розмірі 5,00 грн за 1 кв.м. для загальної площі для житлових квартир та нежитлових приміщень у будинку по проспекту Миру 12, міста Рівне з 01.06.2020 (а.с. 13-17).

Протоколом №21/08-21 загальних зборів ОСББ "Миру 12" від 21.08.2021 прийнято рішення затвердити внесок громади згідно умов МПСР "Капітальний ремонт заміна труб холодного водопостачання та водовідведення" в розмірі 27 гривень з квадратного метра (а.с. 18-19).

09 лютого 2024 року відповідачу надіслана досудова претензія вих. № 09/02 з вимогою оплатити борг в 10-денний термін з дня отримання листа або укласти договір реструктуризації, однак як вказує позивач, поштове відправлення було повернуто у зв`язку закінченням терміну зберігання.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду відповідач є боржником та не сплачує внески на управління та капітальний ремонт ОСББ "Миру 12", внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 207 030, 64 грн, з яких: заборгованість по внеску на управління багатоквартирним будинком 129 910, 00 грн; по внеску на капітальний ремонт будинку 10 943, 50 грн та 66 177, 14 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату заборгованості.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та є предметом спору у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За положеннями частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно якого, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

За змістом статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно ст.ст. 16-18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (стаття 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтею 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Аналогічний принцип закріплений в статуті ОСББ "Миру 12" відповідно до якого об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язку належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутним документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості з обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Вказані норми і умови статуту визначають порядок (спосіб) розподілу витрат.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (статті 15, 20 Закону).

У відповідності до положень частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 Цивільного кодексу України).

Таким чином, згідно з положеннями статей 360, 382 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 17, 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7, частини 1-3 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Як встановлено судом, Приватному акціонерному товариству "Маяк" належить на праві власності нежитлове приміщення, загальною площею 590,5 кв.м. за адресою: Рівненська обл., проспект Миру, буд. 12 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1876, виданого 24.07.2001. Факт належності вказаного приміщення відповідачу підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №365025539 від 08.02.2024.

За вказаних обставин, зважаючи на наведені вище норми закону, рішення загальних зборів ОСББ "Миру 12", у тому числі, про визначення розміру внеску на управління будинком, є обов`язковими для відповідача, який є власником вищенаведених нежитлових приміщень, і в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна та зобов`язане виконувати прийняті відповідно до статуту рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже зазначалося вище, протоколом №1 загальних зборів ОСББ "Миру 12" від 21.06.2020 затверджено внесок на управління будинком у розмірі 5,00 грн за 1 кв.м. для загальної площі для житлових квартир та нежитлових приміщень у будинку по проспекту Миру 12, міста Рівне з 01.06.2020.

Також, протоколом №21/08-21 загальних зборів ОСББ "Миру 12" від 21.08.2021 прийнято рішення затвердити внесок громади згідно умов МПСР "Капітальний ремонт заміна труб холодного водопостачання та водовідведення" в розмірі 27 гривень з квадратного метра.

Однак, відповідач оплату не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.06.2020 по 01.02.2024 яка складає з 129 910, 00 грн - утримання будинку та прибудинкової території та 10 943, 50 грн заборгованість за капітальний ремонт будинку.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що сума боргу підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач не надав доказів на спростування наявності такої заборгованості та її сплати в повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 140 853, 50 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 66 177, 14 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки заборгованість на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 129 910, 00 грн відповідачем не сплачено, тому нарахування позивачем сум інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним, в межах заявлених позовних вимог.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 66 177, 14 грн суд визнав вірним. Позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі зазначених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд робить висновок, що заборгованість по внеску на управління багатоквартирним будинком в розмірі 129 910, 00 грн, заборгованість по внеску на капітальний ремонт в розмірі 10 943, 50 грн та інфляційні втрати в розмірі 66 177, 14 грн мають бути задоволені.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 207 030, 64 грн є законними та обґрунтованими, а отже такими, що мають бути задоволені.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 3 105, 46 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маяк" (33013, м. Рівне, проспект Миру, 12, код ЄДРПОУ 13982298) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру 12" (33013, м. Рівне, проспект Миру, 12 код ЄДРПОУ 43523863) заборгованість по внеску на управління багатоквартирним будинком в розмірі 129 910 (сто двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот десять) грн 00 коп.; заборгованість по внеску на капітальний ремонт будинку в розмірі 10 943 (десять тисяч дев`ятсот сорок три) грн 50 коп.; 66 177 (шістдесят шість тисяч сто сімдесят сім) грн 14 коп. інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 3 105 (три тисячі сто п`ять) грн 46 коп.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 21 травня 2024 року.

Суддя А.М. Горплюк