Рішення

від 13.05.2024 по справі 924/286/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2024 р. Справа № 924/286/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши матеріали

за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Китайгородської сільської ради

до: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест"

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. товариства з обмеженою відповідальністю "Форк"

про витребування земельної ділянки

за участю прокурора: Заяц А.І.

представники сторін та третіх осіб не з`явилися

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Китайгородської сільської ради звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм", в якому просить витребувати у відповідачів у комунальну власність Китайгородської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ.

Ухвалою суду від 15.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів залучено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю "Форк", призначено підготовче засідання на 03.04.2024, яке у подальшому відкладено на 15.04.2024, 24.04.2024.

Ухвалою суду від 24.04.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.05.2024.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що судовим рішенням у справі №676/51/21 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 вибула із земель державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто вибула поза волею власника цієї земельної ділянки. При цьому ОСОБА_1 відчужив спірну земельну ділянку на користь ТОВ "Форк", яке, об`єднавши її з іншими земельними ділянками, відчужило об`єднану земельну ділянку ОСОБА_2 . У подальшому ОСОБА_2 здійснила поділ раніше об`єднаної земельної ділянки на дві нові земельні ділянки і внесла їх до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест". У свою чергу, ТОВ "Зарус-Інвест" об`єднало вказані земельні ділянки з іншою земельною ділянкою, передавши утворену шляхом об`єднання земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0242 площею 86 га в оренду ТОВ "Еко-Агро-Ритм". Враховуючи зазначене, а також те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2023 у справі №924/1031/23 скасовано державну реєстрацію права оренди ТОВ "Еко-Агро-Ритм" та реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0242 площею 86 га, прокурор вважає, що існують підстави для витребування спірної земельної ділянки від відповідачів.

Як на правову підставу позову прокурор посилається на положення ст. ст. 177, 181, 317, 387, 388, 321 ЦК України, ст. ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про державний земельний кадастр", ст. ст. 2, 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Позивач представника у судове засідання не направив; у листі від 16.04.2024 просить розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі, треті особи представників у судове засідання не направили, причини не повідомили. Відзивів на позов від відповідачів та пояснень від третіх осіб до суду не надходило.

Ухвала суду від 24.04.2024 направлена позивачу, відповідачу ТОВ "Зарус-Інвест" в електронному вигляді до їх електронних кабінетів, на адреси відповідача ТОВ "Еко-Агро-Ритм", третьої особи ТОВ "Форк", зазначені в позовній заяві та відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адреси третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначені у заявах про залучення третіх осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 29.07.2021 у справі №676/51/21, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16.12.2021, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:03:001:0169, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Витребувано у ТОВ "Зарус-Інвест" і ТОВ "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 загальною площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-20454-СГ від 13.10.2017 ОСОБА_1 . Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 6822484100:03:001:0210 із одночасним припиненням (скасуванням) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на неї ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" та усіх зареєстрованих щодо неї інших речових прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1457196868224.

Постановою Верховного Суду від 25.10.2023 рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13 жовтня 2017 року №22-20454-СГ Ткаченку Олександру Володимировичу; скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером: 6822484100:03:001:0210, із одночасним припиненням (скасуванням) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на неї ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" та усіх зареєстрованих щодо неї інших речових прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1457196868224; стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на користь Хмельницької обласної прокуратури у рахунок відшкодування витрат з оплати судового збору в розмірі 1576,50 грн, скасовано. Провадження у справі №676/51/21 в зазначеній частині позовних вимог закрито.

Роз`яснено заступнику керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, що розгляд справи в частині витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13 жовтня 2017 року №22-20454-СГ Ткаченку Олександру Володимировичу; скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером: 6822484100:03:001:0210, із одночасним припиненням (скасуванням) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на неї товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" та усіх зареєстрованих щодо неї інших речових прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1457196868224, за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду.

У рішенні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 29.07.2021 та постанові Хмельницького апеляційного суду від 16.12.2021 у справі №676/51/21 в частині розгляду позовним вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ встановлено, що ОСОБА_1 реалізував своє право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га більше одного разу. За таких обставин, суди дійшли висновку про те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, прийнятий Держгеокадастром із порушенням вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України.

