Ухвала

від 20.05.2024 по справі 204/2655/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 204/2655/23

провадження № 51-2139 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року щодо нього,

встановив:

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за частиною 4 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2023 року - без зміни.

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року відмовлено захиснику ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою, поданою в інтересах засудженого ОСОБА_4 , на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується з вироком суду першої інстанції від 14 грудня 2023 року та ухвалою апеляційного суду від 20 лютого 2024 року щодо нього.

Перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам статті 427 КПК, Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.

Так, відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді.

Також, згідно з частиною 5 статті 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

У своїй касаційній скарзі засуджений хоча і посилається на відсутність умислу в його діях, проте не наводить мотивованих доводів щодо незаконності його засудження за частиною 1 статті 357, частиною 4 статті 185 ККз урахуванням змісту судових рішень. Одночасно, засуджений наводить доводи щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість та ставить вимоги лише в цій частині, чим допустив суперечності у своїй скарзі.

Тобто, така позиція позбавляє суд касаційної інстанції прийняти остаточне рішення за результатами розгляду касаційної скарги, оскільки засуджений не конкретизує з чим саме він не погоджується - з незаконністю його засудження за частиною 1 статті 357, частиною 4 статті 185 КК чи з призначеним йому покаранням за цими санкціями.

Отже, у касаційній скарзі засуджений має вказати на конкретні порушення закону, що може бути підставою для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.

При цьому, всупереч вимогам частини 5 статті 427 КПК засуджений не долучив до касаційної скарги копії оскаржуваних судових рішень.

Крім того, в порушення вимог частини 3 статті 427 КПК засуджений не зазначає в касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів роз`яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.

На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3