ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 644/6168/19 Номер провадження 22-з/814/145/24 Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.
при секретарі Філоненко О.В.
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Камінської М.І. та представника Акціонерного товариства «Кредобанк» - адвоката Павленка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полтаві заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Камінської Марини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення
по справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Зміст позовних вимог
У липні 2019 року АТ «Кредобанк» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 16.05.2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1908/2016, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 545224,62 грн. на строк до 15.05.2023 року. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, а тому станом на 17.05.2019 рік виникла заборгованість яка складає 779795,39 грн.
Враховуючи викладене, АТ «Кредобанк» просло стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 1908/2016 від 16.05.2019 в розмірі 779975,39 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 509835,10 грн, заборгованості за відсотками 180490,04 грн., заборгованості за пенею 87470,25 грн. та понесені витрати 2000 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.07.2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.03.2020 року закрито підготовче провадження у справі.
16.07.2021 року позивач подав заяву, в якій зменшив розмір позовних вимог та зазначив, що в ході примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на транспортний засіб було реалізовано предмет застави та банком отримано грошові кошти в розмірі 349362,73 грн. на погашення заборгованості.
Враховуючи викладене, банк просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором з урахуванням отриманої банком суми в розмірі 430432,66 грн.
Розпорядженням Голови Верховного Суду №7/0/9-22 від 14.03.2022 року змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09 серпня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором № 1908/2016 від 16.05.2016 в розмірі 430432,66 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» понесені судові витрати в розмірі 6456,49 грн.
Повернуто Акціонерному товариству «Кредобанк» надлишково сплачений на рахунок № 31214206020009, МФО 899998, ЄДРПОУ 37999701згідно платіжного доручення № 41992884 від 19.07.2019 судовий збір в розмірі 5240,44 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими, а розрахунок заборгованості за кредитним договором позивачем здійснено в чіткій відповідності до умов укладеного між сторонами кредитного договору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Безпалої Лілії Володимирівни - задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 серпня 2023 року - змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № 1908/2016 від 16.05.2016 з 430432,66 грн. до 160 472,32 грн. та суму стягнутого судового збору з 6456,49 грн. до 2 406,97 грн, а всього стягнуто 162 879,29 грн.
Стягнуто в дохід держави з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3610,47 грн.
Стягнуто в дохід держави з Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у сумі 6074,27 грн.
16.04.2024 року на адресу апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Камінської Марини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення, про вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем в апеляційній інстанції.
Заява мотивована тим, що після отримання копії рішенням Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 звернулась до адвоката Безпалої Лілії Володимирівни з метою надання правничої допомоги, внаслідок чого 21.08.2023 був укладений договір про надання правничої допомоги.
Згідно умов п. 4.2. вказаного договору, розмір основної винагороди адвоката, порядок її обчислення і внесення визначається, виходячи із розміру адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду (розробки) мінімальних ставок адвокатського гонорару» (копія додається).
Пунктом 4.3. цього договору визначено, що підставою для сплати основної винагороди адвоката є Акт приймання-передачі наданих послуг. Клієнт сплачує основну винагороду адвоката протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг. ОСОБА_1 та адвокатом Безпалою Л.В. 12.04.2024 був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 21.08.2023, згідно якого адвокатом надано, а клієнтом отримано наступні послуги: Усна консультація з вивченням документів 0,5 мзп; аналіз висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду щодо стягнення комісії, процентів та неустойки за кредитними договорами 0,5 мзп; складання повідомлення про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС 0,1 мзп; складання повідомлення про відсутність матеріалів в електронній справі 0,2 мзп; виконання розрахунку суми заборгованості, що підлягає стягненню 2 мзп; складання апеляційної скарги на рішення суду 2 мзп; складання заяви про відстрочення сплати судового збору 0,5 мзп; складання заперечень проти клопотання про продовження строків на подання відзиву 0,5 мзп; складання заперечень проти заяви про відвід суддів 0,5 мзп; складання заперечень проти заяви про залишення апеляційної скарги без руху 0,5 мзп;
Розмір мінімальної заробітної плати у 2023 році згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становив 6 700,00 грн., загальна вартість наданих адвокатом послуг склала: 7,3 мзп х 6 700,00 = 48 910 грн.
У зв`язку із неможливістю подальшого надання правничої допомоги адвокатом Безпалою Л.В. через тимчасову втрату працездатності, 02.02.2024 між адвокатом Камінською Мариною Ігорівною та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правничої допомоги.
Пунктом 4.3. цього договору визначено, що підставою для сплати основної винагороди адвоката є Акт приймання-передачі наданих послуг. Клієнт сплачує основну винагороду адвоката протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. ОСОБА_1 та адвокатом Камінською М.І, 15.04.2024 був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої допомоги від 02.02.2024, згідно якого адвокатом надано, а клієнтом отримано наступні послуги: усна консультація з вивченням документів 0,5 мзп; аналіз висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду щодо стягнення комісії, процентів та неустойки за кредитними договорами 0,5 мзп; складання повідомлення про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС 0,1 мзп; складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення сулу 0,1 мзп; складання заяви про розподіл судових витрат 0,5 мзп; участь в апеляційному розгляді справи 2 мзп + 1 мзп за 2 судодні; додаткова винагорода адвоката в обсязі 20% від суми, на яку зменшено суму заборгованості клієнта, заявлену АТ «Кредобанк» до стягнення у справі № 644/6168/19 - 53 992,07 грн.