При цьому в постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №676/51/21 з посиланням на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи зазначено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13 жовтня 2017 року №22-20454-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, площею 2 га, з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Право приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором КП "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Савченко М.Д., номер запису про право власності 22981048, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387137368224 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24 жовтня 2017 року, індексний номер 22981048).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 відчужив ТОВ "Форк" на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2017 року.

Право приватної власності ТОВ "Форк" на спірну земельну ділянку зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 жовтня 2017 року, індексний номер 37792622, номер запису про право власності 23748405.

У подальшому спірну земельну ділянку за заявою ТОВ "Форк" об`єднано разом з іншими земельними ділянками та сформовано земельну ділянку площею 86 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6822484100:03:001:0208.

08 листопада 2017 року державний реєстратор КП "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Савченко М.Д. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 38026151, про реєстрацію права приватної власності на вказану вище земельну ділянку за ТОВ "Форк", номер запису про право власності 2281048, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387137368224.

14 грудня 2017 року ТОВ "Форк" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф., відчужило земельну ділянку з кадастровим номером: 6822484100:03:001:0208, площею 86 га, ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 грудня 2017 року, індексний номер: 38740245, номер запису про право власності: 23947035, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1402357168224).

Після чого земельна ділянка кадастровий номер 6822484100:03:001:0208, площею 86 га, за заявою ОСОБА_3 була поділена на дві земельні ділянки із кадастровими номерами: 6822484100:03:001:0210, площею 84 га, та 6822484100:03:001:0209, площею 2 га. 17 березня 2018 року державним реєстратором КП "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Панасюк Н. К. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:03:001:0210, площею 84 га, та 6822484100:03:001:0209, площею 2 га.

ОСОБА_2 на підставі акта приймання-передачі майна від 17 березня 2018 року внесла до статутного капіталу ТОВ "Зарус-Інвест" земельні ділянки з кадастровими номерами: 6822484100:03:001:0209, площею 2 га, (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора КП "Подільський реєстраційний центр" Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Панасюк Н. К. від 17 березня 2018 року, індексний номер: 40167027, номер запису про право власності: 25294781) та 6822484100:03:001:0210, площею 84 га, (рішення від 17 березня 2018 року, індексний номер: 40166916, номер запису про право власності: 25294498).

На час розгляду справи (№676/51/21) земельні ділянки з кадастровими номерами: 6822484100:03:001:0210, площею 84 га, та 6822484100:03:001:0209, площею 2 га, на підставі договору оренди землі від 20 березня 2018 року перебувають в оренді ТОВ "Агро-Еко-Граунд", що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Водночас згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 року № 22-17908-СГ Ткаченко О.В. набув у приватну власність земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6824484000:02:013:0018, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться у Новосинявській сільській раді Старосинявського району Хмельницької області.

У наданій в матеріали справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №365827813 від 14.02.2024 також наявні відомості про: реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20454-СГ від 13.10.2017, припинення вказаного речового права 25.10.2017, реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ТОВ "Форк" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2017 №3923, об`єднання об`єктів нерухомого майна 08.11.2017.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №365829078 від 14.02.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:001:0242 площею 86 га утворена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:03:001:0209 та 6822484100:03:001:0210, належить на праві власності ТОВ "Зарус-Інвест" та перебуває в оренді ТОВ "Еко-Агро-Ритм" на підставі договору оренди від 31.01.2022 строком до 31.01.2037.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2023 у справі №924/1031/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, задоволено позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, - Китайгородської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" про скасування державної реєстрації права власності та права оренди на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок. Зокрема, скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0242, площею 86 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2627089068020, номер запису про право власності: 47701384, з одночасним припиненням права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" на вказану земельну ділянку. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0242, площею 86 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2627089068020, номер запису про інше речове право: 47701393, з одночасним припиненням права оренди товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" на вказану земельну ділянку. Скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0242, площею 86 га, із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даної земельної ділянки речових прав та їх обтяжень.

Листом від 22.12.2023 Кам`янець-Подільська окружна прокуратура звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та просила з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надати інформацію про те, до складу якої земельної ділянки на даний час входить земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 (з хронологією подій щодо утворення земельних ділянок шляхом їх поділу та об`єднання з іншими земельними ділянками, та кінцевим кадастровим номером земельної ділянки, до складу якої на даний час входить запитувана земельна ділянка).

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначило, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області утворена шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки державної власності 6822484100:03:001:0009 на підставі заяви гр. ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки від 05.09.2017. У подальшому земельні ділянки, у тому числі ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169, переведені в архівний шар на підставі заяви ТОВ "Форк" про державну реєстрацію земельної ділянки шляхом об`єднання раніше сформованих земельних ділянок від 07.11.2017. У результаті об`єднання сформована земельна ділянка площею 86 га з кадастровим номером 6822484100:03:001:0208, стосовно якої здійснено поділ на земельні ділянки: 6822484100:03:001:0210 площею 84 га та 6822484100:03:001:0209 площею 2 га (за заявою про державну реєстрацію земельної ділянки шляхом поділу раніше сформованих земельних ділянок від 27.12.2017 ОСОБА_2 ). У подальшому в результаті об`єднання раніше сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484100:03:001:0210 та 6822484100:03:001:0209 за заявою від 20.07.2022 гр. ОСОБА_4 сформована земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 86 га із кадастровим номером 6822484100:03:001:0242. Відповідно до відомостей про розподіл земель між власниками та користувачами, що вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0242 зареєстровано право власності ТОВ "Зарус-Інвест" (дата державної реєстрації речового права 24.08.2022, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 47701384) та право оренди терміном до 31.01.2037 ТОВ "Еко-Агро-Ритм" (дата державної реєстрації речового права 31.01.2022). Також зазначено про перебування земельної ділянки із кадастровим номером 6822484100:03:001:0242 (лист від 26.12.2023).

Кам`янець-Подільська окружна прокуратура звернулась до Китайгородської сільської ради із листом від 18.01.2024, у якому з огляду на ухвалені у справі №676/51/21 судові рішення, у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави просила надати інформацію про вжитті заходи, в тому числі судового характеру, щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169, загальною площею 2 га у комунальну власність та намір реалізувати їх у подальшому.

Китайгородська сільська рада у своєму листі від 02.02.2024 звернулась до прокурора для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави та повернення у комунальну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169.

Кам`янець-Подільська окружна прокуратура у повідомленні від 27.02.2024 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді повідомила про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі ради шляхом пред`явлення позовної заяви до ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Еко-Агро-Ритм" про витребування в комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Китайгородської сільської ради, прокурор зазначив, що з огляду на положення ст. ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 1, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада. Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, свідчить про порушення державних інтересів. Реагування прокурора у цьому випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності набуття права власності на землю, яке здійснене з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Так, прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі, які передбачені положеннями ст. 13 Конституції України. Тому конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у земельних правовідносинах у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. ст. 14, 19 Конституції України ), відіграє вживу роль та, відповідно, правовідносини, пов`язані із вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Суд враховує, що ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який набрав чинності 27.05.2021, визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка знаходяться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та відноситься до земель сільськогосподарського призначення, то, зважаючи на положення п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, прокурор правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Китайгородсько] сільської ради як органу, уповноваженого на здійснення функцій у спірних правовідносинах, у тому числі щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Судом зважається на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи слідує, що прокурор листом від 18.01.2024 звернувся до Китайгородської сільської ради та в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави просив надати інформацію про вжитті заходи, в тому числі судового характеру, щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169, загальною площею 2 га у комунальну власність та намір реалізувати їх у подальшому.

У відповідь Китайгородська сільська рада звернулась до прокурора для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави та повернення у комунальну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 (лист від 02.02.2024).

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджувані порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

При цьому, наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачем не заперечено.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданої ним відповіді на звернення прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 18.02.2024), адресоване позивачу, про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі позивача в суді шляхом пред`явлення позовної заяви до ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Еко-Агро-Ритм" про витребування в комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Стаття 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності визначає територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Як зазначалося вище, з огляду на положення п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, оскільки знаходяться за межами населених пунктів Китайгородської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, та відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України її розпорядником є Китайгородська сільська рада.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ч. 1 ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача.

Так, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зазначені норми чинного законодавства визначають право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який передбачає вимогу про витребування належного йому майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

Зміст приписів ст. 388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Так, із вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як ст. 387, так і ст. 388 ЦК України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем, відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу на праві власності або володінні, за законом чи договором, спірного нерухомого майна.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.07.2021 у справі №676/51/21, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16.12.2021 та скасованим в частині постановою Верховного Суду від 25.10.2023, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ, яким затверджено проект із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:03:001:0169) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Зроблено висновок про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 вибула з власності держави поза її волею.

При цьому, постановою Верховного Суду від 25.10.2023 по справі №676/51/21, якою скасовано рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13 жовтня 2017 року №22-20454-СГ Ткаченку Олександру Володимировичу; скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером: 6822484100:03:001:0210, із одночасним припиненням (скасуванням) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на неї ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Агро-Еко-Граунд" та усіх зареєстрованих щодо неї інших речових прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1457196868224, і провадження у справі в цій частині закрито, прокурору роз`яснено, що розгляд справи в цій частині віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із сукупного аналізу положень ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 18 ГПК України слідує, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

З огляду на наведене обставини, встановлені у судовому рішенні у справі №676/51/21, не потребують доказування.

Таким чином, з огляду на визнання рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.07.2021 у справі №676/51/21 наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ, яким затверджено проект із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822484100:03:001:0169, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Китайгородської (Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, недійсним, суд доходить висновку про вибуття такої земельної ділянки з державної власності поза волею її власника (аналогічна позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц).

Враховуючи зазначене, беручи до уваги вищенаведені положення Цивільного кодексу України та правові позиції Верховного Суду, встановлення факту вибуття спірних земельних ділянок поза волею їх власника є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування спірної земельної ділянки в порядку статті 388 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.11.2018 по справі №444/1786/15).

З матеріалів справи, зокрема, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.02.2024 №365829078, слідує, що кінцевими набувачами спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 (яка згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.12.2023 розташовується в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0242) є ТОВ "Зарус-Інвест" як власник та ТОВ "Еко-Агро-Ритм" як орендар.

Приписами ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Доказів внесення змін до відомостей вищезазначеного реєстру щодо зареєстрованих речових прав відповідачів на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 суду не подано.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема і шляхом витребування цих ділянок (постанови від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 01.10.2019 у справі №922/2723/17, від 01.09.2020 у справі №233/3676/19, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19)

Спірна земельна ділянка не перестала існувати у натурі внаслідок її об`єднання в одну земельну ділянку з іншими. За досліджуваних обставин не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробки тощо, залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбулося зміни їх цільового призначення, розташування тощо (правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №6-1213цс16, у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі 640/8456/16-ц).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі №672/362/20 зауважив, що витребування спірної земельної ділянки без оскарження договору оренди, укладеного із ним, відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Викладене узгоджується також із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 672/386/20 (провадження № 61-5015св21), від 12 січня 2022 року в справі № 687/425/20 (провадження № 61-9430).

При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду у постанові від 10.12.2021 у справі №924/454/20 та від 31.01.2023 у справі №924/504/20, накладений арешт тимчасово унеможливлює вчинення дій із розпорядження земельними ділянками. Проте після його скасування позивач зможе здійснити захист свого порушеного права у спосіб, визначений у рішенні суду, тому така обставина не може бути підставою для відмови в позові.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на її вибуття, беручи до уваги те, що за ТОВ "Зарус-Інвест" та ТОВ "Еко-Агро-Ритм" зареєстровано відповідно право власності та право оренди на сформовану у подальшому земельну ділянку, до складу якої увійшла спірна земельна ділянка, існують правові підстави для витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 з незаконного володіння відповідачів на підставі ст. 388 ЦК України.

Судом враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014).

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном (в тому числі внаслідок постановлення судового рішення) є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного інтересу". Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст. 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. ст. 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані із вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес. Відповідно, постановлення судового рішення про витребування спірного майна є виправданим з точки зору задоволення "суспільного інтересу", який включає інтереси територіальної громади Китайгородської сільської ради.

У той же час втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу "пропорційності" - "справедливої рівноваги (балансу)" між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Принцип "пропорційності", закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування Європейського Суду, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Одним із важливих елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право на мирне володіння майном є надання справедливої та обґрунтованої компенсації.

Для розкриття критерію "пропорційності" вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна, що також є визначальним для застосування положень статей 387, 388 ЦК України.

Слід зазначити, що можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність, насамперед, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем. Одночасно добросовісність (недобросовісність) володільця характеризує його суб`єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірність його придбання.

Так, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина 2 статті 328 ЦК України).

Як зазначалося вище, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина 3 статті 330 ЦК України).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16).

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Слід зазначити, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України (пункт 69 постанови Верховного Суд від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011).

Як убачається із судових рішень у справі №676/51/21, всупереч вимогам ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України ОСОБА_1 повторно реалізував своє право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Відсутність належних правових підстав для видачі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ свідчить про те, що спірна земельна ділянка площею 2 га, яка розташована на території Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради, з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 вибула із власності держави, яка була на той час її власником, всупереч вимогам закону, а повторне набуття земельної ділянки ОСОБА_1 у власність є протиправним.

Враховуючи те, що вибуття спірної земельної ділянки із власності держави відбулось поза її волею, що у свою чергу відповідно до ст. 388 ЦК України є підставою для витребування земельної ділянки навіть у добросовісного набувача, суд при оцінці заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції доходить висновку про дотримання критерію законності, оскільки витребування майна здійснюється на підставі ст. 388 ЦК України, зміст якої є доступним, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків.

Досліджуючи питання про те, чи таке втручання у право на мирне володіння майном має на меті "суспільний", "публічний" інтерес, суд вважає слушними доводи прокурора про те, що витребування земельної ділянки спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності набуття права власності на землю, яке здійснене з порушенням вимог чинного законодавства.

Зокрема, втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23 листопада 2000 року у справі "The former king of Greece and others v. Greece" (Колишній король Греції та інші проти Греції).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Незаконне вилучення із державної власності спірної земельної ділянки грубо порушило майнові права держави, які відповідно до положень п. 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України перейшли до Китайгородської сільської ради як представника відповідної територіальної громади, чим підтверджується наявність значного "суспільного", "публічного" інтересу, на захист якого спрямований позов у цій справі.

Витребування спірної земельної ділянки на користь її дійсного власника відновить економічний інтерес територіальної громади зокрема та держави як гаранта місцевого самоврядування в цілому, адже територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю, природні ресурси; органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Разом з тим, втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар" (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Добросовісність чи недобросовісність особи не залежить від того, чи був визнаний договір недійсним, чи ні. Аналогічний висновки викладено у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/20528/21.

Із установлених у справі обставин чітко вбачається ряд послідовних дій щодо отримання у приватну власність з державної власності спірної земельної ділянки з наступним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення такої земельної ділянки (продаж іншим особам, об`єднання із іншими земельними ділянками, роз`єднання земельних ділянок, передання земельних ділянок до статутного фонду юридичної особи).

Однак за умови добросовісності відповідачів інтереси суспільства в частині дотримання вимог закону при вибутті спірної земельної ділянки з власності держави переважають приватний інтерес останніх як набувачів такої земельної ділянки та прав на неї. При цьому відповідачі вправі компенсувати витрати, понесені на набуття земельної ділянки та прав на неї шляхом пред`явлення відповідних позовів, а тому не нестимуть «надмірний тягар». Можливість такої компенсації свідчить про відсутність порушення справедливого балансу інтересів позивача як власника земельної ділянки та відповідачів як набувачів земельної ділянки та прав на неї і покладення на останніх такого тягаря, який буде надмірним.

Таким чином, при вирішенні спору у цій справі, застосувавши статтю 1 Першого протоколу до Конвенції і відповідну практику ЄСПЛ, судом враховані всі три критерії оцінки на предмет сумісності заходу втручання у право відповідачів на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та положень чинного законодавства суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та витребування у відповідачів у комунальну власність Китайгородської сільської ради земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Китайгородської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Форк" про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (код 41108081) та товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" (код 44630559) у комунальну власність Китайгородської сільської ради (код 04406934) земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:03:001:0169 загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Китайгородської (раніше - Колодіївської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13.10.2017 №22-20454-СГ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (вул. Довженка Олександра, буд. 18, Шевченківський район, м. Київ, код 41108081) на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, буд. 3, м. Хмельницький, код 02911102) 1514,00 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Агро-Ритм" (вул. Шевченка, 65, с. Рункошів, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, код 44630559) на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, буд. 3, м. Хмельницький, код 02911102) 1514,00 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України

Повне рішення складено 21.05.2024.

Суддя В.В. Виноградова