Постанова

від 21.05.2024 по справі 909/1425/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/1425/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Жайворонок Т.Є., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

касаційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (головуючий суддя Павлюк І.Ю., судді: Грязнов В.В., Розізнана І.В.), ухвалену за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 (головуючий суддя Фанда О.М., судді: Стефанів Т.В., Максимів Т.В.)

за скаргами Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" на дії Приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. (далі - Виконавець)

у справі № 909/1425/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" (далі - Компанія)

до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" (далі - Товариство)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Колективне підприємство "Київтрансрейс-511" (далі - Підприємство),

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За результатами розгляду касаційних скарг Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 позовні вимоги Компанії задоволено в повному обсязі. Звернено стягнення на адміністративно-виробничі та складські приміщення, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська, буд. 10, а саме: адміністративний будинок, літера за планом земельної ділянки "А", загальною площею 10 554,2 кв. м; склад хімікатів, літера за планом земельної ділянки "В", загальною площею 621,6 кв. м; трансформаторну, літера за планом земельної ділянки "Д", загальною площею 61,5 кв. м; прохідну, літера за планом земельної ділянки "Ж", загальною площею 28,9 кв. м; вантажний участок - навіс, літера за планом земельної ділянки "З", загальною площею 383,0 кв. м, які належать ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" у рахунок погашення заборгованості Підприємства перед Компанією за кредитним договором від 23.03.2005 № 12-1/16 у розмірі 606 096,00 доларів США, що еквівалентно 17 009 599,36 грн по курсу НБУ на 23.04.2021 заборгованості по тілу кредиту згідно з умовами кредитного договору від 23.03.2005 № 12-1/16 (з додатками та додатковими угодами), 7 669,92 доларів США, що еквівалентно 215 250,16 грн по курсу НБУ на 23.04.2021 - заборгованості по відсотках, 15 202,23 грн пені, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановленої Законом України "Про виконавче провадження" та передано в управління Компанії предмет іпотеки на період його реалізації, шляхом зобов`язання Товариства передати Компанії оригінали господарських та/або цивільних договорів стосовно предмета іпотеки, чинних і діючих на момент передачі, забезпечення вільного доступу позивача до предмета іпотеки, надання Компанії з метою отримання доходів від управління предметом іпотеки прав укладати і припиняти будь-які угоди відносно предмета іпотеки, за виключенням тих, які передбачають його відчуження.

Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 вказані рішення суду першої інстанції від 03.06.2021 і постанова апеляційного суду від 17.11.2021 залишені без змін.

Господарським судом Івано-Франківської 06.12.2021 на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ про примусове виконання.

Товариство звернулось до суду зі скаргою про визнання протиправними дій Виконавця щодо зобов`язання Товариства здійснити оплату витрат виконавчого провадження, винагороди приватного виконавця та заборгованості за АСВП № 68005636 в сумі 18 428 418,88 грн та вжиття заходів щодо арешту коштів, майна Товариства та обмеження виїзду за кордон; визнання незаконною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1 675 262,01 грн у виконавчому провадженні від 24.12.2021 № 68005636, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л. М.

Скарга обґрунтована тим, що Виконавець при прийнятті постанови від 24.12.2021 про стягнення з боржника основної винагороди порушив норми чинного законодавства, зокрема, в спірному випадку постанова про стягнення основної заборгованості повинна бути винесена після постанови про відкриття виконавчого провадження, а не одночасно із нею. Разом з тим, скаржник вказував, що основна винагорода державного виконавця має визначатися та стягуватися виходячи з вартості майна, на яке звернуто стягнення, а не від суми заборгованості Підприємства перед Компанією за кредитним договором від 23.03.2005 № 12-1/16, як в спірному випадку було здійснено Виконавцем.

Також, Товариство звернулось до суду зі скаргою про визнання протиправними та неправомірними дій Виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор оцінки" (далі - ТОВ "Вектор оцінки"); визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Вектор оцінки".

Вказана скарга мотивована тим, що визначена ринкова вартість об`єкта оцінки є недостовірною, заниженою та не відповідає ринковій. При визначенні вартості (оцінки) майна боржника були допущені порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" в частині ознайомлення з об`єктом оцінки, особистого огляду об`єкта оцінки.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 у задоволенні скарг Товариства відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що:

- під час здійснення виконавчого провадження № 68005636, Виконавець діяв у спосіб та у межах, визначених Законом України "Про виконавче провадження", відповідно оскаржувані постанови винесені згідно з законом;

- боржник у виконавчому провадженні є особою, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а тому має право відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" на рецензування звіту з оцінки майна, однак, зазначеною можливістю не скористався, до Виконавця із запереченнями проти висновку не звернувся, жодних дій щодо отримання рецензії на висновок ТОВ "Вектор оцінки" не вчинив. Сама лише наявність висновку іншого суб`єкта оціночної діяльності, у якому визначено іншу вартість зазначеного нерухомого майна, не дає суду підстав стверджувати про незаконність оцінки, проведеної ТОВ "Вектор оцінки" та неправомірність дій Виконавця, що пов`язані із її проведенням.

Судом апеляційної інстанції справа розглядалась неодноразово.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 ухвалу Господарського суду Івано-франківської області від 27.10.2022 скасовано в частині відмови у задоволені скарги Товариства про визнання протиправними та неправомірними дій Виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки"; визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки".

У цій частині ухвалити нове рішення, яким скаргу задоволено.

Визнано протиправними та неправомірними дії Виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна Товариства, а саме: адміністративно-виробничі та складські приміщення, заг.пл.11649,2 кв.м., за адресою: вул. Пресмашівська, 10, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, у розмірі 9 892 500,00 грн відповідно до звіту про оцінку виробничо-адміністративних та складських приміщень розташованих за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська (промвузол Хриплинський р-н), буд.10, наданим суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки".

Визнано недійсною оцінку описаного та арештованого майна Товариства, а саме: адміністративно-виробничі та складські приміщення, заг.пл.11649,2 кв.м., за адресою: вул. Пресмашівська, 10, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, у розмірі 9 892 500,00 грн відповідно до звіту про оцінку виробничо-адміністративних та складських приміщень розташованих за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Пресмашівська (промвузол Хриплинський р-н), буд.10, наданим суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки".

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Компанія та Виконавець звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких (з урахуванням заяв про усунення недоліків), посилаючись на підставу касаційного оскарження судового рішення, визначену абзацом другим частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначають про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 86 ГПК України, статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 4 та 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", просять скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Верховний Суд зазначає, що з касаційних скарг Компанії та Виконавця вбачається, що скаржники не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції, якою ухвалу Господарського суду Івано-франківської області від 27.10.2022 скасовано в частині відмови у задоволені скарги Товариства про визнання протиправними та неправомірними дій Виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки"; визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки". У цій частині ухвалено нове рішення про задоволення вказаної скарги.

Тобто апеляційним судом, що також підтверджується змістом оскаржуваної постанови апеляційного суду, задоволено скаргу Товариства про визнання протиправними та неправомірними дій Виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки" та визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки", таким чином, предметом касаційного оскарження є правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права щодо наявності/відсутності підстав для задоволення вказаної скарги Товариства.

Товариство подало відзив на касаційні скарги, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, касаційні скарги - без задоволення.

Від Підприємства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг з огляду на таке.

Ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції не навів належних обґрунтувань підстав відхилення встановлених судом першої інстанції обставин, а саме того, що:

- дії Виконавця щодо винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання, повністю узгоджуються з приписами статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" та є правомірними;

- постанова про арешт майна боржника винесена Виконавцем 24.12.2021. Таким чином, строк для визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження з урахуванням приписів закону складає з 25.12.2021 по 03.01.2022;

- 20.01.2022 Виконавцем отримано листа від стягувача про відсутність наміру узгоджувати вартість описаного та арештованого майна боржника, у зв`язку з чим просив винести постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення вартості для подальшої реалізації на прилюдних торгах даного майна;

- визначення вартості майна боржника здійснюється не в односторонньому порядку, а за взаємною згодою сторін виконавчого провадження, а також це є право сторін, а не обов`язок згідно із Законом України "Про виконавче провадження";

- Виконавець, призначаючи суб`єкта оціночної діяльності, діяв виключно в порядку встановленому законом, а саме Виконавець зобов`язаний вживати, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що і спростовує твердження скаржника щодо неправомірності зазначеної дії приватного виконавця;

- Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника. Зацікавлена сторона може подати виконавцю заперечення проти звіту про оцінку і, в разі відмови останнім у призначенні рецензування звіту, може оскаржити його дії;

- боржник у виконавчому провадженні є особою, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а тому має право відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" на рецензування звіту з оцінки майна, однак, зазначеною можливістю не скористався, до Виконавця із запереченнями проти висновку не звернувся, жодних дій щодо отримання рецензії на висновок ТОВ "Вектор оцінки" не вчинив. Рецензування проведено на вимогу стягувача;

- сама лише наявність висновку іншого суб`єкта оціночної діяльності, у якому визначено вищу вартість зазначеного нерухомого майна, не дає суду підстав стверджувати про незаконність оцінки, проведеної ТОВ "Вектор оцінки" та неправомірність дій виконавця, що пов`язані із її проведенням;

- Закон України "Про виконавче провадження" не містить обов`язку Виконавця, або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

- Виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв у межах наданих йому повноважень, в порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України;

- твердження про не попередження оцінювача про кримінальну відповідальність, спростовуються постановою від 20.01.2022 про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, зокрема, у пункті 3 якої зазначено таке: "Попередити суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор Оцінки", в особі Супруненко Андрія Олександровича, про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові?.

Тобто апеляційним судом не вмотивовано підстав відхилення обставин встановлених судом першої інстанцій, а також не наведено обґрунтування щодо того, що обставини, на які він посилався та встановлені судом першої інстанції, свідчать про протилежність висновків ніж ті, до яких дійшов суд першої інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд також враховує, що згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За практикою ЄСПЛ виконання рішення, винесеного будь-яким судом, повинне розглядатися як невід`ємна частина "справедливого судового розгляду" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Hornsby v. Greece, § 40; Burdov v. Russia, § 34, Burdov v. Russia (№ 2) (Application№ 33509/04), § 65). Затримка у виконанні рішення може бути виправданою, виходячи зі змісту фактичних обставин справи. Але вона не може бути настільки надмірною, аби призвести до порушення суті права, гарантованого статтею 6 § 1 (Immobiliare Saffi v. Italy [ВП] (Application № 22774/93), § 74).

Також ЄСПЛ зауважує, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (справа "Чіжов проти України", заява № 6962/02, рішення від 17 травня 2005 року, пункт 40).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10. жовтня 2010 року).

Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Також Суд враховує те, що у даній справі провадження було порушено ще у 2013 році, а рішення суду не виконано з 2021 року. Однак, судом апеляційної інстанції не було враховано факт невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Частиною першою статті 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги Виконавця та Компанії задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволення скарги Товариства про визнання протиправними та неправомірними дій Виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки"; визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки", а ухвалу суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.

У зв`язку з тим, що суд задовольняє касаційні скарги та скасовує постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення скарги Товариства про визнання протиправними та неправомірними дій Виконавця щодо оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки"; визнання недійсною оцінки описаного та арештованого майна Товариства відповідно до звіту про оцінку, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Вектор Оцінки" і залишає в силі ухвалу суду першої інстанції в цій частині, Суд покладає на Товариство витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг.

Враховуючи, що у даній справі касаційне провадження було відкрито ухвалою від 17.04.2024, якою надано учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 07.05.2023, матеріали справи надійшли до суду касаційної інстанції 26.04.2024, а також перебування у відпустці судді-доповідача з 06.05.2024 до 17.05.2024 (наказ в.о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2024 № 177-кв), то Суд вважає, що ним дана справа була розглянута у розумні строки.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 909/1425/13 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2022 у справі № 909/1425/13 залишити в силі.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" на користь Приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича 3 028,00 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" 3 028,00 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос