Постанова

від 16.05.2024 по справі 947/4698/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П

ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Київ

справа № 947/4698/22

провадження № 51-6337км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

осіб, щодо яких закрито

кримінальне провадження, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 62020000000000851, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Іллічівська Одеської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого там же, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця смт Любашівки Одеської області, мешканця АДРЕСА_2 ), зареєстрованого там же, судимого згідно з вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 13 березня 2019 року за ч. 1 ст. 368 КК,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_7 в одержанні ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій із використанням наданого йому службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

2. Так, ОСОБА_7 у період з 15 жовтня по 09 грудня 2020 року, обіймаючи посаду начальника відділу митного оформлення № 6 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою та у співучасті з ОСОБА_8 одержав від ОСОБА_9 1125 дол. США неправомірної вигоди (31 593,15 грн) за невжиття ним та підлеглими працівниками заходів до створення штучних перешкод під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів «Skoda Rapid», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , «Skoda Superb», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , «Mitsubishi Colt», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , «Nissan Tida», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , «Mercedes-Benz C180», ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , а також за вжиття заходів щодо їх безперешкодного і швидкого митного оформлення в зоні діяльності відділу митного оформлення № 6 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби з мінімальним податковим навантаженням.

3. ОСОБА_8 орган досудового розслідування обвинувачував у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення й невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій із використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

4. Так, ОСОБА_8 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК, у період з 04 листопада по 09 грудня 2020 року, діючи за попередньою змовою з начальником відділу митного оформлення № 6 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_7 , повторно вчинив пособництво в одержанні останнім від ОСОБА_9 1125 дол. США неправомірної вигоди (31 593,15 грн) за невжиття ним та підлеглими працівниками заходів до створення штучних перешкод під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів «Skoda Rapid», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , «Skoda Superb», ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , «Mitsubishi Colt», ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , «Nissan Tida», ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , «Mercedes-Benz C180», ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , а також за вжиття заходів щодо безперешкодного і швидкого їх митного оформлення в зоні діяльності відділу митного оформлення № 6 митного поста «Чорноморський» Одеської митниці Держмитслужби з мінімальним податковим навантаженням.

5. У підготовчому судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що в кримінальному провадженні закінчилися строки досудового розслідування та обвинувальний акт складений поза їх межами.

6. Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 20 березня 2023 року кримінальне провадження № 62020000000000851 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК, закрив на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу.

7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що строк досудового розслідування зупиняється не з моменту безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення, а з моменту фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та забезпечення реальної можливості ознайомитися з ними. Суд визнав, що повідомлення 03 грудня 2021 року про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні було формальним і має ознаки процесуального зловживання з боку сторони обвинувачення, адже досудове розслідування фактично тривало до 01 лютого 2022 року. Сторона обвинувачення в позапроцесуальний спосіб продовжила строки досудового розслідування. У період з 03 грудня 2021 року до 01 лютого 2022 року слідчий не забезпечив стороні захисту можливостей і належних умов для безперешкодного ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування, а фактично надав доступ до матеріалів досудового розслідування лише 01 лютого 2022 року (після отримання висновків експертиз). У зв`язку з цим проміжок часу з 03 грудня 2021 року до 01 лютого 2022 року не є строком ознайомлення з матеріалами провадження і не може бути виключений із загального строку досудового розслідування, тому відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК і направлення обвинувального акта до суду здійснено поза межами строку досудового розслідування, який було продовжено до 09 грудня 2021 року.

8. Одеський апеляційний суд ухвалою від 03 серпня 2023 року апеляційні скарги прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 і прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законні й обґрунтовані судові рішення. На думку прокурора, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було направлено до суду в межах визначеного законом строку досудового розслідування, проте суди дійшли помилкового висновку, що в цьому провадженні мало місце закінчення строку досудового розслідування ще до складання слідчим і затвердження прокурором обвинувального акта.

10. На підтвердження своїх доводів прокурор наводить такі дані:

- 27 жовтня 2020 року до ЄРДР було внесено відомості за № 62020000000000851;

- 10 грудня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК;

- слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 24 травня 2021 року продовжив строк досудового розслідування до 12 місяців, а саме до 09 грудня 2021 року;

- 03 грудня 2021 року повідомлено ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої йому підозри за ч. 3 ст. 368 КК і ОСОБА_8 - про зміну раніше повідомленої йому підозри за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК;

- 03 грудня 2021 року (за шість днів до завершення строку досудового розслідування) стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК;

- 03 грудня 2021 року сторона захисту у складі підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_11 (за відсутності захисника ОСОБА_6 ) розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування;

- 01 лютого 2022 року сторона захисту у складі підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_11 і ОСОБА_6 завершила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, чим реалізувала право на повний доступ до матеріалів досудового розслідування, передбачений ст. 290 КПК;

- 01 лютого 2022 року складено і направлено до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (з наявним залишком строку досудового розслідування у шість днів).

11. Прокурор вважає, що сторона захисту знайомилася з матеріалами досудового розслідування у два етапи: 03 грудня 2021 року вона ознайомилася з частиною томів (№ 1-3, 6-9) і 01 лютого 2021 року закінчила ознайомлення з рештою томів (№ 4, 5, 10, 11). Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК весь період, починаючи з наступного дня після повідомлення підозрюваним ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та їхнім захисникам про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування (01 лютого 2022 року), не повинен рахуватися в строк досудового розслідування. А тому направлення обвинувального акта до суду 01 лютого 2022 року було здійснено в межах визначеного законом строку досудового розслідування. При цьому звертає увагу на те, що висновок місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що строк досудового розслідування зупиняється не з моменту безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення, а з моменту фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та забезпечення реальної можливості ознайомитися з ними, суперечить правовій позиції Верховного Суду.

12. Прокурор стверджує, що висновки суду першої інстанції про те, що сторона обвинувачення не мала права приймати рішення про завершення досудового розслідування, оскільки в кримінальному провадженні проводилася експертиза, а отже досудове розслідування ще тривало, є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи. Указує, що слідчий призначив експертизу постановою від 13 жовтня 2021 року, до якої вніс уточнення постановою від 02 грудня 2021 року, тобто під час досудового розслідування, а з висновками цієї експертизи сторона захисту змогла ознайомитися в ході виконання ст. 290 КПК. Проведення експертизи згідно з чинним КПК не є слідчою дією, а крім того, не впливало на наявні у справі докази, сукупність яких прокурор уважав достатньою для прийняття рішення про завершення досудового розслідування та складення обвинувального акта. До того ж, прокурор зауважує, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 290 КПК сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, тобто висновки експертних досліджень сторона обвинувачення могла надати стороні захисту навіть у ході судового розгляду, а не лише на стадії ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

13. Також прокурор указує, що апеляційний суд, розглядаючи апеляційні скарги прокурорів, усупереч положенням статей 94, 370, 405, 409, 412, 419 КПК в ухвалі зазначив лише суть апеляційних доводів, при цьому не перевірив їх з достатньою повнотою, не дав відповіді на них, не провів безпосереднього дослідження, ретельного аналізу та оцінки доказів, на які зверталася увага, а формально зазначив, що суд першої інстанції дотримався вимог закону, чим допустив власну упередженість.

14. У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 указує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними.

Позиції інших учасників судового провадження

15. Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу, просив задовольнити її, скасувавши ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.

16. Захисник ОСОБА_6 та особи, щодо яких закрито кримінальне провадження, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просили залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судові рішення без зміни.

17. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.

Мотиви Суду

18. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

19. Згідно зі ст. 438 КПК підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

20. Зі змісту ст. 370 КПК, якою установлено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

21. За правилами п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

22. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

23. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбачених КПК.

24. Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

25. Таким чином, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не тільки складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

26. Статтею 290 КПК визначено, що складанню обвинувального акта передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов`язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Такі дії полягають у наданні можливості скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

27. За правилами ч. 5 ст. 219 КПК (у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня

2017 року, чинній на момент завершення і закінчення досудового розслідування) строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, не включається у строк досудового розслідування.

28. Законом України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX більш точно сформульовано правила ч. 5 ст. 219 КПК. Згідно з новою редакцією цієї норми закону у строк досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

29. За правовою позицією об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленою в постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20 (провадження № 51-4684кмо21), у строк досудового розслідування не включається період часу, починаючи з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

Той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не збігатися, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та надання фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб`єкти об`єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування. Тож проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.

30. Таким чиномтвердження суду першої інстанції про те, строк досудового розслідування зупиняється не з моменту безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення, а з моменту фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування, не ґрунтується на вимогах закону та суперечить правовій позиції Верховного Суду.

31. Також є хибними висновки суду першої інстанції про те, що в цьому кримінальному провадженні стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування тривала лише один день 01 лютого 2022 року у зв`язку з продовженням досудового розслідування після 03 грудня 2021 року.

32. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 27 жовтня 2020 року до ЄРДР було внесено відомості за № 62020000000000851.

33. 10 грудня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК.

34. Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 24 травня 2021 року продовжив строк досудового розслідування до 12 місяців, а саме до 09 грудня 2021 року.

35. 03 грудня 2021 року повідомлено ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої йому підозри за ч. 3 ст. 368 КК і ОСОБА_8 - про зміну раніше повідомленої йому підозри за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК.

36. 03 грудня 2021 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК, починаючи з 03 грудня 2021 року (крім вихідних і святкових днів). До завершення строку досудового розслідування залишилося шість днів. Про факт ознайомлення з повідомленням свідчать підписи на ньому як підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , так і захисників ОСОБА_11 і ОСОБА_6 , датовані 03 грудня 2021 року (т. 1, а. с. 128, 129).

37. Тоді ж, за даними протоколу від 03 грудня 2021 року про надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК, сторона захисту у складі підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та їхнього захисника ОСОБА_11 (за відсутності захисника ОСОБА_6 ) розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування і ознайомилася з томами № 1-3, 6-9 та речовими доказами (т. 1, а. с. 130-151).

38. У період ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування жодних процесуальних і слідчих дій не проводилося. Судові експертизи аудіо-, відеозаписів здійснювали експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі процесуальних рішень про призначення експертиз, ухвалених під час досудового розслідування, а саме на підставі постанови слідчого від 13 жовтня 2021 року з доповненнями (уточненнями), внесеними до неї постановою слідчого від 02 грудня 2021 року (т. 2, а. с. 76, 77).

39. Висновок експерта надійшов на адресу Державного бюро розслідувань 31 січня 2022 року (т. 2, а. с. 74).

40. Того ж дня, 31 січня 2022 року, було складено та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 62020000000000851 від 27 жовтня 2020 року (т. 1, а. с. 3-21).

41. 01 лютого 2022 року сторона захисту у складі підозрюваних ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_11 і ОСОБА_6 , ознайомившись із рештою томів і речових доказів, завершила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, чим реалізувала право на повний доступ до матеріалів досудового розслідування, передбачений ст. 290 КПК (т. 1, а. с. 152-186).

42. 01 лютого 2022 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було направлено до суду (т. 1, а. с. 1).

43. Таким чином, у цьому кримінальному провадженні строк ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування тривав з 03 грудня 2021 року по 01 лютого 2022 року. У матеріалах справи містяться письмові підтвердження як підозрюваних, так і їхніх захисників про початок реалізації ними свого права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та завершення такого ознайомлення, водночас у справі відсутня постанова про продовження строку досудового розслідування після 03 грудня 2021 року, а тому вказаний проміжок часу не включається у строк досудового розслідування. Кінцевою датою строку досудового розслідування є 07 лютого 2022 року. Долучення до матеріалів провадження висновків експертиз у процесі виконання вимог ст. 290 КПК та ознайомлення з ними стороною захисту 01 лютого 2022 року не суперечить положенням ч. 11 вказаної норми процесуального закону. Обвинувальний акт було направлено до суду 01 лютого 2022 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

44. Ураховуючи наведене, висновок районного суду про наявність передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підстави для закриття кримінального провадження є неправомірним.

45. За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК, судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а в разі залишення апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

46. Апеляційний суд недодержався вказанихприписів закону, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції за апеляційними скаргами прокурорів, належно не перевірив усіхнаведених у них доводів і не виправив помилки, допущеної судом першої інстанції.

47. Тому Суд уважає за необхідне касаційну скаргу прокурора задовольнити, а оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 й ОСОБА_8 в суді першої інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3