Ухвала

від 10.06.2024 по справі 947/4698/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/693/24

Справа № 947/4698/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 та прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 на ухвалу Київського райсуду м. Одеси від 30.10.2023, якою в к/п №62020000000000851 від 27.10.2020 в порядку п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України скасовано арешт майна та повернуто ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суму внесеної застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою суду 1-ої інстанції було частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , скасовано в зазначеному к/п №62020000000000851 від 27.10.2020 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського райсуду м. Києва від 16.12.2020 (справа №757/55264/20-к) на майно ОСОБА_8 , а саме на мобільний телефон марки Apple, модель iPhone 6s, сірого кольору із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_1 , та повернуто мобільний телефон власнику - ОСОБА_8 .

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого суді Печерського райсуду м. Києва від 13.01.2021 (справа №757/974/21-к) на майно ОСОБА_8 , а саме на:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_8 :

- земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:019:0089 за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_8 :

-1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_8 .

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого суді Печерського райсуду м. Києва від 21.12.2020 (справа №757/56130/20-к) на майно ОСОБА_9 , а саме:

- мобільний телефон марки Samsung, IMEI: НОМЕР_2 , сірого кольору в чохлі синього кольору із сім -картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ України» № НОМЕР_3 та повернуто мобільний телефон власнику - ОСОБА_9 ;

- грошові кошти сумі 1125 доларів США, а саме: купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724988D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724920D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724919D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724954D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724953D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724965D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724996D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724997D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724998D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724964D, купюра номіналом в сумі 100 доларів США з серією та номером РВ49724999D, купюра номіналом в сумі 20 доларів США з серією та номером NG11032176A, купюра номіналом в сумі 5 доларів США з серією та номером ML54482405K.

Грошові кошти в сумі 1125 доларів США повернуто фінансовому підрозділу Державного бюро розслідувань.

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого суді Печерського райсуду м. Києва від 13.01.2021 (справа №757/985/21-к) на майно ОСОБА_9 , а саме на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_9 .

Повернуто ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_4 , суму внесеної на рахунок ТУ ДСАУ у м. Києві застави відповідно до квитанції №0.0.2157318639.1 відділення №24 Южного ГРУ АТ КБ «Приват Банк» в м. Одесі від 11.06.2021, в розмірі 45 400 грн.

Повернуто ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_5 , суму внесеної на рахунок ТУ ДСАУ у м. Києві застави відповідно до квитанції №0.0.2157357216.1 відділення №1 Южного ГРУ АТ КБ «Приват Банк» в м. Одесі від 11.06.2021, в розмірі 45 400 грн.

Мотивуюче своє рішення, суд зазначив, що збереження арешту на належне ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майно є обмеженням права особи на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю, оскільки наразі к/п №62020000000000851 стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 20.03.2023, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.08.2023, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, що свідчить про необхідність скасування арешту майна.

Окрім того, суд 1-ої інстанції зауважив на тому, що, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому (заставодавцю) після припинення дії цього запобіжного заходу.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційних скаргах, які є аналогічними за своїм змістом, прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 та прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 не погодились із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною, необгрунтованою та постановленою із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступні обставини:

- ухвалюючи оскаржуване судове рішення про скасування арештів майна, суд незаконно застосував положення п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, які не регламентують розгляд порушеного стороною захисту питання, оскільки вищезгаданими положеннями кримінального процесуального закону передбачені питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, проте ніяк не ухвал про закриття кримінального провадження;

- поза увагою суду 1-ої інстанції залишилось те, що скасування застосованих у к/п №62020000000000851 заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, зокрема, речових доказів та нерухомого майна обвинувачених, на даному етапі кримінального провадження є передчасним, не відповідає вимогам та завданням кримінального провадження, натомість, ухвалою суду касаційної інстанції від 23.10.2023 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського райсуду м. Одеси від 20.03.2023 про закриття вищезгаданого кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03.08.2023 про залишення без змін зазначеної ухвали суду 1-ої інстанції, що свідчить про те, що у разі скасування рішень суду 1-ої та апеляційної інстанції та призначення нового судового розгляду кримінального провадження в суді 1-ої інстанції може виникнути необхідність у дослідженні речових доказів та вирішенні питання щодо конфіскації майна винних осіб;

- ухвалюючи рішення стосовно повернення грошових коштів в розмірі 1125 доларів США фінансовому підрозділу ДБР, суд вийшов за межі вимог клопотання сторони захисту та безпідставно скасував арешт з таких коштів, натомість, питання стосовно повернення грошових коштів саме фінансовому підрозділу ДБР не ініціювалось перед судом ні ДБР, ні захисником;

- не було враховано судом того, що скасування застосованих в зазначеному кримінальному провадженні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді застав стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на даному етапі кримінального провадження є передчасним, не відповідає вимогам та завданням кримінального провадження, натомість, з урахуванням касаційного оскарження стороною обвинувачення закриття кримінального провадження, касаційний розгляд скарги вже сам по собі передбачає необхідність забезпечення належної поведінки обвинувачених на час судового розгляду шляхом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді застосованих запобіжних заходів.

Посилаючись на викладені обставини, прокурори ОСОБА_12 та ОСОБА_13 просять скасувати ухвалу суду про скасування арештів майна та повернення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суми внесених застав.

Позиція інших учасників провадження.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу сторони обвинувачення захисник ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 категорично не погодилась із доводами, викладеними в апеляційних скаргах прокурорів, з огляду на наступні обставини:

- прокурором одночасно підписано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, доручення про завершення досудового розслідування, а також запит про надання матеріалів стороною захисту, що свідчить про ознаки процесуального зловживання з боку сторони обвинувачення, при цьому, обвинувальний акт в зазначеному к/п №62020000000000851 затверджений ще до повного ознайомлення стороною захисту із усіма матеріалами кримінального провадження;

- ухвала Київського райсуду м. Одеси від 20.03.2023 про закриття зазначеного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.08.2023, внаслідок чого набрала законної сили, що свідчить про те, що після досягнення мети накладення арешту у кримінальному провадженні подальша потреба у ньому відпадає, а тому його збереження є непропорційним обмеженням права особи на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_10 просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг прокурорів та ухвалу суду 1-ої інстанції про скасування арешту майна та повернення суми застави залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду, призначене на 10.06.2024, учасники провадження не з`явились, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Від захисника ОСОБА_10 в інтересах власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд апеляційних скарг прокурорів без їх участі, в якій захисник також підтримала подані раніше заперечення на апеляційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_7 також подав клопотання, в якому просив апеляційний розгляд проводити без його участі у зв`язку із службовою зайнятістю.

Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи пояснення, надані учасниками провадження в попередніх судових засіданнях, вважає за можливе апеляційний розгляд провести за відсутності учасників та судове засідання за допомогою технічних засобів не фіксувати.

Заслухавши доповідь судді, врахувавши пояснення прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити, власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також їх захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які заперечували проти їх задоволення, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

В свою чергу, положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 539 КПК України передбачено, що потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України передбачають, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

В цьому контексті колегія суддів зауважує на тому, що порядок вирішення питань щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження у разі не прийняття такого рішення судом при винесені ухвали про закриття кримінального провадження кримінальним процесуальним законом не визначений.

Водночас, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду 1-ої інстанції, зазначає, що питання скасування арешту майна після постановлення ухвали про закриття кримінального провадження може бути розглянуте в порядку п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України з урахуванням положень ст. 174 КПК України, оскільки збереження такого арешту призведе до істотного порушення прав особи, на майно якої накладено арешт, є непропорційним обмеженням права особи на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

Окрім того, враховуючи відсутність чіткого нормативного регулювання порядку вирішення питання про скасування арешту майна та повернення застави у разі постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження та невирішення таких питань ухвалою, тобто у разі відсутності обвинувального або виправдувального вироку, апеляційний суд доходить переконання про те, що зазначений випадок потребує застосування положень ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відтак, всупереч твердженням сторони обвинувачення, судом 1-ої інстанції було належно розглянуто клопотання захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про скасування арешту майна та повернення застави в порядку виконання судового рішення, на підставі положень ст. 537 КПК України.

Разом із тим, заслуговують на увагу посилання сторони обвинувачення на передчасність постановлення на даному етапі рішення про скасування застосованих у к/п №62020000000000851 заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та застави з огляду на наступні обставини.

Так, на підставі аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Київського райсуду м Одеси від 20.03.2023 було задоволено клопотання сторони захисту та к/п №62020000000000851 від 27.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України - закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України (т. 1, а.с. 6-12).

В подальшому, ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.08.2023 було залишено без задоволення апеляційні скарги сторони обвинувачення та вищезазначена ухвала Київського райсуду м Одеси від 20.03.2023 про закриття к/п №62020000000000851 - залишена без змін (т. 1, а.с. 13-19).

Відтак, рішення суду 1-ої інстанції про закриття даного кримінального провадження, в силу вимог ч. 2 ст. 532 КПК України, набрало законної сили 03.08.2023.

03.10.2023 та 17.10.2023 відповідно захисник ОСОБА_10 в інтересах власників майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулась до Київського райсуду м. Одеси в порядку ст. 537 КПК України із клопотаннями про скасування арешту майна, накладеного в межах зазначеного к/п №62020000000000851 відповідними ухвалами слідчих суддів та повернення внесеної ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суми застави в якості запобіжного заходу (т. 1, а.с. 1-5 та 42-44 відповідно).

24.10.2023 та 25.10.2023 на адресу суду 1-ої інстанції надійшли заперечення прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 на клопотання сторони захисту про скасування арешту майна та повернення внесених застав, в яких прокурор зауважив увагу суду на тому, що стороною обвинувачення було подано касаційну скаргу на вищезазначені ухвалу Київського райсуду м Одеси від 20.03.2023 про закриття кримінального провадження та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03.08.2023 за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ої інстанції, внаслідок чого, на переконання прокурора, скасування застосованих у кримінальному провадженні заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та повернення внесених застав буде передчасним, не відповідатиме вимогам та завданням кримінального провадження (т. 1, а.с. 49-51 та 176-177 відповідно).

На підтвердження зазначених обставин прокурором було надано до суду 1-ої інстанції копію поданої 18.10.2023 до ККС ВС касаційної скарги на вищезгадані рішення судів 1-ої та апеляційної інстанції (т. 1, а.с. 86-89).

Ухвалою ККС ВС від 23.10.2023 було відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_13 на ухвалу Київського райсуду м Одеси від 20.03.2023 та ухвалу Одеського апеляційного суду від 03.08.2023, постановлених стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 192-193).

Разом із тим, судом 1-ої інстанції були залишені поза увагою зазначені заперечення сторони обвинувачення стосовно передчасності клопотань захисника про скасування арешту майна та повернення суми внесених застав з огляду на касаційне оскарження прокурором постановлених судами 1-ої та апеляційної інстанції рішень про закриття кримінального провадження, із посиланням на те, що збереження арешту на належне ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майно є обмеженням права особи на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю.

Не погоджуючись із таким висновком суду 1-ої інстанції, апеляційний суд наголошує на тому, що, відповідно до наданої прокурором копії постанови ККС ВС від 16.05.2024 у справі №947/4698/22 (провадження №51-6337км23), касаційна скарга прокурора ОСОБА_13 була задоволена, ухвала Київського райсуду м Одеси від 20.03.2023 та ухвала Одеського апеляційного суду від 03.08.2023 - скасовані, із призначенням нового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в суді 1-ої інстанції.

В постанові ККС ВС зауважив на тому, що висновок суду 1-ої інстанції про наявність передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підстав для закриття кримінального провадження є неправомірним з огляду на те, що обвинувальний акт було направлено до суду в межах строку досудового розслідування.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів констатує, що ухвала Київського райсуду м Одеси від 20.03.2023, залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.08.2023, якою к/п №62020000000000851 було закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України наразі скасована, кримінальне провадження направлено до суду 1-ої інстанції для нового судового розгляду, що свідчить про те, що наразі застосовані в зазначеному провадженні на стадії досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та застави в якості запобіжних заходів стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повинні продовжувати свою дію.

Вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України встановлено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

При цьому, відповідно до положень ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Враховуючи факт скасування в касаційному порядку судового рішення про закриття кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку про передчасність оскаржуваної ухвали про скасування арешту майна та повернення внесених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сум застави, натомість, рішення стосовно заходів забезпечення кримінального провадження повинно бути прийнято за результатами нового судового розгляду к/п №62020000000000851 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відтак, апеляційний суд доходить переконання, що оскаржувана ухвала суду 1-ої підлягає скасуванню, із ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотань захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про скасування арешту майна та повернення суми застав як таких, що подані передчасно, до остаточного вирішення питання про закриття к/п №62020000000000851.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 409 КПК України встановлено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, згідно п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурорів підлягає задоволенню, а ухвала суду 1-ої інстанції - скасуванню, із ухваленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотань сторони захисту про скасування арешту майна та повернення суми застав, з підстав, викладених судом апеляційної інстанції вище.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 532, 537 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив :

Апеляційні скарги прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 та прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 - задовольнити.

Ухвалу Київського райсуду м. Одеси від 30.10.2023, якою в к/п №62020000000000851 від 27.10.2020 в порядку п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України скасовано арешт майна та повернуто ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суму внесеної застави - скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотань захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про скасування арешту майна та повернення внесеної застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4