Розмір мінімальної заробітної плати у 2024 році згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 7 100,00 грн., розмір основної винагороди адвоката Камінської М.І. склав: 4,7 мзп х 7 100,00 = 33 370 (тридцять три тисячі триста сімдесят) грн. 00 коп., без ПДВ. Додаткова винагорода адвоката Камінської М.І. згідно п. 4.4. Договору про надання правничої допомоги визначена у розмірі 20% від суми, на яку зменшено суму заборгованості Клієнта, заявлену АТ «Кредобанк» до стягнення у справі № 644/6168/19, та становить: (430 432,66 - 160 472,32) х 20 / 100 = 53 992,07 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 07 коп., без ПДВ. Таким чином, станом на 15.04.2024 року витрати за надану професійну правничу допомогу, понесену ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом Полтавським апеляційним судом справи № 644/6168/19 становлять 136 272,07 грн.
Полтавським апеляційним судом сума стягнення була зменшена до 160 472,32 грн. Таким чином, було задоволено 88,643% вимог апеляційної скарги. Тобто, на АТ «Кредобанк» має бути покладено 88,643% витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, а саме 120 795,65 грн.
01 травня 2024 року до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання представника АТ «Кредобанк» - адвоката Павленка С.В. про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтовано тим, що понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу та наявні в матеріалах справи документи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Тому, приймаючи до уваги складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципу справедливості, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням поданого заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та доводів щодо їх неспівмірності, вважає, що заявлений розмір підлягає зменшенню.
За результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, підтриманих представниками сторін адвокатами Камінською М.І. та Павленком С.В., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Одночасно з заявою про ухвалення додаткового рішення на підтвердження понесених судових витрат на професійну правову допомогу у суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом Камінською М.І. надано копії: договору про надання правничої допомоги від 21.08.2023; акт приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024; договір про надання правничої допомоги від 02.02.2023; акт приймання-передачі наданих послуг від 15.04.2024 та рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду (розробки) мінімальних ставок адвокатського гонорару». (т.3 а.с.190-194, т.4 а.с.26).
Пунктом 4.4 договору про надання правничої допомоги від 21.08.2023 та договіру про надання правничої допомоги від 02.02.2023 передбачена додаткова винагорода адвоката яка становить 20% від суми, на яку зменшено суму заборгованості клієнта, заявлену АТ «Кредобанк» до стягнення у справі № 644/6168/19.
Актом приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024 визначено вартість наданих адвокатом Безпалою Л.В. послуг у сумі 48 910 грн. (т.3, а.с.194).
Актом приймання-передачі наданих послуг від 15.04.2024 визначено вартість наданих адвокатом Камінською М.І. послуг у сумі 87362,07 грн. (т.3 а.с.192 зворот).
Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Стосовно гонорару успіху, апеляційний суд зазначає, що суд має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55 рішення Iatridis v. Greece, заява № 31107/96), водночас, угоди про гонорар успіху не можуть зобов`язувати суд в обов`язковому порядку стягувати таку суму.
Водночас, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При цьому колегія суддів приймає до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, зокрема, на позицію викладену у п.5.42-5.44. «У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом (в даному випадку додаткова винагорода адвоката яка становить 20% від суми, на яку буде зменшено суму заборгованості клієнта, заявлену АТ «Кредобанк»).
Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Варто зазначити, що поняття «гонорар успіху» не закріплене на законодавчому рівні. При цьому, як вбачається з Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.
Виходячи з викладеного, судом не встановлено, що такі витрати як «гонорар успіху» були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим у даній справі.
Колегія суддів відзначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
На підставі викладеного та враховуючи, що умови договору адвоката з клієнтом не є обов`язковими для суду, а з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з ціни/ предмету заявленого позову, принципу розумності, справедливості та пропорційності колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача АТ «Кредобанк» належить 20 000 грн. понесених витрат (визначена з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи).
У свою чергу клопотання представника АТ «Кредобанк» Павленка С.В. проголошене під час надання ним пояснень в судовому засіданні апеляційного суду щодо винесення стосовно представника ОСОБА_1 адвоката Камінської М.І. окремої ухвали не підлягає до задоволення оскільки дане клопотання не обґрунтовано наявністю в діях адвоката Камінської М.І. під час розгляду даної справи будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ч. ч. 4,6 ст. 127, ч. 8 ст. 141, п. 3 ч. 1 ст. 270, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Камінської Марини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення- задовольнити частково.
Стягнути з АТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 20 000 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 16 травня 2024 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2024 |
Оприлюднено | 22.05.2024 |
Номер документу | 119172303 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Панченко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні