Постанова

від 17.05.2024 по справі 911/3293/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3293/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Зуєва В. А., Краснова Є. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (колегія суддів: Тарасенко К. В. - головуючий, Станік С. Р., Гончаров С. А.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023 (суддя Антонова В. М.)

за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНТА ЛЕНД»

про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом їх повернення на користь держави,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНТА ЛЕНД» (далі - Товариство), в якому просив: усунути перешкоди у здійснені Київською ОДА права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішень державного реєстратора від 18.02.2020 № 51202203 та від 19.02.2020 № 51224103, № 51219679, № 51217442 і № 51218577 про реєстрацію права приватної власності Товариства на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222080700:03:011:0013, 3222080700:03:011:0027, 3222080700:03:011:0028, 3222080700:03:011:0016, 3222080700:03:011:0019 (далі - спірні земельні ділянки) відповідно; усунути перешкоди у здійсненні Київською ОДА права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської ОДА спірних земельних ділянок від Товариства.

1.2 Позов обґрунтовано тим, що відповідач незаконно користується землями лісогосподарського призначення.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023, позовну заяву повернуто позивачеві.

2.2 Суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявником порушено правила об`єднання позовних вимог, що суперечить вимогам 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) просить скасувати зазначені ухвалу та постанову і направити справу до господарського суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на порушення судами норм процесуального права, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

3.3 Скаржник вважає, що позовні вимоги у цій справі пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами та стосуються одних і тих же осіб, а тому для досягнення процесуальної економії, ефективнішого використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також з метою запобігання можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин позовні вимоги у цій справі згідно з положеннями частини 1 статті 173 ГПК України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві.

4. Мотивувальна частина

4.1 Предметом касаційного перегляду є залишена без змін постановою апеляційного господарського суду ухвала місцевого господарського суду про повернення прокурору позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України, а саме в зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

4.2 Пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

4.3 Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

4.4 Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднані можуть бути вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

4.5 Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

4.6 Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

4.7 Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднаними можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того самого відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (схожі за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 921/318/22, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18).

4.8 У розумінні положень частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

4.9 Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

4.10 Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України.

4.11 У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК і розглянути кожну із заявлених вимог окремо.

4.12 Отже, з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати положення частини 6 статті 173 ГПК України як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і в разі їх порушення. Проте в будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, в суду відсутні підстави для повернення позовної заяви незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовується позов (схожі за змістом правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22).

4.13 Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин (схожі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21).

4.14 Суди попередніх інстанцій встановили, що спірні земельні ділянки безоплатно передано у приватну власність 5 громадян, у подальшому на підставі 5 договорів купівлі-продажу земельні ділянки були продані ОСОБА_1 , після чого останній відчужив їх Товариству.

4.15 Вважаючи, що позовна заява прокурора підлягає поверненню на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України, попередні судові інстанції виходили з того, що підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні державні акти на право власності на земельні ділянки та різні договори, які стосуються різних земельних ділянок.

4.16 Однак Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

4.17 Проаналізувавши зміст позовної заяви колегія суддів зазначає, що прокурором заявлено позовні вимоги в інтересах держави в особі Київської ОДА до Товариства про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження земельними ділянками, оскільки, на думку прокурора, наявне порушення інтересів держави при безоплатній передачі у власність громадян спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення.

4.18 Скаржник зазначає, що усі спірні земельні ділянки складають єдиний масив та відведені у приватну власність одним розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації, а у подальшому всі ці ділянки відчужені у власність Товариства (рішення про державну реєстрацію речових прав за Товариством від 18.02.2020 № 51202203 та від 19.02.2020 № 51224103, № 51219679, № 51217442 і № 51218577), внаслідок чого було припинено право власності держави на землю.

4.19 Отже, заявлені вимоги пов`язані між собою спільною підставою для звернення прокурора з позовом у цій справі, що у свою чергу свідчить про правомірність об`єднання зазначених вимог в одній позовній заяві.

4.20 Крім того, скаржник обґрунтовує необхідність об`єднання в позовній заяві декількох позовних вимог пов`язаністю доданих до позовної заяви доказів (лист ВО «Укрдержліспроект» від 18.02.2022 № 16 з додатками, лист філії «Іванківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 22.06.2023, лист ДП «Іванківське лісове господарство» від 15.05.2017, лист Секретаріату Кабінету Міністрів України від 12.08.2019, матеріали лісовпорядкування філії «Іванківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» тощо).

4.21 За змістом положень статті 173 ГПК України вимоги одного позивача до одного й того самого відповідача можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.

4.22 Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про те, що заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб (позивача та відповідача), пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин наявності/відсутності порушеного права позивача щодо спірних земельних ділянок.

4.23 З огляду на наведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли незаконного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

4.24 За таких обставин оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанції ухвалені з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 173, 174 ГПК України.

4.25 Відповідно до частини 4 статті 304 ГПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

4.26 Отже, оскільки доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі, знайшли підтвердження, оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню із передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

4.27 Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі № 911/3293/23 скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді В. А. Зуєв

Є. В. Краснов

Постанову суду касаційної інстанції прийнято поза межами встановленого статтею 306 ГПК України тридцяти денного строку розгляду касаційної скарги у зв`язку із надходженням матеріалів справи у паперовій формі до суду касаційної інстанції лише 13.05.2024.