Рішення

від 14.05.2024 по справі 754/491/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/121/24

Справа №754/491/23

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді - Буша Н.Д.,

за участю секретарів судових засідань - Зануди І.А., Шклярської К.Ю.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Петренка А.В.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Лободи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна.

Ухвалою суду від 18.01.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху.

Позивачем на виконання ухвали суду у встановлені суддею строки, було усунуто зазначені судом недоліки, ухвалою суду від 27.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за час перебування у шлюбі сторонами було придбано спірне майно - квартиру АДРЕСА_1 , яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу в порядку, встановленому законодавством. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав.

06.03.2023 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Лободи І.В. надійшов відзив на позовну заяву. Крім того, 06.03.2023 року представником відповідача було подано до суду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

У зустрічному позові, який в ході розгляду справи було змінено, позивач просить в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільного майна подружжя по частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 88,3 кв.м, житловою площею - 45,8 кв.м. Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного майна подружжя по 1/2 частки житлового будинку, загальною площею (кв.м): 88,2, житлова площа (кв.м): 34.4; Опис: А- Житловий будинок;, Амн.-Мансарда;, а-веранда; Б-Господарська будівля;, В-Літня кухня;, під В-Погріб;, Г-Вбиральня;, Д-Бесідка;, Е-Навіс;, Є-Навіс;, №8-Колонка; №1- Ворота з хвірткою; №2-Ворота; №3-Ворота; №4-Хвіртка; №5-Огорожа; №б-Огорожа; №7-Огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Визнати спільною сумісною власністю подружжя транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, VIN НОМЕР_1 , 2008 року випуску, об`єм двигуна 2972 см.куб та транспортний засіб ЛЕВ 183131, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 . Виділити у власність ОСОБА_1 транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, VIN НОМЕР_1 , 2008 року випуску, об`єм двигуна 2972 см.куб, д.н.з. НОМЕР_3 та транспортний засіб ЛЕВ 183131, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_4 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за частину транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO в розмірі 207 900 грн. та за частину транспортного засобу НОМЕР_5 , в розмірі 8 820 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , грошову компенсацію в розмірі статутного внеску ОСОБА_1 в ТОВ «ІНДАГРО ПЛЮС» та ТОВ «СПІРА ІНТЕРНЕШНЛ», що становить 36 625 грн., посилаючись на те, що вказане майно в досудовому порядку такий поділ не можливий.

Ухвалою суду від 06.06.2023 року задоволено клопотання представника відповідача, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

15.06.2023 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на зустрічний позов.

21.06.2023 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Лободи І.В. надійшла на адресу суду відповідь на відзив.

У підготовчому судовому засіданні 14.09.2023 року представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвокат Лобода І.В. подала до суду клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у КП КОР «Київське обласне БТІ» (07402, Київська область, Броварський район, с. Зазим`є, вул. Шевченка, 8а) технічний паспорт, серія та номер №48170, виданий 15.03.2019, видавник: КП Київської обласної ради «Лівобережне бюро технічної інвентаризації» щодо будинку за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Грушевського Михайла, 17.

Ухвалою суду від 14.09.2023 року клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - адвоката Лободи І.В. про витребування доказів задоволено.

09.10.2023 року від КП КОР «Київське обласне БТІ» надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів (Том 1 а.с. 228).

Ухвалою від 18.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Петренко А.В. в судовому засіданні вимоги за первісним позовом підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених в цьому позові та інших поданих ними заявах по суті справи, при цьому проти вимог за зустрічним позовом заперечували.

ОСОБА_2 та її представник - адвокат Лобода І.В. в судовому засіданні вимоги за зустрічним позовом підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в цьому позові та інших поданих ними заявах по суті справи, при цьому проти вимог за первісним позовом заперечували.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, що також не заперечувалось і сторонами по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 10.08.1996 року в Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з філією Державного Центру розвитку сім`ї.

Від шлюбу сторони мають дітей - повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружнє життя не склалось, заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано.

Частиною 1 ст. 69 СК України регламентовано, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що спільною сумісною власністю подружжя є:

- квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 88,3 кв.м, житловою площею - 45,8 кв.м., яка належить сторонам на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Герасименко Н.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 11.10.2018 року ( право власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 за згодою її чоловіка ОСОБА_1 );

- житловий будинок, загальною площею (кв.м): 88.2, житлова площа (кв.м): 34.4; Опис: А- Житловий будинок;, Амн.-Мансарда;, а-веранда; Б-Господарська будівля;, В-Літня кухня;, під В-Погріб;, Г-Вбиральня;, Д-Бесідка;, Е-Навіс;, Є-Навіс;, №8-Колонка; №1- Ворота з хвірткою; №2-Ворота; №3-Ворота; №4-Хвіртка; №5-Огорожа; №б-Огорожа; №7-Огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (право власності зареєстровано за ОСОБА_1 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, дата реєстрації 09.04.2019 р., крім того, підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 25.03.2019 р.);

- транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, VIN НОМЕР_1 , 2008 року випуску, об`єм двигуна 2972 см.куб, д.н.з. НОМЕР_3 (право власності зареєстровано за ОСОБА_1 від 04.09.2008 року);

- транспортний засіб ЛЕВ 183131, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_4 (право власності зареєстровано за ОСОБА_1 від 11.10.2014 року. (Том 1 а.с. 205-206)).

Звертаючись до суду з первісним позовом ОСОБА_1 просить поділити спільне майно подружжя шляхом визнання за ним права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , при цьому в зустрічному позові ОСОБА_2 просить поділити спільне майно подружжя шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину вказаної квартири.

Водночас, сторони в судовому засіданні проти запропонованого кожним з них даного варіанту поділу майна (квартири), яка є їх спільною сумісною власністю, не заперечували, з приводу несправедливості такого поділу не зазначали.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти поділу спільного майна подружжя, запропонованого ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником ТОВ «ІНДАГРО ПЛЮС», код ЄДРПОУ 32248210 (власність 50%) статутний внесок складає 8 250,00 грн. та ТОВ «СПІРА ІНТЕРНЕШНЛ», код ЄДРПОУ 36812020, засновник ОСОБА_1 (власність 100%), статутний внесок складає 65 000,00 грн., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 80 -85).

При цьому, ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_1 за рахунок спільних коштів подружжя зробив внески до статутного капіталу ТОВ «ІНДАГРО ПЛЮС» та до статутного капіталу ТОВ «СПІРА ІНТЕРНЕШНЛ».

На спростування вказаної обставини стороною позивача жодних письмових доказів суду не надавалось.

У свою чергу, в силу вимог чинного законодавства, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу грошові кошти, які є спільними коштами подружжя, то таке переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Так, у ст. 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Отже, зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

За змістом ст.115 ЦК України, ст. 85 ГК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним із визначальних є факт набуття подружжям таких грошових коштів у шлюбі.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 756/10797/15-ц.

Водночас, як роз`яснила Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2018 року по справі № 372/504/17, презумпція спільності права власності подружжя на майно може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі і в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Однак, відповідно до матеріалів справи, будь-яких доказів, які б підтверджували як вищенаведені обставини, так і спростовували б матеріально-правову презумпцію спільності майна подружжя ОСОБА_1 до суду надано не було, а саме: не надано доказів, що внесені ОСОБА_1 кошти до статутного капіталу ТОВ «ІНДАГРО ПЛЮС» та до статутного капіталу ТОВ «СПІРА ІНТЕРНЕШНЛ», не є спільними коштами подружжя.

Так, як вказав Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 року у справі №756/12009/15, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У свою чергу, оскільки з моменту внесення коштів до статутного капіталу товариства за рахунок спільного сумісного майна подружжя такі кошти є власністю товариства, тому в одного з подружжя виникає лише право грошової вимоги щодо стягнення половини внесених до статутного капіталу коштів (постанова ВС від 13.03.2019 року у справі №756/10797/15).

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 фактично визнані ті обставини, що внесок до статутних капіталів ТОВ в загальному розмірі 73 250 грн. було зроблено за спільні кошти подружжя, тобто в розумінні ст. 60 СК України саме кошти в у вказаній сумі є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має право на стягнення половини саме внесених ОСОБА_1 до статутних капіталів ТОВ частини у загальному розмірі 36 625 грн.

Крім того, відповідно до висновку (акт) з експертної оцінки, складеного 12 вересня 2023 року середньо-ринкова вартість транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO, VIN НОМЕР_1 , 2008 року випуску, об`єм двигуна 2972 см.куб, д.н.з. НОМЕР_3 становить 415 800 грн., а середньо-ринкова вартість транспортного засобу ЛЕВ 183131, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_4 становить 17 640 грн.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшенням, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).

Аналізуючи наведені норми закону, суд дійшов висновку, що придбані сторонами під час шлюбу транспортні засоби є об`єктами спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу шляхом стягнення з ОСОБА_1 грошової компенсації ринкової вартості по 1/2 частини цих транспортних засобів, що становить суму в розмірі 216 720 грн.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Крім того, судом встановлено, що поділу між колишнім подружжям також підлягає житловий будинок, загальною площею (кв.м): 88.2, житлова площа (кв.м): 34.4; Опис: А- Житловий будинок;, Амн.-Мансарда;, а-веранда; Б-Господарська будівля;, В-Літня кухня;, під В-Погріб;, Г-Вбиральня;, Д-Бесідка;, Е-Навіс;, Є-Навіс;, №8-Колонка; №1- Ворота з хвірткою; №2-Ворота; №3-Ворота; №4-Хвіртка; №5-Огорожа; №б-Огорожа; №7-Огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (право власності зареєстровано за ОСОБА_1 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, дата реєстрації 09.04.2019 р., 12.03.2019 р.)

За змістом ч. 2, ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом державної архітектури будівельної інспекції у Київській області від 08.04.2014 року № К0181190980854 житловий будинок, загальною площею (кв.м): 88.2, житлова площа (кв.м): 34.4,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є нерухомим майном, який на час розгляду справи введений у експлуатацію (Том 1 а.с.210-212).

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено вимогами ст.ст. 77, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Крім того, у відповідності до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Верховний Суд щодо вирішення питання про поділ майна подружжя в постанові від 20.12.2018 р. у справі № 286/2349/16 зазначив, що сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Верховний Суд наголошує на тому, що основним завданням суду при вирішенні спорів про поділ майна подружжя є вирішення конфлікту між подружжям, тобто здійснення судом своєї базової функції - ухвалення обов`язково рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які в будь-якому випадку не можуть між собою домовитися.

Враховуючи, що майно, яке просять поділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у межах заявлених вимог за первісним та зустрічним позовами, є спільною сумісною власністю подружжя, суд, виходячи з інтересів сторін у справі, принципу рівності часток у спільному майні подружжя, приходить до висновку, що заявлені вимоги за первісним та зустрічним позовами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 11 860 грн., а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 9 084 грн.- витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 115, 331, 368, 372, 380 ЦК України, ст. 85 ГК України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 60, 61, 69, 70, 71, 74 СК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - задовольнити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 88,3 кв.м, житловою площею - 45,8 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ), право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 88,3 кв.м, житловою площею - 45,8 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 11 860, 00 грн.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ), право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на 1/2 частку житлового будинку, загальною площею (кв.м): 88.2, житлова площа (кв.м): 34.4; Опис: А- Житловий будинок;, Амн.-Мансарда;, а-веранда; Б-Господарська будівля;, В-Літня кухня;, під В-Погріб;, Г-Вбиральня;, Д-Бесідка;, Е-Навіс;, Є-Навіс;, №8-Колонка; №1- Ворота з хвірткою; №2-Ворота; №3-Ворота; №4-Хвіртка; №5-Огорожа; №б-Огорожа; №7-Огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на 1/2 частку житлового будинку, загальною площею (кв.м): 88.2, житлова площа (кв.м): 34.4; Опис: А- Житловий будинок;, Амн.-Мансарда;, а-веранда; Б-Господарська будівля;, В-Літня кухня;, під В-Погріб;, Г-Вбиральня; Д-Бесідка; Е-Навіс; Є-Навіс; №8-Колонка; №1- Ворота з хвірткою; №2-Ворота; №3-Ворота; №4-Хвіртка; №5-Огорожа; №б-Огорожа; №7-Огорожа, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, VIN НОМЕР_1 , 2008 року випуску, об`єм двигуна 2972 см.куб та транспортний засіб ЛЕВ 183131, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 .

Виділити у власність ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, VIN НОМЕР_1 , 2008 року випуску, об`єм двигуна 2972 см.куб, д.н.з. НОМЕР_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошову компенсацію за частину транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO, VIN НОМЕР_1 , 2008 року випуску, об`єм двигуна 2972 см.куб, в розмірі 207 900 грн.

Виділити у власність ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) транспортний засіб ЛЕВ 183131, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ), грошову компенсацію за частину транспортного засобу НОМЕР_5 , 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 в розмірі 8 820 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ), грошову компенсацію в розмірі статутного внеску ОСОБА_1 в ТОВ «ІНДАГРО ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 32248210) та ТОВ «СПІРА ІНТЕРНЕШНЛ» (код ЄДРПОУ 36812020), що становить 36 625 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 084 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 21.05.2024 року.

Суддя Н.Д.Буша